• #навКоло_книг
    #цікаво

    23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання.

    День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса.

    Всесвітній день книги — важлива подія, яка сприяє об’єднанню людей навколо книг та залученню якомога більшої кількості людей до читання, бо ж книги – це не лише про навчання, а й про емоції, які ми отримуємо від творів улюблених авторів.

    Одна з головних цілей свята – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

    Вітаю усіх причетних, а книголюбам бажаю багато книг і ще більше позитивних емоцій від читання😊
    #навКоло_книг #цікаво 23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса. Всесвітній день книги — важлива подія, яка сприяє об’єднанню людей навколо книг та залученню якомога більшої кількості людей до читання, бо ж книги – це не лише про навчання, а й про емоції, які ми отримуємо від творів улюблених авторів. Одна з головних цілей свята – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності. Вітаю усіх причетних, а книголюбам бажаю багато книг і ще більше позитивних емоцій від читання😊
    Love
    Like
    3
    375views 1 Shares
  • #поезія
    Збираю по краплині.. Позитив...
    У чашу Серця бережно складаю,
    Ще, може хтось,
    Промінчик загубив? -
    А.. Я знайду - нехай він Всім засяє!
    Збираю Оптимізм, немов росу,
    і загортаю в пелюстки квіткові.
    Я подарую кожному - красу
    і квіточку маленької любові,
    Нехай вона зростає до небес!
    Хай кожен у Душі її плекає!
    Бо без Любові не бува чудес,
    І без Надії дива не буває.
    Шукаю Щастя!
    Може хтось знайшов?
    То поділіться - це свята потреба.
    Бо лиш
    Надія Віра і Любов
    Тримають Нас!
    Тримають Світ і Небо!

    Марія Зубрій
    #поезія Збираю по краплині.. Позитив... У чашу Серця бережно складаю, Ще, може хтось, Промінчик загубив? - А.. Я знайду - нехай він Всім засяє! Збираю Оптимізм, немов росу, і загортаю в пелюстки квіткові. Я подарую кожному - красу і квіточку маленької любові, Нехай вона зростає до небес! Хай кожен у Душі її плекає! Бо без Любові не бува чудес, І без Надії дива не буває. Шукаю Щастя! Може хтось знайшов? То поділіться - це свята потреба. Бо лиш Надія Віра і Любов Тримають Нас! Тримають Світ і Небо! Марія Зубрій
    Love
    Like
    3
    118views
  • MAL'OPUS вітає вас із Великодніми святами✨

    Друзі, вітаємо вас з Великоднем! Нехай цей день тішить теплом родинного кола, смачними пасочками й міцними писанками 🌸 Сподіваємося, настрій у вас кращий, ніж у Сієля 🐰
    MAL'OPUS вітає вас із Великодніми святами✨ Друзі, вітаємо вас з Великоднем! Нехай цей день тішить теплом родинного кола, смачними пасочками й міцними писанками 🌸 Сподіваємося, настрій у вас кращий, ніж у Сієля 🐰
    Like
    Love
    4
    2comments 161views
  • Про кожен наш Великдень з 2014 року.
    Але ми досі живі попри все і завдяки нашим захисникам. Дякуємо нашій армії і Богу.
    Щоб цьогоріч свята пересвяткували і на другий рік ще кращих діждали.
    Тримаймося.

    🖍️ Максим Паленко
    Про кожен наш Великдень з 2014 року. Але ми досі живі попри все і завдяки нашим захисникам. Дякуємо нашій армії і Богу. Щоб цьогоріч свята пересвяткували і на другий рік ще кращих діждали. Тримаймося. 🖍️ Максим Паленко
    53views
  • ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ?
    Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування.
    Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури.
    Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер.
    Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я.
    Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися?
    Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище.
    Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує:
    Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав.
    Як знімати постійну напругу в окупації?
    Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті.
    Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію:
    Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі.
    Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм?
    Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці.
    Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору.
    Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня.
    Яких фраз варто уникати?
    «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?»
    Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені.
    Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку?
    Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ? Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування. Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури. Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер. Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я. Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися? Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище. Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує: Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав. Як знімати постійну напругу в окупації? Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті. Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію: Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі. Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм? Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці. Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору. Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня. Яких фраз варто уникати? «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?» Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені. Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку? Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    253views
  • #поезія
    Весняний сад, квітки барвисті,
    пісні пташині в вишині,
    і ти у сяйві і намисті
    подібна сонцю і весні.

    А в небі радість журавлина,
    і даль степів, мов крил розмах.
    моя кохана Україно,
    такою ти в моїх очах.

    Гвіздки твої пробили руки,
    на вітрі коси золоті,
    а в чорнім небі — круки, круки...
    То ти розп'ята на хресті.

    Огні померкнули ласкаві
    в твоїх очах. Кругом штики.
    Втоптали чоботи криваві
    твоє намисто і квітки.

    Та упаде удар огнистий,
    у прах розсиплються штики.
    Ми підберем твоє намисто,
    знов розцвітуть твої квітки.

    Луна пісень кругом полине,
    тебе ми знімемо з хреста,
    і ти воскреснеш, Україно,
    моя ти страднице свята!

    Володимир Сосюра 1941
    #поезія Весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині в вишині, і ти у сяйві і намисті подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, і даль степів, мов крил розмах. моя кохана Україно, такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, на вітрі коси золоті, а в чорнім небі — круки, круки... То ти розп'ята на хресті. Огні померкнули ласкаві в твоїх очах. Кругом штики. Втоптали чоботи криваві твоє намисто і квітки. Та упаде удар огнистий, у прах розсиплються штики. Ми підберем твоє намисто, знов розцвітуть твої квітки. Луна пісень кругом полине, тебе ми знімемо з хреста, і ти воскреснеш, Україно, моя ти страднице свята! Володимир Сосюра 1941
    Like
    1
    23views
  • #традиції
    Поливаний понеділок — другий день Великодніх свят, понеділок після Великодня.
    Воду завжди наділяли цілющими властивостями. Ще в язичницькі часи весняні купання й обливання вважалися своєрідними ритуалами (наприклад, для закликання дощу). Слов'яни вірили, що через воду людина очищається не тільки зовнішньо, а й внутрішньо.
    У Київській Русі Поливаний понеділок святкували три дні (Волочильники). За цей період треба було облити «все і всіх». У Волочильники, крім ритуального обходу односельців у перший день Великодня, парубки-обливальники ходили по тих хатах, де жили дорослі дівчата.
    Із часом язичницька традиція трансформувалася у християнську. Однак символізм свята – очищення, радість весни та пробудження природи – залишився незмінним.
    Обливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні — це стародавні звичай, що пов'язаний з весняним очищенням водою.

    Традиційно в цей тиждень всі ходять один до одного в гості, пригощають пасками і крашанками, влаштовують гуляння.
    #традиції Поливаний понеділок — другий день Великодніх свят, понеділок після Великодня. Воду завжди наділяли цілющими властивостями. Ще в язичницькі часи весняні купання й обливання вважалися своєрідними ритуалами (наприклад, для закликання дощу). Слов'яни вірили, що через воду людина очищається не тільки зовнішньо, а й внутрішньо. У Київській Русі Поливаний понеділок святкували три дні (Волочильники). За цей період треба було облити «все і всіх». У Волочильники, крім ритуального обходу односельців у перший день Великодня, парубки-обливальники ходили по тих хатах, де жили дорослі дівчата. Із часом язичницька традиція трансформувалася у християнську. Однак символізм свята – очищення, радість весни та пробудження природи – залишився незмінним. Обливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні — це стародавні звичай, що пов'язаний з весняним очищенням водою. Традиційно в цей тиждень всі ходять один до одного в гості, пригощають пасками і крашанками, влаштовують гуляння.
    Love
    2
    241views
  • 🗓День міста Львів
    Львів – одне із найстаріших та найкрасивіших українських міст. День міста Львів раніше припадав на першу суботу травня. Однак, у 2024 році святкування Дня міста Львів вперше було перенесено на 27-28 квітня. Перенесення повʼязане із реформою церковного календаря ПЦУ, що була запроваджена з 1 вересня 2023 року.
    День м. Львів привʼязаний до відзначення Дня Святого Юрія, відзначається у найближчі вихідні після цього свята, що тепер припадає 23 квітня.
    🗓День міста Львів Львів – одне із найстаріших та найкрасивіших українських міст. День міста Львів раніше припадав на першу суботу травня. Однак, у 2024 році святкування Дня міста Львів вперше було перенесено на 27-28 квітня. Перенесення повʼязане із реформою церковного календаря ПЦУ, що була запроваджена з 1 вересня 2023 року. День м. Львів привʼязаний до відзначення Дня Святого Юрія, відзначається у найближчі вихідні після цього свята, що тепер припадає 23 квітня.
    112views
  • Тиха ніч, свята ніч.
    Зітри сльози з віч…
    Тиха ніч, свята ніч. Зітри сльози з віч…
    Like
    1
    49views
  • 🥚 Великдень в Європі: де яйця подорожчали, а де подешевшали

    Перед святами більшість країн Європи фіксують зростання цін на яйця. Лідери подорожчання — Португалія (+11,6%), Франція (+11,3%) і Словаччина (+10,1%).

    Найдорожчі яйця — в Польщі: 2,39 євро за дюжину (+3%). Україна — ближче до середнього показника: 1,96 євро (+0,5%).

    Але є й винятки: у Литві яйця подешевшали на 9,7%, у Нідерландах — на 1,7%, у Румунії — на 1,2%.

    До речі, у США дюжина коштує 6,22 дол. (5,75 євро) — майже вдвічі дорожче, ніж у Європі. Причина — спалах пташиного грипу.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🥚 Великдень в Європі: де яйця подорожчали, а де подешевшали Перед святами більшість країн Європи фіксують зростання цін на яйця. Лідери подорожчання — Португалія (+11,6%), Франція (+11,3%) і Словаччина (+10,1%). Найдорожчі яйця — в Польщі: 2,39 євро за дюжину (+3%). Україна — ближче до середнього показника: 1,96 євро (+0,5%). Але є й винятки: у Литві яйця подешевшали на 9,7%, у Нідерландах — на 1,7%, у Румунії — на 1,2%. До речі, у США дюжина коштує 6,22 дол. (5,75 євро) — майже вдвічі дорожче, ніж у Європі. Причина — спалах пташиного грипу. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    134views
More Results