🤝Київський «Фантом» та броварський «Авалон» не визначили сильнішого у третьому турі BETKING Екстра-ліги. Рахунок після матчу 2:2 І знову в цьому турі після сухої першої 20-хвилинки команди подарували максимально напружений та епічний другий тайм🍿 В ендшпілі «привиди» могли виривати перемогу завдяки дабл-пенальті, але Дмитро Зікратий врятував «Авалон», а на останніх секундах Роман Горпинич не реалізував вихід сам-на-сам із Богданом Бабенком🤯 ⚽️Голи: 0:1 – Суворов 23ʼ, 1:1 – Моспан В. 26ʼ, 2:1 – Гурєєв 28ʼ, 2:2 – Сметаненко 34’ ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #football_Browarschini #Броварський_футбол #Футбол_Бровари #Футбол_в_Броварському_краї #Brovarysport #футбол_football @brovarysport @футбол_football

СЛІПОТА ДУШІ Ілюзії будують міст для жертви, Шукає розум вигадану сутність, Перевертає догори сюжети. Думки людей здебільшого відсутні, Коли чуже обличчя в масці марень Накриє раптом вигадка без суті. Втрачається краса первинних значень, Ховає образ дійсну оборону, А серце прагне див велику пачку. Уява творить пристрасть по нейронах, Наповнить душі сліпота ревнива, Зів'яне марно вицвіт електронний. Розкриє правду потім хтось ліниво, Впаде на землю кришталевим птахом, Оголить сутність істинне світило. Нема провини у чужих атаках, Бо кожен сам вигадує чудноти, Згубившись у замріяних світанках. Розчарування все ж приходить потім, Спадають з ока привиди й обмани, Повільно гасне магія та потяг. Прозріння до світіння хутко манить. Мирослав Манюк 26.08.2026

«Вони носили чорну форму, не брали в полон комісарів і наводили жах на три армії одночасно. Історія "Чорних Запорожців" — найелітнішого та найлютішого полку в історії нашої незалежності, про який мовчали совєти». Справжні кіборги початку XX століття, які розносили вщент червону кінноту Будьонного та білогвардійців Денікіна. Легендарний отаман Петро Дяченко. Уявіть собі кінний полк, який з'являється з нічного туману наче привиди: всі вершники в абсолютно чорних кафтанах, на чорних конях, а на шапках — довгі чорні шлики. На їхньому чорному прапорі красувався череп і напис: «1-й кінний полк Чорних Запорожців». Більшовицькі комісари оголошували надзвичайний стан, коли дізнавалися, що «чорні» з'явилися в радіусі 50 кілометрів. На чолі цього козацького спецназу стояв залізна людина — Петро Дяченко. Військовий геній, який перетворив звичайну кінноту на машину, що працювала без збоїв. Чорні Запорожці були унікальним явищем: вони воювали в повному оточенні, без тилу, без постачання боєприпасів та ліків. Усе, що в них було — від коней до кулеметів — вони відбивали у важких боях у ворога. Їхня зухвалість не мала меж: ▪️ Психічна атака без жодного пострілу. У Синельниковому «чорні» вийшли проти чисельно більшого загону більшовиків. Замість того, щоб відкрити вогонь, Дяченко наказав полку вихопити шаблі та мовчки, на шаленій швидкості, піти в лобову атаку. Червоноармійці просто кинули зброю і розбіглися від самого дикого вигляду цієї чорної лавини. ▪️ Рейд тилами ворога. Під час Першого Зимового походу полк Дяченка пройшов тисячі кілометрів тилами більшовиків та денікінців, громив штаби, захоплював поїзди зі зброєю та звільняв українські міста, коли всі навколо вважали, що армія УНР уже знищена. ▪️ Ніяких компромісів. У Чорних Запорожців було залізне правило: вони ніколи не брали в полон більшовицьких комісарів та чекістів. Лютість полку була такою, що радянська пропаганда створила про них десятки міфів, називаючи їх «демонами». Петро Дяченко виховав підрозділ, де кожен боєць дав клятву: «Або вийдемо переможцями, або згинемо за волю України». Вони не програли жодної великої битви. Навіть коли решта армії була змушена відступити за кордон, Чорні Запорожці пішли з поля бою останніми — з піднятими прапорами та розгорнутими лавами. Сьогодні їхні традиції продовжує наша легендарна 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців, яка так само випалює ворога на передовій. Наша лють до окупантів має дуже глибоке коріння. Покажіть цей пост усім, хто думає, що УНР — це були лише беззубі політики. У нас були титани, які вміли нищити ворога так, що земля горіла. Пам'ятаємо наших лицарів. Слава Україні! 🇺🇦 💬 Чорні Запорожці — це абсолютний еталон українського військового драйву. Чи чули ви про рейди Петра Дяченка раніше? Напишіть у коментарях! Тисніть репост, нехай Фейсбук знає, як наші предки влаштовували пекло окупантам! #ІсторіяУкраїни #ЧорніЗапорожці #ПетроДяченко #АрміяУНР #УкраїнськеВійсько #Незламні #ВійськоваІсторія #БорціЗаВолю #КозацькаСлава #72ОМБр

Всім привітик) Після важкої ночі, хочеться пірнути у щось знайоме і добре. Одного подібного ранку, я вирішила переглянути серіал, що любила дивитись після школи. Зачаровані/Всі жінки відьми (напишіть в коментарях під якою назвою знаєте цей серіал) На цей момент я переглянула лиш перший сезон, й можу впевнено сказати я багато чого з нього не пам'ятаю. Чи то я не всі серії бачила ще тоді, або я просто геть їх забула. Проте, цей серіал є таким як я пам'ятаю цікавим, захопливим і улюбленим. Також відмітила, дещо спокусливі й відверті луки, що прискакували у всіх сестер протягом сезону. Крім того, в серіалі не один раз проскакує слово с*кс що, як на мене, на ті роки було чимось екстраординарним і не приємливим. Проте це не п*рно, а дорослі люди називають все своїми іменами. За це великий ➕. Бачила в коментарях на сайті, що дещо сучасне покоління вважає серіал наївним, тупим і з діалогами повних води. Не погоджуюсь з цим, хоч і розумію що після багатьох сучасних нових серіалів, всі жінки відьми здаються таким як я перелічила вище. Але в цьому вони були перші, тому що є то є. Крім того, на мою думку, це робить серіал живим і реальним. Героїні не ідеалізовані, вони мають свої слабкості, й свої прості людські проблеми. В цьому вся особливість серіалу, героїні мають особливі сили, але крім цього вони залишають людьми, й мають такі ж проблем як всі інші. Як вам серіал? Коли в останній раз його дивились? #Charmed #всіжінкивідьми #зачаровані #відьми #привиди #серіалукраїнською #кримінал #детектив #щоподивитись #містика #відьми

#історія #факт ПРИВАТНА МЕЛАНХОЛІЯ АВРААМА ЛІНКОЛЬНА: ПРИВИДИ БІЛОГО ДОМУ ТА СПІРИТИЧНІ СЕАНСИ. Авраам Лінкольн увійшов у світову історію як «Чесний Ейб», незламна постать із застиглим поглядом, що врятувала американську націю від розколу. Проте за фасадом політичної твердості ховалася душа, поїдена глибокою, майже чорною меланхолією, яку в XIX столітті називали «гіпохондрією». Його близькі друзі побоювалися залишати його наодинці з ножами, а сам він одного разу зізнався, що є «найнещаснішою людиною в світі». Особливо гостро ця приватна драма розгорнулася у лютому 1862 року, коли в одній із кімнат Білого дому від черевного тифу помер його одинадцятирічний син Віллі. Поки за вікнами вирувала Громадянська війна, в самому серці резиденції президента панував морок іншого штибу. Мері Тодд Лінкольн, дружина президента, збожеволіла від горя і звернулася до популярного тоді спіритизму. 🎩 Іронія долі полягала в тому, що Лінкольн, людина гострого логічного розуму, не лише дозволив ці сеанси, а й сам брав у них участь. У «Червоній кімнаті» Білого дому, під звуки медіумів, що входили в транс, президент шукав відповіді не лише про долю сина, а й про майбутнє своєї скривавленої країни. Приватні свідчення того часу натякають на химерні зустрічі з духами, де межа між політичним відчаєм та містичною надією ставала прозорою. Ці моменти вразливості зазвичай залишаються поза підручниками, які воліють бачити в Лінкольні лише бронзовий монумент. Проте саме ця здатність відчувати біль такої сили — і при цьому не втрачати здатності керувати — робить його постать по-справжньому величною. Він приймав доленосні рішення у стані, коли кожен крок здавався йому тягарем, а кожна ніч була боротьбою з власними привидами. Лінкольн не був людиною без страху; він був людиною, яка навчилася жити в симбіозі зі своїм смутком, зробивши свою приватну трагедію частиною загальнонаціональної драми. 🕯️📜

#історія #факт За лаштунками німої комедії: Чому Чарлі Чаплін боявся бідності до кінця життя 🎩👣 Світова слава, величезні гонорари та статус найвпізнаванішої людини планети — здавалося б, Чарлі Чаплін мав усе. Проте за маскою кумедного Бродяги ховалася приватна людина, яку до останніх днів переслідували привиди минулого. Маловідомим фактом є те, що навіть ставши мільйонером, Чаплін продовжував вести спосіб життя, який межував зі скнарістю. Це не було рисою характеру в класичному розумінні, а наслідком глибокої психологічної травми, отриманої в дитинстві. 🏚️ Тінь лондонських нічліжок Дитинство Чарлі в Лондоні було справжнім випробуванням: батько помер від алкоголізму, а мати через психічні розлади часто опинялася в лікарнях. Маленький Чарлі двічі потрапляв до робочих будинків — місць, де бідняки працювали за їжу та дах над головою в жахливих умовах. Цей досвід назавжди закарбував у його свідомості зв'язок між «відсутністю грошей» та «повною катастрофою». Приватні дивацтва мільйонера Друзі та колеги Чапліна згадували дивні речі: Він міг годинами сперечатися в ресторані через незначну суму в рахунку. 🧾 У нього вдома завжди був величезний запас продуктів, які він іноді перевіряв особисто, наче боявся, що їжа раптово зникне. Навіть на піку слави він часто носив старий одяг, поки той не ставав зовсім непридатним. Гроші як броня Для Чапліна гроші не були засобом для розкоші (він жив досить скромно порівняно з іншими зірками Голлівуду), вони були його бронею. Він ретельно контролював кожен цент у своїх кіностудіях і був одним із небагатьох акторів того часу, хто зумів стати повноправним власником своїх фільмів. Він знав: поки в нього є капітал, ніхто не зможе відправити його назад до робочого будинку. 🛡️ Ця історія показує, що екранний Бродяга був не просто образом — це була частина душі Чапліна. Його успіх був не лише гонитвою за славою, а відчайдушною втечею від злиднів, які він відчував на смак у дитинстві. Геній комедії все життя грав, щоб не плакати від страху перед минулим. ✨

ЗА МАР’ЇНКУ Й БАХМУ́Т За Мар’їнку й Бахму́т ідуть бої́, Примарами давно міста́ ці стали, Хоч випалені зе́млі, та свої́, Вони знущань від ворога зазнали. Бої́ жорстокі точаться не день, Не день там гинуть дорогі герої, Бо ці міста́ для ворога – мішень, Й збирають хлопці кожну мить набої. В повітрі там все ворогом смердить, Захисники атаки відбивають, Нам дуже гірко й дуже нас болить, Бо го́лови герої там складають. Скрізь згарища, руїни, дим, вогонь, Все знищене, й болить усіх – бо рідне. Торкають кулі героїчних скронь, А з горя мама і чорніє й блідне. Хоч пекло там, та відступ не дають І кожен клаптик з пащі виривають, Так ПЕРЕМОГУ у боях кую́ть… За рідну землю го́лови складають. Запеклий бій за привиди-міста́, В яких колись жили́ щасливо люди. Нам випало нести́ цього́ хреста, Та віримо, що МИР в нас знову буде. 05.05.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 982268

ПРОПАХЛА ПОРОХОМ Пропахла ворогом вже шапка, І камуфляж увесь пропах, Тобі бува нестерпно важко, Й не за́вжди спокій бачиш в снах. Тобі несолодко буває, Та ти за неньку у бою́, І день, і ніч орда стріляє Роками в нашому краю́. А ти стоїш… стоїш, солдате, Стоїш за нас і рідний край, Пішов Вкраїну захищати… Вона ж була́, неначе рай. Нема споко́ю, рвуться міни, З усіх боків стріля орда. Із міст вже привиди й руїни, Прийшла із ворогом біда. Та ти стоїш і не здаєшся, А відпочить ідеш в бліндаж, Із нього далі в бій ти рвешся, На тобі мокрий камуфляж. Вже й шапка порохом пропахла, І біль за край наш у очах. Щоб ПЕРЕМОГА вже запахла. Жага свободи – на руках. 14.04.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 980206

ЗА УКРАЇНУ Ми йдем у бій із окупантом, Госпо́дь нам сили додає, Нам лиш Госпо́дь стає гарантом, Бо він нам руку подає. Так день за днем в боях із орком Ми за Вкраїну стоїмо, Нас ранять кулями й осколком… Та гідну відсіч даємо́. Неначе привиди, примари, До нас злізає саранча, Літають в небі байрактари, Госпо́дь дає для них меча. В боях кує́мо ПЕРЕМОГУ, Хоч гине й наш за неньку цвіт, Ми розіб’є́м врагів облогу, Не стане ворог й край воріт. Наза́вжди стихнуть їхні та́нки, Замовкнуть орки назавжди́, В землі́ зали́шаться останки. Ніхто́ не кликав їх сюди. Ми йдем у бій за Україну, За неї го́лови кладем, Хтось не почує: «Доню», «Сину»… До ПЕРЕМОГИ всі веде́м. 24.03.2022 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

Тут дебютував Мессі та виступала Бейонсе: стадіони-привиди, які опинилися в окупації #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=35367