НАновини‼️: Як в Україні ізраїльські радіолокаційні станції RADA RPS-42 допомагають захищати небо з 2023 року

RADA RPS-42 — мобільні радіолокаційні комплекси, вироблені ізраїльською компанією RADA Electronic Industries (нині Leonardo DRS).

У лютому 2023 року міністр оборони Йоав Галант та глава МЗС Елі Коен вперше схвалили експортні ліцензії для двох ізраїльських компаній на постачання Україні систем радіоелектронної боротьби з дронами радіусом до 40 км. Офіційні особи наголосили, що це разовий дозвіл на суто оборонні, нелетальні технології.

До України RADA RPS-42 потрапили не напряму: завдяки громадянській кампанії в Литві та підтримці Ізраїлю, Литви й США у 2023 році було закуплено та передано 16 таких комплексів.

Це стало прецедентом — ізраїльські військові технології вперше офіційно працюють на українському фронті.

За оцінками експертів, попри бойові втрати, українська ППО й надалі використовує 8–10 цих комплексів для раннього виявлення дронів-камікадзе, ракет та артилерії.

RADA RPS-42 не збиває снаряди — він працює як “очі”: визначає траєкторію загроз, миттєво розраховує точку удару та подає сигнал тривоги, даючи людям шанс урятуватися.

Російські офіційні джерела регулярно заявляють про знищення цих радарів, але незалежні OSINT-групи не підтвердили жодного випадку повного виведення їх з ладу.

Проєкт RADA RPS-42 — приклад технологічної співпраці між Ізраїлем, Литвою, США та Україною в складних дипломатичних умовах.

Читайте деталі: https://nikk.agency/uk/yak-v-ukraini-2/

#НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

❗️Трамп має всі варіанти на столі для дипломатичного, фінансового

Та іншого вирішення поточної війни в Україні, - заступник керівника апарату Білого дому Міллер

#кіно
Телеканал 2+2 розпочав виробництво нового серіалу — пригодницької комедії «Виговський», дія якої розгортається у першій половині XVII століття.

Восьмисерійна стрічка розповідає про шпигуна Івана Виговського, який, щоб уникнути страти, погоджується на, здавалося б, безнадійне завдання — збудувати фортифікацію на хуторі поблизу Батурина, щоб протистояти ймовірному московському наступу.

Іван Виговський — молодий харизматичний дипломат, звиклий до інтриг і балів у Варшаві. Проте опинившись на хуторі, він змушений застосовувати всі свої навички, щоб згуртувати місцевих мешканців, які не вірять у загрозу. На нього чекають не лише зради й інтриги, а й романтичні пригоди.

Серіал не є історичною реконструкцією, а художньою алегорією про формування лідера, силу громади та здатність навіть маленької спільноти дати відсіч імперії. Стрічка поєднує гумор і драму, надаючи подіям актуального звучання в контексті сучасних викликів.

Режисером проєкту та співавтором сценарію виступив Семен Горов. Головну роль виконує Артем Пльондер. У серіалі також знімаються Віталій Ажнов, Дар’я Легейда, Олександр Ярема, Володимир Філатов, Катерина Файн та інші.

Вночі в Х зарубились сенатор Грем та амбасадор FINLANDIA мєдвєдєв
Почалось все з того, що мєдвєдєв дав свій коментар щодо скорочення Трампом термінів на роздуми путіну щодо миру, пригрозивши втягуванням США у війну.
Грем відповів, заявивши що в рф дуже помиляються щодо намірів Трампа і скоро відчують це на собі.
мєдвєдєв не дуже дипломатично натякнув, що Грема ніхто не питає його думку і війна буде продовжуватись.

США не поступляться рф на переговорах та говоритимуть з позиції сили, — посол України в США Оксана Маркарова.

За її словами, лінія фронту на сході та півдні України — це рубіж між добром і злом. «Я впевнена, ми з союзниками знайдемо спосіб покласти край російській агресії», — наголосила дипломатка.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

❗️5 можливих сценаріїв завершення війни між рф та Україною: жоден із варіантів не є вигідним для України, — CNN

Путін погоджується на безумовне припинення вогню (малоймовірно):
📍Кремль не бачить сенсу зупиняти війну, вважаючи, що «перемагає».
📍Принаймні до жовтня Путін не планує зупиняти наступ.
📍Ймовірне захоплення Покровська, Костянтинівки та Куп’янська.

Нові переговори:
📍Можливе укладення нових домовленостей, які фактично закріплять поточні російські здобутки.
📍Фронт може бути заморожено до зими.
📍У 2026 році рф зможе відновити війну або легалізувати окупацію дипломатією.
📍Путін може втручатися у вибори в Україні, просуваючи проросійського кандидата.

Україна утримується ще два роки:
📍Допомога Заходу триває, ситуація на фронті стабілізується.
📍Війна продовжується у нинішньому форматі без кардинальних змін.

Катастрофа для України та НАТО:
📍Після саміту з Трампом стає зрозуміло, що США «відходять убік».
📍Обороноздатність України слабшає.
📍Посилення мобілізації для стримування рф.

Катастрофа для Путіна — «афганський сценарій»:
📍Російські втрати зростають, успіхи — мінімальні.
📍Санкції посилюються, погіршення відносин з Китаєм та Індією.
📍Кремль втрачає фінансові резерви.
📍Зростає невдоволення серед еліт через провал дипломатії.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

👩‍⚕️🪖 Військовий облік медикинь і фармацевток: ті, хто щойно отримав диплом профільного ВНЗ, мають упродовж 60 днів пройти ВЛК.

Водночас, норма не стосується тих жінок, які здобули освіту у попередні роки - їх ставлять на облік автоматично, - пояснив юрист Юрій Танасійчук, в етері Київ24

Розум — штука підступна. Його наче не видно, але без нього тебе видно одразу.

Кажуть, що розум можна розвивати. Але тоді чому не всі це роблять? Бо це не завжди приємно. Розвивати розум — це як лізти під шкіру собі самому: боляче, незручно, часом огидно. А ще й не факт, що допоможе. Бо, як не крути, але в дурного й проблем менше. Він собі сидить, рже з TikTok’у, їсть що хоче, спить як ведмідь, і не париться, що світ котиться до біса. І я його не зневажаю — просто заздрю.

Розум — це прокляття для тих, хто ним користується. Бо як тільки мозок розігнався — починаєш бачити те, що не хочеш бачити: фальш, маніпуляції, дірки в аргументах, дешеву показуху, прірву між «бути» й «здаватися». І вже не вдасться відмахнутись. Розум — як очі, які вже не можна закрити назад.

І тут починається інше пекло. Бо тупість — вона не завжди байдужа. Вона часто агресивна. Вона завжди гуртом. Вона не терпить того, хто вибивається. І щойно розум починає звучати, з’являється рефлекторне бажання його втоптати. В багно. В примітивізм. У знецінення, насмішку, публічне висміювання. Бо невігластво глибоко всередині розуміє, що воно — нижче. І саме тому його злить сам факт чийогось інакшого мислення. Воно не витримує дзеркала. А розум — це дзеркало. Не криве, не ласкаве. Просто правдиве.

Але чим більше живеш — тим більше бачиш: розум не дається при народженні. Він витягується з болота досвіду. Його не підкладають під подушку, його виточують роками — книгами, спостереженням, помилками, соромом. Так, сором — страшенно недооцінений двигун еволюції. Тупий не соромиться. Він впевнений, що знає все. А от якщо тобі стає соромно — значить, ти вже не там. Ти зрушив. І це початок.

Колись я думав,що розум — це про знання. Тепер знаю: ні, це про сумнів. Про те, що ти не ковтаєш усе, що тобі дають. Про вміння сказати «я не знаю» і не згоріти зсередини від сорому. Про те, що іноді краще тримати язик за зубами й слухати.

І ще. Розум — це не диплом. Не посада. Не кількість нулів на рахунку. Не статус у соцмережі. Не бренд годинника. І точно не вміння виголошувати пафосні тости.
Розум — це здатність бачити суть. Розум — це коли ти серед натовпу не втрачаєш себе. Це коли тобі не треба вдавати, бо ти вмієш мислити.
Це коли інтуїція підказує, куди не лізти, навіть якщо там престиж і лайки.
Це коли тобі соромно за себе вчорашнього — і ти дякуєш за цей сором.

А що розвиває розум найкраще? Не кросворди й не шахи. А люди, які ставлять незручні запитання. Книжки, які тримають тебе за горло. І ситуації, які вивертають усе навиворіт. Бо розум не росте в теплиці. Він росте там, де холодно, темно й боляче. Але зате — по-справжньому.

Трамп знову дозволяє путіну маніпулювати собою. Чи призведе це до нової Мюнхенської змови? — WP
▪️Нездорова одержимість Трампа перемогою в номінації на Нобелівську премію миру змусила його прийняти низку поспішних рішень, спрямованих на припинення війни в Україні. Останній приклад — призначення передчасного саміту з диктатором путіним на Алясці — наочний урок того, як не слід вести дипломатію.
▪️Трамп прийшов до влади, обіцяючи закінчити війну в Україні за добу, можливо, думаючи, що путін зупинить російське вторгнення як особисту послугу йому. Спочатку він спробував тиснути на Зеленського, публічно висміявши лідера під час сумнозвісної зустрічі в Овальному кабінеті в лютому.
▪️Але після того, як Зеленський погодився на перемир'я, Трамп почав розуміти, що проблема полягає в путіні. У червні він почав досить грубо висловлювати невдоволення своїм російським колегою.
▪️Новий гнів Трампа призвів до ще більш непередбачуваної поведінки. Погрожуючи ввести масштабні вторинні санкції проти країн, які ведуть бізнес з рф, він спочатку встановив крайній термін на початок вересня, а потім переніс його на минулу п'ятницю. Він оголосив про свій намір ввести додатковий 25-відсотковий тариф на Індію — важливого стратегічного партнера США в Азії — як покарання за купівлю та переробку російської нафти. Але таких погроз не було висунуто проти Китаю, головного конкурента Америки в Азії, який купує більше російської нафти, ніж Індія.
▪️Зрештою, у п'ятницю не було оголошено про введення широких санкцій. Натомість Трамп оголосив про «довгоочікувану зустріч» з путіним наступного тижня в Алясці. Відмовившись від своїх більш реалістичних останніх оцінок щодо підступності путіна, Трамп знову заявив, що «президент путін, на мою думку, хоче миру». Не зважаючи на триваючі повітряні та наземні атаки путіна на Україну, Трамп винагороджує його президентським самітом — і не де-небудь, а на території США.
▪️Трамп згадав про можливість «певного обміну територіями» між рф та Україною, але не зрозуміло, які саме землі, якщо такі є, путін готовий передати Україні. Також немає жодних ознак того, що рф погодиться на будь-які гарантії безпеки, які Україна могла б отримати від США або Європи в обмін на відмову від частини території.
▪️Останній хід путіна, здається, має на меті уникнути введення нових санкцій. З 2014 року рф намагається захопити весь Донбас, але їй це не вдається. Хоча російські війська захопили більшу частину Луганська, їх зупинили в Донецьку, де Україна має міцний пояс фортець, закріплених містами Краматорськ, Слов'янськ, Дружківка, Олексієво-Дружківка та Костянтинівка. путін просто намагається досягти за столом переговорів того, чого його війська не змогли досягти на землі.
▪️Якщо Трамп погодиться на умови путіна, це буде повторенням Мюнхенської угоди 1938 року, в якій британський прем'єр-міністр Чемберлен без консультацій з чехами передав Гітлеру Судети - регіон тодішньої Чехословаччини, який був сильно укріплений і захищений. Натомість Чемберлен отримав лише порожні обіцянки «миру для нашого часу».
▪️Небезпека «другого Мюнхена» дещо зменшується у випадку України, оскільки українці, на відміну від чехів, навряд чи погодяться на таку ганебну і руйнівну угоду. «Українці не віддадуть свою землю окупантам», – заявив Зеленський у відеозверненні в суботу вранці. Його рішучість відображає волю його народу.
▪️Поспішаючи на зустріч з путіним на Алясці — території, яка, що важливо, була продана рф США — Трамп ризикує знову дозволити собі бути маніпульованим хитрим російським диктатором. Але є кращий спосіб. Якщо Трамп дійсно хоче виграти Нобелівську премію миру, він повинен оголосити про введення численних санкцій проти рф, домогтися передачі заморожених російських активів Києву та різко збільшити поставки зброї в Україну. Такі кроки привернули б увагу путіна і, можливо, створили б умови для набагато більш плідних переговорів. Натомість Трамп швидко розтрачує перевагу, яку він здобув завдяки своїм погрозам про введення санкцій, і дозволяє путіну продовжувати свою невиправдану агресію.

Доброго дня всім, після не дуже приємних вчорашніх новин.
Ви, бачу, також не спали. Цілком розділяю думку, що наступного тижня новин буде багато й різних, але всі — про можливий саміт двох підстаркуватих дідів на Алясці.
Багато з вчорашнього було передбачувано. Дід Донні прагне статусу миротворця всіх часів. Іноді він лише фіналізує те, що готувалось до нього, як-от мирний договір Вірменії й Азербайджану, де дуже допомогла Туреччина. Але Ізраїль-Палестина та війна рф проти України не вирішені. В обох конфліктах від Трампа головний переговорник — один і той самий любитель чебуреків.
Дід дає Вові дедлайн, санкцій не хоче ніхто, тож знаходять просте рішення. Так, наступ триває, орків більше, є втрати, але Покровськ, Часів Яр і Торецьк досі українські. Пуйло хоче «віддати» частини Донеччини — і тоді «мир». Для Донні це лише пляма на мапі.
Ще аргумент: окупанти теж втратили там багато людей, тож санкції відкладаються, Путін «за мир», Вова молодець, Зеленського примусять, Нобель вручено, Донні в короні.
Але як це «продати» українцям? Американське опитування: 69% за мир, 24% — за війну до перемоги. Але мир чи капітуляція? Те, до чого схиляють Україну — це капітуляція перед терористичним режимом, якому Трамп допомагає взяти перемогу в красивій обгортці.
Про території говорять, про людей — забувають. Це долі мільйонів без прав, біженці, розділені сім’ї. Якщо обговорюють землі, треба вимагати:
1. Збереження громадянства.
2. Вивчення української мови і традицій.
3. Вільний перетин з Україною.
4. Право повертатись до домівок.
5. Пріоритет медичного забезпечення.
6. Нормальні комунальні послуги.
І компенсації за житло.
Учора Зеленський знову згадав про дипломатичний шлях. У 2022-му він казав: повертати навіть одну людину, якщо вона страждає від окупантів. А тут — мільйони. Тому… думайТЕ.