❤️‍🩹«Квітуча Незламність» попри втрату: у Музеї Києва представили проєкт, що демонструє силу та красу українських жінок 📍На першому поверсі Музею історії міста Києва презентували виставковий проєкт «Серце нАЗОВні. Квітуча Незламність», в якому поєдналися яскраві світлини жінок у національних строях, які після найболючіших втрат продовжують жити та допомагати іншим, та історії загиблих воїнів, які віддали життя за свободу та незалежність України. 🙏🏻Учасницями проєкту стали двадцять жінок, яких об’єднало спільне горе — загибель дітей і коханих чоловіків. Разом вони вчаться жити з цим далі, не дають суспільству забути подвиг своїх рідних. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

✨ Відроджена краса традицій ✨ Цей стрічковий нашийний ґердан з підвісами я відтворила за зразком з книги Олени Федорчук «Українські народні прикраси із бісеру». 📍 Оригінал прикраси — з першої половини ХХ століття, село Пійло, Калуський район, Івано-Франківська область. Зберігається в Музеї етнографії та художнього промислу. 📏 Ширина разом із підвісами — 4 см 📏 Довжина бісерного полотна — 29 см (підійде на шию з обхватом 29+ см) ❤️ Плетіння виконане з любов’ю, щоб прикраса знову ожила на чиїйсь шиї #ґердан #українськіприкраси #бісер #етностиль #українськийбісер #українськийодяг #SubbotinA #етнобісер #гердан #пійло #традиціїживо #ґерданізбісеру #стрічковийґердан #силянказбісеру #кривулькаізбісеру #кривулька #криза #вишиванка #вишивка #традиційнаприкраса

24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор. Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій. Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради. «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України» , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ. Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

Скарби музеїв України: «Катерина» — картина Тараса Григоровича Шевченка, виконана ним на тему однойменної поеми влітку 1842 р. Полотно, олія. 93 × 72,3 см. Національний музей Тараса Шевченка у Києві.🎨 Про створення цієї картини Т. Г. Шевченко повідомляє в листі від 25 січня 1843 року до Г. С. Тарновського: «…Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче…, а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина.»🎨 В основному картина була закінчена влітку 1842 р., однак художник, певно, повертався до роботи над нею і пізніше. Рентгенографічне дослідження полотна засвідчило, що воно на певній стадії завершення переписувалося, під верхнім шаром фарб наявний ще один.

#музеї 📖 Дім поета — Музей Максима Рильського. У затишному куточку Києва, за адресою вул. Максима Рильського, 7, стоїть невеликий будинок, де понад десять років жив і творив один із найвидатніших українських поетів ХХ століття — Максим Рильський. Ця садиба — не просто музей, а збережена атмосфера епохи, де кожен предмет має свою історію. Відкриваючи двері цього дому, ніби опиняєшся у світі поезії: у вітальні звучить класична музика, у кабінеті — уявна тиша натхнення, а в саду — шелест листя, який колись надихав митця. 🌳 Сам поет часто доглядав свій сад, який і нині квітує, мов продовження його лірики. У самому музеї — понад 6000 експонатів: від особистих речей до автографів і листування з іншими діячами культури. Це ідеальне місце для неспішної прогулянки, духовного оновлення та знайомства з живим Рильським — не з підручника, а з реального життя. 🖋 Якщо хочеш відчути Київ інтелігентним, натхненним і глибоким — завітай сюди хоча б раз.

#музеї 〰️ Брав участь у першій гуманітарній місії в історії. 〰️ Став професором медицини у 26 років. 〰️ Першим застосував анестезію під час операції. 〰️ Винайшов гіпсову пов’язку. 〰️ Провів десятки тисяч операцій і тисячі розтинів. 〰️ Створив анатомічний атлас, що досі є класикою хірургії. 〰️ Лікував бідних безкоштовно. 〰️ Підтримував доступ жінок до медичної освіти. 〰️ Писав про етику, вважаючи, що душа лікаря важливіша за техніку. 〰️ Вирощував квіти 🌸 Про геніального хірурга, Миколу Пирогова, його життя, смерть та бальзамування тіла варто детально дізнатися у будинку-музеї Пирогова у Вінниці.

"Це наша боротьба також": до Чернігова приїхав художник з Франції, який підтримує Україну https://www.youtube.com/watch?v=8j1PAdfu82A Створює картини, підтримує українців та разом зі своєю командою хоче створити благодійний фонд для тих, хто постраждав від військової агресії Росії: до Чернігова вчетверте приїхав французький художник П'єр Берже, який має творчий псевдонім Педро. В рамках програми "Резиденція митця" він облаштував собі майстерню в обласному художньому музеї імені Григорія Галагана. Тут він створив уже декілька картин, одну з яких передасть військовому шпиталю. П'єр приїхав зі своїми друзями: медичним працівником Жаном Ді Дартоломео й фотографом Фредеріком Жакле, які також підтримують Україну.

#музеї #заходи У Музеї просто неба відбудеться святкове дійство, присвячене Медовому Спасу та українським традиціям літа. У програмі — лекція про традиції Спасу, символіку меду й маку, майстер-клас зі створення оберегового букета, дегустація шуликів, які спечуть у справжній печі, ярмарок меду від українських пасічників і вироби ручної роботи від народних майстрів. Де? Київ, вул. Академіка Тронька, 1 Коли? 26 липня, початок о 13:00

#історія 🇺🇦24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор. Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій. Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради. «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України» , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ. Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

#музеї Музей Сковороди. Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди — унікальне місце в селі Сковородинівка на Харківщині, де останні роки жив і був похований мандрівний філософ. Розташований у мальовничому маєтку XVIII століття, музей зібрав тисячі експонатів: старовинні гравюри, особисті речі Сковороди, музичні інструменти, рукописи й навіть скрипку, на якій, за переказами, він грав. Музей створено у 1972 році, але ідея виникла ще 1922-го. Експозиція була розміщена в будинку колишніх поміщиків Ковалівських — друзів філософа. На території 18 гектарів збереглись парк, могила Сковороди, пам’ятники та філософська алея. Музей став не лише культурним, а й духовним центром — тут проводились літературні фестивалі, конференції та виставки. 6 травня 2022 року російська ракета влучила в будівлю музею, знищивши її вогнем. Найцінніші експонати вдалося врятувати. Попри руйнування, Україна активно відновлює музей: триває реставрація, збираються кошти, працюють архітектори.