СЯЙВО

Знову палає вгорі діамантова гребля,
Вечір шепоче зорі свої перші вітання.
Серце шукає відбиток рожевого неба,
Кроки самотні звучать у холоднім світанку.

Тінь розчинялась, ховаючи свій темний гребінь,
Світло народжувалось з невідомого танцю,
Мрія плила по прозорості ніби як лебідь,
Думи шукали дорогу до кращих інстанцій.

Сила приводить у дію вже прес металевий,
Тиск перетворює камінь на сяйво рожеве,
Доля веде крізь буремні відтінки поволі.

Я йду вперед, залишаючи страху уламки,
Світло шукаю загублене у тиші ранку
Й вірю: цей шлях відкриває дорогу до долі.

Мирослав Манюк
25.02.2026
#сонет

17-23 лютого 1943 року відбулася Третя конференція ОУН (б), на якій ухвалено рішення про перехід до відкритої боротьби проти гітлерівців.

На початку 1943 року керівництво ОУН (б), дотримуючись тактики накопичування сил для загального збройного повстання, не мало єдності щодо подальшої стратегії. Терор і репресії нацистів перекреслювали всі плани, а в низових організаціях посилювалися войовничі настрої. Поширювалися повстанські форми боротьби для захисту населення від грабунку й гестапівського терору, вивезення на примусову працю до Німеччини. Тим часом на території України розгорталися радянські партизанські структури, активізувалося польське підпілля, що вкрай насторожувало оунівців.

Кризова ситуація змусила провід ОУН (б) скликати Третю конференцію ОУН. Понад 20 членів ОУН зібралися 17 лютого у хатині Григорія Микитіва в лісовій гущавині на території колишнього хутора Панаси в околиці села Теребіж. Історики її називають Олеською конференцією, адже неподалік смт Олесько, яке завдяки замку нині є відомим туристичним об’єктом.

Учасниками конференції стали активні діячі ОУН, які прибули з різних кінців України. Серед них – Микола Лебідь, який очолив ОУН після арешту нацистами Степана Бандери, референти Проводу ОУН: військовий – Роман Шухевич, вишкільний – Василь Охримович, політичний – Зиновій Матла, організаційний – Роман Кравчук, пропаганди – Мирослав Прокоп. А також – Йосип Позичанюк – провідний діяч ОУН з Вінниччини, Ростислав Волошин – у майбутньому співорганізатор УПА у 1942-1943 роках, Омелян Логуш – референт пропаганди ОУН Південно-Східних Українських Земель (ПСУЗ) у Дніпропетровську, Василь Кук – крайовий провідник ОУН ПСУЗ, Дмитро Клячківський – провідник Північно-західних українських земель (ПЗУЗ) ОУН, Микола Арсенич – головний керівник Служби безпеки ОУН.

Головуючим на конференції був Микола Лебедь, а головним доповідачем – крайовий провідник ОУН у Галичині Михайло Степаняк. Він наголосив, що після Сталінградської битви Німеччина війну програє, а Червона армія знову окупує Україну, що заважатиме планам націоналістів побудувати Українську незалежну державу. Відтак потрібно перехопити ініціативу й розпочати бандерівській ОУН масштабну боротьбу проти нацистів.

На думку Степаняка, слід підняти загальнонаціональне повстання проти німців, сформувати коаліційний уряд із представників усіх самостійницьких сил як альтернативу УРСР і розпочати переговори з Великою Британією та США про визнання незалежної України. Це б показало силу українського визвольного руху та змусило б західних союзників рахуватися з ним та з новопосталою Українською державою. Інші члени Проводу ОУН оцінили такий варіант подій як малоймовірний через брак сил.

Оцінивши тогочасні міжнародні реалії та охарактеризувавши ситуацію на внутрішньому фронті, модифікувавши тактику революційної ОУН у зв’язку з новими реаліями на східному фронті, бандерівська ОУН на Третій конференції остаточно ухвалила рішення про необхідність збройної боротьби. Її вирішили розгорнути з масштабного фронту проти нацистів. Активні прихильники партизанської війни з німцями отримали поштовх для створення «нових осередків партизанської сили», що дало якісний імпульс для розгортання повстанської армії, дієвості в реалізації самооборони українців.

Рішення конференції дали офіційну відмашку повстанській армії до антигітлерівської боротьби, яка набирала все більших обертів. Від цього часу антинацистський збройний рух опору визнавався одним із необхідних етапів національно-визвольної боротьби.

Матеріали Третьої конференції ОУН стали основою розробки новітньої концепції у визвольній боротьбі на перспективу на Третьому Надзвичайному зборі ОУН 21–25 серпня 1943 року.

Масштабний виступ проти Німеччини мала очолити оунівська партизанська армія. Спершу її планували назвати Українською визвольною армією, але через схожість назв із батальйонами РОА генерала Андрія Власова, в квітні-травні 1943-го почали використовувати назву Українська повстанська армія.

ЧАРОДІЙКА НІЧ

Білий лебідь на ставочку гордо пропливав,
Соловейко у садочку мило щебетав,
Закувала зозуле́нька голосно в гаю́,
А трембіти звук рознісся по усім плаю́.
Верби стали гомоніти про свою́ журбу,
Коники на скри́пках в травах розпоча́ли гру,
Заходи́вся сво́ю пісню вітер нам співать –
Захотів на хвилях чо́вен зле́гка погойда́ть.

ПРИСПІВ

Чаклувати, чаклувати стала нічка,
Ро́си-стрази розкида́ла навкруги,
Засвітила, засвітила зірка-свічка,
У життя свої́ є за́вжди береги.
Заспівали, заспівали ясні зо́рі,
Ніжні стру́ни зазвучали у імлі,
Загойда́лись, загойда́лися тополі,
Таємниці ніч тримала на крилі.

Срібні роси-намистини почали́ спадать –
Кожну квітоньку й травичку сріблом прикрашать,
А на небі срібнолистий вийшов із-за хмар,
Виглядати став цей красень кожну із стожар.
Дочекався стороже́нько кожну із зіро́к,
І пішли вони по небу залюбки в тано́к,
Ну і нічка-чарівниця знову надійшла –
Сво́ї чари у скарбниці з легкістю знайшла.

ПРИСПІВ

19.12.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1053574

НА РОЗДОЛЛІ

На роздоллі в чистім полі пісня розляглася,
Її вітер невгамовний з легкістю завів,
Місячна́я доріже́нька чарувать взяла́ся,
У гаю́ почувся знову милий переспів.

Над водою верболози пісню теж співали,
Місяченько з зіронька́ми в небі танцював,
Білий лебідь і лебідка гордо пропливали,
Сво́є щастя із любов’ю кожен зустрічав.

На роздоллі срібне сяйво зо́рів розлило́ся,
Срібні хвилі ніжно грали в річці голубій.
Загойдалося кохання, мов весна, зійшлося,
І заграли таємниці в пісні чарівні́й.

Задивились у безмежжя трави запашнії,
Потонули в мелодійність всіх нічних казок.
Загорілись, засвітились давні всі надії,
Бо відкрився світ любові в небі між зіро́к.

На роздоллі хвилі вітру тишу розгортали,
Їхні співи розлили́ся в зоряній імлі.
Задивились у безмежжя шовковисті тра́ви,
Бо світив їм срібнолистий й зіроньки малі.

Доторкнувся місяць сяйвом ще й води в криниці,
Розбудили всі джерела серце й небеса.
Зорі й місяць позбирали всюди таємниці,
І думки усі розквітли, мов жива краса.

19.12.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1053585

На Ворсклі дикі лебеді вибираються із крижаної пастки. Старший лебідь йде попереду... п.с. усі лебеді вибрались, всі живі-здорові
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

Найвірніший птах — це ворон. Не лебідь і не голуб.
Голуб може, звісно, створювати міцні пари на все життя, але буває й так, що лише на кілька сезонів.
А от ворон обирає собі пару назавжди. Він виховує пташенят і з великою турботою дбає про свою сім’ю. І коли один із пари помирає, другий більше не шукає заміни. Ворон допомагає ростити онуків, правнуків і навіть осиротілих пташенят. Він стає незамінним помічником у своєму роді аж до самої смерті.
Лебеді теж живуть парами, але самець (або самка) часто може «сходити наліво», хоча завжди повертається. Зате вони вміють танцювати дивовижний танець кохання, ніжно переплітаючи свої довгі витончені шиї.
Ворони так не вміють. Але чи ви хоч раз чули, як глибоко, переливчасто й самозабутньо співає закоханий ворон? Як щиро й ніжно він ставиться до своєї обраниці та пташенят?
Не завжди біле є святим, а чорне — проклятим.
Насправді багатьом людям варто було б для виховання почуттів прожити хоча б одне життя вороном.
І повірте — для кожного це була б велика честь.( автор Далша Луценко)

#історія #події #ОУН
18 листопада 1935 року у Варшаві розпочався гучний судовий процес, який увійшов в історію як Варшавський процес Організації українських націоналістів (ОУН). На лаві підсудних опинилися дванадцять членів ОУН, серед яких найважливішу роль відігравав Степан Бандера, на той час Крайовий провідник ОУН на західноукраїнських землях.

Звинувачення: Політичний Терор

Формальним приводом для судового процесу стало звинувачення у:
* Приналежності до ОУН.
* Підготовці та здійсненні вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького 15 червня 1934 року. Це вбивство було актом відплати за репресії польської влади проти українського населення.
Хоча Бандера не був безпосереднім виконавцем (замах здійснив Гриць Мацейко, якому вдалося втекти), він був головним організатором та керівником цього політичного терористичного акту.

Пропагандистська Перемога у Залі Суду

Польська влада планувала цей процес як демонстрацію своєї сили та засудження "тероризму". Але натомість члени ОУН на чолі з Бандерою перетворили судову залу на справжню трибуну українського націоналізму.
Бандера та його побратими демонстративно відмовлялися давати свідчення польською мовою, вимагаючи права говорити рідною. Їхні виступи були просякнуті ідеєю незалежності України та неприйняттям польської окупації. Кульмінацією стала поведінка підсудних під час оголошення вироків, коли вони хором вигукували «Слава Україні!», чим викликали захоплення серед української громадськості та широкий резонанс у світовій пресі.

Вирок, що став символом

Процес завершився у січні 1936 року. Степан Бандера, Микола Лебідь та Ярослав Карпинець були засуджені до смертної кари. Проте, згодом, вирок був замінений на довічне ув'язнення на підставі амністії, оголошеної після смерті маршала Юзефа Пілсудського.
Варшавський процес став не просто судовим розглядом, а й потужним політичним маніфестом, який зміцнив авторитет ОУН та особисто Бандери серед українського населення, перетворивши його на символ незламної боротьби за державність.

Найвірніший птах — це ворон. Не лебідь і не голуб.

Голуб може, звісно, створювати міцні пари на все життя, але буває й так, що лише на кілька сезонів.

А от ворон обирає собі пару назавжди. Він виховує пташенят і з великою турботою дбає про свою сім’ю. І коли один із пари помирає, другий більше не шукає заміни. Ворон допомагає ростити онуків, правнуків і навіть осиротілих пташенят. Він стає незамінним помічником у своєму роді аж до самої смерті.

Лебеді теж живуть парами, але самець (або самка) часто може «сходити наліво», хоча завжди повертається. Зате вони вміють танцювати дивовижний танець кохання, ніжно переплітаючи свої довгі витончені шиї.

Ворони так не вміють. Але чи ви хоч раз чули, як глибоко, переливчасто й самозабутньо співає закоханий ворон? Як щиро й ніжно він ставиться до своєї обраниці та пташенят?

Не завжди біле є святим, а чорне — проклятим.

Насправді багатьом людям варто було б для виховання почуттів прожити хоча б одне життя вороном.

І повірте — для кожного це була б велика честь.

Даша Луценко

Українська збірна - серед лідерів за підсумками чемпіонату Європи з джиу-джитсу серед молоді (U21), дорослих, майстрів та параспортсменів у Бельгії

Чемпіонами та чемпіонками Європи стали: Олександра Яковенко (неваза, U21 та дорослі, до 52 кг), Дарʼя Миронова (неваза, U21, до 57 кг), Валерія Нешкова (неваза, U21, до 70 кг), Владислав Данчул (неваза, U21, до 69 кг) Іван Шкабрій (неваза, U21, до 85 кг), Ростислав Рибак (Master 1, до 94 кг), Леонід Рубцов (Master 1, понад 94 кг).

5 золотих медалей здобули параатлети: Назар Данів (клас А), Михайло Дроботенко (класи K та open, до 85 кг), Георгій Солодовник (клас K and L), Олександр Лебідь (клас open, понад 85 кг)

Срібні призери: Ігор Піскорський (неваза, U21, до 69 кг), Сулейман Мамутов (неваза, U21, до 77 кг) Богдан Мочульський (файтинг, дорослі, 62 кг), Данііл Бєлозьоров (неваза, U21, до 62 кг), Вадим Дорош (неваза, дорослі, до 85 кг)

Бронзові медалі вибороли: Анастасія Приліпко (неваза, U21, до 52 кг), Дарʼя Миронова (файтинг, U21, до 57 кг), Анастасія Борейчук (неваза, U21, до 63 кг), Діана Ломей (неваза, дорослі, до 57 кг), Руслан Рокотьол (неваза, дорослі, до 56 кг).

Також бронзу здобула команда у складі: Дарʼя Миронова, Валерія Нешкова, Олександра Яковенко, Анастасія Приліпко, Діана Ломей, Владислав Данчул, Ігор Піскорський, Сулейман Мамутов, Леонід Рубцов, Ростислав Рибак.

У медальному заліку U21 українська збірна стала другою, серед дорослих і параспортсменів - третьою.
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

❗️«Бойова качка», яка виглядає як лебідь – це новий дрон, створений поляками, – ЗМІ
Пливе він на 5 кілометрів дальності і може нести 10 кілограм навантаження. Його планують використовувати в раптових ударах та розвідці.