Загинула Марина Гриценко бойова медикиня 1-го штурмового батальйону 3 ОШБр. Вона працювала мистецькою кураторкою в Чернігівському обласному художньому музеї імені Г.Галагана. Долучилась до Пласту у Чернігові у 2021 році. Була підсестричкою у рої «Соколи», готувалась стати їхньою сестричкою. Брала участь в багатьох станичних заходах , була писарем на крайовому таборі УПН та УПЮ «Експедиція 2022». 5 жовтня 2022 року вступила прихильницею до куреня Степові відьми. Протягом трьох років брала участь у бойових наступах, брала участь у звільненні Харківщини. У січні 2025 року за заслуги перед Україною отримала із рук Президента України орден «За мужність», Як медик 1-го штурмового батальйону бригади. За те, що «довела свою відданість і хоробрість, рятуючи побратимів на передовій». Марина Гриценко загинула вранці 7 серпня 2025 р. спільно з двома побратимами на фронті під час виконання бойового завдання внаслідок атаки ворожого дрону. У неї залишилась 15-річна донечка Юлія та батьки. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

#музеї Музей історичних коштовностей України — скарбниця тисячоліть. Серед золотих куполів Києво-Печерської лаври захована справжня перлина — Музей історичних коштовностей України. Це місце, де оживає історія у сяйві золота, срібла та коштовного каміння. Тут зібрані унікальні прикраси, ритуальні предмети та витвори ювелірного мистецтва, що охоплюють понад 4 тисячі років — від скіфських скарбів до шедеврів часів Київської Русі. Особливу гордість музею складає Пектораль із Товстої Могили — шедевр скіфського ювелірного мистецтва, що вражає деталізацією й символізмом. Але не менш вражають і коштовності з доби трипільської культури, сарматські прикраси, вироби майстрів козацької епохи. 🖼 Це не просто музей — це машина часу, яка переносить у глибини української спадщини, де кожна прикраса розповідає свою історію. 📍 Де шукати? м. Київ, Лаврська, 9, корпус 12 (територія Києво-Печерської лаври) 🕰 Графік роботи: щоденно, окрім вівторка, з 10:00 до 17:00

Друзі! Сьогодні пропоную вам доєднатись до перегляду надзвичайно цікавої і пізнавальної екскурсії в Кременецькому краєзнавчому музеї. https://youtu.be/ziWKclCww7g

#виставки Виставка "Іван Марчук. Пробудження". 6 серпня у Музеї історії міста Києва відкривається виставка "Іван Марчук. Пробудження" - проєкт геніального українського художника, чия творчість стала культурним символом України на міжнародній арені. Виставка сформована на основі трьох авторських циклів - "Голос моєї душі", "Пейзаж" та "Цвітіння", де художник показує свою любов до рідної землі, пам'ять про українські традиції, відчуття дому та тугу за втраченим. Центральною роботою експозиції стане картина "Пробудження", створена Марчуком у Нью-Йорку, яка сьогодні набуває особливої глибини та символізму. Роботи для виставки надали 9 музеїв України та 18 приватних колекціонерів, дозволивши продемонструвати велике зібрання відомих творів митця, а також тих, що раніше ніколи не були представлені на широкий загал. Виставка триватиме до 9 листопада за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 7

Скарби музеїв України...🇺🇦 Видатний пейзажист Сергій Світославський (1857, Київ - 1931, Київ). "Дворик", 1900-ті. Зібрання Сумського обласного художнього музею.💙🎨 Як відзначають критики, пейзажні мотиви, які найчастіше використовував художник, самі звичайні: глухі вулички з приземкуватими будиночками, затишні дворики, види з вікна, замріяні куточки саду...

#музеї Музей українського рушника в Переяславі: скарбниця народної культури. У мальовничому місті Переяслав, що за 90 км від Києва, розташований унікальний Музей українського рушника — справжня перлина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Відкритий у травні 1995 року, музей розмістився в історичній Трьохсвятительській церкві 1651 року, перевезеній із села Пищики Сквирського району. Ця пам’ятка архітектури національного значення стала ідеальним простором для збереження і демонстрації багатства української культури. Колекція музею: відображення душі народу Музей вражає своєю колекцією, що налічує близько 4000 рушників, з яких 367 представлені в експозиції. Ці рушники — не просто тканини, а символи гостинності, захисту та духовності, що супроводжували українців від народження до останніх днів. Орнаменти рушників містять прадавні магічні знаки: образи дерева життя, богині-берегині, символи землі, води та небесних світил. Особливу гордість музею становлять переяславські домоткані рушники XIX століття. Вони вирізняються складними композиціями, насиченими червоними візерунками з вкрапленнями синього чи чорного. Поліські рушники привертають увагу геометричними орнаментами, вишитими сірими та білими нитками, а полтавські чарують зображеннями дерева життя з казковими квітами — соняшником, калиною, виноградом. Унікальними є монастирські рушники, вишиті черницями у XIX столітті, яких у колекції збереглося 24. Техніки та регіональні особливості Експозиція демонструє розмаїття технік: ткані, вибійчані, вишиті хрестиком, гладдю (київською та полтавською), гаптуванням, мережкою. Кожен регіон Середньої Наддніпрянщини — Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Черкащина, Полісся — представлений унікальними зразками. Наприклад, слобожанські рушники вражають розгалуженим орнаментом, вишитим тамбурним швом, а чернігівські — стилізованими зображеннями рослин, птахів та навіть трибанних церков. Практична інформація для відвідувачів Музей розташований за адресою: вул. Літописна, 2, Переяслав. Він працює щодня з 9:00 до 17:00, крім понеділка та вівторка. Вартість квитків доступна: 10 грн для дорослих, 5 грн для дітей. Дістатися можна громадським транспортом або автомобілем, доїхавши до площі Леніна, а далі — вулицею Літописною до Музею народної архітектури та побуту. Чому варто відвідати? Музей українського рушника — це не лише місце, де зберігаються унікальні витвори мистецтва, а й простір, що розповідає історію українського народу через його символи та традиції. Відвідування музею дозволяє доторкнутися до душі України, відчути зв’язок із предками та відкрити для себе красу народної творчості.

#музеї Музей-аптека на Подолі в Києві. Цікаве місце, де поєднано функції аптеки та музею. Вона була заснована ще у 1728 році Йоганом Гейтером, німецьким фармацевтом. Аптека працювала протягом 111 років, аж до 1839 року. У 1988 році аптека була реставрована та перетворена на музей. Колекція музею налічує понад 50 тисяч експонатів, серед яких аптечний посуд, меблі, інструменти для виготовлення ліків, аптечна упаковка та фармакопеї. Експозиція музею відтворює аптеку XVIII та XIX століть. Музей має 12 залів, серед яких «Хата знахарки», лабораторія алхіміка та інші цікаві експозиції. 🗓 Графік роботи: субота та неділя з 10 до 18 📍Де знайти? вул. Притисько-Микільська, 7 🎟 Вхід 80 грн

#музеї Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України — єдиний музей етнографії в Україні, що підпорядковується Інституту народознавства Національної Академії Наук України. 🏗️ У XIX столітті на цьому місці звели будівлю Галицької ощадної каси за проєктом Юліана Захаревича. 🏰 Будівництво завершили близько 1900 року, використавши поліхромну цеглу та тернопільський камінь. 🏰Фасад прикрашають неоренесансні мотиви, майоликові рельєфи та ковані решітки. 🏰 Вестибюль оздоблений кольоровою плиткою, каменем і вітражами з Інсбрука. 🏰 У 1951 році тут створили музей етнографії та художнього промислу. 🏰 Завершує образ будівлі купол із шпилем, біля основи якого розміщено скульптурну групу — символ економічного процвітання Галичини 

#світ Дублін: одне з найбільш гостинних міст світу. Тут є що запропонувати кожному: від музеїв та художніх галерей до жвавих пабів та ресторанів.

#заповідник #історія #спадщина Національний історико-культурний заповідник “Чигирин” — унікальне місце, що об’єднує Чигирин, Суботів, Медведівку, Стецівку та легендарний Холодний Яр. Це серце козацької історії, де формувалася українська державність. Саме тут була столиця гетьмана Богдана Хмельницького, а Мотронинський монастир став осередком Коліївщини. На території заповідника — десятки історичних, археологічних та природних пам’яток, п’ять діючих музеїв і ще кілька на етапі створення. Тут досліджують, зберігають і відновлюють українську спадщину — від козацьких церков до дуба Максима Залізняка. Щороку заповідник приймає тисячі відвідувачів, а науковці проводять виставки, лекції та конференції.