• Сьогодні — Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього: історія та значення свята #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України https://brovaryregion.in.ua/?p=50824
    Сьогодні — Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього: історія та значення свята #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України https://brovaryregion.in.ua/?p=50824
    BROVARYREGION.IN.UA
    Сьогодні — Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього: історія та значення свята
    14 вересня християни відзначають Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього — друге велике дванадесяте свято нового церковного року, у день якого вірні дотримуються суворого посту. Пише Інформатор. Під час святкового богослужіння прикрашений Хрест урочисто виносять на середину храму для п
    159views
  • БОНЕВТІК

    Боневтік прийшов до влади,
    Сам у війську не служив,
    Україну він не зрадив –
    Адже нею він не жив!

    В нього сво́ї інтереси,
    В нього сво́є рандеву,
    Шоумен він був чудесний –
    Взяв у ру́ки булаву́.

    Розміновані кордони,
    Аби ворог легко йшов,
    Щоб не мали перепони…
    Й полила́сь рікою кров.

    «Не на часі», – тве́рдить, каже,
    У турне щоразу… ох…
    Обіцяв – війну зав'яже,
    Бо, як бачте, він – не лох.

    Обіцяв піти з посади,
    Як не зможе закінчи́ть.
    Через скільки років влади –
    Це забув він уточни́ть.

    То ж і «разніца какая»,
    «Просто пєрєстать стрєлять»…
    Стогне ненечка святая,
    Нас продовжують вбивать.

    Аби війна закінчи́лась –
    «Посмотрєть в глаза врагу»,
    Та Вкраїна обвугли́сь,
    Нищить неньку дорогу́.

    Боневтік – герой з героїв,
    Як стріляють – у турне,
    Рану неньці не заго́їв,
    Й сподівання це марне́.

    14.09.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1068915
    БОНЕВТІК Боневтік прийшов до влади, Сам у війську не служив, Україну він не зрадив – Адже нею він не жив! В нього сво́ї інтереси, В нього сво́є рандеву, Шоумен він був чудесний – Взяв у ру́ки булаву́. Розміновані кордони, Аби ворог легко йшов, Щоб не мали перепони… Й полила́сь рікою кров. «Не на часі», – тве́рдить, каже, У турне щоразу… ох… Обіцяв – війну зав'яже, Бо, як бачте, він – не лох. Обіцяв піти з посади, Як не зможе закінчи́ть. Через скільки років влади – Це забув він уточни́ть. То ж і «разніца какая», «Просто пєрєстать стрєлять»… Стогне ненечка святая, Нас продовжують вбивать. Аби війна закінчи́лась – «Посмотрєть в глаза врагу», Та Вкраїна обвугли́сь, Нищить неньку дорогу́. Боневтік – герой з героїв, Як стріляють – у турне, Рану неньці не заго́їв, Й сподівання це марне́. 14.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1068915
    88views
  • ДУМКАМИ ОБІЙМАЮ УКРАЇНУ

    Думками обіймаю Україну
    І кожного її захисника,
    Плекаю в серці мову солов'їну,
    Бо доля України нелегка́.

    Думками обіймаю Україну,
    Всевишнього благаю у сльозах,
    Аби не дозволяв робить руїну,
    І ворог щоб не був в наших хата́х.

    Думками обіймаю Україну,
    Молитвою щоразу огорта,
    Сльоза гірка, вона – гіркіш поли́ну,
    Бо потопа в крові́ земля свята.

    Думками обіймаю Україну,
    Жену думки́ страшні із голови,
    А воїни летять у небо клином,
    Бо падають, мов листя до трави́.

    Думками обіймаю Україну –
    Вона, як мама, серцю дорога́.
    Стоять у битві хлопці до загину,
    Щоб не зосталась ворога нога.

    Думками обіймаю Україну
    І буду її за́вжди обіймать,
    Молитиму й за мову солов'їну,
    Щоб не змогли обох їх розтоптать.

    14.09.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1068911
    ДУМКАМИ ОБІЙМАЮ УКРАЇНУ Думками обіймаю Україну І кожного її захисника, Плекаю в серці мову солов'їну, Бо доля України нелегка́. Думками обіймаю Україну, Всевишнього благаю у сльозах, Аби не дозволяв робить руїну, І ворог щоб не був в наших хата́х. Думками обіймаю Україну, Молитвою щоразу огорта, Сльоза гірка, вона – гіркіш поли́ну, Бо потопа в крові́ земля свята. Думками обіймаю Україну, Жену думки́ страшні із голови, А воїни летять у небо клином, Бо падають, мов листя до трави́. Думками обіймаю Україну – Вона, як мама, серцю дорога́. Стоять у битві хлопці до загину, Щоб не зосталась ворога нога. Думками обіймаю Україну І буду її за́вжди обіймать, Молитиму й за мову солов'їну, Щоб не змогли обох їх розтоптать. 14.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1068911
    2
    121views
  • Життя — це не коротка мить, Не спалах зірки на хвилину, Це довга стежка у блакить, Де кожна мить — свята і дивна. Воно тече, як тихий плин Між берегами днів і ночей, Від перших кроків серед див До мудрості у глибині очей. Спочатку — ранок золотий, Сміх безтурботний і надії, Світ неповторний і простий, Де крила виростають з мрії. А потім — бурі і дощі, Злети круті і довгі ночі, Коли шукаєш у тиші Відповідь ту, що серце хоче. Ми зводим замки з піску, І руйнуємо їх власноруч, Зціловуємо тугу гірку, Шукаєм вихід з темних туч. Любов приходить і веде Крізь вихори і перешкоди, І кожне серце жде і жде Своєї сонячної погоди. Минають роки, мов димок, І сивина торкроне скроні, За кроком крок, за кроком крок — Життя тримаєм на долоні. І озираючись назад, Ми бачимо не просто роки, А цілий світ — і біль, і сад, І вірні, хоч тяжкі, дороги. Бо довге щастя — це не шлях Без сліз, тривог і перепон. Це віра, що живе в серцях, І долі нашої закон.
    Життя — це не коротка мить, Не спалах зірки на хвилину, Це довга стежка у блакить, Де кожна мить — свята і дивна. Воно тече, як тихий плин Між берегами днів і ночей, Від перших кроків серед див До мудрості у глибині очей. Спочатку — ранок золотий, Сміх безтурботний і надії, Світ неповторний і простий, Де крила виростають з мрії. А потім — бурі і дощі, Злети круті і довгі ночі, Коли шукаєш у тиші Відповідь ту, що серце хоче. Ми зводим замки з піску, І руйнуємо їх власноруч, Зціловуємо тугу гірку, Шукаєм вихід з темних туч. Любов приходить і веде Крізь вихори і перешкоди, І кожне серце жде і жде Своєї сонячної погоди. Минають роки, мов димок, І сивина торкроне скроні, За кроком крок, за кроком крок — Життя тримаєм на долоні. І озираючись назад, Ми бачимо не просто роки, А цілий світ — і біль, і сад, І вірні, хоч тяжкі, дороги. Бо довге щастя — це не шлях Без сліз, тривог і перепон. Це віра, що живе в серцях, І долі нашої закон.
    1
    312views
  • ПОЧАТОК ІНДИКТУ ЦЕРКОВНЕ НОВОЛІТТЯ

    Церковний рік розпочинається святом Різдва Пресвятої Богородиці і завершується Успінням Пресвятої Богородиці, що свідчить про велику шану Церкви до Матері Спасителя. Початок церковного року називається індиктом, що з латини означає «проголошення».

    Перші індикти з'явилися за імператора Діоклетіана (284-305) як перепис майна для встановлення податків кожні 15 років. Згодом індикт став позначати і сам перший день цього циклу.

    Спочатку індикт відзначали 23 вересня - у день народження імператора Октавіана Августа. За правління Костянтина Великого (306-337) початок перенесли на 1 вересня. У 325 році Отці Першого Вселенського Собору в Нікеї ухвалили цю дату як початок церковного року для Східної Церкви.

    Латинська Церква починає рік із першої неділі адвенту. Церковне новоліття має важливе духовне значення. У богослужіннях цього дня особливо урочисто звучить Велике славослів'я, а читання Євангелія (Лк. 4, 16-22) нагадує про початок проповіді Христа Спасителя. За церковним переказом, це відбулося в перший день свята жнив (1 вересня).

    Новоліття символізує новий початок: день, щоб залишити гріхи минулого і жити за євангельськими законами, усвідомлюючи виконання пророцтв і початок Нового Заповіту.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 вересня
    ПОЧАТОК ІНДИКТУ ЦЕРКОВНЕ НОВОЛІТТЯ Церковний рік розпочинається святом Різдва Пресвятої Богородиці і завершується Успінням Пресвятої Богородиці, що свідчить про велику шану Церкви до Матері Спасителя. Початок церковного року називається індиктом, що з латини означає «проголошення». Перші індикти з'явилися за імператора Діоклетіана (284-305) як перепис майна для встановлення податків кожні 15 років. Згодом індикт став позначати і сам перший день цього циклу. Спочатку індикт відзначали 23 вересня - у день народження імператора Октавіана Августа. За правління Костянтина Великого (306-337) початок перенесли на 1 вересня. У 325 році Отці Першого Вселенського Собору в Нікеї ухвалили цю дату як початок церковного року для Східної Церкви. Латинська Церква починає рік із першої неділі адвенту. Церковне новоліття має важливе духовне значення. У богослужіннях цього дня особливо урочисто звучить Велике славослів'я, а читання Євангелія (Лк. 4, 16-22) нагадує про початок проповіді Христа Спасителя. За церковним переказом, це відбулося в перший день свята жнив (1 вересня). Новоліття символізує новий початок: день, щоб залишити гріхи минулого і жити за євангельськими законами, усвідомлюючи виконання пророцтв і початок Нового Заповіту. З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 вересня
    1
    414views 1 Shares
  • ПОКЛАДЕННЯ ПОЯСА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Свято, яке встановлене на згадку про зберігання пояса Богородиці як святині. Згідно з переданням, Пресвята Богородиця сама виплела пояс і передала його Апостолу Фомі під час свого Вознесіння. Пояс став символом Її земного життя та пам'яткою про неї, оскільки мощей Богородиці немає, бо Вона була взята на Небо

    Пояс зберігався в різних місцях після мученицької смерті апостола Фоми. Спочатку його поклали в церкві Влахернській у Константинополі, де пізніше Пресвята Богородиця явилася з Омофором над народом. Пояс привіз до Константинополя імператор Аркадій у 395 році, а його дочка Пульхерія сховала його золотому кивоті в церкві Пресвятої Богородиці, де він зберігався понад 500 років.

    Через 500 років, за правління імператора Лева Філософа, пояс допоміг зцілити імператрицю Зою, яка була одержима злим духом. Це чудо стало приводом для встановлення свята Покладення пояса Пресвятої Богородиці в 12 столітті. На сьогодні пояс поділений на кілька частин, які зберігаються в різних монастирях.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 31 серпня
    ПОКЛАДЕННЯ ПОЯСА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Свято, яке встановлене на згадку про зберігання пояса Богородиці як святині. Згідно з переданням, Пресвята Богородиця сама виплела пояс і передала його Апостолу Фомі під час свого Вознесіння. Пояс став символом Її земного життя та пам'яткою про неї, оскільки мощей Богородиці немає, бо Вона була взята на Небо Пояс зберігався в різних місцях після мученицької смерті апостола Фоми. Спочатку його поклали в церкві Влахернській у Константинополі, де пізніше Пресвята Богородиця явилася з Омофором над народом. Пояс привіз до Константинополя імператор Аркадій у 395 році, а його дочка Пульхерія сховала його золотому кивоті в церкві Пресвятої Богородиці, де він зберігався понад 500 років. Через 500 років, за правління імператора Лева Філософа, пояс допоміг зцілити імператрицю Зою, яка була одержима злим духом. Це чудо стало приводом для встановлення свята Покладення пояса Пресвятої Богородиці в 12 столітті. На сьогодні пояс поділений на кілька частин, які зберігаються в різних монастирях. З відривного календаря "З вірою в душі" за 31 серпня
    339views 1 Shares
  • ЗНАЙДЕННЯ МОЩЕЙ ПРЕПОДОБНОГО ЙОВА ПОЧАЇВСЬКОГО

    28 серпня Православна Церква вшановує знайдення нетлінних мощей преподобного Йова Почаївського. Ця подія сталася в 1659 році, коли митрополит Київський Діонісій отримав від самого святого об'явлення про необхідність прославлення його мощей.

    Преподобний Йов з'явився у сні митрополиту і повідомив, що Бог хоче прославити його кістки. Того дня митрополит відвідав Почаївський монастир і дізнався, що над могилою святого було помічено чудесне сяйво. Відкривши труну, він виявив нетлінні й благоухаючі мощі святого і з великою честю переніс їх у храм.

    Знайдення мощей стало важливою подією для духовного життя не тільки монастиря, але и для всього православного світу, адже це підтвердило святість життя преподобного Йова, його великий духовний подвиг і благословення від Бога. Пам'ять святого Йова відзначається двічі на рік: 28 жовтня - день його спочинку, та 28 - серпня день знайдення його мощей. Цього дня також святкують храмові свята парафії у Луцьку, Човниці та інших містах, а також ювілейні дати освячення храмів у деяких селах.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 28 серпня
    ЗНАЙДЕННЯ МОЩЕЙ ПРЕПОДОБНОГО ЙОВА ПОЧАЇВСЬКОГО 28 серпня Православна Церква вшановує знайдення нетлінних мощей преподобного Йова Почаївського. Ця подія сталася в 1659 році, коли митрополит Київський Діонісій отримав від самого святого об'явлення про необхідність прославлення його мощей. Преподобний Йов з'явився у сні митрополиту і повідомив, що Бог хоче прославити його кістки. Того дня митрополит відвідав Почаївський монастир і дізнався, що над могилою святого було помічено чудесне сяйво. Відкривши труну, він виявив нетлінні й благоухаючі мощі святого і з великою честю переніс їх у храм. Знайдення мощей стало важливою подією для духовного життя не тільки монастиря, але и для всього православного світу, адже це підтвердило святість життя преподобного Йова, його великий духовний подвиг і благословення від Бога. Пам'ять святого Йова відзначається двічі на рік: 28 жовтня - день його спочинку, та 28 - серпня день знайдення його мощей. Цього дня також святкують храмові свята парафії у Луцьку, Човниці та інших містах, а також ювілейні дати освячення храмів у деяких селах. З відривного календаря "З вірою в душі" за 28 серпня
    405views
  • ЗНАЙДЕННЯ МОЩЕЙ ПРЕПОДОБНОГО ЙОВА ПОЧАЇВСЬКОГО

    28 серпня Православна Церква вшановує знайдення нетлінних мощей преподобного Йова Почаївського. Ця подія сталася в 1659 році, коли митрополит Київський Діонісій отримав від самого святого об'явлення про необхідність прославлення його мощей.

    Преподобний Йов з'явився у сні митрополиту і повідомив, що Бог хоче прославити його кістки. Того дня митрополит відвідав Почаївський монастир і дізнався, що над могилою святого було помічено чудесне сяйво. Відкривши труну, він виявив нетлінні й благоухаючі мощі святого і з великою честю переніс їх у храм.

    Знайдення мощей стало важливою подією для духовного життя не тільки монастиря, але и для всього православного світу, адже це підтвердило святість життя преподобного Йова, його великий духовний подвиг і благословення від Бога. Пам'ять святого Йова відзначається двічі на рік: 28 жовтня - день його спочинку, та 28 - серпня день знайдення його мощей. Цього дня також святкують храмові свята парафії у Луцьку, Човниці та інших містах, а також ювілейні дати освячення храмів у деяких селах.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 28 серпня
    ЗНАЙДЕННЯ МОЩЕЙ ПРЕПОДОБНОГО ЙОВА ПОЧАЇВСЬКОГО 28 серпня Православна Церква вшановує знайдення нетлінних мощей преподобного Йова Почаївського. Ця подія сталася в 1659 році, коли митрополит Київський Діонісій отримав від самого святого об'явлення про необхідність прославлення його мощей. Преподобний Йов з'явився у сні митрополиту і повідомив, що Бог хоче прославити його кістки. Того дня митрополит відвідав Почаївський монастир і дізнався, що над могилою святого було помічено чудесне сяйво. Відкривши труну, він виявив нетлінні й благоухаючі мощі святого і з великою честю переніс їх у храм. Знайдення мощей стало важливою подією для духовного життя не тільки монастиря, але и для всього православного світу, адже це підтвердило святість життя преподобного Йова, його великий духовний подвиг і благословення від Бога. Пам'ять святого Йова відзначається двічі на рік: 28 жовтня - день його спочинку, та 28 - серпня день знайдення його мощей. Цього дня також святкують храмові свята парафії у Луцьку, Човниці та інших містах, а також ювілейні дати освячення храмів у деяких селах. З відривного календаря "З вірою в душі" за 28 серпня
    461views
  • Свята Діво Маріє Покрий нас Покровом Святим 🙏♥️🕊️
    Свята Діво Маріє Покрий нас Покровом Святим 🙏♥️🕊️
    293views 3Plays
  • МОЛИТВА ДО СВЯТОГО (СВЯТОЇ)

    До тебе, о святий угодниче Божий/свята угоднице Божа (ім'я), як до провідного світильника, що діями освітив/ла шлях небесного сходу, ми, многогрішні, смиренно коліна серця нашого схиляємо та з глибини душі взиваємо. Ублагай за нас Людинолюбця Бога, щоб не попустив нам далі блукати по бездоріжжях гріхів, але щоб просвітив нам розум і серце світлом благодаті Своєї, щоб нею просвічені й скріплені змогли ми решту життя земного доброю стежкою неперешкодно пройти, щоб заступництвом твоїм перед Всеблагим Господом сподобилися бути причасниками твоєї духовної трапези в небесному чертозі Царя слави. Йому ж із Безначальним Його Отцем і Пресвятим, Благим і Животворчим Духом нехай буде слава, честь і поклоніння на віки віків. Амінь.

    МОЛИТВА ДО СВЯТОГО, ІМ'Я ЯКОГО НОСИШ

    Моли Бога за мене, святий угоднику Божий (ім'я святого), бо я щиро до тебе звертаюся, скорого помічника й молитвеника за душу мою.

    МОЛИТВА ДО СВЯТОЇ, ІМ'Я ЯКОЇ НОСИШ

    Моли Бога за мене, свята угоднице Божа (ім'я святої), бо я щиро до тебе звертаюся, скорої помічниці й молитвениці за душу мою.
    МОЛИТВА ДО СВЯТОГО (СВЯТОЇ) До тебе, о святий угодниче Божий/свята угоднице Божа (ім'я), як до провідного світильника, що діями освітив/ла шлях небесного сходу, ми, многогрішні, смиренно коліна серця нашого схиляємо та з глибини душі взиваємо. Ублагай за нас Людинолюбця Бога, щоб не попустив нам далі блукати по бездоріжжях гріхів, але щоб просвітив нам розум і серце світлом благодаті Своєї, щоб нею просвічені й скріплені змогли ми решту життя земного доброю стежкою неперешкодно пройти, щоб заступництвом твоїм перед Всеблагим Господом сподобилися бути причасниками твоєї духовної трапези в небесному чертозі Царя слави. Йому ж із Безначальним Його Отцем і Пресвятим, Благим і Животворчим Духом нехай буде слава, честь і поклоніння на віки віків. Амінь. МОЛИТВА ДО СВЯТОГО, ІМ'Я ЯКОГО НОСИШ Моли Бога за мене, святий угоднику Божий (ім'я святого), бо я щиро до тебе звертаюся, скорого помічника й молитвеника за душу мою. МОЛИТВА ДО СВЯТОЇ, ІМ'Я ЯКОЇ НОСИШ Моли Бога за мене, свята угоднице Божа (ім'я святої), бо я щиро до тебе звертаюся, скорої помічниці й молитвениці за душу мою.
    1comments 405views
More Results