У Києві є 62 школи та низка дошкільних закладів, в яких теплопостачання неможливо відновити до кінця сезону, - КМВА Речниця КМВА Катерина Поп зазначила, що для учнів цих шкіл запропоновано два варіанти - дистанційне навчання, або "освітня міграція" - коли учні тимчасово навчаються в тих школах, де є теплопостачання. Відповідальним за перевірку стану шкіл є заступник міського голови Валентин Мондриївський. "Стосовно інших шкіл, то наразі там на рівні районних державних адміністрацій проводяться технічні роботи по оцінці стану інженерних мереж цих шкіл. І у випадку, якщо можливо відновити інженерні мережі всередині навчальних закладів, то буде підібрано альтернативні теплоносії у подачі до цих шкіл", - зазначила Поп.

Україні не вистачає 5 мільйонів працівників! Чи врятує трудова міграція з Азії? Олег Пендзин — економіст, член Економічного дискусійного клубу — аналізує демографічну кризу, дефіцит робочих рук та майбутнє української економіки після війни. Чи повернуться біженці? Чому Україні не вистачає до 5 мільйонів працівників? Чи може демобілізація спричинити нову хвилю виїзду? І що насправді важливіше за зарплати — безпека та якість життя? У розмові — конкретні цифри про населення, Пенсійний фонд, міграцію та ризики для відновлення країни.

#історія #музика Від молитви до автотюну: Метаморфози R&B як дзеркало соціальних зрушень. Історія Rhythm and Blues — це не про солодкі зітхання під неоновим світлом, а про те, як сегрегація, міграція та мікросхеми перетворили релігійний екстаз на багатомільярдну індустрію. Якщо джаз був музикою ресторанів, то ранній R&B став музикою вулиці, що відмовилася бути чемною. 🎻 Все почалося наприкінці 1940-х, коли термін «race records» (расові записи) став занадто токсичним навіть для консервативної Америки. Журнал Billboard просто замінив його на «Rhythm and Blues». Це був гібрид: енергія госпелу, структура блюзу та зухвалість джазових біг-бендів, стиснута до розміру комбо-складу. Музика стала гучнішою завдяки електрифікації гітар — і це був перший крок до того, що ми сьогодні називаємо рок-н-ролом. Фактично, ранній R&B — це батько року, якого згодом просто «відбілили» для кращих продажів. У 1960-х стиль пережив першу велику мутацію завдяки Motown. Беррі Горді в Детройті створив музичний конвеєр, де чорношкірі артисти мали виглядати і звучати так, щоб їх пустили у вітальню білої родини. Це був витончений соціальний троянський кінь: ідеальні костюми, вивірені манери та звук, який неможливо було ігнорувати. Поки в москві намагалися імітувати «естраду» за лекалами партійних з'їздів, у США R&B став головним інструментом боротьби за громадянські права — від Марвіна Гея до Стіві Вандера. Справжня технологічна революція відбулася у 1980-х. Поява драм-машин (зокрема Roland TR-808) та синтезаторів перетворила «брудний» живий звук на стерильний і футуристичний Contemporary R&B. Це був момент, коли ритм остаточно переміг блюз. Джанет Джексон та Прінс довели, що сексуальність у музиці може бути механічною, але водночас заразною. 🎻 Сучасний стан жанру — це панування цифрової обробки. Автотюн, який спочатку був інструментом виправлення помилок, став естетичним вибором. R&B сьогодні — це музика інтелектуального гедонізму. Він пройшов шлях від бавовняних плантацій та церковних хорів до пентхаусів, де кожен звук відшліфований до стану діаманта. Це історія про те, як маргіналізований ритм став глобальним стандартом, диктуючи моду, сленг та спосіб життя. 🎻 https://youtu.be/rAUJSc6unAg?si=bK7Z9djf7siE5inY

Падіння приватних переказів в Україну в 2025: Ізраїль серед лідерів, але тренд загальний У 2025 році Україна зіткнулася з одним із найпомітніших спадів приватних грошових переказів за роки війни. За січень–листопад обсяг переказів скоротився на 15,5% і становив близько 7,3 млрд доларів. Для порівняння: у 2024 році — 9,46 млрд, у 2023 — 11,29 млрд, у 2022 — понад 12,5 млрд доларів. Падіння, що почалося після піку воєнних років, стало сталим і системним. Якщо дивитися ширше, для воєнного періоду це один із найслабших показників. Після відносно високих рівнів 2022–2023 років спад закріпився, а 2024 рік вже виглядав помітно гірше довоєнних «норм». У 2025-му ця тенденція не лише збереглася — вона посилилася. За даними НБУ, найбільші обсяги переказів минулого року надійшли з таких країн: Польща — 3 млрд 292 млн доларів, США — 1 млрд 133 млн, Велика Британія — 833 млн, Чехія — 704 млн, Німеччина — 628 млн, Ізраїль — 453 млн доларів. Таким чином, Ізраїль входить до числа країн-лідерів за обсягом приватних переказів в Україну. Нижче в списку — Італія та Ірландія (по 172 млн), Нідерланди (116 млн), Греція (106 млн) та ОАЕ (86 млн). Це повноцінний внесок діаспори, а не статистична помилка. Але навіть при такому розподілі загальний потік грошей в Україну продовжує скорочуватися. Ключова причина — зміна моделі міграції. До війни значну частину переказів забезпечували трудові мігранти, передусім чоловіки, які працювали за кордоном, а сім’ї залишалися в Україні. У 2024–2025 роках дедалі частіше відбувається зворотний процес: до тих, хто залишився за кордоном після перших хвиль виїзду, поступово переїжджають родини. У результаті гроші перестають надходити в Україну — тому що родина фізично більше не знаходиться там. Окремий і визначальний фактор — війна та путінська агресія. Постійні ракетні та дронові удари, руйнування інфраструктури, вимкнення світла і тепла, життя під загрозою обстрілів, масова внутрішня міграція, тимчасово окуповані території — усе це штовхає людей не просто до виїзду, а до остаточного переносу життя за кордон. Нехай буде проклятий путін і його спільники, які принесли війну, руйнування та вимушену міграцію. Саме ця агресія ламала економічні зв’язки, розривала родини і перетворювала тимчасову підтримку на вимушений виїзд назавжди. Другою причиною є завершення ефекту екстреної допомоги. У 2022 році перекази різко зросли за рахунок гуманітарних зборів, підтримки армії та допомоги біженцям. Цей мобілізаційний ресурс не міг бути постійним і до 2025 року практично вичерпався. Третій фактор — економічний тиск у країнах перебування. Зростання вартості життя, інфляція і жорсткі ринки праці означають, що в мігрантів залишається менше вільних коштів для регулярної підтримки родичів в Україні. Повний розбір із цифрами та ізраїльським контекстом — у нашій статті: https://nikk.agency/uk/padinnya-privatnih-perekaziv-v-ukrainu/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #ІзраїльУкраїна #Економіка #Діаспора #Війна #Міграція #ГрошовіПерекази НАновини‼️:- новини Ізраїля Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

👼🏻 Київ лідирує за кількістю новонароджених серед регіонів України У 2025 році у столиці зареєстрували 19,7 тисячі дітей. Для порівняння – у Львівській області народилося 7,9 тисячі, у Дніпропетровській – 6,9 тисячі. Про це свідчать дані Мінюсту. Водночас загальна демографічна ситуація лишається складною. Минулого року в Україні народжуваність зменшилася на 95,3 тисячі дітей, або на 35%. У Києві кількість новонароджених у 2024 році порівняно з 2021 роком скоротилася майже на 10 тисяч, або на 33,5%. Тенденція до зниження народжуваності почалася ще до повномасштабної війни, а бойові дії і відповідно міграція населення лише суттєво її посилили. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#дати #свята Шлях до мрії та безпеки: Міжнародний день мігранта як нагадування про людську гідність 🌍 Сьогодні світ відзначає Міжнародний день мігранта — дату, встановлену Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році. Саме 18 грудня була прийнята Міжнародна конвенція про захист прав усіх працівників-мігрантів та членів їхніх сімей. Цей день — не про статистику, а про мільйони людських доль, кожна з яких шукає кращого майбутнього, безпеки або просто можливості працювати 🛡️. Міграція є невід'ємною частиною історії людства. Протягом століть люди переїжджали через війни, економічну скруту або природні катастрофи, приносячи з собою нові ідеї, культуру та знання. У сучасному світі мігранти роблять колосальний внесок у розвиток економік як тих країн, куди вони приїжджають, так і своїх рідних держав через грошові перекази. Вони заповнюють ніші на ринку праці, розвивають науку та мистецтво, стаючи містками між різними цивілізаціями 🤝. Для України цей день сьогодні має особливий, болючий підтекст. Мільйони українців стали вимушеними мігрантами через повномасштабну російську агресію. Це нагадує нам, що міграція — це не завжди вибір, часто це єдиний шлях до порятунку життя. Міжнародна спільнота цього дня акцентує увагу на тому, що незалежно від статусу чи причин переїзду, кожна людина має право на повагу, захист від дискримінації та гідне ставлення 🕯️. Сьогодні важливо подякувати тим країнам і громадам, які відкривають свої двері для шукачів притулку, та ще раз нагадати: міграція має бути безпечною, впорядкованою та легальною. Це день солідарності та розуміння того, що в глобалізованому світі ми всі пов'язані спільними надіями на мир і процвітання 🇺🇦.

#історія #події 📊 5 грудня 2001 року в Україні розпочався перший і дотепер єдиний Всеукраїнський перепис населення, проведений за часи незалежності. Ця масштабна подія тривала до 14 грудня і мала вирішальне значення для отримання достовірних та комплексних даних про демографічну, етнічну, соціально-економічну та освітню структуру держави. Необхідність та Завдання До 2001 року останні дані про населення України базувалися на Всесоюзному переписі 1989 року. За десять років незалежності країна зазнала колосальних трансформацій: економічні кризи, міграція, значні зміни у народжуваності та смертності. Головною метою перепису було не просто підрахувати кількість громадян, а створити актуальну інформаційну базу для: Розробки державних програм та соціальної політики. Ефективного розподілу бюджетних коштів між регіонами. Наукових досліджень у галузі демографії та етнографії. Визначення реальної мовно-культурної картини суспільства. Перепис проводився шляхом безпосереднього опитування населення переписувачами за спеціально розробленими анкетами, що охоплювали 22 питання. Ключові Висновки Перепису Результати, оприлюднені Державним комітетом статистики, стали важливим джерелом знань про нову Україну. Серед найбільш значущих даних: Загальна чисельність: Станом на 5 грудня 2001 року населення України становило 48 мільйонів 457 тисяч осіб. Це підтвердило тенденцію до зменшення населення, що розпочалася після розпаду СРСР. Національний склад: Етнічні українці становили 77,8% населення, росіяни — 17,3%. Це засвідчило високу ступінь консолідації титульної нації. Мовна картина: 67,5% населення назвали українську мову рідною (порівняно з 64,7% у 1989 р.), а російську мову — 29,6%. Це показало зростання національної самосвідомості та часткове відновлення позицій української мови. Освіта: Були зафіксовані високі показники рівня освіти громадян. Міське vs Сільське населення: Було зафіксовано подальше збільшення частки міського населення. Значення та Подальша Доля Дані перепису 2001 року десятиліттями залишалися основою для всіх державних планувань та міжнародних розрахунків. Вони слугували "точкою відліку" для оцінки всіх наступних демографічних змін. На жаль, попри законодавчі вимоги проводити перепис кожні 10 років, другий Всеукраїнський перепис населення (запланований спочатку на 2011 рік, а потім неодноразово перенесений) так і не відбувся через економічні труднощі та політичну нестабільність. Таким чином, перепис 2001 року досі залишається єдиним повним і офіційним демографічним "знімком" незалежної України.

Коли я намагаюся оцінити втрати України внаслідок війни, в мене виходить страшна цифра — 10 млн людей. Це і є «демографічна прірва», — директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лібанова Головні тези з інтерв'ю: ➡️ В цю цифру входить все: і додаткова смертність, і додаткове зниження народжуваності, тобто ненароджені через війну діти. Це міграція і це окупація. До зазначених чинників варто додати ще один — вплив на вікову структуру фактору ненароджених дітей. Бо якщо говорити про смертність, — там усі: й діти, й дорослі; ➡️ Емігрували приблизно 4,3 млн українців. Сюди можна додати ще 700 тисяч, які перебувають у Британії, США, Канаді, Латинській Америці, Грузії та Молдові. Тобто приблизно 5 мільйонів наших воєнних мігрантів за кордоном; ➡️ У 2021 році в Україні, за рік до великої війни, на одну жінку припадало в середньому 2,1 дитини. Сьогодні, за нашими розрахунками, – біля 0,7. Після війни не відразу, але з часом ми можемо дорости до 1,6. І це межа; ➡️ Влада жодної країни, куди поїхали наші мігранти, не зацікавлена в тому, щоб вони повертались до України; ➡️ 70% мігранток з України мають вищу освіту; ➡️ Європа стрімко старішає, а третина тих, хто виїхав з України, — це діти та підлітки. Європейські країни компенсують своє старіння й природне скорочення населення за рахунок міграції; ➡️ У мене навіть немає сумнівів, що ми будемо залучати мігрантів. За соціальними пільгами сюди не поїдуть. Сюди поїдуть ті, хто справді хоче працювати. В цьому наш «плюс», але потрібно грамотно цим скористатись; ➡️ Додому повернуться лише 30% українців; ➡️ Фактори, які можуть змусити людей повернутися: безпека, житло та робота, перспективи для дітей, наявність родичів в Україні; ➡️ У мене є сподівання, що повернуться найбільш кваліфіковані кадри: лікарі, юристи та інші, бо вони через переїзд більше втратили. Вони там працюють, але не за фахом, і це їх не влаштовує. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#дати #свята Міжнародний день боротьби за скасування рабства відзначається щорічно 2 грудня. Ця дата, встановлена Організацією Об'єднаних Націй (ООН), приурочена до дня прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами у 1949 році. 🕊️ 📅 Історичне Підґрунтя та Мета Дня Хоча Конвенція 1949 року стосувалася боротьби з проституцією та торгівлею людьми, 2 грудня з часом набуло ширшого значення. Цей день є нагадуванням світовій спільноті про необхідність викорінення всіх форм сучасного рабства. Основна мета: Привернути увагу до таких явищ, як: * Примусова праця: Експлуатація людей у різних галузях промисловості, будівництві чи сільському господарстві під загрозою насильства чи шантажу. * Торгівля людьми (трафікінг): Переміщення людей з метою їхньої подальшої експлуатації (сексуальної, трудової, або з метою вилучення органів). * Сексуальне рабство: Примусова експлуатація у сфері надання інтимних послуг. * Примусові шлюби: Шлюби, укладені без згоди однієї зі сторін, часто з елементами економічної чи фізичної експлуатації. * Експлуатація дітей: Примусова праця, військова служба або сексуальна експлуатація неповнолітніх. 🌐 Сучасне Рабство як Глобальна Проблема Незважаючи на те, що класичне рабство (законна власність на людину) було заборонене в більшості країн світу до кінця XIX століття, сучасне рабство процвітає і має масштабні, часто приховані, форми. За оцінками Міжнародної організації праці (МОП) та інших правозахисних організацій, десятки мільйонів людей у світі перебувають у тій чи іншій формі примусової праці або сучасного рабства. Це не обмежується бідними країнами; ця проблема існує у всіх економічно розвинених державах, часто прихована у ланцюгах постачання, нелегальній економіці або у сімейних відносинах. Для України цей день має особливе значення, оскільки країна є одночасно джерелом, транзитною зоною та країною призначення для торгівлі людьми. Збройна агресія та масова міграція лише посилили ризики потрапляння громадян у сучасне рабство. 2 грудня — це не лише день пам'яті, а й заклик до держав, бізнесу та громадянського суспільства посилити заходи із запобігання, кримінального переслідування та захисту жертв експлуатації.