• Із мудрих думок кота Омеляна:

    1. У той самий лоток можна зайти двічі. І втретє можна, якщо дуже треба.

    2. Якщо довго витріщатись на господиню і голосно верещати, вона таки йде насипати в миску корм. Перевірено.

    3. Якщо довго тягати на ґанок мертвих мишей — можна почути, як ґвалтом репетує господиня. Аж сусіди заглядають.

    4. Чого ж їсти хочеться саме вночі?

    5. Жоден пес не вміє так уперто добиватися свого, як порядний кіт. Пес — то ганьба.

    6. Мордочки господарів створені для того, щоби по них ходити рівно о 6:00 ранку. Без винятків.

    7. Кожен котяра, який себе поважає, зобов’язаний допомагати господині змінювати постіль. Тобто стрибати по простирадлах і ховатися в підодіяльнику.

    8. Сміттєвий пакет — то друг кота.

    9. Пес знає, де ховають ковбасу. Але не скаже. Поки не нап’ється з унітазу.

    10. Реп’яшки й листячко, принесені на хвості до хати й чемно розсипані по паркету, додають інтер’єру особливого шарму.

    11. Хто думає, що в порожній коробці нічого немає — дурень. Там є кіт.

    12. Порядний кіт перегурчить хоч десять мотоциклів. І Харлі-Девідсона, і той мотор у холодильнику.

    13. Якщо тобі відкрили двері після трьох годин биття головою — не заходь одразу. Подумай іще хвилин зо три.

    14.. Господиню легко відволікти від книжки — треба просто елегантно повиснути на фіранці.

    15. Мета котячого життя — дізнатися, що ж воно там у пральній машині. І чи можна туди.

    16. Випросити почесати за вушком треба лагідно, але наполегливо. А як тільки вона втягнеться — враз піти з гідністю. «А чого це вона причепилася?»

    17. Господарі не здатні на божевільні вчинки. Вони ніколи не стрибають один на одного зі шафи. Нудно.

    18. Господарі такі нудні, як протухла риба. Їм у голову не приходить влаштувати нічні скачки.

    19. Вони десь там "полюють" по 10 годин на добу, а ще жодного разу не принесли додому навіть курки.

    20. А цікаво, господарі теж стерилізовані?

    21. Їх шкода. У них лише одне життя. Та й те — якесь нікудишнє.

    😼 Кіт Омелян, село Вербівка
    Із мудрих думок кота Омеляна: 1. У той самий лоток можна зайти двічі. І втретє можна, якщо дуже треба. 2. Якщо довго витріщатись на господиню і голосно верещати, вона таки йде насипати в миску корм. Перевірено. 3. Якщо довго тягати на ґанок мертвих мишей — можна почути, як ґвалтом репетує господиня. Аж сусіди заглядають. 4. Чого ж їсти хочеться саме вночі? 5. Жоден пес не вміє так уперто добиватися свого, як порядний кіт. Пес — то ганьба. 6. Мордочки господарів створені для того, щоби по них ходити рівно о 6:00 ранку. Без винятків. 7. Кожен котяра, який себе поважає, зобов’язаний допомагати господині змінювати постіль. Тобто стрибати по простирадлах і ховатися в підодіяльнику. 8. Сміттєвий пакет — то друг кота. 9. Пес знає, де ховають ковбасу. Але не скаже. Поки не нап’ється з унітазу. 10. Реп’яшки й листячко, принесені на хвості до хати й чемно розсипані по паркету, додають інтер’єру особливого шарму. 11. Хто думає, що в порожній коробці нічого немає — дурень. Там є кіт. 12. Порядний кіт перегурчить хоч десять мотоциклів. І Харлі-Девідсона, і той мотор у холодильнику. 13. Якщо тобі відкрили двері після трьох годин биття головою — не заходь одразу. Подумай іще хвилин зо три. 14.. Господиню легко відволікти від книжки — треба просто елегантно повиснути на фіранці. 15. Мета котячого життя — дізнатися, що ж воно там у пральній машині. І чи можна туди. 16. Випросити почесати за вушком треба лагідно, але наполегливо. А як тільки вона втягнеться — враз піти з гідністю. «А чого це вона причепилася?» 17. Господарі не здатні на божевільні вчинки. Вони ніколи не стрибають один на одного зі шафи. Нудно. 18. Господарі такі нудні, як протухла риба. Їм у голову не приходить влаштувати нічні скачки. 19. Вони десь там "полюють" по 10 годин на добу, а ще жодного разу не принесли додому навіть курки. 20. А цікаво, господарі теж стерилізовані? 21. Їх шкода. У них лише одне життя. Та й те — якесь нікудишнє. 😼 Кіт Омелян, село Вербівка
    109переглядів
  • #Постаті

    15 РОКІВ ЩАСТЯ

    Вони починалися в Києві у 1918 році. Ій 18, вона балери на. Він високий, стрункий із буйним чорним волоссям, в якого були закохані красуні Києва, Львова, Відня.

    Курбаса вразила тендітна красуня, її великі фіалкові очі, тому рідко видавався день, щоб вони не зустрічалися. Блукали Києвом, Лесь багато розповідав. Він навіть почав запізнюватися на репетиції, чого не міг простити Валентині Чистяковій колектив Молодого театру.

    Якось Лесь запросив дівчину в гості. Вони із мамою тулилися в убогій квартирі, де всюди жили книги. Боже, хіба вона зможе стільки прочитати! А Курбас перекладав із восьми мов, з норвезької та шведської включно. Наступного року вони обвінчалися в Андріївській церкві й настала сімейна ідилія. Веселу, непосидючу Валентину чоловік величав мавпочкою; вона його Олександром Степановичем. Він любив купувати книги, журнали, марочне біле вино.

    Курбас створив театр «Березіль», який готував акторів для всіх театрів України, ставив шедеври світової драматургії та п'єси Л. Українки, В. Винниченка, М. Куліша. Україна отримала театр європейського рівня.

    (Закінчення 18 квітня)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 17 квітня.
    -----------

    #Постаті

    15 РОКІВ ЩАСТЯ

    (Закінчення. Початок 17 квітня)

    Валентина та Лесь їздили до Одеси, він поставив три кінофільми, вона стала прекрасною актрисою. Правда, як справжня жінка, вона вперше вийшла на кін, розгубилася і впала... на руки актора Василька. Грала повію у фільмі І. Кавалерідзе «Прометей» (1935).

    У жовтні 1933 р. на прем'єрі був Постишев, Косіор, Балицький. Це був останній спектакль на волі. Далі вона стояла в чергах, пересилаючи йому книжки, адже на Соловках Курбас поставив десять спектаклів. З листопада 1937 року на честь 20-ї річниці Жовтневої революції капітан Матвєєв розстріляв власноручно 1111 осіб, серед яких Лесь Курбас.

    А вона ждала, сподівалася. У 1942 р. отримала звістку, що Лесь помер. Була думка про самогубство, але красуня прирекла себе на життя. Вона ходила на сеанси гіпнозу, аби стерти біль. Грала, стала народною артисткою. Щоб не колупалися в душі, багато сміялася. Самотня пані жила на 80 карбованців пенсії; коли Курбаса реабілітували, через Кремль їй набавили 8 карбованців пенсії. Так і жила, згадуючи 15 років щастя.

    19 травня 1984 р. у Харкові її самотність закінчилася. Валентина Чистякова похована на міському кладовищі, що на вул. Григорія Сковороди, у пантеоні родини Курбасів: тут поховані мати Олеся Курбаса - Ванда Адольфівна та знахдиться урна із землею з Соловецьких островів, де загинув Лесь Курбас.

    За публікацією Ганни Черкаської

    З відривного календаря "Український народний календар" за 18 квітня.
    -----------
    #Постаті 15 РОКІВ ЩАСТЯ Вони починалися в Києві у 1918 році. Ій 18, вона балери на. Він високий, стрункий із буйним чорним волоссям, в якого були закохані красуні Києва, Львова, Відня. Курбаса вразила тендітна красуня, її великі фіалкові очі, тому рідко видавався день, щоб вони не зустрічалися. Блукали Києвом, Лесь багато розповідав. Він навіть почав запізнюватися на репетиції, чого не міг простити Валентині Чистяковій колектив Молодого театру. Якось Лесь запросив дівчину в гості. Вони із мамою тулилися в убогій квартирі, де всюди жили книги. Боже, хіба вона зможе стільки прочитати! А Курбас перекладав із восьми мов, з норвезької та шведської включно. Наступного року вони обвінчалися в Андріївській церкві й настала сімейна ідилія. Веселу, непосидючу Валентину чоловік величав мавпочкою; вона його Олександром Степановичем. Він любив купувати книги, журнали, марочне біле вино. Курбас створив театр «Березіль», який готував акторів для всіх театрів України, ставив шедеври світової драматургії та п'єси Л. Українки, В. Винниченка, М. Куліша. Україна отримала театр європейського рівня. (Закінчення 18 квітня) З відривного календаря "Український народний календар" за 17 квітня. ----------- #Постаті 15 РОКІВ ЩАСТЯ (Закінчення. Початок 17 квітня) Валентина та Лесь їздили до Одеси, він поставив три кінофільми, вона стала прекрасною актрисою. Правда, як справжня жінка, вона вперше вийшла на кін, розгубилася і впала... на руки актора Василька. Грала повію у фільмі І. Кавалерідзе «Прометей» (1935). У жовтні 1933 р. на прем'єрі був Постишев, Косіор, Балицький. Це був останній спектакль на волі. Далі вона стояла в чергах, пересилаючи йому книжки, адже на Соловках Курбас поставив десять спектаклів. З листопада 1937 року на честь 20-ї річниці Жовтневої революції капітан Матвєєв розстріляв власноручно 1111 осіб, серед яких Лесь Курбас. А вона ждала, сподівалася. У 1942 р. отримала звістку, що Лесь помер. Була думка про самогубство, але красуня прирекла себе на життя. Вона ходила на сеанси гіпнозу, аби стерти біль. Грала, стала народною артисткою. Щоб не колупалися в душі, багато сміялася. Самотня пані жила на 80 карбованців пенсії; коли Курбаса реабілітували, через Кремль їй набавили 8 карбованців пенсії. Так і жила, згадуючи 15 років щастя. 19 травня 1984 р. у Харкові її самотність закінчилася. Валентина Чистякова похована на міському кладовищі, що на вул. Григорія Сковороди, у пантеоні родини Курбасів: тут поховані мати Олеся Курбаса - Ванда Адольфівна та знахдиться урна із землею з Соловецьких островів, де загинув Лесь Курбас. За публікацією Ганни Черкаської З відривного календаря "Український народний календар" за 18 квітня. -----------
    Love
    1
    1коментарів 501переглядів
  • Оголошено переможця премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу.

    Цьогоріч перекладача з української на фінську Ееро Балка нагородили за переклад роману Євгенії Кузнєцової "Драбина" (Видавництво Старого Лева, 2023). Минулоріч Балк увійшов до короткого списку Drahomán Prize за переклад книжки Сергія Руденка "Бій за Київ".

    "Ця книга показує, що українці думають про війну та про російські наративи, яких ми не чуємо за кордоном. Усі співчувають українцям, але не розуміють, що робити з росіянами. А персонажі у цій книзі усі знають, що з ними робити. Тож цей переклад трохи більше популяризує українську літературу та культуру у Фінляндії", – зазначив Ееро Балк і додав, що передасть свою грошову винагороду на підтримку української армії.

    https://life.pravda.com.ua/culture/nazvali-peremozhcya-perekladackoji...
    Оголошено переможця премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу. Цьогоріч перекладача з української на фінську Ееро Балка нагородили за переклад роману Євгенії Кузнєцової "Драбина" (Видавництво Старого Лева, 2023). Минулоріч Балк увійшов до короткого списку Drahomán Prize за переклад книжки Сергія Руденка "Бій за Київ". "Ця книга показує, що українці думають про війну та про російські наративи, яких ми не чуємо за кордоном. Усі співчувають українцям, але не розуміють, що робити з росіянами. А персонажі у цій книзі усі знають, що з ними робити. Тож цей переклад трохи більше популяризує українську літературу та культуру у Фінляндії", – зазначив Ееро Балк і додав, що передасть свою грошову винагороду на підтримку української армії. https://life.pravda.com.ua/culture/nazvali-peremozhcya-perekladackoji-premiji-drahoman-prize-2024-307681/
    LIFE.PRAVDA.COM.UA
    Назвали переможця перекладацької премії Drahoman Prize 2024
    23 квітня назвали переможця премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу. Ним став фінський перекладач, що прцював над "Драбиною" Євгенії Кузнєцової.
    Like
    1
    265переглядів
  • #психологія
    Обери символ, який тобі сподобався найбільше:
    1. Жовте коло
    Ти — оптимістична, відкрита й життєрадісна людина.
    Ти обожнюєш життя та легко адаптуєшся до змін. Умієш розслабитися та зберігати спокій у складних ситуаціях. Люди тягнуться до тебе завдяки твоїй теплоті та веселому характеру.
    Але іноді ти можеш здаватися поверхневим(ою), тож варто більше часу приділяти самотності та внутрішнім роздумам. Будь обережним(ою) — через твою наївність хтось може спробувати скористатися тобою.

    2. Зелене око
    Ти — чуйна, турботлива натура.
    Любиш природу, тварин, спокійні прогулянки, гарячий чай і книжки.
    Уникаєш натовпу й любиш бути наодинці з собою. Тебе приваблюють глибокі теми, ти — уважний слухач. У тебе сильне здоров’я та потужний інтелект.

    3. Біла лінія
    Ти — спокійна, зібрана та сфокусована людина.
    Твоя впевненість і цілеспрямованість викликають повагу. У тебе є відчуття стилю, краси й елегантності. Ти знаєш, чого хочеш, і йдеш до цього чесним шляхом. Люди цінують твою послідовність та організованість.

    4. Спіраль
    Твоє слово — веселощі!
    Ти — відкрита, невимушена особистість, яка живе на повну. Тобі все цікаво, і ти не хочеш нічого пропустити. Попри зовнішню легкість, тобі іноді складно знайомитись з новими людьми. Навчися насолоджуватись тишею — вона теж має свій кайф.

    5. Синій трикутник
    Ти — раціональна, мудра особистість.
    Стоїш міцно на землі, маєш лідерські якості, правдивий(а) і моральний(а). Тобі довіряють, до тебе звертаються по пораду. Проте іноді ти занадто переймаєшся всім і всім — вчися розслаблятися та турбуватись про себе.

    6. Чорний трикутник (перевернутий)
    Ти — глибока душа.
    Твої думки — як ріка, що тече всередині. Ти емоційний(а), пронизливо чесний(а) і чутливий(а). Терпіти не можеш поверховість і банальність. Любиш музику, а твої друзі — це твоя родина.
    Будь трохи гнучкішим(ою) у своїх переконаннях — це відкриє тобі нові горизонти та ще глибше наповнить серце.
    #психологія Обери символ, який тобі сподобався найбільше: 1. Жовте коло Ти — оптимістична, відкрита й життєрадісна людина. Ти обожнюєш життя та легко адаптуєшся до змін. Умієш розслабитися та зберігати спокій у складних ситуаціях. Люди тягнуться до тебе завдяки твоїй теплоті та веселому характеру. Але іноді ти можеш здаватися поверхневим(ою), тож варто більше часу приділяти самотності та внутрішнім роздумам. Будь обережним(ою) — через твою наївність хтось може спробувати скористатися тобою. ⠀ 2. Зелене око Ти — чуйна, турботлива натура. Любиш природу, тварин, спокійні прогулянки, гарячий чай і книжки. Уникаєш натовпу й любиш бути наодинці з собою. Тебе приваблюють глибокі теми, ти — уважний слухач. У тебе сильне здоров’я та потужний інтелект. ⠀ 3. Біла лінія Ти — спокійна, зібрана та сфокусована людина. Твоя впевненість і цілеспрямованість викликають повагу. У тебе є відчуття стилю, краси й елегантності. Ти знаєш, чого хочеш, і йдеш до цього чесним шляхом. Люди цінують твою послідовність та організованість. ⠀ 4. Спіраль Твоє слово — веселощі! Ти — відкрита, невимушена особистість, яка живе на повну. Тобі все цікаво, і ти не хочеш нічого пропустити. Попри зовнішню легкість, тобі іноді складно знайомитись з новими людьми. Навчися насолоджуватись тишею — вона теж має свій кайф. ⠀ 5. Синій трикутник Ти — раціональна, мудра особистість. Стоїш міцно на землі, маєш лідерські якості, правдивий(а) і моральний(а). Тобі довіряють, до тебе звертаються по пораду. Проте іноді ти занадто переймаєшся всім і всім — вчися розслаблятися та турбуватись про себе. ⠀ 6. Чорний трикутник (перевернутий) Ти — глибока душа. Твої думки — як ріка, що тече всередині. Ти емоційний(а), пронизливо чесний(а) і чутливий(а). Терпіти не можеш поверховість і банальність. Любиш музику, а твої друзі — це твоя родина. Будь трохи гнучкішим(ою) у своїх переконаннях — це відкриє тобі нові горизонти та ще глибше наповнить серце.
    Like
    1
    196переглядів
  • Від Карпат XIII століття до буремних подій XX-го — ці 11 українських романів проведуть крізь епохи та розкриють долі героїв на тлі ключових моментів нашої історії.

    У добірці книжки, що допоможуть відчути себе мандрівниками в часі, спостерігаючи за життям і боротьбою нашого народу

    https://shotam.info/zamist-pidruchnyka-z-istorii-11-khudozhnikh-knyzh...
    Від Карпат XIII століття до буремних подій XX-го — ці 11 українських романів проведуть крізь епохи та розкриють долі героїв на тлі ключових моментів нашої історії. У добірці книжки, що допоможуть відчути себе мандрівниками в часі, спостерігаючи за життям і боротьбою нашого народу https://shotam.info/zamist-pidruchnyka-z-istorii-11-khudozhnikh-knyzhok-pro-vazhlyvi-podii-v-ukraini/
    Like
    1
    192переглядів
  • -25% до 25-річчя КСД!
    Святкуймо день народження разом 🫶🏻

    КСД дарує знижку -25% на книжки видавництва у всій мережі КСД (сайт, книгарні) та на фестивалі Книжкова країна 📚

    ➡️ https://bookclub.ua/catalog/special/den-narodjennya-ksd/

    🎉 Лише 4 дні: з 24 до 27 квітня!
    Придбайте всі свої бажанки 📖

    Акція діє тільки для клієнтів КСД у період з 24 до 27 квітня 2025 року. Якщо ви не зареєстровані у КСД: на сайті — просто зробіть замовлення, а у книгарнях — надайте необхідні дані продавцю-консультанту.
    -25% до 25-річчя КСД! Святкуймо день народження разом 🫶🏻 КСД дарує знижку -25% на книжки видавництва у всій мережі КСД (сайт, книгарні) та на фестивалі Книжкова країна 📚 ➡️ https://bookclub.ua/catalog/special/den-narodjennya-ksd/ 🎉 Лише 4 дні: з 24 до 27 квітня! Придбайте всі свої бажанки 📖 Акція діє тільки для клієнтів КСД у період з 24 до 27 квітня 2025 року. Якщо ви не зареєстровані у КСД: на сайті — просто зробіть замовлення, а у книгарнях — надайте необхідні дані продавцю-консультанту.
    Congratulation
    Like
    4
    233переглядів
  • #навКоло_книг
    #новини
    Видавництво КСД до свого 25-річчя дарує знижку -25% на книжки видавництва у всій мережі КСД (сайт, книгарні) та на фестивалі Книжкова країна 📚

    ➡️ https://bookclub.ua/catalog/special/den-narodjennya-ksd/

    🎉 Лише 4 дні: з 24 до 27 квітня!
    Придбайте всі свої бажанки 📖
    #навКоло_книг #новини Видавництво КСД до свого 25-річчя дарує знижку -25% на книжки видавництва у всій мережі КСД (сайт, книгарні) та на фестивалі Книжкова країна 📚 ➡️ https://bookclub.ua/catalog/special/den-narodjennya-ksd/ 🎉 Лише 4 дні: з 24 до 27 квітня! Придбайте всі свої бажанки 📖
    Congratulation
    Like
    3
    245переглядів 2 Поширень
  • ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ?
    Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування.
    Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури.
    Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер.
    Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я.
    Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися?
    Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище.
    Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує:
    Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав.
    Як знімати постійну напругу в окупації?
    Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті.
    Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію:
    Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі.
    Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм?
    Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці.
    Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору.
    Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня.
    Яких фраз варто уникати?
    «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?»
    Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені.
    Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку?
    Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ? Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування. Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури. Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер. Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я. Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися? Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище. Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує: Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав. Як знімати постійну напругу в окупації? Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті. Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію: Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі. Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм? Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці. Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору. Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня. Яких фраз варто уникати? «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?» Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені. Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку? Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    286переглядів
  • #Постаті

    15 РОКІВ ЩАСТЯ

    Вони починалися в Києві у 1918 році. Ій 18, вона балери на. Він високий, стрункий із буйним чорним волоссям, в якого були закохані красуні Києва, Львова, Відня.

    Курбаса вразила тендітна красуня, її великі фіалкові очі, тому рідко видавався день, щоб вони не зустрічалися. Блукали Києвом, Лесь багато розповідав. Він навіть почав запізнюватися на репетиції, чого не міг простити Валентині Чистяковій колектив Молодого театру.

    Якось Лесь запросив дівчину в гості. Вони із мамою тулилися в убогій квартирі, де всюди жили книги. Боже, хіба вона зможе стільки прочитати! А Курбас перекладав із восьми мов, з норвезької та шведської включно. Наступного року вони обвінчалися в Андріївській церкві й настала сімейна ідилія. Веселу, непосидючу Валентину чоловік величав мавпочкою; вона його Олександром Степановичем. Він любив купувати книги, журнали, марочне біле вино.

    Курбас створив театр «Березіль», який готував акторів для всіх театрів України, ставив шедеври світової драматургії та п'єси Л. Українки, В. Винниченка, М. Куліша. Україна отримала театр європейського рівня.

    (Закінчення 18 квітня)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 17 квітня.
    -----------

    #Постаті

    15 РОКІВ ЩАСТЯ

    (Закінчення. Початок 17 квітня)

    Валентина та Лесь їздили до Одеси, він поставив три кінофільми, вона стала прекрасною актрисою. Правда, як справжня жінка, вона вперше вийшла на кін, розгубилася і впала... на руки актора Василька. Грала повію у фільмі І. Кавалерідзе «Прометей» (1935).

    У жовтні 1933 р. на прем'єрі був Постишев, Косіор, Балицький. Це був останній спектакль на волі. Далі вона стояла в чергах, пересилаючи йому книжки, адже на Соловках Курбас поставив десять спектаклів. З листопада 1937 року на честь 20-ї річниці Жовтневої революції капітан Матвєєв розстріляв власноручно 1111 осіб, серед яких Лесь Курбас.

    А вона ждала, сподівалася. У 1942 р. отримала звістку, що Лесь помер. Була думка про самогубство, але красуня прирекла себе на життя. Вона ходила на сеанси гіпнозу, аби стерти біль. Грала, стала народною артисткою. Щоб не колупалися в душі, багато сміялася. Самотня пані жила на 80 карбованців пенсії; коли Курбаса реабілітували, через Кремль їй набавили 8 карбованців пенсії. Так і жила, згадуючи 15 років щастя.

    19 травня 1984 р. у Харкові її самотність закінчилася. Валентина Чистякова похована на міському кладовищі, що на вул. Григорія Сковороди, у пантеоні родини Курбасів: тут поховані мати Олеся Курбаса - Ванда Адольфівна та знахдиться урна із землею з Соловецьких островів, де загинув Лесь Курбас.

    За публікацією Ганни Черкаської

    З відривного календаря "Український народний календар" за 18 квітня.
    -----------
    #Постаті 15 РОКІВ ЩАСТЯ Вони починалися в Києві у 1918 році. Ій 18, вона балери на. Він високий, стрункий із буйним чорним волоссям, в якого були закохані красуні Києва, Львова, Відня. Курбаса вразила тендітна красуня, її великі фіалкові очі, тому рідко видавався день, щоб вони не зустрічалися. Блукали Києвом, Лесь багато розповідав. Він навіть почав запізнюватися на репетиції, чого не міг простити Валентині Чистяковій колектив Молодого театру. Якось Лесь запросив дівчину в гості. Вони із мамою тулилися в убогій квартирі, де всюди жили книги. Боже, хіба вона зможе стільки прочитати! А Курбас перекладав із восьми мов, з норвезької та шведської включно. Наступного року вони обвінчалися в Андріївській церкві й настала сімейна ідилія. Веселу, непосидючу Валентину чоловік величав мавпочкою; вона його Олександром Степановичем. Він любив купувати книги, журнали, марочне біле вино. Курбас створив театр «Березіль», який готував акторів для всіх театрів України, ставив шедеври світової драматургії та п'єси Л. Українки, В. Винниченка, М. Куліша. Україна отримала театр європейського рівня. (Закінчення 18 квітня) З відривного календаря "Український народний календар" за 17 квітня. ----------- #Постаті 15 РОКІВ ЩАСТЯ (Закінчення. Початок 17 квітня) Валентина та Лесь їздили до Одеси, він поставив три кінофільми, вона стала прекрасною актрисою. Правда, як справжня жінка, вона вперше вийшла на кін, розгубилася і впала... на руки актора Василька. Грала повію у фільмі І. Кавалерідзе «Прометей» (1935). У жовтні 1933 р. на прем'єрі був Постишев, Косіор, Балицький. Це був останній спектакль на волі. Далі вона стояла в чергах, пересилаючи йому книжки, адже на Соловках Курбас поставив десять спектаклів. З листопада 1937 року на честь 20-ї річниці Жовтневої революції капітан Матвєєв розстріляв власноручно 1111 осіб, серед яких Лесь Курбас. А вона ждала, сподівалася. У 1942 р. отримала звістку, що Лесь помер. Була думка про самогубство, але красуня прирекла себе на життя. Вона ходила на сеанси гіпнозу, аби стерти біль. Грала, стала народною артисткою. Щоб не колупалися в душі, багато сміялася. Самотня пані жила на 80 карбованців пенсії; коли Курбаса реабілітували, через Кремль їй набавили 8 карбованців пенсії. Так і жила, згадуючи 15 років щастя. 19 травня 1984 р. у Харкові її самотність закінчилася. Валентина Чистякова похована на міському кладовищі, що на вул. Григорія Сковороди, у пантеоні родини Курбасів: тут поховані мати Олеся Курбаса - Ванда Адольфівна та знахдиться урна із землею з Соловецьких островів, де загинув Лесь Курбас. За публікацією Ганни Черкаської З відривного календаря "Український народний календар" за 18 квітня. -----------
    Love
    1
    535переглядів
  • #думки
    Дуже важливо час від часу йти на прогулянку на самоті, посидіти під деревом — без книжки, без розмов, без компанії — і просто спостерігати: як падає листя, як плюскоче вода у ставку чи річці, як десь на відстані співає рибалка, як птах летить у небі, як одна думка змінює іншу в просторі твоєї голови. Якщо ти навчишся бути сам на сам із тишею й уважно спостерігати за всім цим, тоді відкриються перед тобою такі внутрішні багатства, які не оподаткує жодна держава, не зіпсує жодна людська рука, і які неможливо зруйнувати.
    #думки Дуже важливо час від часу йти на прогулянку на самоті, посидіти під деревом — без книжки, без розмов, без компанії — і просто спостерігати: як падає листя, як плюскоче вода у ставку чи річці, як десь на відстані співає рибалка, як птах летить у небі, як одна думка змінює іншу в просторі твоєї голови. Якщо ти навчишся бути сам на сам із тишею й уважно спостерігати за всім цим, тоді відкриються перед тобою такі внутрішні багатства, які не оподаткує жодна держава, не зіпсує жодна людська рука, і які неможливо зруйнувати.
    Like
    Love
    5
    125переглядів
Більше результатів