❗️Завершено слідство у справі Вітюка про незаконне збагачення та недостовірне декларування, - НАБУ НАБУ і САП відкрили матеріали справи посадовця СБУ з числа вищого офіцерського складу, викритого на незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Прізвища посадовця НАБУ не називає, втім відомо, що йдеться про Іллю Вітюка. Як зазначається, у грудні 2023 року підозрюваний придбав квартиру за 21,6 млн грн та оформив її на члена сім’ї. При цьому за договором її вартість становить 12,8 млн грн. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція

⚡️Друзі, Уряд розширює програму компенсації оренди житла для ветеранів і ветеранок. Відтепер отримати кошти зможуть також захисники з числа ВПО. Отримати компенсацію можуть: 🔹 захисники і захисниці, які втратили або мають пошкоджене житло на тимчасово окупованих територіях; 🔹 ветерани та ветеранки війни з числа ВПО, які не мають власного житла або проживали в домівках, що не були їхньою власністю; 🔹 особи, яких було позбавлено особистої свободи державою-агресором у зв’язку із захистом України, які повернулися з полону, а їхнє житло залишилося на тимчасово окупованій території. Як і раніше, подати заяву можуть: 🔹 звільнені зі служби військовослужбовці, які брали участь у бойових діях; 🔹 звільнені зі служби поліцейські та рятувальники, які брали участь у захисті України. Програму грошової компенсації реалізує Мінветеранів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №252. 💰 Розмір компенсації (сума залежить від населеного пункту): 📍 Київ, Дніпро, Львів, Одеса — 6 056 грн 📍 Обласні центри — 4 542 грн 📍 Інші населені пункти — 3 028 грн Якщо оренда коштує більше, різницю можна доплатити самостійно. При короткостроковій оренді компенсація нараховується пропорційно дням проживання. 📝 Як подати заяву? 🔹 до структурного підрозділу з питань ветеранської політики за місцем орендованого житла; 🔹 до найближчого ЦНАПу (послуга №02606). Документи можна подати особисто або надіслати рекомендованим листом. Виплата здійснюється на банківський рахунок (IBAN). Якщо у вас виникають питання — Лінія довіри для військових від ГО «ВПО Україна» — зможе стати вам у пригоді. Якщо ви військовий і стикаєтеся з бездіяльністю чи порушеннями, звертайтеся: 📞 066 355 67 30 💬 WhatsApp: https://api.whatsapp.com/send/?phone=380663556730 Ми завжди на вашому боці. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Трошки довгочит. Редакції дуже доставило епічне бомболєйо кацапської z-спільноти, яке спричинили слова нового Міністра оборони України про те, що потрібно щомісячно анігільовувати 50К пігдогів. Там, нагадаємо, Михайло Федоров заявив, що одним зі стратегічних завдань в середньостроковій перспективі він вважає збільшення (саме збільшення) числа безповоротних під@рських втрат до цього, болючого для нашого ворога, показника. І тут на болотах почалась натуральна істеріка. Хрюкали всі – від звичайних z-свінокорів до конюшні закордонних справ. Як так! Обурювалися терористи. Єто жє не гуманно! Але, як казав класик – ми в крові будемо топити всі намагання посягнути на гуманізм. І, якщо така задача поставлена, то вона обов’язково буде послідовно реалізована на полі бою, що б кількість відео з останнім поглядом різноманітних Івашек і Максімок збільшувалась в геометричній прогресії. Тим паче, що дронів різноманітних на поточний рік планується виготовити в пару разів більше ніж в 2025-му. Але, при всьому своєму обуренні, ворожі пропогандони забувають про одну деталь. Наш Міністр заявив, що цифру забаранених під@рів потрібно саме збільшити з поточних, на даний момент, показників. А поточні показники, нагадаємо, зараз складають приблизно 35К безповоротних під@рів щомісячно, левова частина яких, перетворюється на є-бали, власне, за допомогою дронів. І ця цифра також неодноразово була озвучена публічно не менш офіційними ніж теперішній Міністр оборони особами. І чогось раніше такої ізжоги ні в кого з цих «говорящіх голов» ця цифра не викликала. А це, нагадаємо, в 2,5 рази більше ніж радянський союз втратив за десять років війни в Афганістані, під час виконання «інтернаціонального долга». Не зрозуміло, перед ким цей «долг» був, але то таке. 10 років Афганістану – 2 тижні, «ідущєй строго по плану ЕсВеО». Тобто роспропаганда норм відносилась до втрат власних гівновітязєй в кількості 35К, а ось на цифрі 50К іх відчутно попаяло. При тому, що офіційні вуса главпідара взагалі повідомили, що по втратам «второй армії міра» - це до тамтешнього міністерства агресії, а там, нагадаємо, останнє офіційне оновлення інформації по цій чутливій темі датується ще вереснем 2022-го. І поточна офіційна кількість втрат, на разі складає трохи більше 5,5К. «Ви всьо врьотє» одним словом. Так якщо і втрат немає, то чого ж їх всіх так затроїло? Всіх – від заштатних воєнкорів до головних спікерів тамтешньої конюшні по закордонним справам. Можливо, що саме ці додаткові ліквідовані 15К і будуть тим самим фактором, який виб’є з рук під@рів цей м’ясний козир і це довге, монотонне і криваве просачування нарешті остаточно загальмує. Подивимось. Але істерика з цього приводу на болотах здійнялась неабияка. Що не може не радувати. UPD: Тим часом, в базі ТГ-каналу Горюшко вже майже 180К записів. Цей ресурс, нагадаємо, веде облік забаранених під@рів виключно по відкритим джерелам (епітафії, некрологи, цвинтарі). І це виключно кацапи. Без врахування окупованих територій. Приріст за останні 11 місяців - 80К! Реєстр бердянців, які загинули за хуйзнаєшо в лавах «второй армії міра», на жаль, також поповнюється. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Падіння приватних переказів в Україну в 2025: Ізраїль серед лідерів, але тренд загальний У 2025 році Україна зіткнулася з одним із найпомітніших спадів приватних грошових переказів за роки війни. За січень–листопад обсяг переказів скоротився на 15,5% і становив близько 7,3 млрд доларів. Для порівняння: у 2024 році — 9,46 млрд, у 2023 — 11,29 млрд, у 2022 — понад 12,5 млрд доларів. Падіння, що почалося після піку воєнних років, стало сталим і системним. Якщо дивитися ширше, для воєнного періоду це один із найслабших показників. Після відносно високих рівнів 2022–2023 років спад закріпився, а 2024 рік вже виглядав помітно гірше довоєнних «норм». У 2025-му ця тенденція не лише збереглася — вона посилилася. За даними НБУ, найбільші обсяги переказів минулого року надійшли з таких країн: Польща — 3 млрд 292 млн доларів, США — 1 млрд 133 млн, Велика Британія — 833 млн, Чехія — 704 млн, Німеччина — 628 млн, Ізраїль — 453 млн доларів. Таким чином, Ізраїль входить до числа країн-лідерів за обсягом приватних переказів в Україну. Нижче в списку — Італія та Ірландія (по 172 млн), Нідерланди (116 млн), Греція (106 млн) та ОАЕ (86 млн). Це повноцінний внесок діаспори, а не статистична помилка. Але навіть при такому розподілі загальний потік грошей в Україну продовжує скорочуватися. Ключова причина — зміна моделі міграції. До війни значну частину переказів забезпечували трудові мігранти, передусім чоловіки, які працювали за кордоном, а сім’ї залишалися в Україні. У 2024–2025 роках дедалі частіше відбувається зворотний процес: до тих, хто залишився за кордоном після перших хвиль виїзду, поступово переїжджають родини. У результаті гроші перестають надходити в Україну — тому що родина фізично більше не знаходиться там. Окремий і визначальний фактор — війна та путінська агресія. Постійні ракетні та дронові удари, руйнування інфраструктури, вимкнення світла і тепла, життя під загрозою обстрілів, масова внутрішня міграція, тимчасово окуповані території — усе це штовхає людей не просто до виїзду, а до остаточного переносу життя за кордон. Нехай буде проклятий путін і його спільники, які принесли війну, руйнування та вимушену міграцію. Саме ця агресія ламала економічні зв’язки, розривала родини і перетворювала тимчасову підтримку на вимушений виїзд назавжди. Другою причиною є завершення ефекту екстреної допомоги. У 2022 році перекази різко зросли за рахунок гуманітарних зборів, підтримки армії та допомоги біженцям. Цей мобілізаційний ресурс не міг бути постійним і до 2025 року практично вичерпався. Третій фактор — економічний тиск у країнах перебування. Зростання вартості життя, інфляція і жорсткі ринки праці означають, що в мігрантів залишається менше вільних коштів для регулярної підтримки родичів в Україні. Повний розбір із цифрами та ізраїльським контекстом — у нашій статті: https://nikk.agency/uk/padinnya-privatnih-perekaziv-v-ukrainu/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #ІзраїльУкраїна #Економіка #Діаспора #Війна #Міграція #ГрошовіПерекази НАновини‼️:- новини Ізраїля Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

«Мы остаёмся здесь, чтобы помогать общинам» — дом раввина в Кривом Роге попал под российский удар: прямой удар по еврейской общине и спасение чудом «Люди замерзают от холода из-за целенаправленных атак на объекты электроэнергии и энергетики. Это очень тяжёлая и сложная зима, и нам нужно много милосердия Небес — но нас не сломают. Я вместе с моими братьями, посланниками Ребе по всей Украине, остаёмся здесь, чтобы помогать общинам», — главный раввин Кривого Рога и посланник ХАБАДа Лирон Эдери. Вечером 29 января российский удар пришёлся по дому главного раввина Кривого Рога. Выбиты окна и двери, разрушена часть здания, повреждена миква, которую община только что закончила ремонтировать. Охранник получил осколочное ранение руки. Раввин и его семья в этот момент не были дома — и именно это спасло им жизнь. О случившемся сообщил израильский религиозно-новостной ресурс Emess (материал журналиста Ави Яакова). Emess (MS) позиционирует себя как крупный израильский новостной и медиа-сайт для ультраортодоксальной аудитории (харедим) и прямо указывает, что является частью медиагруппы «Коль Хай». Это важно проговорить вслух. Речь идёт не об антисемитизме как идеологии ненависти, хотя еврейские объекты действительно всё чаще оказываются под ударом. Чаще речь о другом — российские агрессоры бьют по городам так, что под удар попадает всё подряд, и им всё равно, кто там живёт: евреи Украины, украиноязычные семьи, русскоязычные жители, пожилые, дети. Именно в этом и проявляется звериность режима в россии — в холодном равнодушии к гражданским и в привычке превращать обычную жизнь в цель. При этом тревожный фон никуда не девается. В украинских общинах говорят о росте числа случаев, когда повреждения получают именно объекты еврейской жизни: дома раввинов, синагоги, общинные центры, кладбища. Иногда это выглядит как случайность войны, иногда — как неприятная закономерность, которую трудно «объяснить одной ракетой». Федерация еврейских общин Украины поддержала раввина и напомнила миру о сотнях тысяч евреев в стране и о семьях посланников ХАБАДа, которые остаются под обстрелами, иногда — без базовых условий. «Мы выражаем поддержку раввину Адри, который действует с поразительной самоотдачей. Важно, чтобы мир не забывал о сотнях тысяч евреев, проживающих здесь, и о сотнях семей посланников ХАБАДа, которые остаются под обстрелами, зачастую без электричества и воды. Несмотря на страдания, мы продолжим выполнять нашу миссию и усиливать её в надежде на полное избавление». И здесь возникает вопрос, который нельзя обходить. Где Нетаньяху, Лапид, Бен-Гвир, Беннет, Смотрич, Дери, Либерман? Почему ни от правительства Израиля, ни от оппозиции, ни от «левых», ни от «правых» — ни от кого не прозвучало ни слова в защиту хотя бы украинских еврейских общин, живущих под российскими обстрелами (не говоря уже о всех мирных жителях Украины). Отдельный и болезненный момент — почему это молчание выглядит особенно тяжёлым именно в израильском контексте. В публичной логике самого Израиля постоянно звучит формула о том, что он является домом и ответственностью для евреев во всём мире. И потому ожидание у многих предельно простое: даже если дипломатия требует осторожности, можно и нужно находить слова хотя бы для ясного человеческого сигнала — возмущения и поддержки, когда под российские удары попадают дома раввинов, миквы и общинная инфраструктура в Украине. 📖 Полный материал — по ссылке: https://nikk.agency/my-ostajomsya-zdes/ ❓Как вы считаете: должна ли позиция Израиля по защите еврейских общин в Украине звучать громче и яснее? #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #КривойРог #ЕврейскаяОбщина #Война #Украина #Солидарность НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

🤔 Міндіч планував виїзд з України щонайменше за добу до обшуків НАБУ, - Кривонос Директор НАБУ зазначив, що виїзд Міндіча був запланований. Також був запланований трансфер в аеропорт у Варшаві. За даними НАБУ, це зробили помічники Міндіча вранці 9 листопада. "За результатами аналізу даних телефонів, вилучених під час обшуків у деяких фігурантів кримінального провадження, встановлено, що керівник злочинної організації виїхав 10 листопада орієнтовно о другій ночі, проте транспортний засіб – він користувався трансфером приватним – його помічники замовляли 9 числа зранку. Це був запланований виїзд, а не виїзд за кілька годин до обшуків", - розповіли в НАБУ. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція

🎿 Стрибун з трампліна Євген Марусяк оновив особистий рекорд сезону на другому поспіль етапі Кубка світу. Марусяк вдруге поспіль залетів у топ-50 етапу Турне чотирьох трамплінів, який відкрив рік у німецькому Гарміш-Партенкірхені, та посів 40-ве місце. Пробитися до фінального раунду Марусяку не вдалося: в очній боротьбі він поступився путівкою поляку Камілу Столху, а також не пройшов до числа п'яти «лакілузерів». Третій етап престижного Турне чотирьох трамплінів 3-4 січня прийматиме австрійський Інсбрук. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport

Арбітриня Мисловська може стати найкращою суддею у 2025 році Українка Марія Мисловська увійшла до числа номінантів на звання найкращого рефері світу. Про це повідомляє «Главком» . Престижну премію щорічно організовує авторитетний портал Futsal Planet у межах нагородження Jako Futsal Awards 2025, яке вважається однією з найвпливовіших індивідуальних відзнак у світовому футзалі. Марія Мисловська є однією з провідних арбітринь України та добре відома на міжнародній арені. Вона регулярно працює на матчах національних чемпіонатів і турнірів під егідою УЄФА та ФІФА, обслуговувала поєдинки фінальних стадій європейських змагань, а також матчі за участю провідних збірних і клубів. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Спасение еврейских архивов Бабьего Яра под огнём войны: «это гонка со временем» — Натан Шаранский Пока российские ракеты, бомбы и беспилотники продолжают атаковать украинские города, в архивах — часто под землёй, без света и тепла — идёт другая, почти невидимая работа. Работа по спасению памяти. По словам бывшего председателя Еврейского агентства Натана Шаранского, который сегодня является председателем Мемориального центра Холокоста в Бабьем Яру (Babyn Yar Holocaust Memorial Center), работа по оцифровке миллионов еврейских документов, связанных с Бабьим Яром, превратилась в гонку со временем. «Если мы потеряем эти документы, мы потеряем столетия еврейской жизни. Сохранение их — это не только вопрос прошлого. Это вопрос того, сохранится ли вообще память». Речь идёт о более чем 20 миллионах архивных единиц — свидетельствах о рождении и браке, судебных делах, списках общин, частных и официальных документах, отражающих жизнь евреев на территории современной Украины на протяжении веков. «Существует более 20 миллионов документов. Мы уже оцифровали девять миллионов — во время войны, под обстрелом». Для Шаранского этот проект — не изолированная гуманитарная инициатива. Он напрямую связывает его с тем, что сегодня переживает Украина. «Это война за свободу. Украина борется за своё существование». Война ставит под угрозу не только настоящее, но и право на собственную историю. Документы — особенно бумажные — уязвимы: они не переживают пожары, обрушения, затопления и долгие отключения электричества. Из разрушений вырос архивный проект, реализуемый при участии Babyn Yar Holocaust Memorial Center и при поддержке украинского государства. Условия, в которых ведётся оцифровка, далеки от академических. «В Харькове иногда работают по два часа в день, потому что нет электричества. Некоторые архивы уже повреждены». Архивисты продолжают работу в укрытиях, часто под землёй, буквально спасая историю страницу за страницей, имя за именем. Стоимость проекта в условиях войны выросла до трёх миллионов долларов, половина суммы уже собрана. «Каждые 100 000 долларов открывают доступ в новый город». «Мы работаем наперегонки со временем». Отдельный акцент Шаранский делает на том, что архивы Украины — это не локальная история и не история «чужой страны». «Большинство ашкеназских евреев имеют корни в Украине. Это принадлежит всем им». История еврейских архивов Украины — это не абстрактное наследие и не вопрос академического интереса. Для огромного числа современных израильтян именно эти документы являются корнем семейной памяти. Независимо от того, голосуют ли они за правых или левых, религиозны они или светские, репатрианты или сабры — их предки зафиксированы именно в этих архивах. Политические разногласия внутри Израиля не отменяют одного факта: государство Израиль создавалось как ответ на уничтожение еврейской истории и еврейской жизни. Его миссия — не только защита границ, но и сохранение памяти народа, где бы эта память ни находилась. Архивы Бабьего Яра и других украинских городов — это часть израильской истории так же, как истории Украины. Их спасение — не жест доброй воли и не внешнеполитический шаг, а выполнение собственного исторического долга. В ситуации, когда Украина ведёт войну за своё существование, нейтралитет превращается в форму утраты — утраты истории, утраты моральной позиции, утраты будущего. Помощь Украине — это не «вставание на сторону», а отказ сидеть на заборе, когда под угрозой находится сама память еврейского народа. Именно поэтому вопрос архивов Бабьего Яра — это не только украинский и не только еврейский вопрос. Это вопрос о том, зачем существует Израиль — и готов ли он защищать свою историю не на словах, а на деле. Готовы ли мы признать, что сохранение этих архивов — это и наша личная ответственность тоже? Память не умеет защищаться сама. Её либо спасают — либо теряют навсегда. НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 🔗 Полная статья: https://nikk.agency/gonka-so-vremenem/ #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #БабийЯр #BabynYar #HolocaustMemory #JewishHistory #UkraineWar #NeverForget

🧠 Їй було лише 3 роки, коли батько зрозумів: його донька вміє те, чого не повинна вміти жодна людина. Бангалор, Індія. 1932 рік. Маленька Шакунтала Деві грала з батьком у карти. Звичайна гра — нічого особливого. Окрім одного: вона не дивилася на карти. Одного погляду на руку батька їй вистачало, щоб назвати всі карти по пам’яті. Він вирішив, що це випадковість. Перетасував колоду — вона знала порядок. Попросив додати числа — вона відповіла ще до того, як він договорив. Дав приклади на множення — вона розв’язала їх швидше, ніж він встиг записати. Шакунталі було три роки. І вона рахувала, як машина. Тільки комп’ютерів тоді ще не існувало. У п’ять років вона розв’язувала складні математичні задачі, які ставили дорослих у глухий кут. Її батько, цирковий артист, почав брати доньку на виступи. Глядачі завмирали: як дитина може таке робити? Сама Шакунтала не вважала це чимось надзвичайним. Для неї числа не були задачами — це була мова, якою вона вільно говорила. Дослідник інтелекту з Каліфорнійського університету в Берклі Артур Дженсен після вивчення її здібностей сказав: «Для неї маніпуляція числами — це рідна мова. Для більшості з нас арифметика — як іноземна, яку ми ледве вивчили у школі». Поки ми напружуємося, рахуючи чайові в ресторані, Шакунтала могла в голові множити 13-значні числа швидше, ніж їх встигають прочитати вголос. І вона це доводила. У 1977 році в університеті в Далласі їй дали завдання, яке звучало абсурдно: знайти 23-й корінь із числа з 201 цифри. Для перевірки підготували комп’ютер UNIVAC — величезну машину, яка займала цілу кімнату. Запустили секундомір. Шакунтала подивилася на число. Її губи ледь рухалися. Через 50 секунд вона назвала відповідь. Комп’ютер ще рахував. Коли машина завершила обчислення — Шакунтала була права. Вона перемогла комп’ютер. У голові. За 50 секунд. Але це було не все. У 1980 році в Імперському коледжі Лондона їй дали новий виклик: помножити два 13-значні числа. Більшість людей не встигла б їх навіть прочитати. Шакунтала закрила очі. Минуло 28 секунд. Вона відкрила очі й безпомилково продиктувала результат — 26-значне число. Ці 28 секунд включали навіть час, за який вона його вимовила вголос. Книга рекордів Гіннеса занесла її до свого видання 1982 року. Світ назвав її «людським комп’ютером». Але її історія значно глибша за рекорди. Шакунтала Деві була не просто математичним феноменом. Вона була жінкою з Індії середини ХХ століття, яка подорожувала світом, виступала в найпрестижніших університетах і змушувала західних учених переглянути уявлення про можливості людського мозку. Вона писала книги, які робили математику доступною й цікавою. Виступала за права ЛГБТІК+ в Індії задовго до того, як це стало прийнятним. Балотувалася до парламенту. Жила так, як хотіла — всупереч усім очікуванням, нав’язаним жінкам її покоління. Її часто питали: як це працює? Вона ніколи не давала «наукової» відповіді. Бо для неї це не було чимось особливим. Вона просто так мислила. 🗨️ «Числа мають життя», — казала вона. — «Це не просто символи на папері». Шакунтала Деві померла у 2013 році, у 83 роки, в тому самому місті, де народилася і вперше зрозуміла, що її розум працює інакше. На той час комп’ютери стали неймовірно потужними. Вони рахують у мільярди разів швидше за людину. Але навіть вони не можуть зробити те, що робила Шакунтала. Бо комп’ютери йдуть за алгоритмами. А вона бачила числа живими. У 1977 році вона перемогла машину в обчисленнях. Але справжня перемога була іншою. Вона нагадала світу: людський геній не зводиться до обчислювальної потужності. Їй було три роки, коли батько зрозумів, що вона інша. Наступні 80 років вона показувала світові, наскільки дивовижною може бути інакшість. Наступного разу, коли хтось скаже, що люди не можуть змагатися з комп’ютерами — згадайте Шакунталу Деві. Жінку, яка знайшла 23-й корінь із 201-значного числа… в голові. ✨ І нагадала нам: деякі форми геніальності — унікальні, незбагненні й прекрасно людські