#Доброго_Ранкового ☀️
Коли сон — це розкіш ...
Посміхнись ☺️ тобі це так личить 😍
А ви як, виспались ?

🍀🍀🍀
Став ❤️
Підпишись ✔️

#психологіявідносин #любов #психологія #Саморегуляція #інтелект #ПозитивнийНастрій #ЗнайдиСвоюРадість  #психотерапияотношений #психоанализ #мотивація #саморозвиток #бережисебе #самоцінність #твоїемоції #психологияяеловека #психологияличности #психологияотношений #ПсихологічнаДопомога #психоразвитие #отношения #психологияжизни #усвідомленість #майндфулнесс #психическоездоровье #послание #soul #умныемисли  #інакодумство #інтроверт #інтелект #инакомыслие
#бережиСебе #піклуваняпроСебе #психологія #запискипсихолога #мудрість #мотивація #памятка #любов #Здоровя #Саморозвиток
#осінь #Психологічна #Допомога #Стрес #Психотерапія #ПодбайпроСебе #Догляд
#Мислення #Самооцінка #Здоровя #Терапія #psy #Felis #soul #love #афірмації #практика #ознаки #жіночність #сексуальна #сексі #наповнення #нове #відео #рілс #жіночаенергія #енергія #поток #ти #найкраща #красива #жіночна #чудова #ніжна
#love #loveyou #lovestory #live #жизнь #життя #лето #літо #тамделіто #хайбудемир #сила #вона #workout #women #wow  #сьогдні #кохання #сонце #небо #cat #live #rek #flypシ #fyp #thebest #love #нове #творча #каріочі #лайк #лайки #lik #like #likes  #кареглазаядевчонка😍💕 #будьлюдиною #світло #бог #скарб #життятаке #поеззія #мир #всесвіт #господь #любовь #природа #земля #небо #жизнь #иньянь #каждыйдень #щодня #всепочинається #начинается #начало #початок #дотик #интроверт #можливо #возможно #все #фильмы #радость #мир #вселенная #всесвіт #божественна #мудрость #стихи #поезия #вірші #читаю #люблю #кохаю #люблю❤️  #подарок #счастье #щастя #я #кареглазаядевчонка😍💕 #женщина #жінка #сексі #сегодня #новое #видео #актриса #муза #музика #мелодия #ноты #друзі #фільм #мудрість #мудрость #подкаст #мысли #думки #думаюовеликом #глубина #наглубине #волна #хочуврек #хочу #хочувтоп #хочувреки #хочуврекомендации #яесть #память #мамочкаятебя #секси #втоп #врек #мечтаю  #сердцеедка #лол #мрію #мечтаю #шедевр #круто #вона #она #лебедь #море #философия #психология #саморазвитие #самооценка #сила #енергія #вода #свобода #ангел #душа #вільна #незалежна #афирмации #афірмації #мотивація #мелитація #медитация #почнизмінизсебе #деньги #деньрождения #улыбка #посмішка_лікує🖤 #ilove #iloveyou #illusion #illu #dayinmylife #dayinthelife #day #мантра #крінж #силаслова #цитати #pyf #tiktok #trittico #motivation #motivacional #youtube #you #viral #foryou #recommendations #remix #футажи #трек #ностальгія #ностальгияэффект #ностальгия #чбчг #подсолнухи #соняшник #солнце #земля #планета #птахи #горы #гороскоп #соловей #дождь #человек #людина #sad #song #sound #soulmate #soul #humor #so #selflove #sigma #standwithkashmir #storytime #story #toofaanimirch #endlessjourney #happy #харизма #harizma #charisma
#бережиСебе #піклуваняпроСебе #психологія #запискипсихолога #щоденникпсихолога #мудрість #мотивація #памятка #любов
#Ментальне #Здоровя
#Саморозвиток
#ЕмоційнийІнтелект #Психологічна #Допомога #Стрес
#Психотерапія #ПодбайпроСебе
#Догляд #ЗаСобою
#Психологічна #Стійкість
#Позитивне #Мислення
#Самооцінка
#Здоровя #Душі #Терапія

#історія
Архівне відео. Головний отаман армії УНР Петлюра і Голова Директорії УНР Винниченко. Софійській площа, 22 січня 1919-й рік під час об’єднання УНР та ЗУНР в Соборну Україну.

Об 11:00 вишикувалися військові частини, приходили представники профспілок та інших інституцій з прапорами та оркестрами.

Член Директорії Швець оголосив: «Однині є єдина Незалежна Україна!». Тисячі людей почали вигукувати: «Слава. Слава Україні!» і вдарив дзвін на дзвіниці Мазепи.

Було чутно гарматні постріли з Печерська - 121 залп на честь Собороної України.

#тварини
Кіт лісовий - справжній хижак, який не має нічого спільного з ніжними домашніми улюбленцями. Попри зовнішню схожість із звичайним домашнім котом, лісовий кіт - це дика, незалежна і дуже обережна тварина, яка веде прихований спосіб життя і рідко попадається на очі людині. У цьому відео ви дізнаєтесь Які риси відрізняють його від домашнього кота, і чому лісовий кіт є настільки важливим елементом екосистеми
https://youtu.be/ZZwOzws62hs

Мій маніфест

Творчість живе не в системі,
Існує вона без обмежень.
Не в цій творить теоремі,
Бо завжди така незалежна.

Творчість у пошуках руху,
У серці, що вільно палає,
В сміливо свободному духу,
І з часом вона не зникає.

Хай прОйдуть і люди, і днини.
Творити глибИну живою,
У вічності закарбується сила -
НазавждИ залишатись собою.

Оксана Павлова
#мої вірші

15 квітня 1920 року в бою за Вознесенськ військо УНР здобуло важливу перемогу над більшовиками, захопивши склади з боєприпасами.

Бій за Вознесенськ став однією з ключових подій Першого зимового походу, коли частини Дієвої армії УНР під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка вирушили в партизанський рейд тилами білих та червоних російських частин. Цей похід ставив за мету зберегти боєздатність армії та продемонструвати усім, що незалежна Україна жива і продовжує боротьбу. Також були сподівання підняти повстання проти більшовиків і витіснити їх з України.

15 квітня учасники походу підійшли до Вознесенська. Розвідка встановила, що у місті – великий гарнізон більшовиків, 600 - 700 чоловік піхоти, за підтримки кінноти та гарматної частини. До того ж у той час у Вознесенську відбувався місцевий з’їзд представників більшовицьких осередків, тож була імовірність, що всі учасники з’їзду стануть також до зброї і збільшать кількість ворожого гарнізону. Тож успіх бою міг стати наслідком тільки несподіваності нападу та відваги атакуючих. Перед початком операції козаки склали на купу всі свої набої та поділили їх порівну: кіннотники отримали по три патрони на рушницю, піхотинці мали і того менше.

Більшовики знали про наближення Української армії і відповідно приготувалися для її зустрічі. Ворог підпустив українські лави на 400 кроків до міста і потім почав осипати їх дощем рушничних і кулеметних куль й одночасно з боку залізниці почав обстріл бронепотяг. Українські козаки мало стріляли, бо не мали чим. Ворог перейшов у конрнаступ, а козаки за наказом почали відходити на кращу позицію, щоб спробувати виманити ворога із укриття в поле, де їх зупинив картеччю з гармат Кінно-горний дивізіон полковника Алмазова.

У вирішальний момент у позиції червоних врубався кінний полк Чорних запорожців під командою Петра Дяченка – і зламав їхню лаву. Атаку підтримали повстанчий відділ отамана Гулого-Гуленка та кінний полк під командою полковника Литвиненка. Чимало козаків ішло в атаку голіруч, плескаючи у долоні, аби підбадьорити побратимів та зімітувати постріли.

Більшовики потрапивши в пастку, почали панічно розбігатися, кидаючи зброю, кашкети, чоботи, шинелі. На полі бою лишилося біля 250 трупів і до 400 поранених більшовиків, забиті коні та різне військове майно. Втрати української повстанської армії були двоє загиблих козаків та п’ятеро поранених.

Армії УНР дісталися величезні трофеї: 2 000 000 набоїв, 48 кулеметів, 28 гармат, 5 000 гвинтівок, необхідні медикаменти. Значними були і захоплені запаси господарського майна: це майно за доступними цінами продавалося місцевим мешканцям. Вручена сума дозволила впродовж двох-трьох наступних тижнів нормально забезпечувати армію: на відміну від денікінців та більшовиків українське військо не грабувало селян, а купувало у них все необхідне.

Ця бойова операція стала однією з найвизначніших українських перемог у 1920 році, що мало визначальну роль для піднесення бойового духу Армії, і дозволила успішно продовжити Перший зимовий похід Армії УНР. Загалом за весь рейд тилами ворога було пройдено 2500 кілометрів, проведено понад 50 успішних боїв. Закінчився Перший зимовий похід 6 травня 1920 року з’єднанням його учасників з польсько-українськими частинами та звільненням Києва.

Незалежна ігрова студія Reburn, яка була сформована з українського офісу розробників студії 4A Games анонсували новий sci-fi шутер La Quimera. Дія шутеру розгортається у футуристичній Латинський Америці.

Гра має сподобатись любителям серії Metro, адже це одні й ті самі розробники.

Подивитись Announcement трейлер можна тут: https://youtu.be/YMsAUHFyJdo?si=6ZyB0gDtIwnIR1l-

А більш детально можна почитати тут: https://dev.ua/news/la-quimera


#sci_fi_не_нудно

#поезія

Загадаю бажання, найдорожче у світі!
Щоб настав мир в країні, і не гинули діти,
Щоб під небом блакитним колосилися ниви,
Щоб всміхалися люди й жили дружно, щасливо.
Щоб не плакали мами у журбі над синами,
Перемога настала в боротьбі з ворогами.
Щоб старенькі в достатку всі свій вік доживали,
Щоб і пісня, і слово українські звучали.
Щоб країна розквітла, незалежна і вільна.
Хай здійсниться бажання це моє неодмінно!

Наталі Котляр

Неймовірно цікава стаття про шлях #літературна_премія "Книга року BBC": від буремного 2005 і до сьогодення ♥️

" У нас у всіх тоді було відчуття, що ми робимо дещо більше, ніж радіопередачі, що ми беремо участь у тому, як розвивається Україна, у тому, що робиться в її культурному просторі", - каже Богдан Цюпин, який тоді працював кореспондентом Української служби BBC у Лондоні.

"Було видно, наскільки українських книжок багато і водночас наскільки вони невидимі, - каже Пиркало. – Саме тому й була потрібна така премія - незалежна і з призом".

А також премія, яка одразу відмовилась від літературознавчого академізму й стала обирати якісний цікавий текст, незалежно від того, чи його автор відомий письменник або дебютант, який написав свій перший роман.

#новини #літературний_флюгер

https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ce31x5xenjvo

25 березня 1999 року загинув В’ячеслав Чорновіл — публіцист, політик, дисидент, політичний в’язень комуністичного режиму, символ боротьби за незалежність України.

«Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи..., – говорив В’ячеслав Чорновіл, – і якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив».

«Чорновіл почав політизуватись під час навчання на факультеті журналістики Київського університету, – пише Василь Деревінський у книзі «В’ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика», – його, вихованого на гаслах дружби народів, інтернаціоналізму вразило, що в столиці України «вовком дивляться, коли ти говориш українською». У молодого комсомольського активіста зневажливе ставлення до української мови викликало спротив, пробудило почуття національної образи і честі».

У 1960-х він став одним з лідерів дисидентського руху в Україні. Засновник та редактор «Українського вісника», в якому оприлюднювали матеріали самвидаву та хроніки національного спротиву. Член Української гельсінської групи, а згодом Української гельсінської Спілки. Очолив партію Народний Рух України. Балотувався у президенти України.

Разом з Василем Стусом та Іваном Дзюбою узяв участь у прем’єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у вересні 1965-го. Під час якої відбулася акція протесту щодо незаконних арештів української інтелігенції.

1966-го написав дослідження «Правосуддя чи рецидиви терору» – один із найсміливіших зразків тогочасної української політичної публіцистики. Наступного року уклав збірку «Лихо з розуму» (Портрети двадцяти «злочинців»). Тут оприлюднив матеріали про заарештованих 1965-го шістдесятників. Її видрукували за кордоном і заборонили в СРСР. В’ячеслав Чорновіл став лауреатом премії для кращих журналістів світу, що борються за права людини.

За активну журналістську та правозахисну діяльність тричі був ув’язнений та відбув понад 15 років таборів. Переповідають, що якось на допиті слідчий запитав у Чорновола, якби існувала незалежна Україна, якої так прагне допитуваний, о ким б він там був. На що Чорновіл відповів, що редагував би опозиційну газету.

«Неугомонний» – під таким прізвиськом значиться Чорновіл у документах КГБ. Його відправили у найвіддаленішу табірну точку Якутії, далі на схід відправляли лише Василя Стуса.

В одному з інтерв’ю В’ячеслав Чорновіл говорив, що хотів би піти з життя «миттєво, на льоту». Його передбачення справдилося.

Загинув у автомобільній аварії 25 березня 1999 році поблизу міста Бориспіль на Київщині. Згідно з висновками кількох експертів, на черепах В'ячеслава Чорновола та його водія Євгенія Павлова є своєрідні тріщини, походження яких незрозуміле – експерти не знайшли елементів автомобіля, які могли спричинити такі ушкодження. Це частково підтверджує версію, що Павлова та Чорновола могли добивати кастетами вже після зіткнення.

Попрощатися з ним прийшло до 200 тис. людей. Труна з тілом стояла в Київському будинку вчителя (колись там засідала Центральна Рада), а черга бажаючих вшанувати загиблого простяглася аж до Хрещатика. Поховали В’ячеслава Максимовича Чорновола на Байковому кладовищі.