Колядка "Зірка ясна засвітила" Автори: Ігор Целип та Мар'яна Романишин Виконують три сестри: Ольга, Галина та Богдана

Сучасна гумористична колядка, яка відображає реалії українського життя! https://youtube.com/shorts/riD-XB6_PK8

РІЗДВО І БАЖАННЯ Йде Різдво, прямує в зорянім намисті, Янгол над хата́ми крила розгорнув, Сніг лягає сріблом на віконця чисті, Бо на світ в стаєнці з’явиться Ісус. Дзвони линуть в небі, мов дитячі мрії, Ру́ки ми складаєм в щирих молитва́х, Боже, дай нам сили, дай любові й миру, Щоб жила́ Вкраїна вільна не у снах. Коляда лунає, пісня неземная, Йде від хати, лине в зоряний прості́р, Сяє над вертепом зірка провідная, І в душі співає Ангел із хорів. За столом родина і молитва щира, Очі повні віри, серце – як вогонь, Хай Госпо́дь з Небес нам зі́шле сво́ю міру: Мир і перемогу, що зросте з долонь. Тиха ніч святая, сніг лягає м’яко, Тиша в Божім світлі, Божа благодать, Хай в душі́ зростає віра, як зернятко, І веде крізь те́мінь зви́тягу кувать. Хай замість тривоги – дзвони на світанку, Хай дитя сміється, а не плаче в сні, Хай в душі – колядка, а не чорні ранки, І в серцях молитва, як зоря в вікні. Хай молитва наша все зліта до Бога, Й буде понад нами Божа благодать, Хай веде нас віра крізь важку дорогу, І свічкам життєвим хай не дасть згасать. На столі – пшениця, в рушниках – надія, Під обрусом – пам’ять, в серці – рідний край, Хай Пречиста Діва буде в наших мріях, Буде нам як Мати й захисти́ть наш край. 18.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1054031

Впустімо в душу Різдво... З віршем Богдана Томенчука * * * Забутої молитви торжество... Іди лісами, доріздвяна прозо... Заносиш в хату дідуха з морозу, Впускаєш в душу Бога і Різдво... Ну скільки вже за часом навздогін? У кого більше зловленого вітру? Береш в коліна писану макітру, І йде по колу древній макогін... Двигтить макітри нещербата креш... Ще дід навчив: то вліво, а то вправо - Аж так, аби заплутався Диявол, Що і для чого у макітрі треш... Земної Діви неземне Дитя Ось-ось і знов народиться в яскині Колядка завтра і молитва нині. Й на всі часи язичницька кутя... Де ж три Царі? В різдвяній гіркоті Лиш чорні зерна, в молоко розтерті, Ти чуєш, Христе, затхлий подих смерті? А нас, рішучих, бачиш при куті? Звізда Твоя засвітить із пітьми. Помолимось.Чи зможем відмолити? Ми будем жити, Христе, будем жити. Бо хто заколядує, як не ми?... Богдан Томенчук #teksty_bt Живопис - Ігор Роп'яник. "Різдво у селі"

#дати #свята Святвечір: Магія Дванадцяти Страв та Єднання Роду 🌟🌾 24 грудня за Новоюліанським календарем українці відзначають Святвечір — вечір напередодні Різдва Христового. Це час, коли вся родина збирається разом, а дім наповнюється ароматом сіна, меду та свіжоспеченого хліба. Це не просто вечеря, а цілий ритуал, кожна деталь якого має глибокий сакральний зміст. 🏠✨ Головним символом столу є Кутя — каша з пшениці з додаванням маку, горіхів та меду. Пшениця символізує вічне життя, а мед — насолоду від перебування у царстві небесному. 🍯🥣 Поруч із нею обов'язково стоїть Узвар, що уособлює життя та очищення. За традицією, на столі має бути рівно 12 пісних страв — на честь дванадцяти апостолів. Борщ із вушками, голубці з грибами, вареники з капустою та смажена риба — справжній бенкет без м’яса та молока! 🥟🐟 Особливе місце в хаті займає Дідух — сніп із жита чи пшениці, який символізує дух предків та добробут. Його зазвичай ставить господар на найпочесніше місце під іконами. Вважається, що на Святвечір душі померлих родичів приходять до оселі, тому для них на столі часто залишають додаткову тарілку та ложку. 🌾👴 Вечеря розпочинається лише з появою першої зірки на небі, яка сповістила про народження Христа. Господар першим куштує кутю, і лише після спільної молитви родина приступає до трапези. Атмосфера має бути спокійною та мирною: у цей вечір не можна сваритися, кричати чи лихословити. 🌌🙏 Завершується вечір першими колядками. Молодь та діти готуються йти від хати до хати, щоб сповістити радісну звістку та побажати господарям щедрого врожаю і перемоги. Святвечір — це свято надії, світла та незламності нашого духу, яке об'єднує покоління українців у всьому світі. 🎶🇺🇦

#історія #події Неймовірне Різдвяне Перемир'я 1914: Коли Війна Замовкла заради Миру 🕊️ Перша світова війна – одна з найкривавіших сторінок історії людства. Мільйони солдатів, безкінечні траншеї, газ і кулемети… Але серед усього цього жаху, напередодні Різдва 1914 року, сталася подія, яка досі вражає своєю людяністю та символізмом: Різдвяне перемир'я. 🎄✨ Уявіть собі: холодний зимовий вечір, Західний фронт. З одного боку – німецькі солдати, з іншого – британські, французькі, бельгійські. Ще вчора вони стріляли одне в одного, а сьогодні… щось змінилося. З німецьких траншей почали доноситися звуки різдвяних пісень, а над ними з’явилися крихітні ялинки зі свічками. 🕯️ Британці спочатку були обережні, але невдовзі відповіли своїми колядками. І тоді сталося неймовірне: солдати з обох сторін почали виходити зі своїх укриттів, повільно, з піднятими руками. Вони зустрілися на нічийній землі, там, де ще кілька годин тому проливалася кров. 🤝 Вони обмінювалися подарунками – цигарками, шоколадом, навіть гудзиками від мундирів. Деякі грали у футбол, використовуючи каски як ворота! ⚽ Це було не просто припинення вогню, це було повернення людяності посеред пекла. Історики досі сперечаються, наскільки масштабним було це явище, але численні листи солдатів додому, газетні публікації та спогади підтверджують: Різдвяне перемир'я дійсно мало місце. Це був спонтанний прояв миру, ініційований простими солдатами, які на мить забули про накази та ненависть, згадавши про спільні людські цінності. 💔 На жаль, це перемир'я було короткочасним. Командування з обох сторін не схвалило "братання" і незабаром відновило бойові дії. Але історія Різдвяного перемир'я назавжди залишилася яскравим свідченням того, що навіть у найтемніші часи люди здатні знайти спільну мову та проявити співчуття. Це нагадування про силу миру та людяності, яке актуальне й досі. 🙏

Чудова колядка!✨🎄🎵

#Наші_традиції ВЕРТЕП – ВЕСЕЛЕ РІЗДВЯНЕ ДІЙСТВО То що ж це таке - вертеп? Це - макет стайні з новонародженим Ісусом Христом, а також пересувний старовинний ляльковий театр. Слово «вертеп» запозичене зі старослов'янської мови, де означало «печера», «ущелина» або «балка». Вертеп - це дійство з піснями-колядками, жартами, короткими виставами, яке влаштовували мандрівні музиканти й актори. Існування вертепного театру в Україні відоме з XVII століття. На початку вертеп був театром ляльок. Традиційною формою подачі був двоповерховий будиночок, у якому за кожним поверхом була закріплена своя функція. Верхній поверх пропонував різдвяну біблійну історію, сюжет якої був типовим, у той час як нижній належав побутовій драмі, сюжет якої постійно змінювався та залежав від фантазії та драматургічного таланту постановників. Згодом вертеп із лялькового театру перетворився на театр живих акторів. Саме наявність інтермедій та інтерлюдій (побутових драм) у вертепі дала великий поштовх для розвитку української драматургії зокрема та української культури загалом. Українці донині розігрують вертепні драми. Типові герої - Дяк, Баба, москаль, Шинкар, інші. Саме навколо цих характерів вибудовувались усі інтермедії, у той час як Діва Марія, Йосип, маленький Ісус показували традиційну історію народження Сина Божого. З відривного календаря "Український народний календар" за 22 грудня. ----------

#Наші_традиції ВЕРТЕП – ВЕСЕЛЕ РІЗДВЯНЕ ДІЙСТВО То що ж це таке - вертеп? Це - макет стайні з новонародженим Ісусом Христом, а також пересувний старовинний ляльковий театр. Слово «вертеп» запозичене зі старослов'янської мови, де означало «печера», «ущелина» або «балка». Вертеп - це дійство з піснями-колядками, жартами, короткими виставами, яке влаштовували мандрівні музиканти й актори. Існування вертепного театру в Україні відоме з XVII століття. На початку вертеп був театром ляльок. Традиційною формою подачі був двоповерховий будиночок, у якому за кожним поверхом була закріплена своя функція. Верхній поверх пропонував різдвяну біблійну історію, сюжет якої був типовим, у той час як нижній належав побутовій драмі, сюжет якої постійно змінювався та залежав від фантазії та драматургічного таланту постановників. Згодом вертеп із лялькового театру перетворився на театр живих акторів. Саме наявність інтермедій та інтерлюдій (побутових драм) у вертепі дала великий поштовх для розвитку української драматургії зокрема та української культури загалом. Українці донині розігрують вертепні драми. Типові герої - Дяк, Баба, москаль, Шинкар, інші. Саме навколо цих характерів вибудовувались усі інтермедії, у той час як Діва Марія, Йосип, маленький Ісус показували традиційну історію народження Сина Божого. З відривного календаря "Український народний календар" за 22 грудня. ----------

#історія #особистості 🎶 Від Подолу до Бродвею: Феномен «Щедрика» та життя Миколи Леонтовича. Сьогодні, 13 грудня 1877 року, народився Микола Дмитрович Леонтович — видатний український композитор, хоровий диригент, педагог та музично-громадський діяч, чиє ім'я стало безсмертним завдяки одній-єдиній, але геніальній обробці — «Щедрику». Учитель із Поділля та Етнографічний Скарб 🇺🇦 Микола Леонтович більшу частину свого життя провів, працюючи вчителем співів у сільських школах на Поділлі та Київщині. Його пристрастю був не лише спів, а й збір, запис та обробка українського музичного фольклору. Леонтович підходив до народної пісні не як до простого матеріалу, а як до діаманта, який потребує ювелірної огранки. Він створював хорові мініатюри, в яких поєднував народну мелодію з витонченою поліфонічною технікою. Його стиль відрізнявся високою художністю та драматизмом. Народження Світової Мелодії 🔔 Найвідомішим його твором, безумовно, є обробка народної колядки «Щедрик». Створення: Леонтович працював над цією обробкою протягом багатьох років, створюючи п'ять різних редакцій. Остаточний варіант, який ми знаємо, був завершений у 1919 році. Прем'єра: «Щедрик» вперше був виконаний хором Київського університету у 1916 році і швидко набув популярності в Україні. Подорож до Америки: У 1922 році Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця виконала «Щедрик» у Карнегі-холі (Нью-Йорк). Це був культурний прорив для молодої Української Народної Республіки (УНР) та її дипломатичних зусиль. «Carol of the Bells» — Американська Доля У 1936 році американський композитор українського походження Пітер Вільховський створив англійський текст до музики Леонтовича. Нова пісня, названа «Carol of the Bells» (Колядка Дзвонів), остаточно закріпилася у різдвяній культурі США та всього світу. Її впізнавані, повторювані чотири ноти, що імітують дзвін, стали синонімом Різдва. 📝 Цитата: «Щедрик» назавжди залишиться одним із найяскравіших свідчень геніальності Леонтовича і того, наскільки потужно українська культура може впливати на світовий музичний ландшафт. Трагічний Фінал Життя композитора обірвалося трагічно. У січні 1921 року Микола Леонтович був убитий агентом ВЧК (радянської спецслужби) у селі Марківка, куди він приїхав у гості до свого батька. Його смерть стала однією з багатьох жертв більшовицького терору проти української інтелігенції. Попри трагічну долю, його музика продовжує жити: «Щедрик» щороку звучить мільйонами разів, несучи у світ українську мелодію Різдва.