• Varvar Publishing анонсувало манхву «Китова зірка. Русалонька з Кьонсона» — том 1 із 6

    🧜‍♀️ Манхва, яка полонить серце з першої сторінки!

    1926 рік. Корея під японською окупацією.
    Вона — дівчина, яка втратила голос і покинула море.
    Він — хлопець із берега, якого вона шукає серед шуму людського світу.
    Це зворушлива, пронизлива й незабутня історія кохання — в епоху, де почуття заборонені, а вибір має ціну.

    🧜‍♀️ Авторка та художниця: На Юхні
    🧜‍♀️ Формат: 145 x 210 мм
    🧜‍♀️ Сторінок: 336
    🧜‍♀️ Обкладинка: М’яка + суперобкладинка
    🧜‍♀️ Том: 1 із 6
    🧜‍♀️ Орієнтовна дата релізу: вересень 2025

    Ціна передзамовлення: 425 грн
    Після релізу: 500 грн

    🎁 Подарунок першим 100 передзамовникам — тематичний бонус!

    Додати до списків:
    НекоТека: https://nekoteka.com/manga/kytova-zirka-rusalonka-z-konsona
    Хікка: https://hikka.io/manga/whale-star-the-gyeongseong-mermaid-cab0df
    Varvar Publishing анонсувало манхву «Китова зірка. Русалонька з Кьонсона» — том 1 із 6 🧜‍♀️ Манхва, яка полонить серце з першої сторінки! 1926 рік. Корея під японською окупацією. Вона — дівчина, яка втратила голос і покинула море. Він — хлопець із берега, якого вона шукає серед шуму людського світу. Це зворушлива, пронизлива й незабутня історія кохання — в епоху, де почуття заборонені, а вибір має ціну. 🧜‍♀️ Авторка та художниця: На Юхні 🧜‍♀️ Формат: 145 x 210 мм 🧜‍♀️ Сторінок: 336 🧜‍♀️ Обкладинка: М’яка + суперобкладинка 🧜‍♀️ Том: 1 із 6 🧜‍♀️ Орієнтовна дата релізу: вересень 2025 Ціна передзамовлення: 425 грн Після релізу: 500 грн 🎁 Подарунок першим 100 передзамовникам — тематичний бонус! Додати до списків: НекоТека: https://nekoteka.com/manga/kytova-zirka-rusalonka-z-konsona Хікка: https://hikka.io/manga/whale-star-the-gyeongseong-mermaid-cab0df
    25переглядів
  • #поезія
    Забери мене в рай – той, де хвилі цілують пісок,
    Де на березі пальми, а море, мов скельце прозоре.
    Не питай, чи люблю. Зайве "сяють" казати про зорі.
    Я ж очима про ніжність щоразу кажу тобі знов.

    Запроси мене – мовчки, лиш поглядом ніжним поклич –
    У краї, де хіба що з чуток про морози відомо.
    Я з тобою одним відчуваю себе, ніби вдома,
    Навіть там, де байдужість, де люди мізерні – богú.

    Заховай мене: палко в обіймах від лиха прикрий.
    Захисти від образ, від пліток, що вирують запекло.
    Ти ж вогонь, без якого тужитиме серце за пеклом
    Навіть десь у раю, бо ж і Вічність без тебе – лиш пил.


    Чекарьова
    #поезія Забери мене в рай – той, де хвилі цілують пісок, Де на березі пальми, а море, мов скельце прозоре. Не питай, чи люблю. Зайве "сяють" казати про зорі. Я ж очима про ніжність щоразу кажу тобі знов. Запроси мене – мовчки, лиш поглядом ніжним поклич – У краї, де хіба що з чуток про морози відомо. Я з тобою одним відчуваю себе, ніби вдома, Навіть там, де байдужість, де люди мізерні – богú. Заховай мене: палко в обіймах від лиха прикрий. Захисти від образ, від пліток, що вирують запекло. Ти ж вогонь, без якого тужитиме серце за пеклом Навіть десь у раю, бо ж і Вічність без тебе – лиш пил. Чекарьова
    47переглядів
  • І все-таки, іноді, треба розбавляти
    своє прісне життя солоним морем🌊
    І все-таки, іноді, треба розбавляти своє прісне життя солоним морем🌊
    43переглядів
  • #новий_розділ
    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза

    Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші.

    Щойно Дуарте зник у пошуках укриття, на мене накинувся високий, лисий здоровань із глибоким шрамом на голові. Він розмахував важким якірним ланцюгом і вигукував щось незрозумілою мені мовою. Я спробував захиститися шаблею, але він зумів вибити її з моїх рук. Відлуння металевого дзенькоту наче пройшло крізь усе тіло.
    Його обличчя перекосила єхидна посмішка. Відчуваючи свою перевагу в силі й габаритах, він замахнувся, щоби завдати нищівного удару. Я відчув страх, що змусив усі м'язи тремтіти.
    Він уже замахнувся, щоб завдати нищівного удару, і я відчайдушно шарив руками навколо. Пальці намацали важку довгу палицю, що лежала поруч. Ухилившись від ланцюга, я щосили вдарив супротивника по голові.
    Спершу здалося, що він навіть не відчув удару. З його грудей вирвалося якесь тваринне гарчання. Та я не зупинився. В голові крутилася лише одна думка: або я, або він. Після ще кількох ударів він звалився без тями. Я стояв, задихаючись, зі стислими зубами й болем у руках.
    На шканцях, поруч із Пронирою, я помітив Лоренцо. Він тримав мушкет і стріляв по нас.
    Фернандо, охоплений жагучим бажанням помсти, попри поранену руку, зумів пробитися до свого ворога.
    І ось капітани зійшлися у двобої, схрестивши шаблі. Треба віддати належне Пронирі. Він, на відміну від того ж Фонсеки, майже не поступався Фернандо у майстерності фехтування. А поранення ще погіршувало шанси мого товариша на перемогу.
    — Гадав, тебе вже давно згодували рибам на дні океану, — прошипів Пронира, завдаючи разючого удару, який Фернандо ледь устиг відбити.
    — Як бачиш, ти помилився. Та дуже серйозно!
    — Не хвилюйся, зараз усе виправимо, — прошипів Пронира, роблячи різкий випад, який Фернандо парирував у останню мить.
    — Не варто було тобі пхатись сюди. Ти ж знаєш, чим закінчують ті, хто йде проти мене.
    — Обійдусь якось без твоїх порад, — люто відрубав Фернандо.
    Пронира атакував люто, не даючи супернику ані перепочинку, ані часу на роздуми. Він ніби смакував поєдинок, наче відтягував мить, коли остаточно знищить супротивника. Фернандо, який спочатку стрімко кинувся в бій, тепер лише відбивався. Сили, здавалося, залишали його. Рухи ставали повільнішими, важчими. Він ледве ухилявся від ударів, а Пронира, відчувши слабкість, тільки посилював тиск


    Читати далі за посиланням


    https://arkush.net/book/18589/27


    Приємного читання!!!
    Буду щиро радий коментарям!

    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза
    #романтика #пригоди #Карибське_море.
    #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата
    #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля
    #новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Щойно Дуарте зник у пошуках укриття, на мене накинувся високий, лисий здоровань із глибоким шрамом на голові. Він розмахував важким якірним ланцюгом і вигукував щось незрозумілою мені мовою. Я спробував захиститися шаблею, але він зумів вибити її з моїх рук. Відлуння металевого дзенькоту наче пройшло крізь усе тіло. Його обличчя перекосила єхидна посмішка. Відчуваючи свою перевагу в силі й габаритах, він замахнувся, щоби завдати нищівного удару. Я відчув страх, що змусив усі м'язи тремтіти. Він уже замахнувся, щоб завдати нищівного удару, і я відчайдушно шарив руками навколо. Пальці намацали важку довгу палицю, що лежала поруч. Ухилившись від ланцюга, я щосили вдарив супротивника по голові. Спершу здалося, що він навіть не відчув удару. З його грудей вирвалося якесь тваринне гарчання. Та я не зупинився. В голові крутилася лише одна думка: або я, або він. Після ще кількох ударів він звалився без тями. Я стояв, задихаючись, зі стислими зубами й болем у руках. На шканцях, поруч із Пронирою, я помітив Лоренцо. Він тримав мушкет і стріляв по нас. Фернандо, охоплений жагучим бажанням помсти, попри поранену руку, зумів пробитися до свого ворога. І ось капітани зійшлися у двобої, схрестивши шаблі. Треба віддати належне Пронирі. Він, на відміну від того ж Фонсеки, майже не поступався Фернандо у майстерності фехтування. А поранення ще погіршувало шанси мого товариша на перемогу. — Гадав, тебе вже давно згодували рибам на дні океану, — прошипів Пронира, завдаючи разючого удару, який Фернандо ледь устиг відбити. — Як бачиш, ти помилився. Та дуже серйозно! — Не хвилюйся, зараз усе виправимо, — прошипів Пронира, роблячи різкий випад, який Фернандо парирував у останню мить. — Не варто було тобі пхатись сюди. Ти ж знаєш, чим закінчують ті, хто йде проти мене. — Обійдусь якось без твоїх порад, — люто відрубав Фернандо. Пронира атакував люто, не даючи супернику ані перепочинку, ані часу на роздуми. Він ніби смакував поєдинок, наче відтягував мить, коли остаточно знищить супротивника. Фернандо, який спочатку стрімко кинувся в бій, тепер лише відбивався. Сили, здавалося, залишали його. Рухи ставали повільнішими, важчими. Він ледве ухилявся від ударів, а Пронира, відчувши слабкість, тільки посилював тиск Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/27 Приємного читання!!! Буду щиро радий коментарям! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля
    199переглядів
  • Люди не змінюються: жінки хочуть до моря, чоловіки думають, як це зробити. Море сміється...

    🖍️ Рінат Валіуллін
    Люди не змінюються: жінки хочуть до моря, чоловіки думають, як це зробити. Море сміється... 🖍️ Рінат Валіуллін
    Love
    1
    37переглядів
  • #тварини
    Покрови тіла мурах, як і в усіх комах, складаються з хітинового екзоскелета, що забезпечує захист та опору. Однак, крім твердого панцира, важливу роль у житті мурах грають різноманітні волоски, що покривають їхнє тіло. Ці структури, які часто недооцінюються, виконують цілу низку життєво важливих функцій.

    Волоски мурах є сенсилами – складними органами почуттів, що виступають над поверхнею кутикули. Вони можуть бути різної форми та розміру, від коротких та товстих щетинок до довгих та тонких волосків. Різноманітність форм безпосередньо пов'язані з виконуваними функціями.

    Одним із ключових призначень волосків є тактильна чутливість. Багато волосин з'єднані з сенсорними нейронами, що реагують на найменші коливання повітря або дотику. Це дозволяє мурахам орієнтуватися у темряві мурашника, виявляти видобуток чи потенційну небезпеку, і навіть взаємодіяти з іншими членами колонії.

    Інша важлива функція – захист. Щільний покрив з волосків може бути бар'єром, що перешкоджає попаданню на тіло мурашки пилу, бруду та дрібних паразитів. Деякі види мурах мають волоски, що виділяють захисні хімічні речовини, що відлякують ворогів.

    Крім того, волоски грають роль терморегуляції. Вони створюють навколо тіла мурашки ізолюючий шар, зменшуючи втрати тепла в холодну погоду та захищаючи від перегріву у спеку.
    #тварини Покрови тіла мурах, як і в усіх комах, складаються з хітинового екзоскелета, що забезпечує захист та опору. Однак, крім твердого панцира, важливу роль у житті мурах грають різноманітні волоски, що покривають їхнє тіло. Ці структури, які часто недооцінюються, виконують цілу низку життєво важливих функцій. Волоски мурах є сенсилами – складними органами почуттів, що виступають над поверхнею кутикули. Вони можуть бути різної форми та розміру, від коротких та товстих щетинок до довгих та тонких волосків. Різноманітність форм безпосередньо пов'язані з виконуваними функціями. Одним із ключових призначень волосків є тактильна чутливість. Багато волосин з'єднані з сенсорними нейронами, що реагують на найменші коливання повітря або дотику. Це дозволяє мурахам орієнтуватися у темряві мурашника, виявляти видобуток чи потенційну небезпеку, і навіть взаємодіяти з іншими членами колонії. Інша важлива функція – захист. Щільний покрив з волосків може бути бар'єром, що перешкоджає попаданню на тіло мурашки пилу, бруду та дрібних паразитів. Деякі види мурах мають волоски, що виділяють захисні хімічні речовини, що відлякують ворогів. Крім того, волоски грають роль терморегуляції. Вони створюють навколо тіла мурашки ізолюючий шар, зменшуючи втрати тепла в холодну погоду та захищаючи від перегріву у спеку.
    Like
    Love
    2
    231переглядів 12Відтворень
  • Настрій море
    Настрій море
    Like
    2
    55переглядів
  • #новий_розділ
    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза

    Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші.

    Шхуна, яка донедавна безрезультатно обстрілювала нас, почала стрімко наближатися, готуючись до абордажу. Але ми встигли добряче пошкодити її палубу точними залпами.
    Раптом ядро з флейта свиснуло просто над головами та з гуркотом врізалося у фальшборт.
    — До бою! — скомандував Фернандо в ту мить, коли шхуна готувалася зчепитися з нами. Він попрямував туди, де мала розгорнутися битва, і я рушив слідом за ним.
    Наша абордажна команда була повністю готова до «ввічливого візиту» супротивника. Діогу, що очолював її, наказав облити палубу водою, зробивши її слизькою, а також розсипати уламки скла й гострі металеві предмети.
    Супротивники, які перебралися на наш борт відразу втрачали рівновагу та падали з криками болю, порізані й покалічені. Тих, кому вдалося встояти на ногах, зустрічали мушкетні залпи, списи й боллоси індіанців.
    Зрозумівши, що все йде зовсім не так легко, як планувалося, нападники почали відступати, намагаючись повернутися на свій корабель. Але ми кидалися за ними слідом, не даючи змоги відчепити шхуну.
    У цей момент флейт, який досі підтримував своїх союзників вогнем, раптово розвернувся і рушив до виходу з бухти.
    — Це дуже схоже на Прониру, — буркнув Фернандо, відбиваючи атаку одного з піратів. — Кинути своїх на загибель і самому рятувати сраку. Але я певен, що він мене впізнав.
    У ту ж мить на мене кинувся здоровань із сокирою. Я ледве встиг ухилитися й відповісти ударом шаблі.
    Втеча Пронири остаточно деморалізувала команду шхуни, яка ще мить тому люто боролася. Більшість почала панічно відступати. Їхній капітан, погрожуючи важкою шаблею, намагався підбадьорити підлеглих, та його зусилля були марними.
    Тим часом Гільєрме, розмахуючи якірним ланцюгом, кидався на ворогів, змушуючи їх стрибати за борт. Діогу, сорочка якого вже була залита кров’ю, видерся на шканці, де вступив у двобій із кремезним мулатом — настільки гігантським, що навіть Діогу поруч із ним здавався худим коротуном.
    Раптом я почув постріл. Усе навколо ніби завмерло. Я чув свист кулі, здавалося ще мить і...
    Врятувала діжка, кинута кимось в хаосі бою за мить до цього. Вона врізалась в ноги, я не втримався й упав, відчуваючи, як час розтягується. Кожен звук ставав окремим вибухом у вухах. Я почув, як куля пролетіла над головою, пробивши дошку фальшборту.
    Тієї ж миті, коли я торкнувся палуби, з вигуком на мене кинувся супротивник. Його тінь нависла, а в руці блиснуло лезо тесака. Я встиг лише відкотитися, і з глухим стуком залізо встромилося в дошки, саме туди, де щойно була моя шия.
    Поки він шарпав зброю, намагаючись її витягти, я вже стояв на колінах, стиснув шаблю й усміхнувся. Час знову пішов, і наша розмова продовжилася.






    Читати далі за посиланням


    https://arkush.net/book/18589/26


    Приємного читання!!!

    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза
    #романтика #пригоди #Карибське_море.
    #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата
    #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля
    #новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Шхуна, яка донедавна безрезультатно обстрілювала нас, почала стрімко наближатися, готуючись до абордажу. Але ми встигли добряче пошкодити її палубу точними залпами. Раптом ядро з флейта свиснуло просто над головами та з гуркотом врізалося у фальшборт. — До бою! — скомандував Фернандо в ту мить, коли шхуна готувалася зчепитися з нами. Він попрямував туди, де мала розгорнутися битва, і я рушив слідом за ним. Наша абордажна команда була повністю готова до «ввічливого візиту» супротивника. Діогу, що очолював її, наказав облити палубу водою, зробивши її слизькою, а також розсипати уламки скла й гострі металеві предмети. Супротивники, які перебралися на наш борт відразу втрачали рівновагу та падали з криками болю, порізані й покалічені. Тих, кому вдалося встояти на ногах, зустрічали мушкетні залпи, списи й боллоси індіанців. Зрозумівши, що все йде зовсім не так легко, як планувалося, нападники почали відступати, намагаючись повернутися на свій корабель. Але ми кидалися за ними слідом, не даючи змоги відчепити шхуну. У цей момент флейт, який досі підтримував своїх союзників вогнем, раптово розвернувся і рушив до виходу з бухти. — Це дуже схоже на Прониру, — буркнув Фернандо, відбиваючи атаку одного з піратів. — Кинути своїх на загибель і самому рятувати сраку. Але я певен, що він мене впізнав. У ту ж мить на мене кинувся здоровань із сокирою. Я ледве встиг ухилитися й відповісти ударом шаблі. Втеча Пронири остаточно деморалізувала команду шхуни, яка ще мить тому люто боролася. Більшість почала панічно відступати. Їхній капітан, погрожуючи важкою шаблею, намагався підбадьорити підлеглих, та його зусилля були марними. Тим часом Гільєрме, розмахуючи якірним ланцюгом, кидався на ворогів, змушуючи їх стрибати за борт. Діогу, сорочка якого вже була залита кров’ю, видерся на шканці, де вступив у двобій із кремезним мулатом — настільки гігантським, що навіть Діогу поруч із ним здавався худим коротуном. Раптом я почув постріл. Усе навколо ніби завмерло. Я чув свист кулі, здавалося ще мить і... Врятувала діжка, кинута кимось в хаосі бою за мить до цього. Вона врізалась в ноги, я не втримався й упав, відчуваючи, як час розтягується. Кожен звук ставав окремим вибухом у вухах. Я почув, як куля пролетіла над головою, пробивши дошку фальшборту. Тієї ж миті, коли я торкнувся палуби, з вигуком на мене кинувся супротивник. Його тінь нависла, а в руці блиснуло лезо тесака. Я встиг лише відкотитися, і з глухим стуком залізо встромилося в дошки, саме туди, де щойно була моя шия. Поки він шарпав зброю, намагаючись її витягти, я вже стояв на колінах, стиснув шаблю й усміхнувся. Час знову пішов, і наша розмова продовжилася. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/26 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля
    695переглядів
  • #вистави
    «Постійно кохатися. Такі часи»
    20 червня
    18:30
    режисерка – Olenka Vakhramieieva
    музика – Олексій Полтавський, Євгеній Манчульський

    Відверта розмова – без згладжування кутів – про актуальне, про сьогодення. Про пристрасть і невігластво, его, еротику й культуру. Про жінку і чоловіка.
    А ще – море і дитинство, спогади, Кобзар, поминальний вінок, пісня, ритуал.
    Соковита. Смілива. Ставить питання й пропонує зробити свій власний вибір. Глядачі стають частиною перформансу з першої хвилини.

    квитки: https://secure.wayforpay.com/payment/takichasi_june
    #вистави «Постійно кохатися. Такі часи» 20 червня 18:30 режисерка – Olenka Vakhramieieva музика – Олексій Полтавський, Євгеній Манчульський Відверта розмова – без згладжування кутів – про актуальне, про сьогодення. Про пристрасть і невігластво, его, еротику й культуру. Про жінку і чоловіка. А ще – море і дитинство, спогади, Кобзар, поминальний вінок, пісня, ритуал. Соковита. Смілива. Ставить питання й пропонує зробити свій власний вибір. Глядачі стають частиною перформансу з першої хвилини. квитки: https://secure.wayforpay.com/payment/takichasi_june
    Like
    1
    111переглядів
  • В Індії на зйомках фільму луснуло "штучне море" - гігантський резервуар з водою🌊

    Вода ринула на майданчик і змила дороге обладнання. Декілька людей отримали травми.

    Неприємність трапилася на зйомках картини «Будинок Індії».

    В Індії на зйомках фільму луснуло "штучне море" - гігантський резервуар з водою🌊 Вода ринула на майданчик і змила дороге обладнання. Декілька людей отримали травми. Неприємність трапилася на зйомках картини «Будинок Індії».
    Wow
    Sad
    4
    212переглядів 19Відтворень 1 Поширень
Більше результатів