Дрес-код творчих людей

ХУДОЖНИКИ
Це істота, яку легко впізнати за три кілометри по запаху фарби, кави й легкого творчого відчаю.

Зовнішній вигляд:
Волосся — або довге й скуйовджене, ніби його стриг вітер під час екзистенційної кризи, або навпаки лисий, але з дуже поважним блиском генія.
Погляд — такий, ніби він бачить кольори, яких не існує в природі, і трохи засуджує тебе за те, що ти їх не бачиш.
На обличчі часто є пляма фарби, яку він або не помічає, або вважає частиною іміджу.
Борода/щетина — обов’язкова, якщо художник чоловік. Якщо жінка — замість бороди величезний шарф і погляд людини, що пережила три артхаусні фестивалі поспіль.

Одяг:
Светр, який виглядає так, ніби його зв’язала бабуся ще в минулому столітті під джаз.
Штани/джинси з такою кількістю плям, що вже незрозуміло: це бруд чи концептуальний принт.
Берет.
Не тому що зручно — бо Всесвіт забороняє художнику існувати без берета.
Шарф навіть улітку. Особливо влітку.
Старі кеди/черевики, що пережили більше виставок, ніж деякі музеї.

Поведінка:
Постійно примружується на випадкові предмети й каже:
"У цій тріснутій стіні є трагедія сучасності..."
Може годину пояснювати, чому синій квадрат символізує біль капіталізму.
П’є каву так, ніби це паливо для душі.
---

ПОЕТИ
Це людина, яка виглядає так, ніби або щойно написала геніальний вірш, або вже третю годину страждає через захід сонця.

Зовнішній вигляд:
Волосся — романтично розтріпане, наче його спеціально скуйовджував осінній вітер під драматичну музику.
Очі — завжди трохи сумні, ніби він щойно подумав про швидкоплинність буття через голуба на підвіконні.
Бліде обличчя, бо сонце він бачить тільки коли йде подумати про вічне.
Вічний вираз легкої меланхолії, навіть коли їсть шаурму.

Одяг:
Довге пальто/плащ, що майорить навіть без вітру.
Водолазка або сорочка, розстібнута так, щоб виглядати ніби серце відкрите світу й стражданню.
Шарф, який більше схожий на прапор душевних мук.
Темний одяг, бо яскраві кольори — для людей без внутрішньої драми.
Маленький блокнот/зошит, куди записуються геніальні рядки типу:
"дощ плакав, і я теж"

Поведінка:
Дивиться у вікно так, ніби веде мовчазний діалог із вічністю.
Може раптово сказати:
"А чи не є любов лише тінню самотності?"
Закохується кожні два тижні, щоб було про що писати.
Вважає недосип частиною творчого процесу.
---

ПИСЬМЕННИКИ
Це загадкова істота, яка одночасно хоче усамітнення, слави, кави й щоб усі відчепилися, бо “я працюю”.

Зовнішній вигляд:
Волосся — або хаотично скуйовджене від геніальних думок, або прилизане так старанно, ніби він хоче виглядати серйозним для майбутнього фото на обкладинці книги.
Очі — з вічними темними колами, бо найкращі ідеї приходять о 2:47 ночі, коли нормальні люди сплять.
Погляд — такий, ніби він аналізує тебе як потенційного персонажа для трагічного роману.
Обличчя часто задумливе, ніби він щойно придумав глибоку метафору про сенс буття через недопиту каву.

Одяг:
Светр/кардиган/сорочка, які кричать:
"Я інтелектуал, але мені лінь прасувати."
Окуляри — навіть якщо зір нормальний, бо без окулярів який ти взагалі письменник?
Домашні штани або щось максимально зручне, бо половина творчості відбувається сидячи в дивній позі за ноутбуком.
Старі капці/кеди, які бачили більше дедлайнів, ніж перемог.
Атрибути:
Блокнот/ноутбук/друкарська машинка (якщо хоче виглядати особливо “атмосферно”).
Гора зім’ятих чернеток, бо геніальний текст не народжується без фрази:
"Та що за дурня я написав?!"
Мінімум три чашки з недопитою кавою на столі.
Книжки всюди. Навіть там, де їм бути не треба.

Поведінка:
Може 40 хвилин дивитися в стелю й називати це роботою над сюжетом.
Постійно каже: "У мене геніальна ідея для книги."
і ніколи її не закінчує.
Підслуховує чужі діалоги в кафе “для натхнення”, але виглядає як підозрілий дивак.
Виправляє одне речення п’ятнадцять разів, а потім повертає перший варіант.
Фінальна форма письменника:
Коли дедлайн близько, він перетворюється на істоту з кофеїну, паніки, самоіронії й фрази "я більше ніколи не буду все відкладати".
---

Можете щось додати 🙂

Підтвердження стажу через суд або свідків: новий закон дозволяє робити це без трудової книжки
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
https://brovaryregion.in.ua/?p=48473

Міжнародний день дитячої книги

Щороку 2 квітня уся всесвітня спільнота відзначає Міжнародний день дитячої книги (International Children’s Book Day). Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Це свято книги, дитинства та магії казки.

Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок – Ганс Крістіан Андерсен.

Усім доброго дня.
Думаю серед моїх підписників є багато людей, що читають, але можливо не всі користуються електронними книжками. Звісно, можемо довго сперечатись про переваги та недоліки паперового та електронного носія, але сьогодні не про те. Я сьогодні про можливість зекономити та за гарною вартістю придбати собі цей девайс.
Зі Штатів приїхало 2 книжки з фірмовими чохлами. Моделька 2024го року. Дуже красивий косметичний стан, виглядають як нові. Акумулятор працюватиме тижнями (близько місяця).
Є підсвітка та інверсія кольорів екрану, що дуже зручно, якщо читати в темряві - практично без навантаження на очі.
Книжки можна брати в безкоштовних онлайн бібліотеках та завантажувати з компютера як на флешку. Як шо що - я допоможу розібратись, то не складно зовсім.
В чому економія - книжка не реєструється на сервісах Амазон і ви не зможете з неї на Амазоні купувати (скажіть, а ви збирались? 🙂 ). Для України це не проблема, для американців так, тому такі книжки продаються за зниженою ціною.
Тепер про вартість, щоб не бути схожою на шифрувальниць "відповім у приват" ))). Для моїх підписників книжка з чохлом 4600грн

"Історична подія". Опубліковано новий вірш Ліни Костенко, написаний під час великої війни

У день народження Ліни Костенко видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га" оголосило про вихід нової поетичної книжки легендарної авторки. Збірка під назвою "Вітер з Марса" побачить світ у другій половині квітня, а разом із анонсом було оприлюднено один із нових віршів, написаних під час повномасштабної війни.

Йдеться про першу за тривалий час публікацію нової поезії Костенко.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

❗️ Ви можете втратити стаж: до 10 червня українцям потрібно оцифрувати трудові книжки – інакше можуть виникнути проблеми зі стажем і оформленням пенсії.
Для цього слід відсканувати всі сторінки та завантажити їх у кабінет на порталі ПФУ.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #постаті
Юрій Гоян (1936): Майстер слова та хранитель української книжки.
Якщо ми говоримо про 15 березня, то не маємо права оминути увагою Юрія Гояна — відомого українського прозаїка, видавця та лауреата Шевченківської премії. Він народився в мальовничому покутському селі Долішнє Залуччя, і дух Західної України просяк усю його творчість. 🖋️🏔️

Людина, що рятувала культуру в кабінетах

Гоян не просто писав оповідання — він був одним із тих, хто в пізньорадянські та перші роки незалежності очолював видавництво «Веселка». Саме завдяки йому мільйони українських дітей читали якісну, рідну літературу, коли книжковий ринок намагалися завалити російськомовним ширвжитком. 📚🌈

Шевченківська премія: Його збірка «Мамина молитва» стала духовним маніфестом, де він досліджував коріння нашої віри та незламності через призму родинної пам'яті.
Захисник мови: Юрій Гоян був активним громадським діячем, який розумів, що без книжки на полиці не буде нації в голові. Його зусилля з популяризації творчості Лесі Українки, Тараса Шевченка та Олени Пчілки були системними та щирими.
Стиль: Його проза — це тонка психологія, переплетена з народною мудрістю. Він писав для дітей так, ніби розмовляв із дорослими, і для дорослих так, щоб пробудити в них дитячу щирість. 🌿📖

«Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, що ми читаємо своїм дітям на ніч», — цей принцип був для нього головним.

#історія #події
1878 року, саме 10 березня, у Женеві побачив світ найменший «Кобзар» Тараса Шевченка — кишенькове видання форматом 85×55 мм (або 9×5 см за іншими джерелами). Наклад — лише 1000 примірників, підготовлених коштом «Громади», за участю Михайла Драгоманова, Федора Вовка та Антона Ляхоцького. Це був репринт (фотографічний передрук) на основі попередніх цензурованих чи напівцензурованих видань, але головне — без цензури царської.

Чому саме Женева й саме кишеньковий формат? Бо з 1876-го в росії діяв Емський указ, який фактично заборонив українське друковане слово: цензура, заборона ввезення, заборона викладання українською. Видати Шевченка в Києві чи Львові було неможливо без купюр. Тож українська еміграція (переважно в Швейцарії) знайшла вихід: друкувати маленьке, зручне для переховування, легко переправляти через кордон. Книжечку ховали в одязі, в багажі, передавали з рук у руки — справжня контрабанда ідей.

Це видання складалося з першої частини (126 сторінок), містила ключові твори без купюр, і стало одним із перших повноцінних позацензурних «Кобзарів» після смерті поета. Драгоманов, який жив у Женеві й керував «Громадою», розумів: маленька книжечка — це зброя. Вона не просто зберігала тексти — вона поширювала їх у час, коли за читання Шевченка можна було потрапити до в’язниці.

Іронія: імперія, яка забороняла мову, не змогла заборонити кишеньковий формат. Книжки таки потрапляли в Україну, читалися таємно, передавалися далі. Це видання — символ опору цензурі, доказ, що слова Шевченка сильніші за укази. Сьогодні такі міні-«Кобзарі» — рідкісні раритети в музеях, а їхній дух живий у кожному, хто читає «Кобзар» без дозволу. Бо свобода слова починається з маленької книжечки, яку можна сховати в кишені.

#дати #свята
Герард Меркатор: Людина, яка «розтягнула» світ 🌍
​Сьогодні, 5 березня, ми відзначаємо Європейський день геодезії та геоінформації. І дата ця обрана не випадково, адже саме цього дня у 1512 році народився чоловік, чиє ім'я стало синонімом сучасної навігації — Герард Меркатор. 📐

​Якщо ви сьогодні відкривали Google Maps, щоб знайти найближчу кав'ярню, або користувалися GPS у автівці — ви опосередковано подякували саме йому. Меркатор зробив для географії те саме, що Бах для музики: створив систему, за якою ми граємо (і плаваємо) вже п'ять століть. 📍

​Майстер ліній та кутів: У чому геніальність? 🧭
​До Меркатора морські карти були справжнім жахом для капітанів. Через кулястість Землі пряма лінія на папері не була прямою на воді. Кораблі постійно збивалися з курсу, бо компас показував одне, а карта — інше. ⛵️
​Математичний прорив: У 1569 році Меркатор представив свою знамениту циліндричну проєкцію. Він «розгорнув» глобус на площину, математично розрахувавши спотворення. 📝
​Прямий курс: Головна фішка його карти — локсодромія. Це означає, що моряку достатньо було провести пряму лінію між двома точками на карті, виміряти кут до меридіана і тримати цей курс за компасом. Все. Жодної вищої математики на палубі під час шторму! 🌊

​Ціна точності: Чому Гренландія така велика? 🤔
​Ви напевно помічали, що на звичайних картах Гренландія виглядає майже як Африка, хоча насправді вона в 14 разів менша. Це і є «плата» за проєкцію Меркатора. Щоб зберегти правильні кути для навігації, йому довелося пожертвувати площами об'єктів біля полюсів. 🧊
​Цікаво, що саме Меркатор першим назвав збірку карт «Атласом», помістивши на обкладинку титана, що тримає небесну сферу. З того часу ми так і називаємо ці товсті книжки, які раніше жили в кожному бардачку машини. 📖
​Геодезія сьогодні: Від циркуля до супутника 🛰️

​Сьогоднішнє свято — це не лише про історію. Сучасна геодезія та ГІС (геоінформаційні системи) — це «нервова система» нашої цивілізації. Без точних координат не працюватиме жодна служба доставки, не літатимуть дрони (що критично важливо для нашої оборони), і навіть межі вашої дачної ділянки будуть під питанням. 🛡️

​Українські геодезисти сьогодні виконують колосальну роботу: від фіксації руйнувань до розмінування та створення цифрових карт для майбутньої відбудови. Кожен сантиметр нашої землі має бути точно виміряний та задокументований. 🇺🇦

​Висновок

​Герард Меркатор довів: щоб зрозуміти світ, треба навчитися його правильно вимірювати. Ми продовжуємо користуватися його логікою, додавши до неї супутники та лазерне сканування. Тож наступного разу, коли ваш смартфон скаже «поверніть праворуч», згадайте фламандського генія, який 500 років тому навчив нас не блукати в океані. 🧐

Я?
Складна людина?
Та про що ви?:)
Я ж тиха, мила, ніжна, як червнева ніч!:)

Може й не без деяких відмінностей від оточуючих!?:)
Нарешті, маю право!:)

Баба Надя моя як казала?
- В кожної каструльки своя кришачка!:)
Й бабі я вірю!
Баба для мне залишиться назавжди непокобелимим авторитетом!:)

Ще один з її афоризмів, з найулюбленіших:
- Роби добре або не роби взагалі!

Не впевнена, що мої особисті таргани - така вже проблема для оточуючих!?:)
От для мене, так, проблема!:)

Я просто визвіряюся, коли бачу, щось розташоване не за типом, розміром, кольором!:)

Книжки в шафі повинні стояти за темами та розміром!:) Й щоб їхні назви та автори читалися зліва направо, знизу вгору!:)

Посуд в кухонній сушарні - також!:) За розміром, глибиною, місткістю!
Й хай Бог милує, щоб хтось запхав якусь тарілку сікось-накось-наперекось!:)
Всі тарілки та мисочки мають шикуватися чччччьотенько паралельно!:)

Горнятка й склянки на поличках - перпендикулярно!:)

Виделки в ємностях праворуч!:)
Чайні ложки - ліворуч!:)
Столові - всередині!:)
Й не дай, Боже, хтось перекладе в інший ящик відкривалку для кришок!:)

Крихти, цукор, якась вода на столі - повввввбивав би б!!!:)

З ще більшою пристрастю повввввбивання я реагую на трифіліси, які залишаються на столах чи поличках холодильнику від потьоків з банок молока чи компоту!!!:)

Труселя зберігаються в спеціальній коробочці!:)
Згорнуті рулончиком!:)

Шкарпетки - запхані одна в одну!:)

Одяг після прання розвішується виключно за бокові шви!:) Або на тремпеля!:)
Труселя - за серединку!:)

Санвузол - головний біль!:)
Сіточка в ванні обовʼязково повинна бути чистою!!!
Душові лійка з шлангом розвішені тільки так!:)
Вмивальня - без натяку на залишки зубної пасти!
Зубні щітки - строєм!!! Моя - праворуч!:)

Рушники в санвузлі та кухні - квіточкою чи визерунком донизу!:)

Як це може бути не зрозуміло комусь, хезе?:)))

Якщо в моїй хаті навіть кожна порошина має бути на своєму місці, я - перфекціоніст?:)

Але ж в житті існує закон рівноваги?:)
Й він таки працює!:)

Схоже, щоб врівноважити цей перфекціонізЬм, в мене мешкає придворна зграя!?:)

Яка жамкає килимки по всій хаті!
Лазить по всіх столах!
Спить не просто на моєму ліжечку, а ще й під ковдрою!:)
Трясе всюди своєю вовнякою!:)

Й жоден з цих моментів мене аж ніяк не дратує!:)))

Ви там як?