#тварини Spirobranchus giganteus: Підводна ялинка з характером🙂 У глибинах океану, де риби ганяються за модними течіями, а краби хизуються клешнями, живе справжня дивачка коралових рифів — Spirobranchus giganteus, або, як її ніжно називають, різдвяний хробак. Не поспішайте уявляти пухнастого черв’ячка в новорічному ковпаку, бо цей персонаж — справжній підводний хіпстер, який носить яскраві спіралі та живе за принципом: «Мій дім — моя фортеця, а моя зачіска — моя гордість». Хто ти, різдвяний хробаку? Spirobranchus giganteus — це багатощетинковий хробак, який вирішив, що бути просто хробаком — не його доля. Він обрав гламурне життя в тропічних водах Індо-Тихоокеанського регіону, де будує собі вапняну трубку (своєрідну дизайнерську квартиру) і висуває з неї пару яскравих спіральних зябер. Ці зябра, схожі на крихітні ялинки, бувають усіх кольорів веселки: червоні, сині, зелені, а іноді навіть зухвало-жовті. Вони не лише допомагають дихати та ловити планктон, а й слугують модним аксесуаром, який кричить: «Я тут найяскравіший!» Життя в стилі «не турбувати» Різдвяний хробак — справжній інтроверт океану. Побачив небезпеку? Шасть — і він ховається у свою трубку швидше, ніж ви встигнете сказати «Санта-Клаус». Його реакція на дайверів чи цікавих риб — це щось середнє між «ой, не чіпайте мене» та «я зараз викличу менеджера океану». Але не обманюйтесь: за цією сором’язливістю ховається хробак, який міцно тримається за свій кораловий трон і може прожити до 40 років, якщо ніхто не псує йому вайб. Чому це ялинка? Назва «різдвяний хробак» з’явилася не просто так. Його спіральні зябра нагадують мініатюрні ялинки, прикрашені природою. Деякі дайвери жартують, що якби Spirobranchus giganteus мав Instagram, то його б називали «#OceanInfluencer» за вміння позувати на тлі рифів. До речі, ці «ялинки» ще й екологічно свідомі: вони фільтрують воду, допомагаючи рифу залишатися чистим. Ось вам і хробак, і еко-активіст в одному флаконі! Цікавий факт наостанок Якщо ви думаєте, що різдвяний хробак — це просто гарна картинка, то знайте: він ще й майстер командної роботи. Часто ці хробаки живуть колоніями, створюючи цілі «ялинкові алеї» на рифах. Уявіть собі підводний різдвяний базар, де кожен хробак хвалиться своїм унікальним дизайном зябер. Хто сказав, що в океані немає вечірок? Тож наступного разу, коли будете пірнати в тропічних водах, придивіться до цих крихітних ялинок. Spirobranchus giganteus — це нагадування, що навіть найменші створіння можуть бути справжніми зірками океану. І, можливо, десь там, у глибинах, вони вже готуються до підводного Нового року! 🙂

15-річна американська акторка Раян Кіра Армстронг зіграє головну роль у перезапуску серіалу "Баффі - переможниця вампірів". Акторка зіграє нову винищувачку у проєкті, який поки що не має назви. Сара Мішель Геллар є виконавчою продюсеркою і також з'явиться у пілотному епізоді у ролі Баффі Саммерс. Режисеркою є лауреатка "Оскара" Хлоя Чжао. Персонажку Армстронг поки що описують як старшокласницю-інтровертку. "З того моменту, як я побачила прослуховування Раян, я знала, що хочу бачити поруч із собою лише одну дівчину. Мати такий емоційний інтелект і талант у такому юному віці – це справжній дар. До того ж її посмішка освітлює навіть найтемнішу кімнату", - поділилася Сара Мішель Геллар. #Коло_Кіно #Новини_серіалів

#тварини Дік-дік Солта: Маленька антилопа з великим шармом. Уявіть собі крихітну антилопу, яка виглядає так, ніби її намалювали для дитячої книжки: великі очі, делікатні ніжки й носик, що постійно тремтить, наче вона щойно понюхала щось підозріле. Це дік-дік Солта (Madoqua saltiana), наймиліший мешканець напівпустель і чагарників Африканського Рогу, північної Кенії та східного Судану. Ця крихітка — справжній майстер виживання в умовах, де кожен кущик може бути або схованкою, або обідом. Зовнішність: малюк із великим серцем Дік-дік Солта — це антилопа, яку хочеться покласти в кишеню й забрати додому (але, звісно, краще цього не робити). Її зріст — усього 35–45 см у холці, а вага рідко перевищує 6 кг. Це як кіт, але з копитцями й без звички скидати вазони з підвіконня. Шерсть у неї м’яка, сірувато-коричнева, ідеально зливається з сухими чагарниками, а великі темні очі надають їй вигляд вічно здивованого персонажа мультфільму. А ще в самців є коротенькі ріжки, заховані в пухнастій чуприні, — ніби вони соромляться своєї "грізності". Життя в стилі "тихо, але гордо" Дік-діки Солта — справжні інтроверти саванного світу. Вони люблять тишу, тінь і свою другу половинку, адже ці антилопи зазвичай живуть парами. Так, дік-діки — романтики, які обирають моногамію! Самець і самка разом патрулюють свою територію, позначаючи її пахучими "мітками" із залоз біля очей. Це їхній спосіб сказати: "Цей кущик — наш, і крапка!" Їхній раціон — це листя, пагони й плоди, які вони обережно вибирають у чагарниках. Дік-діки такі економні, що майже не п’ють воду, отримуючи вологу з рослин. Уявляєте? Вони буквально "їдять" свою гідратацію! Супергерої напівпустелі Не думайте, що маленький розмір робить дік-діка легкою здобиччю. Ці малюки — справжні ніндзя! Завдяки гострому слуху й блискавичним стрибкам вони можуть зникнути в чагарниках швидше, ніж ви скажете "дік-дік". А ще вони видають кумедний свистячий звук, коли відчувають небезпеку, — звідси й їхня назва, адже цей звук нагадує "дік-дік". Це як сигналізація, тільки набагато миліша. Чому ми їх любимо? Дік-дік Солта — це нагадування, що навіть у найсуворіших умовах можна бути маленьким, але гордим, обережним, але сміливим. Вони не женуться за славою, як леви, і не вражають розмірами, як носороги. Вони просто живуть собі, тішаться своїм кущиком і коханою половинкою. І, можливо, саме в цьому їхня суперсила — бути собою в цьому величезному, спекотному світі. Тож, якщо колись опинитеся в Африканському Розі, придивіться до чагарників. Можливо, звідти на вас здивовано гляне дік-дік Солта, і ви зрозумієте, що маленьке може бути надзвичайно великим за шармом. 🙂

#тварини Чепрачний тапір: химерний гість із джунглів. Якщо природа одного дня вирішила пограти в конструктор, то чепрачний тапір — це точно той випадок, коли вона використала деталі від різних наборів. Уявіть собі: передня частина від свині, хоботок від мурахоїда, а ноги — ніби позичила в носорога, але забула попросити розмір побільше. І все це приправлено чорно-білим забарвленням, яке виглядає так, ніби тапір не зміг вибрати між костюмом панди й зебри. Цей дивовижний звір мешкає в джунглях Південної Америки та Південно-Східної Азії, де спокійно собі гуляє, хрумкаючи листя й фрукти. Його хоботок — це не просто модний аксесуар, а справжній швейцарський ніж: ним він і їжу хапає, і дорогу в кущах прокладає, і, мабуть, іноді чухає собі спину, коли ніхто не бачить. А ще тапіри — майстри маскування. Завдяки своєму контрастному забарвленню вони зливаються з тінями в лісі, тож хижаки часто проходять повз, думаючи: "О, це просто дивний кущ… чи, може, модний килим?" Характер у чепрачного тапіра — як у типового інтроверта: він любить тишу, самотність і не дуже поспішає знайомитися з новими людьми (чи ягуарами). Якщо його потурбувати, він просто пирхне, розвернеться й піде геть, демонструючи свою поважну ходу. До речі, тапіри — чудові плавці, тож якщо вечірка в джунглях стає надто гучною, він завжди може пірнути в найближчу річку й влаштувати собі спа-день. Отже, чепрачний тапір — це не просто звір, а справжній приклад того, як природа вміє жартувати. І хоча він не виграє конкурс краси серед тварин, у номінації "найоригінальніший дизайн" йому точно немає рівних! 🙂

#тварини Тасманійська єхидна: Колючий дивак Австралії. Знайомтеся з тасманійською єхидною (Tachyglossus aculeatus), підвидом, який виглядає так, ніби хтось випадково склеїв їжака, мурахоїда і каченята в одному ексцентричному пакеті. Цей маленький мешканець Тасманії та південно-східної Австралії — справжній фрік природи, але в найкращому сенсі цього слова! Колючий модник з довгим носом Тасманійська єхидна — це компактна куля колючок із довгим, трубчастим носом, який вона використовує як детектор смаколиків. Її улюблене меню? Мурахи та терміти, яких вона викопує з-під землі з такою завзятістю, ніби це останній шматок торта на вечірці. Завдяки чутливому нюху та язику, що вистрелює швидше за блискавку, вона — справжній гурман підземного світу. Цікаво, що ця єхидна трохи пухкіша за своїх материкових родичів, бо тасманійські зими змушують її запасатися жирком. Місцеві жартують: "Тасманійська єхидна — це єдиний ссавець, який готовий до зимової сплячки і до конкурсу на наймиліший пузік одночасно!" Мама-кенгуру? Ні, мама-єхидна! Як і всі єхидни, тасманійська належить до однопрохідних — рідкісної банди ссавців, які відкладають яйця. Так, ви не почули: вона відкладає яйце, яке потім носить у своїй сумці (не плутати з сумкою кенгуру, ця більше схожа на кишеню для дріб’язку). Через 10 днів вилуплюється малюк, якого називають "пуґл" — слово, яке звучить так, ніби його вигадали для конкурсу найкумедніших назв. Пуґл виглядає як крихітна гумова іграшка і смокче молоко прямо зі шкіри мами, бо соски? Це не для стильних єхидн! Характер: "Не чіпай, я копаю!" Тасманійські єхидни — інтроверти за натурою. Побачивши небезпеку, вони або зариваються в землю зі швидкістю міні-екскаватора, або згортаються в колючий клубок, залишаючи хижаків у розпачі. "Що це за їжачок, який не хоче обійматися?" — мабуть, думають лисиці, облизуючись. До речі, єхидни не лише колючі, а й напрочуд сильні. Їхні короткі лапи з міцними кігтями можуть перекопати пів городу, тож якщо ваша грядка раптом виглядає як після нашестя кротів — можливо, це просто єхидна шукала перекус. Тасманійська єхидна — це нагадування, що природа має почуття гумору. Вона повільно човгає лісами, не звертаючи уваги на моду чи тренди, і живе своїм життям, ніби кажучи: "Я яйцекладний ссавець, і мені байдуже, що ви про це думаєте!" Її вперта чарівність і дивакувата зовнішність роблять її справжньою зіркою тасманійських лісів. Тож наступного разу, коли будете в Тасманії, шукайте цю колючу красуню. Тільки не намагайтеся її погладити — вона може неправильно зрозуміти ваші наміри! 🙂

#тварини Pterapogon kauderni: рибка, яка не любить подорожувати. 🙂 Уявіть собі рибку, яка настільки прив’язана до свого дому, що навіть відпустка здається їй кошмаром. Знайомтеся з *Pterapogon kauderni*, або, як її називають у народі, кардинальською рибою Бангай. Ця маленька красуня з Індонезії — справжній інтроверт океану, який вважає, що найкращий відпочинок — це посидіти вдома серед коралів. *Pterapogon kauderni* не просто лінива — вона має стиль. Її чорно-білі смуги нагадують модний костюм, а довгі плавники додають драми, ніби вона щойно вийшла з театральної постановки. Але не чекайте, що вона вразить вас плаванням на довгі дистанції. Ця рибка живе біля Бангайських островів і рідко відходить далеко від своїх улюблених морських анемон чи коралів. Її девіз: "Навіщо плисти, якщо можна просто висіти на місці?" Цікаво, що *Pterapogon kauderni* — турботливий батько. Самці виношують ікру в роті, як справжні супергерої, тільки без плаща. Поки малята не вилупляться, тато не їсть і не базікає — ідеальний привід уникнути незручних розмов із сусідами. На жаль, через свою красу й унікальність ця рибка стала зіркою акваріумів, що трохи ускладнює її життя в дикій природі. Але давайте сподіватися, що *Pterapogon kauderni* і далі житиме собі спокійно, відмовляючись від будь-яких пригод. Бо, як кажуть у її кораловому кварталі, "Краще бути місцевою легендою, ніж загубленим туристом!"

#тварини Бурундуки: маленькі зірки, які цінують самотність . Ці пухнасті створіння з полосатими спинками давно завоювали серця людей. Завдяки мультфільмам, де вони співають високими голосами, і вірусним відео, де товстенькі щічки набиті горіхами, вони стали справжніми зірками тваринного світу. Але чи знали ви, що за лаштунками своєї слави бурундуки — справжні інтроверти? Так, попри всю цю популярність, бурундуки обожнюють проводити час наодинці. Поки ми уявляємо їх на черговій вечірці з горішками чи в студії звукозапису, вони тихенько сидять у своїх норах, перебираючи запаси і, можливо, бурмочучи собі під ніс: "Знову ці люди з камерами, дайте спокій!". Їхнє життя — це баланс між публічними виступами (ну, тобто коли їх ловлять на камеру) і довгими годинами самотності, коли ніхто не заважає насолоджуватися горіховим "Netflix and chill". 🙂 Може, варто повчитися у бурундуків? Іноді навіть найяскравішим зіркам потрібен час, щоб просто побути собою — без овацій, спалахів і набридливих папараці. Тож наступного разу, коли побачите бурундука, не ображайтеся, якщо він швидко втече. Він просто поспішає на зустріч із собою — і, звісно, з улюбленим горішком.

#тварини Уявіть собі птаха, який більшу частину року поводиться, як справжній шпигун у джунглях: ховається в кущах, крадеться безшумно і взагалі уникає будь-якої уваги. Це трагопан – пернатий майстер маскування, який міг би дати фору самому Джеймсу Бонду. Але щойно настає шлюбний період, цей птах ніби випиває енергетик із суперсилою і перетворюється на справжню зірку сцени! Трагопан – це такий собі птах-інтроверт, що живе у густих лісах Азії. Його девіз: «Менше уваги – довше життя». Він обережно пробирається крізь хащі, уникаючи хижаків і сторонніх очей. Але коли приходить час залицянь, трагопан ніби згадує, що десь у його генах захований талант шоумена. Самці розправляють свої яскраві пір’я, надувають барвисті коміри (наче надувні круги для плавання), а деякі навіть демонструють «роги» з пір’я на голові. І це ще не все! Вони влаштовують справжні танцювальні шоу з підстрибуваннями та гучними криками, щоб привернути увагу самок. Сусіди по лісу, мабуть, тільки очі закочують: «Знову цей трагопан зі своїм концертом!» Цікаво, що після шлюбного сезону птах знову «вимикає» режим суперзірки і повертається до свого звичного життя ніндзя. Тож, якщо вам колись пощастить зустріти трагопана, не ображайтеся, якщо він втече, щойно вас помітить. Можливо, він просто не в настрої для автографів – шлюбний сезон же закінчився! Трагопан – живий доказ того, що навіть найсором’язливіші можуть сяяти, коли приходить їхній час. Тож, може, і нам варто іноді брати приклад із цього птаха: бути тихими й обережними, але не боятися влаштувати шоу, коли серце кличе? 🙂

#тварини 5 дивовижних фактів про коалу 🐨 1️⃣ Вони пахнуть як евкаліпт Коали мають приємний аромат, що нагадує запах евкаліпту — завдяки своїй дієті! Цей запах навіть відлякує деяких паразитів. 2️⃣ Коали — інтровертні одинаки Більшість часу коали проводять наодинці. Вони мають свої території й зазвичай не перетинаються з іншими, крім періоду розмноження. 3️⃣ У самців є “грудна залоза пахощів” На грудях самця коали — темна смуга, що виділяє пахучий секрет. Так він мітить територію й приваблює самок. 4️⃣ У них задній мозок “не прикріплений” Цікава особливість — мозок коали в черепі “плаває” й не повністю заповнює порожнину. Це загадка для вчених, яка може бути пов’язана з енергозбереженням. 5️⃣ Коалам загрожує хламідіоз Близько половини диких коал заражені бактерією хламідії. Вона спричиняє хвороби очей, сечостатевої системи й навіть безпліддя — серйозна загроза для виду. Коали — більше, ніж просто милі обіймашки. Це складні, чутливі істоти з безліччю природних загадок.

#технології Підвезли золоту жилу для тих, хто хоче все і одразу — без інтернету і серверів. Колекція з десятків локальних веб-інструментів, які запускаються прямо на твоєму компі: — Працюють з будь-чим: кодом, текстом, фото, відео, PDF чи навіть даними з космосу — Взагалі без мережі — усе локально, нічого нікуди не відправляється — До кожної апки є гайд, так що навіть твій кіт розгорне Ідеально для параноїків, інтровертів і просто тих, хто хоче мати все під контролем.: https://github.com/iib0011/omni-tools