#поезія
Мабуть, у кожного з нас є людина, з якою ми вже не спілкуємося так, як раніше, але ще вітаємо одне одного зі святами чи днем народження.
Є й така, з якою зв’язок обірвано повністю — бо її вчинки сказали все без слів...

І є ті, хто поруч, незважаючи ні на що...
Хто не ставить питань, коли бачить, що ти мовчиш.
Хто обійме, навіть якщо ти скажеш, що не хочеш ні з ким говорити.
Хто завжди знайде шлях до тебе — навіть крізь твої мовчання, втому чи гордість.

І заради таких людей ми тримаємось, піднімаємось і продовжуємо жити.
Бо справжній зв’язок не обривається — він проростає крізь усе...

#кіно
#рекомендація
«Пригоди S Миколая»
(2018) реж. Семен Горов
Жанр: для дітей, комедія, фентезі
Хронометраж: 75 хв.
💭 Про що фільм:
Маленький хлопчик Артем разом із батьками нещодавно переїхав з великого міста у невеличке карпатське село. Наближаються свята і, як і усі діти, Артем чекає на Святого Миколая. Але ж зовсім не такого! Якось перед ним з’являється Миколай власною персоною і приязно спілкується. Та насправді ніякий це не Святий, під його видом орудує звичайнісінький злодій. Артем та його друзі проявлять усю свою сміливість, винахідливість та спритність, аби вивести лиходія на чисту воду. Адже дива неодмінно мають траплятися у свято. І цьогорічні зимові свята мають стати особливими.

Дивитися тут https://takflix.com/uk/films/decembertale

УСПІННЯ ПРАВ. АННИ

Сьгодні вірні вшановують кровних пращурів Ісуса Христа, бездітні жінки просять Бога дарувати їм дітей. Прав. Анна була дочкою священника Матфана і Марії, з коліна Леві, роду Ааронового. Подружжя жило в Назареті Галілейському. Вони не мали дітей до старості, і все життя тужили про це. Їм доводилося переносити презирство і насмішки, тому що в той час безпліддя вважалося гань бою. Але вони ніколи не нарікали, тільки гаряче молилися Всевишньому, смиренно сподіваючись на Його волю.

Якось під час великого свята дари, які прав. Йоаким взяв до Єрусалима для принесення їх Богу, не були прийняті священником, котрий вважав, що бездітний чоловік не може приносити жертву Богові. Це дуже засмутило старого і він, вважаючи себе найбільш грішним серед людей, вирішив не повертатися додому, а оселитися в пустелі. Анна, дізнавшись, якого приниження за знав її чоловік, стала в пості та молитві скорботно просити Господа про дарування їй дитини. У пустелі про те саме просив Творця Йоаким. І молит ва святого подружжя була почута: їм обом ангел сповістив, що народиться у них Донька, Яку благословить весь рід людський. За велінням небес ного вісника подружжя зустрілося в Єрусалимі. Тут у них і народилася Марія.

Св. Йоаким помер через кілька років після введення у храм своєї Доньки, у 80-літньому віці. Св. Анна померла у 70, через 2 роки після нього, провівши свої останні літа при храмі, поруч із Донею.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 25 липня.
-----------

УСПІННЯ ПРАВ. АННИ

Сьгодні вірні вшановують кровних пращурів Ісуса Христа, бездітні жінки просять Бога дарувати їм дітей. Прав. Анна була дочкою священника Матфана і Марії, з коліна Леві, роду Ааронового. Подружжя жило в Назареті Галілейському. Вони не мали дітей до старості, і все життя тужили про це. Їм доводилося переносити презирство і насмішки, тому що в той час безпліддя вважалося гань бою. Але вони ніколи не нарікали, тільки гаряче молилися Всевишньому, смиренно сподіваючись на Його волю.

Якось під час великого свята дари, які прав. Йоаким взяв до Єрусалима для принесення їх Богу, не були прийняті священником, котрий вважав, що бездітний чоловік не може приносити жертву Богові. Це дуже засмутило старого і він, вважаючи себе найбільш грішним серед людей, вирішив не повертатися додому, а оселитися в пустелі. Анна, дізнавшись, якого приниження за знав її чоловік, стала в пості та молитві скорботно просити Господа про дарування їй дитини. У пустелі про те саме просив Творця Йоаким. І молит ва святого подружжя була почута: їм обом ангел сповістив, що народиться у них Донька, Яку благословить весь рід людський. За велінням небес ного вісника подружжя зустрілося в Єрусалимі. Тут у них і народилася Марія.

Св. Йоаким помер через кілька років після введення у храм своєї Доньки, у 80-літньому віці. Св. Анна померла у 70, через 2 роки після нього, провівши свої останні літа при храмі, поруч із Донею.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 25 липня.
-----------

ВИНЕСЕННЯ ЧЕСНИХ ДРЕВ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Це свято прийшло з Візантії, з Царгорода. Суть його полягає у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Впродовж 2-х тиж нів цю святиню носили столицею для очищення міста від епідемії. Хрестом освячували і воду, щоб була чистою. У Київській державі цей зви чай перетворився на хресні ходи до водойм, де вода освячувалась, і після цього всі купалися та купали худобу, щоб очиститися від лихої сили и запобігти хворобам. Під час свята на богослужінні відбувається винос хреста на середину храму і вшанування його, а після літургії - водосвяття.

Цього ж дня Церква вшановує пам'ять 7-ох мучеників Маккавеєвих, матері їхньої Соломонії та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р. Х). Це Авім, Антонін, Гурій, Елеазар, Евсевон, Адім і Маркел. Вони всі загинули від сирійського царя Антіоха Епіфана. Прихильний до еллінського культу, цар увів у Єрусалимі та всій Юдеї язичницькі звичаї. Опоганив храм Господній, поставивши в ньому статую Зевса, до поклоніння якому примушував юдеїв. Багато відійшли тоді від Істинного Бога. Та були й такі, що продовжували вірити в майбутнє пришестя Спасителя. 90-річний законовчитель Єлеазар рішуче пішов на муки і помер. Таку ж мужність показали його учні - 7 братів Маккавеїв та їхня матір Соломонія. Цей подвиг надихнув Юду Маккавея, він підняв повстання проти Антіоха Епіфана і здобув перемогу, очистивши Єрусалимський храм від ідолів. Про це розповідається в біблійній Другій книзі Маккавеїв.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 серпня.
-----------

ВИНЕСЕННЯ ЧЕСНИХ ДРЕВ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Це свято прийшло з Візантії, з Царгорода. Суть його полягає у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Впродовж 2-х тиж нів цю святиню носили столицею для очищення міста від епідемії. Хрестом освячували і воду, щоб була чистою. У Київській державі цей зви чай перетворився на хресні ходи до водойм, де вода освячувалась, і після цього всі купалися та купали худобу, щоб очиститися від лихої сили и запобігти хворобам. Під час свята на богослужінні відбувається винос хреста на середину храму і вшанування його, а після літургії - водосвяття.

Цього ж дня Церква вшановує пам'ять 7-ох мучеників Маккавеєвих, матері їхньої Соломонії та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р. Х). Це Авім, Антонін, Гурій, Елеазар, Евсевон, Адім і Маркел. Вони всі загинули від сирійського царя Антіоха Епіфана. Прихильний до еллінського культу, цар увів у Єрусалимі та всій Юдеї язичницькі звичаї. Опоганив храм Господній, поставивши в ньому статую Зевса, до поклоніння якому примушував юдеїв. Багато відійшли тоді від Істинного Бога. Та були й такі, що продовжували вірити в майбутнє пришестя Спасителя. 90-річний законовчитель Єлеазар рішуче пішов на муки і помер. Таку ж мужність показали його учні - 7 братів Маккавеїв та їхня матір Соломонія. Цей подвиг надихнув Юду Маккавея, він підняв повстання проти Антіоха Епіфана і здобув перемогу, очистивши Єрусалимський храм від ідолів. Про це розповідається в біблійній Другій книзі Маккавеїв.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 серпня.
-----------

#поезія
Мені набридло бути гожою,
Я не свята і не припрошена,
А маю вигляд надто скромної,
Якась прим’ята і знеможена.
Собі звалила важкі ноші,
Себе наповнила пустими мріями,
Що буду щирою й хорошою,
Оцінять добротою й вміннями.
Та це не так. Не так гадалося!
Себе у дзеркало побачила…
Чому й коли усе це сталося?
Від жалю серце розірвалося.
Я втратила свою упевненість,
Я неприродній сміх навісила,
Свій натиск замінила чемністю,
Покірністю усіх потішила.
Та це ж не я! Цей образ жалісний.
Не відповідний і безрадісний.
Такий сумний, журливий, манірний
І образ мій болючий і неякісний.
Дам волю всім своїм емоціям!
Стану собою, стану справжньою.
Щоб відповідно по пропорціях
Була і гарною, і владною.

#музеї
🏺 Музей, що оживляє давні ремесла у Вишгороді.
Зазирни у світ гончарства Київської Русі! У Музеї давньоруського гончарства не лише дізнаєшся більше про традиції й ремесла Полісся, а й зможеш власноруч спробувати працювати з глиною чи воском. Майстер-класи, етносвята, атмосфера давнини — і все це просто неба!

📍 вул. Межигірського Спасу, 11, Вишгород

Ruslana Lotsman
22 апрель ·
Найяскравіший момент з мого дитинства- це родинні співи на свята. Мені так тоді запало це багатоголосся, що я пронесла той звук до своїх дітей. А тепер на Великдень ми заспівали з сестрами.

#вікторина #поезія
О земле втрачена, явися
бодай у зболеному сні
і лазурове простелися,
пролийся мертвому мені!
І поверни у дні забуті,
росою згадок окропи,
віддай усеблагій покуті
і тихо вимов: лихо, спи!..
Сонця клопочуться в озерах,
спадають гуси до води,
в далеких пожиттєвих ерах
мої розтанули сліди.
Де сині ниви, в сум пойняті,
де чорне вороння лісів?
Світання тіні пелехаті
над райдугою голосів,
ранкові нашепти молільниць,
де плескіт крил, і хлюпіт хвиль,
і солодавий запах винниць,
як гріх, як спогад і як біль?
Де дня розгойдані тарілі?
Мосянжний перегуд джмелів,
твої пшеничні руки білі
над безберегістю полів,
де коси чорні на світанні
і жаром спечені уста,
троянди пуп'янки духмяні
і ти — і грішна, і свята,
де та западиста долина,
той приярок і те кубло,
де тріпалася лебединя,
туге ламаючи крило?
Де голубів вільготні лети
і бризки райдуги в крилі?
Минуле, озовися, де ти?
Забуті радощі, жалі.
О земле втрачена, явися
бодай у зболеному сні,
і лазурово простелися,
і душу порятуй мені.