День Збройних Сил України
Хочеш миру — готуйся до війни. Ці старі, але мудрі слова залишаються актуальними в умовах сучасного світу. Сильна армія досі залишається найпоказовішим фактором у визначенні могутності нації. Для багатьох країн саме розвиток збройних сил став каталізатором підйому до статусу великої держави. В Україні важливість міцного, добре озброєного війська давно ніхто не піддає сумніву. Обороняють країну, захищають її суверенітет та недоторканність території національні Збройні Сили. Професійне свято всіх військовослужбовців, які служать чи раніше служили в ЗСУ — День Збройних Сил України — ми відзначаємо щорічно 6 грудня.

Сьогодні – це свято не лише свято професійних військових, а свято всієї країни, кожного добровольця, кожної сімʼї, чиї члени боронять нашу державу від ворога, усіх, хто допомагає Збройним Силам України, донатить на армію, волонтерить, лікує поранених.

Як виникла ідея відзначати День Збройних Сил України?
Історію наших Збройних Сил неможливо відокремити від історії України, яка дуже довго та не завжди успішно намагалася вибороти незалежність. Національні збройні сили почали формуватися ще на початку минулого століття.

Січові стрільці
Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень. Цей легіон, що складався з патріотично налаштованих добровольців, був створений у 1914 році Головною Українською Радою.

І хоч стрільці воювали в складі Австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли Російській імперії в Першій світовій війні та мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська.

Українська Народна Республіка
У щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 році з воїнів-українців, що раніше служили в протидіючих арміях — російській та австро-угорській, а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 року їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі.

На жаль, Українська Народна Республіка існувала недовго. В результаті державного перевороту 1918 року країна перебувала під німецькою владою. Українське військо було скорочено, в значній частині роззброєне та деморалізоване.

Восени 1918 року Армія УНР стала поступатися радянським військам та в лютому 1919 року залишила Київ, а у квітні відступила на Правобережжя.

Наприкінці 1919 року армією УНР було здійснено так званий Перший зимовий похід, що по суті був партизанським рейдом в тилу більшовицької армії та армії Денікіна. Зазнаючи поразок в боях з червоноармійцями, армія УНР в кінці осені 1920 року відступила за Збруч, а в 1924 році припинила своє існування.

УПА
За часів СРСР українці мали за обов’язок служити в радянській армії. Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія, але вона проіснувала недовго — була знищена владою СРСР після війни.

Незалежна Україна. Занепад української армії
Після здобуття незалежності в 1991 році Україні дісталася в спадок значна частина від радянської армії, в тому числі ядерне озброєння. Теоретично наша країна могла посісти одне з перших світових місць щодо військової могутності. Спочатку розбудова армії проводилася досить активно, але незабаром цей процес загальмувався або й зовсім зупинився.

Під виглядом реформування українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. В результаті наша армія не розвивалася, а занепадала.

Відродження збройних сил України
Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 рік, коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами відновлювати й кількісний склад війська, і насичувати його сучасними видами зброї.

Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та відстояти свободу рідної землі.

Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії РФ до реформування відповідно до стандартів НАТО.

День Збройних сил України в історії
19916 грудня
Верховна Рада прийняла Закони «Про Збройні Сили України» та «Про оборону України». Цим було покладено початок побудови армії з військ, що залишились на території України після розпаду Радянського Союзу.
1992січень
Війська почали присягати на вірність українському народові.
19926 грудня
Вперше було відзначено День Збройних сил України. Офіційно в наших календарях свято з’явилося з 1993 року.
2014квітень
Розпочалися воєнні дії на сході країни.
2015
Прийнято нову військову доктрину, згідно з якою Україна відмовилася від позаблокового статусу та поставила за мету членство в НАТО.
20165 січня
В українській армії з’явився новий рід військ. Йому дали назву Сили спеціальних операцій.
Часті Питання та відповіді про День Збройних сил України
Яка наразі чисельність українських Збройних сил?
Зараз у ЗСУ — близько 250 тисяч військових, у резерві — 1 мільйон осіб.

Яке місце займає українська армія у світовому рейтингу?
Згідно рейтингу Global Firepower українські Збройні сили посідають 25 місце за могутністю у списку зі 138 країн.

Чи дозволяється військовим ЗСУ бути членами політичних партій?
Ні, не дозволяється. Але вони можуть бути обрані депутатами місцевих рад або Верховної Ради.

Яку функцію в ЗСУ виконують капелани?
Капелани — військові священики, які надають духовну підтримку воїнам. Самим капеланам не дозволяється мати зброю та приймати участь у бойових діях.

Чи можуть військові ЗСУ займатися бізнесом?
Займатися бізнесом військовослужбовцям заборонено. Вони мають отримувати заробітну плату лише від держави.

Як відзначати День Збройних сил України?
В цей день всі українські військові отримують привітання від Президента — Головнокомандувача ЗСУ, Прем’єр-міністра та Міністра оборони. У військових частинах проходять нагородження державними відзнаками, урочисті збори, відбуваються святкові концерти.

В школах та інших навчальних закладах організовують спілкування учнів з військовими, проводять так звані уроки мужності, конкурси дитячих малюнків на військову тематику, спортивні змагання та інші святкові заходи. Все це покликано донести дітям у доступній формі інформацію про українську армію та мужність і незламність наших воїнів.

Також щорічно з нагоди цієї дати за найкращі літературні, мистецькі твори та роботи журналістів, що присвячені військовій тематиці, присуджується Премія імені Богдана Хмельницького.

В цей святковий день кожен українець має доєднатися до привітань захисникам нашої держави, висловити їм свою вдячність та повагу. В цей день ми також вшановуємо памʼять тих, хто загинув, захищаючи усіх нас та українську державність у війні з росією.

Чому важливий цей день?
Існує безліч причин для того, щоб кожен громадянин розумів необхідність та користь армії. Звісно, головна її діяльність — захист країни та громадян від будь-якої зовнішньої агресії. Але трапляються й складні ситуації всередині країни, які не можуть вирішуватися без Військової служби правопорядку ЗСУ.

Армія поповнює запас іноземної валюти в країні завдяки миротворчій діяльності. Небагато хто знає, що держава отримує певний прибуток від участі воїнів у миротворчих операціях в інших країнах.

Під час стихійних лих та техногенних катастроф одними з перших на допомогу людям приходять військові, щоб проводити рятувальні операції.

Збройні сили, що розвиваються, одночасно є стимулом і каталізатором для розвитку економіки України та впровадження сучасних технологій.

Але важливо знати й про недоліки та проблеми сучасного українського війська. Однією з найголовніших проблем є обмеженість у коштах, які країна надає на утримання та розвиток Збройних сил. До прикладу, бюджет нашої армії приблизно у вісім разів менший, ніж бюджет армії Росії. Цей чинник суттєво гальмує темпи впровадження сучасного озброєння та стандартів НАТО.

Також у всіх на слуху гучні справи про випадки корупції в керівних структурах армії, незадовільний стан підприємств оборонної промисловості.

День Збройних сил України — не лише професійне свято українського війська. Це ще й потужний інформаційний привід, що привертає увагу суспільства до їхніх досягнень та труднощів, а також до усвідомлення важливої місії, яку виконує армія в житті суспільства.

Слава Збройним Силам України! Героям слава!

#історія #події
Браття по свободі: Як Латвія та Литва підтримали незалежність.
України 4 грудня 1991 року
Грудень 1991 року став вирішальним місяцем не лише для України, а й для всієї геополітичної карти світу. Після Всеукраїнського референдуму 1 грудня, де понад 90% громадян сказали «так» незалежності, розпочався так званий «парад визнань».

Хоча першими офіційними державами, що визнали Україну 2 грудня, стали Польща та Канада, подія 4 грудня 1991 року мала особливе символічне значення. Цього дня незалежність України визнали її найближчі соратники у боротьбі проти радянського тоталітаризму — Латвія та Литва.
Спільний шлях з імперії
Для балтійських країн та України 1991 рік був кульмінацією боротьби, що тривала десятиліттями. Литва, Латвія та Естонія першими кинули відкритий виклик Москві, проголосивши відновлення своєї незалежності ще у 1990 році. Вони пройшли через економічну блокаду та криваві події у Вільнюсі та Ризі в січні 1991-го.
Україна ж стала тим «останнім цвяхом у домовину СРСР». Без України існування Радянського Союзу втрачало будь-який економічний та політичний сенс. Тому визнання з боку Вільнюса та Риги було не просто дипломатичним актом, а жестом солідарності: «Ми вирвалися, і тепер ми подаємо руку вам».

Хроніка подій 4 грудня

На третій день після оголошення результатів референдуму парламенти Латвійської Республіки та Литовської Республіки офіційно ухвалили рішення про визнання державної незалежності України.
Литва під керівництвом Вітаутаса Ландсберґіса діяла рішуче. Між Литвою та Україною на той час вже існували тісні контакти на рівні народних рухів (Саюдіс та Народний Рух України).
Латвія, Верховну Раду якої очолював Анатолійс Ґорбуновс, також не зволікала, розуміючи, що безпека Балтії напряму залежить від того, чи встоїть незалежна Україна.
Цей крок був сміливим, адже юридично СРСР ще існував. До підписання Біловезьких угод, які остаточно ліквідували Радянський Союз, залишалося ще чотири дні (це станеться 8 грудня). Фактично, балтійські республіки та Україна створили нову політичну реальність в Європі, ігноруючи центр у Москві.

Початок дипломатичних відносин

Визнання 4 грудня стало фундаментом для встановлення повноцінних дипломатичних відносин:
З Литвою дипломатичні відносини були встановлені вже 12 грудня 1991 року.
З Латвією — 12 лютого 1992 року.
Але фактична співпраця почалася миттєво. Це заклало основу для того безпрецедентного рівня підтримки, який Україна відчуває від країн Балтії сьогодні, у часи повномасштабної війни.

Історичне значення

Визнання 4 грудня 1991 року продемонструвало світу, що розпад імперії незворотній. Це був сигнал для інших країн (зокрема США та держав Західної Європи), які все ще вагалися, побоюючись реакції Кремля. Балтійсько-українська солідарність, загартована в 1991 році, стала прообразом сучасної європейської архітектури безпеки, де Вільнюс, Рига та Київ виступають єдиним фронтом.

За швидким миром точно стоятиме лише нищівна поразка і втрата незалежності — Залужний.
Інші заяви посла України у Великій Британії.
Очікуваний мир в Україні без побудови нової архітектури безпеки хоча б у Східній Європі просто неможливий.
🇺🇦 Ціллю номер один для росії є щоб Україна припинила своє існування як незалежна держава.
🐽Противник веденням війни на виснаження, намагається створити соціальну напругу, завдати втрат у живій силі та непомірних витрат фінансового ресурсу.
📌У рамках такої стратегії всі операції характеризуються тим, що мають обмежену мету. Війна не є вирішальним ударом, а є боротьбою за позиції на військовому, політичному й економічному фронтах, з яких, зрештою, можна було б завдати цього удару.
❗️У стратегії виснаження є свій вирішальний удар. І якщо для противника – це доведення країни до розпаду через військові дії, політичну й економічну ситуацію, що ж тоді є рішучим ударом у цій ситуації? Це громадянська війна.
📌 Майбутні загрози й ризики кажуть про те, що визначення чіткої політичної мети – це не лише завдання діяльності збройних сил, а й директива для політичної підготовки війни, яка широко охоплює питання економіки, внутрішньої та зовнішньої політики.
📌 Коли ми ведемо мову про перемогу, треба чесно сказати так: перемога – це розпад Російської імперії, а поразка – повна окупація України через її розпад. Все решта – просто продовження війни.
📌 Ми не можемо й відкидати варіант довгострокового (на роки) припинення війни, бо саме це надто поширений в історії воєн спосіб їх завершення.
Разом з тим мир, навіть в очікуванні наступної війни, дає шанс на політичні зміни, на глибокі реформи, на повноцінне відновлення, економічне зростання, повернення громадян.
📌 Чи не головною тоді політичною метою для України є позбавлення росії можливості здійснювати акти агресії проти України в осяжній перспективі.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #події
1795 — Станіслав II Август Понятовський зрікається престолу: остаточна ліквідація Речі Посполитої.
25 листопада 1795 року, після третього поділу Польщі, останній король Речі Посполитої Станіслав II Август Понятовський змушений був офіційно зректися престолу. Це стало символом остаточного знищення держави, яка століттями була потужною європейською силою та осередком українських, білоруських і литовських земель.

Історичний контекст

Річ Посполита у XVIII столітті переживала період системної кризи, політичної нестабільності та зовнішнього тиску сусідів: Росії, Пруссії та Австрії. Реформаційні спроби короля Понятовського — розширення прав для представників різних конфесій, кадрові реформи, конституція 1791 року, створення національних інституцій — не змогли подолати вплив зовнішніх сил і внутрішню слабкість держави.

У результаті трьох поділів (1772, 1793, 1795) держава втратила майже всю територію. Третій поділ здійснився наприкінці 1795 року — незалежна польсько-литовсько-руська держава перестала існувати.

Відречення від престолу

Під тиском Російської імперії, 25 листопада 1795 року у Гродно, Станіслав II Август Понятовський підписав акт зречення престолу. Короля було позбавлено влади і фактично депортовано до Санкт-Петербурга, де він і завершив своє життя.

Значення події

Річ Посполита канула в небуття — її території поділені між сусідами.
Українські землі остаточно перейшли під контроль інших імперій, що визначило подальшу долю Центрально-Східної Європи на століття вперед.

Подія стала переломним моментом для польського, українського, литовського та білоруського народу, позначивши початок періоду іноземної політики на цих землях.

Коротка біографія Станіслава II Августа
Станіслав-Август Понятовський (1732–1798), польський шляхтич, реформатор, останній король польський, великий князь литовський та великий князь руський. Його прагнення до модернізації держави не врятували Річ Посполиту від розпаду.

#історія #події
🚀 Міст до зірок: Як Леонід Каденюк підняв український прапор на орбіту.
19 листопада 1997 року для молодої незалежної України стало не просто черговою датою. У цей день з американського космодрому на мисі Канаверал стартував шатл «Колумбія» з місією STS-87. На його борту був він — Леонід Каденюк, перший і єдиний космонавт незалежної України.
Це був не просто політ, а свідомий політичний та науковий акт, який затвердив нашу державу у клубі космічних держав.

🛰️ Місія: Від політичної декларації до науки

Після розпаду СРСР Україна успадкувала значну частину космічної інфраструктури, але їй потрібен був власний символ у космосі. Участь Каденюка в місії стала результатом двосторонньої угоди між Україною та США.
Ключові факти про політ:
* Тривалість: 15 діб 16 годин.
* Корабель: Багаторазовий транспортний космічний корабель «Колумбія».
* Головне завдання: Проведення наукових експериментів у співпраці з українськими інститутами.

🌱 Український Слід у Невагомості

Місія мала глибокий український науковий акцент. Каденюк виконував біологічні дослідження з вивчення впливу невагомості на рослини. Поки екіпаж займався глобальними науковими програмами, наш космонавт зосереджувався на:
* Вивченні тропічної рослини сої;
* Експериментах з мохом;
* Дослідженні процесу фотосинтезу в умовах орбіти.
Він довів: українська наука здатна давати результати навіть за межами земного тяжіння. 🌏➡️🌌

💙💛 Прапор як Візуальний Маніфест

Найбільш емоційний момент, який закарбувався у пам'яті мільйонів: Каденюк підняв у космосі синьо-жовтий прапор і тризуб. Це був потужний візуальний маніфест того, що Україна є, вона незалежна і дивиться у майбутнє.
Сам Леонід Костянтинович згадував, що найскладнішим було повернутися до життя на Землі після такого «польоту мрії». Його внесок досі залишається безцінним для національної гордості та космічної освіти.

#історія #події
🌿 Екологічний Обіт: Як Україна Приєдналася до Глобального Щита Біорізноманіття.
Сьогодні, 16 листопада, минає чергова річниця набуття чинності для України Конвенції про охорону біологічного різноманіття (КБР). Це не просто суха юридична дата 1994 року, а момент, коли молода незалежна держава взяла на себе один із найскладніших та найважливіших екологічних обов'язків перед світом.

🌐 Суть Угоди

Конвенція, підписана у Ріо-де-Жанейро у 1992 році на історичному "Саміті Землі", стала першим глобальним договором, що охоплює всі аспекти біорізноманіття: від видів та екосистем до генетичних ресурсів. Її три головні стовпи:
* Збереження біологічного різноманіття.
* Стале використання його компонентів.
* Справедливий розподіл вигод від використання генетичних ресурсів.
Цей документ визнав, що збереження природи — це не благодійність, а критична умова виживання людства. 💀

🇺🇦 Зобов'язання та Реалії 1994 року

Приєднання України до КБР у 1994 році стало логічним кроком. З її унікальними екосистемами — від Полісся до Карпат і Кримських гір — країна володіє колосальним природним капіталом.
Набуття чинності Конвенцією вимагало від Києва:
* Розробки національної стратегії та плану дій зі збереження біорізноманіття.
* Створення та розширення природно-заповідного фонду.
* Інтеграції принципів збереження природи в економічні сектори.
Це було нелегке завдання. В умовах економічної кризи 90-х екологічні пріоритети часто відсувалися на другий план. Проте, саме цей міжнародний договір став тією юридичною силою, яка змушувала державу звертати увагу на питання охорони рідкісних видів, боротьби з браконьєрством та незаконною вирубкою лісів.

⏳ Чому це Важливо Сьогодні?

Сьогодні, через десятиліття, Конвенція продовжує слугувати моральним і правовим компасом. Вона нагадує, що економічний розвиток має бути збалансованим. Кожна втрачена ділянка степу, кожне зникаюче болото — це не просто статистика, а порушення міжнародних зобов'язань та підрив національної безпеки. 🥀
Конвенція зобов'язує нас інвестувати в природу, бо вона є нашим єдиним справжнім страховим полісом. Або ми захищаємо біорізноманіття, або світ, у якому ми житимемо, буде набагато біднішим, небезпечнішим і менш стійким. 🌍⚖️

#особистості
Трагедія Історика: Матвій Яворський — від Академіка до Репресованого 🕯️
Сьогодні, 15 листопада 1885 року, народився Матвій Іванович Яворський — одна з найбільш значущих, але трагічно забутих постатей в українській історіографії та політиці ХХ століття. Він був визначним істориком, членом Академії наук (ВУАН).
Яворський є автором оригінальної та впливової концепції історії України, яку він виклав у працях «Історія України в стислому нарисі» (1928) та «Основні напрямки розвитку української історичної думки» (1929).

Матвій Яворський був одним із небагатьох українських істориків, які намагалися застосувати марксистську методологію до вивчення історії України, але робив це критично та з виразним національним акцентом. Він прагнув інтегрувати соціально-економічний аналіз із політичною історією, що зробило його роботи надзвичайно популярними у 1920-х роках.
* Він став академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН) і вважався одним із лідерів так званої «червоної професури» в Харкові.
* Як політичний діяч, він брав участь у роботі Української Центральної Ради.

Трагічний кінець 💔

Його незалежна думка та спроба поєднати марксизм із національними інтересами України швидко перетворили його на ворога радянської системи. Хоча він щиро вірив у соціалістичні ідеали, його погляди були визнані «націоналістичним ухилом» та «ідеологічною диверсією».
У 1930 році Яворський був арештований у рамках сфабрикованої справи «Спілки визволення України» (СВУ). Його звинуватили у контрреволюційній діяльності. Після ув'язнення та заслання на Соловки, він був розстріляний у 1937 році в урочищі Сандармох, під час "Великого терору". 😔

Життя Матвія Яворського є яскравим прикладом того, як сталінський режим знищував національно свідому інтелігенцію, незалежно від їхніх ідеологічних переконань. Він залишив по собі цінну спадщину, яку змогли належно оцінити лише після здобуття Україною незалежності.

росія вербує молдовських священників для втручання у вибори – Reuters

росія активно використовує церковну мережу в Молдові для політичного впливу напередодні виборів. Групи священників отримували безкоштовні поїздки до росії, де їм вручали банківські картки з грошима. За ці кошти вони мали створювати канали в соцмережах і поширювати серед вірян меседжі проти євроінтеграції країни.

Отець Міхай Біку, 39-річний священник, розповів, що минулого року разом із кількома десятками колег тиждень провів у росії. Там їм показували святині, читали лекції про "спільну спадщину" та вручали подарункові сертифікати на покупки в церковних крамницях. Перед відльотом додали ще й банківські картки з обіцянкою переказів після повернення.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news Незалежна Волонтерська Організаціяws @world_news #news #news_from_around_the_world

Незалежна Україна має двох чемпіонок світу з шахів – Анну Ушеніну та Марію Музичук, якими ми щиро пишаємось
#world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
https://brovarysport.net.ua/?p=34746

З Днем Незалежності, бердянці!
Хоч ми розділені війною та окупацією, але нас єднає віра в Україну та любов до нашого міста.
Бердянськ обов’язково буде вільним, а ми зустрінемося всі разом під українським прапором.
Вдячні всім, хто бореться за Україну!
Памʼятаємо кожного, хто поклав своє серце за свободу!
Наша Україна - Сильна! Неподільна! Незалежна!
💙💛