• #кіно
    Телеканал «2+2» оголосив про старт виробництва пригодницької комедії «Виговський».
    Восьмисерійний проєкт розповідає про шпигуна XVII століття, який після викриття змушений виконати складне завдання, щоб урятувати власне життя.

    За сюжетом Іван Виговський, молодий дипломат, звиклий до балів та політичних інтриг у Варшаві, отримує наказ вирушити на хутір біля Батурина. Там його чекають зради, авантюри та боротьба за довіру селян, які не вірять у загрозу московського наступу. Герой має організувати заставу й перетворити невелике поселення на пункт опору.

    Автори зазначають, що «Виговський» не є історичною реконструкцією, а авантюрною комедією з елементами драми. Серіал досліджує, як у вирі випробувань формується сильна особистість і народжується лідер, здатний згуртувати людей.

    🎬 Головну роль виконує актор Артем Пльондер. У серіалі також знімаються Віталій Ажнов («Малевич»), Дар’я Легейда («Крашанка»), Олександр Ярема («Уроки толерантності») та інші. Режисер і співавтор сценарію — Семен Горов, відомий за роботами «Останній москаль» та «Пригоди S. Миколая».
    #кіно Телеканал «2+2» оголосив про старт виробництва пригодницької комедії «Виговський». Восьмисерійний проєкт розповідає про шпигуна XVII століття, який після викриття змушений виконати складне завдання, щоб урятувати власне життя. За сюжетом Іван Виговський, молодий дипломат, звиклий до балів та політичних інтриг у Варшаві, отримує наказ вирушити на хутір біля Батурина. Там його чекають зради, авантюри та боротьба за довіру селян, які не вірять у загрозу московського наступу. Герой має організувати заставу й перетворити невелике поселення на пункт опору. Автори зазначають, що «Виговський» не є історичною реконструкцією, а авантюрною комедією з елементами драми. Серіал досліджує, як у вирі випробувань формується сильна особистість і народжується лідер, здатний згуртувати людей. 🎬 Головну роль виконує актор Артем Пльондер. У серіалі також знімаються Віталій Ажнов («Малевич»), Дар’я Легейда («Крашанка»), Олександр Ярема («Уроки толерантності») та інші. Режисер і співавтор сценарію — Семен Горов, відомий за роботами «Останній москаль» та «Пригоди S. Миколая».
    Like
    1
    110views
  • #Українознавство

    ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ

    Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича.

    А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню.

    Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну».

    І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня.
    -----------
    #Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------
    124views
  • #Українознавство

    ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ

    Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича.

    А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню.

    Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну».

    І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня.
    -----------
    #Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------
    122views
  • 🇪🇺Країни ЄС продовжили санкції проти Москви за війну з Україною і готують 19-й пакет

    Глава дипломатії ЄС Кая Каллас повідомила, що країни Європейського Союзу погодили продовження ще на пів року санкцій проти Росії, введених за агресивну війну проти України.

    "Ми щойно продовжили наші санкції проти Росії", - написала вона.

    При цьому Каллас додала, що ЄС завершує роботу над 19-м пакетом заходів, "розглядаючи додаткові обмеження на продаж російської нафти, тіньові нафтові танкери і банки".
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🇪🇺Країни ЄС продовжили санкції проти Москви за війну з Україною і готують 19-й пакет Глава дипломатії ЄС Кая Каллас повідомила, що країни Європейського Союзу погодили продовження ще на пів року санкцій проти Росії, введених за агресивну війну проти України. "Ми щойно продовжили наші санкції проти Росії", - написала вона. При цьому Каллас додала, що ЄС завершує роботу над 19-м пакетом заходів, "розглядаючи додаткові обмеження на продаж російської нафти, тіньові нафтові танкери і банки". #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    81views
  • ​​Доля українських дітей, вивезених Росією з захоплених нею областей України, вийшла на передній план мирних перегорів.
    Офіційний Київ наполягає: репатріація тисяч депортованих неповнолітніх має стати передумовою для майбутньої угоди про припинення війни з Москвою. У Кремлі натомість відкидають сам факт депортації взагалі.
    Водночас досі немає ясності щодо кількості постраждалих дітей. У заявах політиків та дипломатів фігурують різні цифри - від кількох сотень до десятків тисяч.
    DW з'ясовувала, наскільки ці цифри співвідносяться з реальним процесом репатріації.
    ​​Доля українських дітей, вивезених Росією з захоплених нею областей України, вийшла на передній план мирних перегорів. Офіційний Київ наполягає: репатріація тисяч депортованих неповнолітніх має стати передумовою для майбутньої угоди про припинення війни з Москвою. У Кремлі натомість відкидають сам факт депортації взагалі. Водночас досі немає ясності щодо кількості постраждалих дітей. У заявах політиків та дипломатів фігурують різні цифри - від кількох сотень до десятків тисяч. DW з'ясовувала, наскільки ці цифри співвідносяться з реальним процесом репатріації.
    108views
  • «Щедрик» — пісня, що говорить світу: весна буде.
    Сто років тому, коли більшовики сунули на Київ, УНР відповіла не лише зброєю, а й музикою. Симон Петлюра створив Українську республіканську капелу, яка вирушила у світове турне з піснею Миколи Леонтовича «Щедрик».
    Уперше вона прозвучала за кордоном у Празі 1919 року — і стала голосом культурної дипломатії. Саме з того виступу почалась історія всесвітньо відомого «Carol of the Bells».
    На честь культурної місії «Щедрика» створено мініскульптуру. Вона не лише пам’ятник, а й голос: натисніть кнопку поруч — і пісня оживе. Україна знову скаже світові: весна буде.
    Проєкт «Шукай!» – це історія Києва у бронзових мініскульптурках.
    Кияни гуляють Києвом та дізнаються історію свого міста.
    Скульптурки шукай, історію Києва пізнавай.

    https://youtube.com/shorts/iYu4Btydh5s
    «Щедрик» — пісня, що говорить світу: весна буде. Сто років тому, коли більшовики сунули на Київ, УНР відповіла не лише зброєю, а й музикою. Симон Петлюра створив Українську республіканську капелу, яка вирушила у світове турне з піснею Миколи Леонтовича «Щедрик». Уперше вона прозвучала за кордоном у Празі 1919 року — і стала голосом культурної дипломатії. Саме з того виступу почалась історія всесвітньо відомого «Carol of the Bells». На честь культурної місії «Щедрика» створено мініскульптуру. Вона не лише пам’ятник, а й голос: натисніть кнопку поруч — і пісня оживе. Україна знову скаже світові: весна буде. Проєкт «Шукай!» – це історія Києва у бронзових мініскульптурках. Кияни гуляють Києвом та дізнаються історію свого міста. Скульптурки шукай, історію Києва пізнавай. https://youtube.com/shorts/iYu4Btydh5s
    Love
    1
    232views 1 Shares
  • ⚡️Дмитро Кулеба втік до Польщі після того, як дізнався про заборону на виїзд для колишніх дипломатів, – Corriere della Sera
    Проте сам політик зазначив, що вирушив лише у заплановане відрядження і незабаром повернеться до Києва.
    ⚡️Дмитро Кулеба втік до Польщі після того, як дізнався про заборону на виїзд для колишніх дипломатів, – Corriere della Sera Проте сам політик зазначив, що вирушив лише у заплановане відрядження і незабаром повернеться до Києва.
    91views 5Plays
  • 🧳 Італійські ЗМІ написали, що екcочільник МЗС України Дмитро Кулеба «втік з країни» до Польщі. У пресслужбі дипломата це заперечили.

    Там hromadske повідомили, що він виїхав у заплановане відрядження на міжнародну конференцію World Knowledge Forum і повернеться з нього 20 вересня.

    Раніше видання Open із посиланням на Corriere della Sera написало, що ексміністр виїхав через закон, який забороняє колишнім дипломатам виїжджати за кордон
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🧳 Італійські ЗМІ написали, що екcочільник МЗС України Дмитро Кулеба «втік з країни» до Польщі. У пресслужбі дипломата це заперечили. Там hromadske повідомили, що він виїхав у заплановане відрядження на міжнародну конференцію World Knowledge Forum і повернеться з нього 20 вересня. Раніше видання Open із посиланням на Corriere della Sera написало, що ексміністр виїхав через закон, який забороняє колишнім дипломатам виїжджати за кордон #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    125views
  • #кіно #заходи
    🎬 13 вересня Український культурний фонд організує у Києві кінодень «Свої голоси», присвячений Дню українського кіно.

    У програмі – фільми, створені за підтримки фонду, що порушують теми війни, пам’яті, особистих історій і сучасної української реальності. Після кожного показу відбудуться обговорення з творчими групами. Подію відкриє панельна дискусія про роль державної політики у підтримці національного кінематографа під час війни. Учасники говоритимуть про грантову підтримку митців, культурну дипломатію та промоцію України у світі.

    Глядачі зможуть побачити:

    ✍️допрем’єрний показ документальної стрічки Володимира Клюєва «Грім серед ясного неба» про Героя України Ростислава Лазаренка;
    ✍️фільми «Стоп-Земля» (Катерина Горностай), «Я працюю на цвинтарі» (Олексій Тараненко), «Я, Ніна» (Марися Нікітюк), «Наші котики» (Володимир Тихий), «Ля Палісіада» (Філіп Сотниченко), «Памфір» (Дмитро Сухолиткий-Собчук).

    Кінодень «Свої голоси» відбудеться у кінотеатрі «Лінія кіно» (ТРЦ «Магелан», м. «Теремки»). Вхід на всі покази вільний за умови попередньої реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdx1FHm3ABhc1gdFT-NsDMaFX0os...
    #кіно #заходи 🎬 13 вересня Український культурний фонд організує у Києві кінодень «Свої голоси», присвячений Дню українського кіно. У програмі – фільми, створені за підтримки фонду, що порушують теми війни, пам’яті, особистих історій і сучасної української реальності. Після кожного показу відбудуться обговорення з творчими групами. Подію відкриє панельна дискусія про роль державної політики у підтримці національного кінематографа під час війни. Учасники говоритимуть про грантову підтримку митців, культурну дипломатію та промоцію України у світі. Глядачі зможуть побачити: ✍️допрем’єрний показ документальної стрічки Володимира Клюєва «Грім серед ясного неба» про Героя України Ростислава Лазаренка; ✍️фільми «Стоп-Земля» (Катерина Горностай), «Я працюю на цвинтарі» (Олексій Тараненко), «Я, Ніна» (Марися Нікітюк), «Наші котики» (Володимир Тихий), «Ля Палісіада» (Філіп Сотниченко), «Памфір» (Дмитро Сухолиткий-Собчук). Кінодень «Свої голоси» відбудеться у кінотеатрі «Лінія кіно» (ТРЦ «Магелан», м. «Теремки»). Вхід на всі покази вільний за умови попередньої реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdx1FHm3ABhc1gdFT-NsDMaFX0osBXDGEmPvNeX53OxS1atBQ/viewform?pli=1
    Like
    1
    312views
  • 🕯В ніч на 4 вересня 1985 року у таборі біля села Кучино (Пермський край) загинув Василь Стус, поет – шістдесятник, правозахисник.

    Народився 6 січня 1938-го в селі Рахнівка на Вінниччині. Закінчив із червоним дипломом історико-філологічний факультет Сталінського педагогічного університету (нині Донецьк). Працював учителем, став писати вірші. Літературний редактор газети “Соціалістичний Донбас”, аспірант Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії Наук урср у Києві.

    4 вересня 1965-го, під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, разом з Іваном Дзюбою та В’ячеславом Чорноволом брав участь в акції протесту проти незаконних арештів українських інтелектуалів. За що був відрахований із аспірантури. Радянські видавництва відмовилися друкувати його поетичні збірки “Круговерть” і “Зимові дерева” (остання опублікована у самвидаві та в Бельгії).

    Василь Стус у відкритих листах до влади критикував її за порушення прав людини. Заарештований 12 січня 1972-го і засуджений за “антирадянську агітацію й пропаганду” до 5 років позбавлення волі і трьох років заслання. Покарання відбував у таборах Мордовії, більшість написаних ним віршів вилучалися і знищувалися. 1977- го висланий у селище імені Матросова Магаданської області, де працював на золотокопальнях.

    Повернувшись до Києва, відмовився від радянського громадянства (“Бути радянським громадянином – значить бути рабом”) і приєднався до Української Гельсінської групи захисту прав людини. Працював звичайним робітником на заводах. У травні 1980-го заарештований вдруге, визнаний “особливо небезпечним рецидивістом” і засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

    Під час процесу відмовився від призначеного йому «адвоката» Віктора Медведчука, але суд не прийняв відвід. По суті, свій захист Стус здійснював самостійно.

    Підсудний також заявив клопотання про надання можливості бути присутнім в судовому засіданні представникам міжнародних організацій, у тому числі — «представникам комісії по правам людини ООН», «представникам міжнародної юридичної асоціації — міжнародна амністія» та іншим.

    Цілком справедливі вимоги. Якою ж була реакція «адвоката» Медведчука?

    Він не підтримав ні заявлений відвід, ні клопотання підзахисного, а натомість заявив, що покладається «На розгляд суду».

    А суд, звісно, не задовольнив відвід, і клопотання про публічний розгляд справи теж фактично відхилив.

    Стус, вочевидь, розуміючи, що «адвокат» Медведчук його захищати не буде, заявив: 💬«Я відмовляюсь від адвоката Медведчука і взагалі від любого радянського адвоката. Я вимагаю адвоката з міжнародної правової організації»

    ❗️Після роз'яснення прав обвинуваченому Стус заявив, що йому потрібен перекладач «на той випадок, якщо свідки будуть давати покази російською мовою».

    Після оголошення обвинувального висновку, на запитання головуючого підсудному — чи зрозуміло обвинувачення та чи визнає він себе винним, Стус відповів: 💬«В чому саме обвинувачують мені зрозуміло. Але винним я себе не визнаю»

    Покарання відбував у таборі в Кучино. Від 1981-го не бачився з родиною. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями неодноразово оголошував голодування.

    🕯Помер в ніч на 4 вересня 1985-го під час безстрокового сухого голодування. Василь Стус похований на табірному цвинтарі, 1989-го перепохований на Байковому кладовищі.

    Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно).

    💬“1980 рік ознаменувався в нашій країні багатьма несправедливими вироками та переслідуваннями правозахисників. Але навіть на цьому трагічному тлі вирок українському поетові Василю Стусу виділяється своєю не людяністю. Життя людини ламається без залишку – як розплата за елементарну порядність та нонконформізм, за вірність своїм переживанням, своєму “я”…”, – писав у зверненні до світової громадськості вчений і правозахисник Андрій Сахаров.

    🕯В ніч на 4 вересня 1985 року у таборі біля села Кучино (Пермський край) загинув Василь Стус, поет – шістдесятник, правозахисник. Народився 6 січня 1938-го в селі Рахнівка на Вінниччині. Закінчив із червоним дипломом історико-філологічний факультет Сталінського педагогічного університету (нині Донецьк). Працював учителем, став писати вірші. Літературний редактор газети “Соціалістичний Донбас”, аспірант Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії Наук урср у Києві. 4 вересня 1965-го, під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, разом з Іваном Дзюбою та В’ячеславом Чорноволом брав участь в акції протесту проти незаконних арештів українських інтелектуалів. За що був відрахований із аспірантури. Радянські видавництва відмовилися друкувати його поетичні збірки “Круговерть” і “Зимові дерева” (остання опублікована у самвидаві та в Бельгії). Василь Стус у відкритих листах до влади критикував її за порушення прав людини. Заарештований 12 січня 1972-го і засуджений за “антирадянську агітацію й пропаганду” до 5 років позбавлення волі і трьох років заслання. Покарання відбував у таборах Мордовії, більшість написаних ним віршів вилучалися і знищувалися. 1977- го висланий у селище імені Матросова Магаданської області, де працював на золотокопальнях. Повернувшись до Києва, відмовився від радянського громадянства (“Бути радянським громадянином – значить бути рабом”) і приєднався до Української Гельсінської групи захисту прав людини. Працював звичайним робітником на заводах. У травні 1980-го заарештований вдруге, визнаний “особливо небезпечним рецидивістом” і засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Під час процесу відмовився від призначеного йому «адвоката» Віктора Медведчука, але суд не прийняв відвід. По суті, свій захист Стус здійснював самостійно. Підсудний також заявив клопотання про надання можливості бути присутнім в судовому засіданні представникам міжнародних організацій, у тому числі — «представникам комісії по правам людини ООН», «представникам міжнародної юридичної асоціації — міжнародна амністія» та іншим. Цілком справедливі вимоги. Якою ж була реакція «адвоката» Медведчука? Він не підтримав ні заявлений відвід, ні клопотання підзахисного, а натомість заявив, що покладається «На розгляд суду». А суд, звісно, не задовольнив відвід, і клопотання про публічний розгляд справи теж фактично відхилив. Стус, вочевидь, розуміючи, що «адвокат» Медведчук його захищати не буде, заявив: 💬«Я відмовляюсь від адвоката Медведчука і взагалі від любого радянського адвоката. Я вимагаю адвоката з міжнародної правової організації» ❗️Після роз'яснення прав обвинуваченому Стус заявив, що йому потрібен перекладач «на той випадок, якщо свідки будуть давати покази російською мовою». Після оголошення обвинувального висновку, на запитання головуючого підсудному — чи зрозуміло обвинувачення та чи визнає він себе винним, Стус відповів: 💬«В чому саме обвинувачують мені зрозуміло. Але винним я себе не визнаю» Покарання відбував у таборі в Кучино. Від 1981-го не бачився з родиною. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями неодноразово оголошував голодування. 🕯Помер в ніч на 4 вересня 1985-го під час безстрокового сухого голодування. Василь Стус похований на табірному цвинтарі, 1989-го перепохований на Байковому кладовищі. Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно). 💬“1980 рік ознаменувався в нашій країні багатьма несправедливими вироками та переслідуваннями правозахисників. Але навіть на цьому трагічному тлі вирок українському поетові Василю Стусу виділяється своєю не людяністю. Життя людини ламається без залишку – як розплата за елементарну порядність та нонконформізм, за вірність своїм переживанням, своєму “я”…”, – писав у зверненні до світової громадськості вчений і правозахисник Андрій Сахаров.
    501views
More Results