🔥17 років тому Сергій Дзінзірук учетверте захистив титул WBO🥊
26 квітня 2008 року в німецькому Дрездені Сергій Дзінзірук провів 4-й захист титулу чемпіона світу за версією WBO у першій середній вазі (до 69,9 кг), зустрівшись із чеським претендентом Лукашем Конечни.
Бій став одним із ключових у кар’єрі Дзінзірука, який на той момент мав бездоганний рекорд — 34 перемоги у 34 поєдинках. Конечни, у свою чергу, був досвідченим бійцем із рекордом 36-2, відомим своєю наполегливістю та міцністю, що обіцяло напружене протистояння.
Конечни активно тиснув на Дзінзірука і досягав певного успіху, але українець зберігав холоднокровність і майстерно протистояв напору. Дзиня демонстрував відмінні технічні навички, ефективно використовуючи джеб і контролюючи дистанцію. У підсумку, завдяки своїй витримці та боксерській майстерності, Сергій здобув непросту перемогу рішенням більшості суддів - 115:113, 114:114 і 118:110.
Джерело - https://www.facebook.com/tanksport71
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

Кухарка з помічниками працювали весь день, щоб вразити запрошених. На столі парувала запашна баранина, стояла миска з популярним рисовим пюре з м’ясом та смаженим свинячим салом. На одній позолоченій таці — величезна смажена риба, на іншій — індик із хрусткою скоринкою. Подавали найкраще вино з родинного погребу — те саме, що довго чекало особливого випадку. А на десерт — шоколад та розкішний пиріг, прикрашений зацукрованими фруктами.
Та всі ці наїдки, блиск келихів і світські розмови здавалися Габріелі чужими. Її думки знову й знову поверталися до Фернандо. Чи живий він? Чи згадає її? І головне — чи ще встигне повернутися, перш ніж усе буде втрачено?..
Кухарка з помічниками працювали весь день, щоб вразити запрошених. На столі парувала запашна баранина, стояла миска з популярним рисовим пюре з м’ясом та смаженим свинячим салом. На одній позолоченій таці — ве

   Та всі ці наїдки, блиск келихів і світські розмови здавалися Габріелі чужими. Її думки знову й знову поверталися до Фернандо. Чи живий він? Чи згадає її? І головне — чи ще встигне повернутися, перш ніж усе буде втрачено?..

   — Доцю, ми тут зібралися, щоб обговорити деталі твого вінчання з доном Андреашем, — звернувся до неї батько з усмішкою, яка здавалася більше напруженою, ніж щирою.

   — Але ж я не давала згоди... — тихо, але впевнено відповіла Габріела.

   — Послухай, кохана, - перебив її наречений, — ми з твоїм батьком вже все вирішили. Тобі не варто більше сперечатися.

   — Не кажи дурниць, дівчинко, — втрутилася сеньйора Кларисса, — ще втратиш такого вигідного нареченого.

   — Ось самі за нього і виходьте, — несподівано для самої себе різко випалила Габріела.

   — Як ви смієте! — обурено вигукнула сеньйора.

   — Прошу вибачити моїй доньці, — поспішно втрутився дон Густаво, — ви ж розумієте, доно Клариссе, закохані іноді сваряться, потім миряться. Не звертайте уваги. Упевнений, моя дівчинка добре усвідомлює, якою впливовою особою є дон Андреаш, і тільки чекає, коли нарешті стане його дружиною..

   —  Я гадав, ви вже як слід поговорили з нею, — з холодною ноткою в голосі прошепотів дон Андреаш батькові.

   — Крихітка просто хвилюється через майбутнє весілля, ось і поводиться трохи емоційно. Ви ж знаєте, як це буває з дівчатами, — намагався згладити ситуацію дон Густаво.

    — Я дуже сподіваюся, що ставши моєю дружиною, вона нарешті приборкає свій норов, — сухо кинув дон Андреаш.

   — Заведіть собі краще служницю, якщо бажаєте, щоб вас у всьому слухалися, — гордо й твердо відповіла Габріела, не зводячи з нього погляду.

   — Дівчинко, ви ще такі юні й багато чого не розумієте, — знову почала сеньйора Кларисса, а
Габріела, зніяковівши, прошепотіла щось схоже на вибачення й, не стримуючи сліз, кинулася з кімнати. Вона бігла, ніби від самої реальності, що з кожною хвилиною ставала дедалі жорстокішою. У своїй кімнаті, вона впала на ліжко й розридалася так, ніби її серце розірвалося.



Читати за посиланням:
https://arkush.net/book/1202/3

https://booknet.ua/reader/tamnic-morv-b435570?c=4729969&p=1

Приємного читання!

#морські_баталії #пригоди #пірати
#любовний_роман #історична_проза
#романтика #пригоди #Карибське_море.
#Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #Тортуга #Гваделупа #Пернамбуку #читати_онлайн

#думки
З роками стаєш вибірковим і дбайливим до заповнення свого внутрішнього простору.
Жодного мотлоху. Нічого непотрібного. Цінуєш чистоту та простоту. Бережеш справжнє. Не женешся за кількістю. Нікого не прагнеш здивувати.
Не відчуваєш жодної потреби бути там, де тобі не раді.
Обіймати тих, з ким холодно. Чекати на те, чого не буде.

Все просто.

Людмила Мальгіна

Цьогорічні військові витрати у світі сягнули максимального рівня з кінця «холодної війни», що підкреслює новий етап геополітичних викликів і загроз
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
https://brovaryregion.in.ua/?p=42431

Wrath of Man / «Гнів людський» (2021)
Жанр: бойовик, трилер

Цей фільм я переглянув — і ще довго не міг його “відпустити”. Джейсон Стейтем грає загадкового Патріка Хілла, що влаштувався охоронцем у компанію, яка перевозить мільйони доларів. Спочатку здається, що він — звичайний чоловік без особливих навичок, але все змінюється, коли він спокійно і холоднокровно розстрілює нападників, рятуючи колег. З цього моменту стає ясно: цей чоловік має власну мету, і за його мовчазним обличчям ховається темне минуле… Хто він насправді? І що ним керує?

Фільм реально тримає в напрузі весь час. Кожна сцена — чітка, сильна, без води. Дуже атмосферний, стильний, як завжди у Гая Річі. А Стейтем тут просто вогонь! Рекомендую всім, хто любить жорсткі, але продумані бойовики.

Моя оцінка: 9/10

#бойовик #трилер #гайрічі #стейтем #фільми #filmseriesua #щоподивитись

Щоранку я розкладаю свої лапки так, ніби обіймаю весь світ. Бо навіть у найдрібнішій лапці вміщається велике тепло.

Я не просто сплю — у кожному сні я збираю промені сонця, щоб потім дарувати їх своїм людиськам.

Тому, якщо колись буде холодно або сумно, вони можуть просто доторкнутись до моєї лапки — там захована частинка світла та тепла..

Всім доброго вечора, завтра у мене та Кушки день народження! Але насправді в нього день народження 1 квітня, однак тоді занадто холодно й мало смаколиків, тому ми його перенесли! Ми святкуємо у рожевому кольорі, я подарую Кушці набір саморобних іграшок, лазер, й баночку із кормом. А це вже прикрашена кімната.

#думки
Беріть паузу... І тихо любіть життя.

У вирі щоденних турбот, серед суєти нескінченних завдань ми часто забуваємо про головне — про себе, про свої почуття, про цінність кожної миті.

Беріть паузу...

Зупиніться. Видихніть. Покладіть телефон, вимкніть новини. Подивіться навколо — на небо, наповнене відтінками світанку, на дерева, що перешіптуються гілками. Прислухайтеся до себе. Відчуйте, як б'ється ваше серце — це і є життя, прямо тут і зараз.

І любіть життя тихо.

Не голосно, не показово.

Любіть у дрібницях: в ароматі ранкової кави, в усмішці коханої людини, в теплі ковдри холодного вечора.

Любіть життя за можливість відчувати, мріяти, помилятися і починати спочатку.

Беріть паузу, щоб помічати.

Жити, а не просто існувати.

​​ 26 квітня 1840 року у Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.

Останній приписував собі славу відкриття Шевченка-поета, оповідаючи, як замовив молодому і талановитому художнику свій портрет. І одного разу, коли Тарас Шевченко на хвилинку відлучився, знудьгований поміщик підняв із підлоги аркуш паперу з віршами. Прочитане вразило. Тарас Шевченко дістав із-під ліжка коробку, в якій зберігав свої твори, а Петро Мартос негайно відніс їх до Євгена Гребінки.

Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п’ять своїх поезій для публікації в альманасі «Ластівка» (його видали лише в 1841-му), і той перебував у захваті від творчості Тараса.

До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».

Існує два варіанти видання: з кількістю сторінок 106 та 116. Це пов’язано з тим, що перший наклад вийшов практично не цензурований, а після шаленого розголосу, який отримав «Кобзар» своїм антиімперським спрямуванням, його було піддано більш жорсткій цензурі і всі подальші примірники були адруковані з купюрами. Припускають, що це зробив сам Мартос, злякавшись санкцій.

«У консервативно-реакційних колах «Кобзар» одразу ж викликав суперечки й зазнав нападок. Про одну з таких суперечок, - що відбулася 23 квітня 1840 року на вечорі в М.Маркевича, на якому був присутній і Шевченко, - в щоденнику Маркевича читаємо: «А Кукольник уже напав на Мартоса, критикував Шевченка, запевняв, що напрям його «Кобзаря» шкідливий і небезпечний. Мартос впадає у відчай». Цей переляк і відчай, очевидно, й спонукали Мартоса, не зупиняючись перед додатковими видатками на переверстку, вилучити з «Кобзаря» ряд уривків, публікація яких могла мати неприємні наслідки не тільки для автора (що й показав згодом розгляд «Кобзаря» в ІІІ відділі)», - писав відомий шевченкознавець Василь Бородін.

Книга швидко розійшлася (згідно газетних оголошень, продавалася по карбованцю сріблом за примірник), виторг Петра Мартоса склав приблизно 400 карбованців сріблом.

«Багато праці коштувало мені умовити Шевченка», – згадував Мартос. Натомість Михайло Лазаревський наводив слова поета: «Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі й що при розрахунках із видавцем він одержав непомірно малу вигоду».

Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.

Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.

Насьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.

Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса Шевченка.

У 1974 році видавництво "Дніпро" випустило факсимільне видання повного варіанту "Кобзаря" 1840 року, без купюр.

НАновини‼️: За часткою ВВП на військові витрати Україна на 1-м місці в світі — 34%, Ізраїль на 2-м місці — 8,8% — доклад SIPRI: «Військові витрати в світі встановили новий рекорд»

Згідно з останнім докладом Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) від 28 квітня 2025 року, військові витрати у всьому світі досягли рекорду, склавши 2,7 трлн доларів, що на 9,4% більше, ніж у попередньому році. Це найрізкіший зріст з кінця холодної війни.

У доповіді зазначено, що понад 100 країн збільшили свої військові бюджети, що пов'язано з глобальною нестабільністю, війною в Україні та регіональними війнами, зокрема на Близькому Сході.

Україна продовжує витрачати величезні суми на оборону в умовах агресії Росії. В 2024 році військові витрати України збільшилися на 2,9%, склавши 64,7 млрд доларів, що еквівалентно 43% від витрат Росії. Ці цифри підтверджують величезне навантаження на український бюджет у умовах війни. В 2024 році Україна виділила на оборону 34% свого ВВП, що є найвищим показником серед країн світу. Усі податкові надходження країни зараз спрямовуються на армію, що обмежує можливості для подальшого збільшення громадських витрат.

Ізраїль у 2024 році значно збільшив свої військові витрати на 65%, до 46,5 млрд доларів. Це найрізкіший зріст за останні десятиліття. Ізраїль продовжує вести війну в Газі і стикається з підвищеними загрозами з боку Хезболли в Лівані. Військові витрати Ізраїлю складають 8,8% ВВП, що робить країну другою за цим показником у світі. Це збільшення пояснюється необхідністю посилити оборонні можливості проти численних загроз, включаючи регіональну загрозу з боку Ірану та його проксі-груп.

Детальніше:

https://nikk.ua/uk/za-chastkoju-vvp/

#НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #MilitaryExpenditures #GlobalSecurity #DefenseSpending #SIPRI