• "Історична подія". Опубліковано новий вірш Ліни Костенко, написаний під час великої війни

    У день народження Ліни Костенко видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га" оголосило про вихід нової поетичної книжки легендарної авторки. Збірка під назвою "Вітер з Марса" побачить світ у другій половині квітня, а разом із анонсом було оприлюднено один із нових віршів, написаних під час повномасштабної війни.

    Йдеться про першу за тривалий час публікацію нової поезії Костенко.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    "Історична подія". Опубліковано новий вірш Ліни Костенко, написаний під час великої війни У день народження Ліни Костенко видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га" оголосило про вихід нової поетичної книжки легендарної авторки. Збірка під назвою "Вітер з Марса" побачить світ у другій половині квітня, а разом із анонсом було оприлюднено один із нових віршів, написаних під час повномасштабної війни. Йдеться про першу за тривалий час публікацію нової поезії Костенко. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    105views
  • ❗️ Ви можете втратити стаж: до 10 червня українцям потрібно оцифрувати трудові книжки – інакше можуть виникнути проблеми зі стажем і оформленням пенсії.
    Для цього слід відсканувати всі сторінки та завантажити їх у кабінет на порталі ПФУ.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️ Ви можете втратити стаж: до 10 червня українцям потрібно оцифрувати трудові книжки – інакше можуть виникнути проблеми зі стажем і оформленням пенсії. Для цього слід відсканувати всі сторінки та завантажити їх у кабінет на порталі ПФУ. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    48views
  • #історія #постаті
    Юрій Гоян (1936): Майстер слова та хранитель української книжки.
    Якщо ми говоримо про 15 березня, то не маємо права оминути увагою Юрія Гояна — відомого українського прозаїка, видавця та лауреата Шевченківської премії. Він народився в мальовничому покутському селі Долішнє Залуччя, і дух Західної України просяк усю його творчість.

    Людина, що рятувала культуру в кабінетах

    Гоян не просто писав оповідання — він був одним із тих, хто в пізньорадянські та перші роки незалежності очолював видавництво «Веселка». Саме завдяки йому мільйони українських дітей читали якісну, рідну літературу, коли книжковий ринок намагалися завалити російськомовним ширвжитком.

    Шевченківська премія: Його збірка «Мамина молитва» стала духовним маніфестом, де він досліджував коріння нашої віри та незламності через призму родинної пам'яті.
    Захисник мови: Юрій Гоян був активним громадським діячем, який розумів, що без книжки на полиці не буде нації в голові. Його зусилля з популяризації творчості Лесі Українки, Тараса Шевченка та Олени Пчілки були системними та щирими.
    Стиль: Його проза — це тонка психологія, переплетена з народною мудрістю. Він писав для дітей так, ніби розмовляв із дорослими, і для дорослих так, щоб пробудити в них дитячу щирість.

    «Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, що ми читаємо своїм дітям на ніч», — цей принцип був для нього головним.
    #історія #постаті Юрій Гоян (1936): Майстер слова та хранитель української книжки. Якщо ми говоримо про 15 березня, то не маємо права оминути увагою Юрія Гояна — відомого українського прозаїка, видавця та лауреата Шевченківської премії. Він народився в мальовничому покутському селі Долішнє Залуччя, і дух Західної України просяк усю його творчість. 🖋️🏔️ Людина, що рятувала культуру в кабінетах Гоян не просто писав оповідання — він був одним із тих, хто в пізньорадянські та перші роки незалежності очолював видавництво «Веселка». Саме завдяки йому мільйони українських дітей читали якісну, рідну літературу, коли книжковий ринок намагалися завалити російськомовним ширвжитком. 📚🌈 Шевченківська премія: Його збірка «Мамина молитва» стала духовним маніфестом, де він досліджував коріння нашої віри та незламності через призму родинної пам'яті. Захисник мови: Юрій Гоян був активним громадським діячем, який розумів, що без книжки на полиці не буде нації в голові. Його зусилля з популяризації творчості Лесі Українки, Тараса Шевченка та Олени Пчілки були системними та щирими. Стиль: Його проза — це тонка психологія, переплетена з народною мудрістю. Він писав для дітей так, ніби розмовляв із дорослими, і для дорослих так, щоб пробудити в них дитячу щирість. 🌿📖 «Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, що ми читаємо своїм дітям на ніч», — цей принцип був для нього головним.
    1
    419views
  • #історія #події
    1878 року, саме 10 березня, у Женеві побачив світ найменший «Кобзар» Тараса Шевченка — кишенькове видання форматом 85×55 мм (або 9×5 см за іншими джерелами). Наклад — лише 1000 примірників, підготовлених коштом «Громади», за участю Михайла Драгоманова, Федора Вовка та Антона Ляхоцького. Це був репринт (фотографічний передрук) на основі попередніх цензурованих чи напівцензурованих видань, але головне — без цензури царської.

    Чому саме Женева й саме кишеньковий формат? Бо з 1876-го в росії діяв Емський указ, який фактично заборонив українське друковане слово: цензура, заборона ввезення, заборона викладання українською. Видати Шевченка в Києві чи Львові було неможливо без купюр. Тож українська еміграція (переважно в Швейцарії) знайшла вихід: друкувати маленьке, зручне для переховування, легко переправляти через кордон. Книжечку ховали в одязі, в багажі, передавали з рук у руки — справжня контрабанда ідей.

    Це видання складалося з першої частини (126 сторінок), містила ключові твори без купюр, і стало одним із перших повноцінних позацензурних «Кобзарів» після смерті поета. Драгоманов, який жив у Женеві й керував «Громадою», розумів: маленька книжечка — це зброя. Вона не просто зберігала тексти — вона поширювала їх у час, коли за читання Шевченка можна було потрапити до в’язниці.

    Іронія: імперія, яка забороняла мову, не змогла заборонити кишеньковий формат. Книжки таки потрапляли в Україну, читалися таємно, передавалися далі. Це видання — символ опору цензурі, доказ, що слова Шевченка сильніші за укази. Сьогодні такі міні-«Кобзарі» — рідкісні раритети в музеях, а їхній дух живий у кожному, хто читає «Кобзар» без дозволу. Бо свобода слова починається з маленької книжечки, яку можна сховати в кишені.

    #історія #події 1878 року, саме 10 березня, у Женеві побачив світ найменший «Кобзар» Тараса Шевченка — кишенькове видання форматом 85×55 мм (або 9×5 см за іншими джерелами). Наклад — лише 1000 примірників, підготовлених коштом «Громади», за участю Михайла Драгоманова, Федора Вовка та Антона Ляхоцького. Це був репринт (фотографічний передрук) на основі попередніх цензурованих чи напівцензурованих видань, але головне — без цензури царської. Чому саме Женева й саме кишеньковий формат? Бо з 1876-го в росії діяв Емський указ, який фактично заборонив українське друковане слово: цензура, заборона ввезення, заборона викладання українською. Видати Шевченка в Києві чи Львові було неможливо без купюр. Тож українська еміграція (переважно в Швейцарії) знайшла вихід: друкувати маленьке, зручне для переховування, легко переправляти через кордон. Книжечку ховали в одязі, в багажі, передавали з рук у руки — справжня контрабанда ідей. Це видання складалося з першої частини (126 сторінок), містила ключові твори без купюр, і стало одним із перших повноцінних позацензурних «Кобзарів» після смерті поета. Драгоманов, який жив у Женеві й керував «Громадою», розумів: маленька книжечка — це зброя. Вона не просто зберігала тексти — вона поширювала їх у час, коли за читання Шевченка можна було потрапити до в’язниці. Іронія: імперія, яка забороняла мову, не змогла заборонити кишеньковий формат. Книжки таки потрапляли в Україну, читалися таємно, передавалися далі. Це видання — символ опору цензурі, доказ, що слова Шевченка сильніші за укази. Сьогодні такі міні-«Кобзарі» — рідкісні раритети в музеях, а їхній дух живий у кожному, хто читає «Кобзар» без дозволу. Бо свобода слова починається з маленької книжечки, яку можна сховати в кишені.
    1
    354views
  • #дати #свята
    Герард Меркатор: Людина, яка «розтягнула» світ
    ​Сьогодні, 5 березня, ми відзначаємо Європейський день геодезії та геоінформації. І дата ця обрана не випадково, адже саме цього дня у 1512 році народився чоловік, чиє ім'я стало синонімом сучасної навігації — Герард Меркатор.

    ​Якщо ви сьогодні відкривали Google Maps, щоб знайти найближчу кав'ярню, або користувалися GPS у автівці — ви опосередковано подякували саме йому. Меркатор зробив для географії те саме, що Бах для музики: створив систему, за якою ми граємо (і плаваємо) вже п'ять століть.

    ​Майстер ліній та кутів: У чому геніальність?
    ​До Меркатора морські карти були справжнім жахом для капітанів. Через кулястість Землі пряма лінія на папері не була прямою на воді. Кораблі постійно збивалися з курсу, бо компас показував одне, а карта — інше. ⛵️
    ​Математичний прорив: У 1569 році Меркатор представив свою знамениту циліндричну проєкцію. Він «розгорнув» глобус на площину, математично розрахувавши спотворення.
    ​Прямий курс: Головна фішка його карти — локсодромія. Це означає, що моряку достатньо було провести пряму лінію між двома точками на карті, виміряти кут до меридіана і тримати цей курс за компасом. Все. Жодної вищої математики на палубі під час шторму!

    ​Ціна точності: Чому Гренландія така велика?
    ​Ви напевно помічали, що на звичайних картах Гренландія виглядає майже як Африка, хоча насправді вона в 14 разів менша. Це і є «плата» за проєкцію Меркатора. Щоб зберегти правильні кути для навігації, йому довелося пожертвувати площами об'єктів біля полюсів.
    ​Цікаво, що саме Меркатор першим назвав збірку карт «Атласом», помістивши на обкладинку титана, що тримає небесну сферу. З того часу ми так і називаємо ці товсті книжки, які раніше жили в кожному бардачку машини.
    ​Геодезія сьогодні: Від циркуля до супутника

    ​Сьогоднішнє свято — це не лише про історію. Сучасна геодезія та ГІС (геоінформаційні системи) — це «нервова система» нашої цивілізації. Без точних координат не працюватиме жодна служба доставки, не літатимуть дрони (що критично важливо для нашої оборони), і навіть межі вашої дачної ділянки будуть під питанням.

    ​Українські геодезисти сьогодні виконують колосальну роботу: від фіксації руйнувань до розмінування та створення цифрових карт для майбутньої відбудови. Кожен сантиметр нашої землі має бути точно виміряний та задокументований.

    ​Висновок

    ​Герард Меркатор довів: щоб зрозуміти світ, треба навчитися його правильно вимірювати. Ми продовжуємо користуватися його логікою, додавши до неї супутники та лазерне сканування. Тож наступного разу, коли ваш смартфон скаже «поверніть праворуч», згадайте фламандського генія, який 500 років тому навчив нас не блукати в океані.
    #дати #свята Герард Меркатор: Людина, яка «розтягнула» світ 🌍 ​Сьогодні, 5 березня, ми відзначаємо Європейський день геодезії та геоінформації. І дата ця обрана не випадково, адже саме цього дня у 1512 році народився чоловік, чиє ім'я стало синонімом сучасної навігації — Герард Меркатор. 📐 ​Якщо ви сьогодні відкривали Google Maps, щоб знайти найближчу кав'ярню, або користувалися GPS у автівці — ви опосередковано подякували саме йому. Меркатор зробив для географії те саме, що Бах для музики: створив систему, за якою ми граємо (і плаваємо) вже п'ять століть. 📍 ​Майстер ліній та кутів: У чому геніальність? 🧭 ​До Меркатора морські карти були справжнім жахом для капітанів. Через кулястість Землі пряма лінія на папері не була прямою на воді. Кораблі постійно збивалися з курсу, бо компас показував одне, а карта — інше. ⛵️ ​Математичний прорив: У 1569 році Меркатор представив свою знамениту циліндричну проєкцію. Він «розгорнув» глобус на площину, математично розрахувавши спотворення. 📝 ​Прямий курс: Головна фішка його карти — локсодромія. Це означає, що моряку достатньо було провести пряму лінію між двома точками на карті, виміряти кут до меридіана і тримати цей курс за компасом. Все. Жодної вищої математики на палубі під час шторму! 🌊 ​Ціна точності: Чому Гренландія така велика? 🤔 ​Ви напевно помічали, що на звичайних картах Гренландія виглядає майже як Африка, хоча насправді вона в 14 разів менша. Це і є «плата» за проєкцію Меркатора. Щоб зберегти правильні кути для навігації, йому довелося пожертвувати площами об'єктів біля полюсів. 🧊 ​Цікаво, що саме Меркатор першим назвав збірку карт «Атласом», помістивши на обкладинку титана, що тримає небесну сферу. З того часу ми так і називаємо ці товсті книжки, які раніше жили в кожному бардачку машини. 📖 ​Геодезія сьогодні: Від циркуля до супутника 🛰️ ​Сьогоднішнє свято — це не лише про історію. Сучасна геодезія та ГІС (геоінформаційні системи) — це «нервова система» нашої цивілізації. Без точних координат не працюватиме жодна служба доставки, не літатимуть дрони (що критично важливо для нашої оборони), і навіть межі вашої дачної ділянки будуть під питанням. 🛡️ ​Українські геодезисти сьогодні виконують колосальну роботу: від фіксації руйнувань до розмінування та створення цифрових карт для майбутньої відбудови. Кожен сантиметр нашої землі має бути точно виміряний та задокументований. 🇺🇦 ​Висновок ​Герард Меркатор довів: щоб зрозуміти світ, треба навчитися його правильно вимірювати. Ми продовжуємо користуватися його логікою, додавши до неї супутники та лазерне сканування. Тож наступного разу, коли ваш смартфон скаже «поверніть праворуч», згадайте фламандського генія, який 500 років тому навчив нас не блукати в океані. 🧐
    1
    210views
  • Я?
    Складна людина?
    Та про що ви?:)
    Я ж тиха, мила, ніжна, як червнева ніч!:)

    Може й не без деяких відмінностей від оточуючих!?:)
    Нарешті, маю право!:)

    Баба Надя моя як казала?
    - В кожної каструльки своя кришачка!:)
    Й бабі я вірю!
    Баба для мне залишиться назавжди непокобелимим авторитетом!:)

    Ще один з її афоризмів, з найулюбленіших:
    - Роби добре або не роби взагалі!

    Не впевнена, що мої особисті таргани - така вже проблема для оточуючих!?:)
    От для мене, так, проблема!:)

    Я просто визвіряюся, коли бачу, щось розташоване не за типом, розміром, кольором!:)

    Книжки в шафі повинні стояти за темами та розміром!:) Й щоб їхні назви та автори читалися зліва направо, знизу вгору!:)

    Посуд в кухонній сушарні - також!:) За розміром, глибиною, місткістю!
    Й хай Бог милує, щоб хтось запхав якусь тарілку сікось-накось-наперекось!:)
    Всі тарілки та мисочки мають шикуватися чччччьотенько паралельно!:)

    Горнятка й склянки на поличках - перпендикулярно!:)

    Виделки в ємностях праворуч!:)
    Чайні ложки - ліворуч!:)
    Столові - всередині!:)
    Й не дай, Боже, хтось перекладе в інший ящик відкривалку для кришок!:)

    Крихти, цукор, якась вода на столі - повввввбивав би б!!!:)

    З ще більшою пристрастю повввввбивання я реагую на трифіліси, які залишаються на столах чи поличках холодильнику від потьоків з банок молока чи компоту!!!:)

    Труселя зберігаються в спеціальній коробочці!:)
    Згорнуті рулончиком!:)

    Шкарпетки - запхані одна в одну!:)

    Одяг після прання розвішується виключно за бокові шви!:) Або на тремпеля!:)
    Труселя - за серединку!:)

    Санвузол - головний біль!:)
    Сіточка в ванні обовʼязково повинна бути чистою!!!
    Душові лійка з шлангом розвішені тільки так!:)
    Вмивальня - без натяку на залишки зубної пасти!
    Зубні щітки - строєм!!! Моя - праворуч!:)

    Рушники в санвузлі та кухні - квіточкою чи визерунком донизу!:)

    Як це може бути не зрозуміло комусь, хезе?:)))

    Якщо в моїй хаті навіть кожна порошина має бути на своєму місці, я - перфекціоніст?:)

    Але ж в житті існує закон рівноваги?:)
    Й він таки працює!:)

    Схоже, щоб врівноважити цей перфекціонізЬм, в мене мешкає придворна зграя!?:)

    Яка жамкає килимки по всій хаті!
    Лазить по всіх столах!
    Спить не просто на моєму ліжечку, а ще й під ковдрою!:)
    Трясе всюди своєю вовнякою!:)

    Й жоден з цих моментів мене аж ніяк не дратує!:)))

    Ви там як?
    Я? Складна людина? Та про що ви?:) Я ж тиха, мила, ніжна, як червнева ніч!:) Може й не без деяких відмінностей від оточуючих!?:) Нарешті, маю право!:) Баба Надя моя як казала? - В кожної каструльки своя кришачка!:) Й бабі я вірю! Баба для мне залишиться назавжди непокобелимим авторитетом!:) Ще один з її афоризмів, з найулюбленіших: - Роби добре або не роби взагалі! Не впевнена, що мої особисті таргани - така вже проблема для оточуючих!?:) От для мене, так, проблема!:) Я просто визвіряюся, коли бачу, щось розташоване не за типом, розміром, кольором!:) Книжки в шафі повинні стояти за темами та розміром!:) Й щоб їхні назви та автори читалися зліва направо, знизу вгору!:) Посуд в кухонній сушарні - також!:) За розміром, глибиною, місткістю! Й хай Бог милує, щоб хтось запхав якусь тарілку сікось-накось-наперекось!:) Всі тарілки та мисочки мають шикуватися чччччьотенько паралельно!:) Горнятка й склянки на поличках - перпендикулярно!:) Виделки в ємностях праворуч!:) Чайні ложки - ліворуч!:) Столові - всередині!:) Й не дай, Боже, хтось перекладе в інший ящик відкривалку для кришок!:) Крихти, цукор, якась вода на столі - повввввбивав би б!!!:) З ще більшою пристрастю повввввбивання я реагую на трифіліси, які залишаються на столах чи поличках холодильнику від потьоків з банок молока чи компоту!!!:) Труселя зберігаються в спеціальній коробочці!:) Згорнуті рулончиком!:) Шкарпетки - запхані одна в одну!:) Одяг після прання розвішується виключно за бокові шви!:) Або на тремпеля!:) Труселя - за серединку!:) Санвузол - головний біль!:) Сіточка в ванні обовʼязково повинна бути чистою!!! Душові лійка з шлангом розвішені тільки так!:) Вмивальня - без натяку на залишки зубної пасти! Зубні щітки - строєм!!! Моя - праворуч!:) Рушники в санвузлі та кухні - квіточкою чи визерунком донизу!:) Як це може бути не зрозуміло комусь, хезе?:))) Якщо в моїй хаті навіть кожна порошина має бути на своєму місці, я - перфекціоніст?:) Але ж в житті існує закон рівноваги?:) Й він таки працює!:) Схоже, щоб врівноважити цей перфекціонізЬм, в мене мешкає придворна зграя!?:) Яка жамкає килимки по всій хаті! Лазить по всіх столах! Спить не просто на моєму ліжечку, а ще й під ковдрою!:) Трясе всюди своєю вовнякою!:) Й жоден з цих моментів мене аж ніяк не дратує!:))) Ви там як?
    468views
  • #історія #постаті
    Жорж Сіменон: Чоловік, який писав швидше, ніж ви встигаєте читати
    ​13 лютого 1903 року народився бельгієць Жорж Сіменон, людина-феномен, яка перетворила написання книжок на конвеєр найвищої якості. Якщо ви думаєте, що бути плодовитим автором — це писати одну книгу на рік, то Сіменон лише посміхнувся б. За своє життя він видав понад 400 романів, не рахуючи тисяч оповідань та репортажів.

    ​Чому його детективні історії стали культовими:
    ​Комісар Мегре: Сіменон подарував світові одного з найлюдяніших сищиків. Жуль Мегре не був супергероєм чи генієм дедукції на кшталт Шерлока Холмса. Він був важкуватим чоловіком у капелюсі з люлькою, який просто вмів слухати та співчувати. Його метод — «влізти в шкіру» злочинця і зрозуміти мотив, а не просто знайти відбитки пальців.

    ​Психологізм замість екшену: Сіменона мало цікавили криваві подробиці. Його книжки — це глибоке занурення в людську душу, самотність та побут маленьких французьких містечок. Він писав про «маленьких людей», які потрапили у великі біди.
    ​Шалений темп: Іноді він писав по 60–80 сторінок за день, завершуючи новий роман за 11 діб. При цьому він не втрачав стилю, який Ернест Гемінґвей називав «неймовірно чистим».

    ​Цікавий факт:
    Сіменон був справжньою рок-зіркою від літератури: він обожнював розкішне життя, мав сотні люльок, колекціонував автомобілі та заявляв (можливо, з часткою сарказму), що за життя мав стосунки з кількома тисячами жінок.

    ​Сьогодні його твори перекладені понад 50 мовами, а загальний наклад книжок перевищив 500 мільйонів примірників. Він довів, що детектив — це не просто розвага, а справжнє мистецтво розуміння людини.
    #історія #постаті Жорж Сіменон: Чоловік, який писав швидше, ніж ви встигаєте читати 🔎🎩 ​13 лютого 1903 року народився бельгієць Жорж Сіменон, людина-феномен, яка перетворила написання книжок на конвеєр найвищої якості. Якщо ви думаєте, що бути плодовитим автором — це писати одну книгу на рік, то Сіменон лише посміхнувся б. За своє життя він видав понад 400 романів, не рахуючи тисяч оповідань та репортажів. ✍️📚 ​Чому його детективні історії стали культовими: ​Комісар Мегре: Сіменон подарував світові одного з найлюдяніших сищиків. Жуль Мегре не був супергероєм чи генієм дедукції на кшталт Шерлока Холмса. Він був важкуватим чоловіком у капелюсі з люлькою, який просто вмів слухати та співчувати. Його метод — «влізти в шкіру» злочинця і зрозуміти мотив, а не просто знайти відбитки пальців. 🕵️‍♂️🌬️ ​Психологізм замість екшену: Сіменона мало цікавили криваві подробиці. Його книжки — це глибоке занурення в людську душу, самотність та побут маленьких французьких містечок. Він писав про «маленьких людей», які потрапили у великі біди. 🥐🍷 ​Шалений темп: Іноді він писав по 60–80 сторінок за день, завершуючи новий роман за 11 діб. При цьому він не втрачав стилю, який Ернест Гемінґвей називав «неймовірно чистим». ​Цікавий факт: Сіменон був справжньою рок-зіркою від літератури: він обожнював розкішне життя, мав сотні люльок, колекціонував автомобілі та заявляв (можливо, з часткою сарказму), що за життя мав стосунки з кількома тисячами жінок. 🕺✨ ​Сьогодні його твори перекладені понад 50 мовами, а загальний наклад книжок перевищив 500 мільйонів примірників. Він довів, що детектив — це не просто розвага, а справжнє мистецтво розуміння людини.
    1
    311views
  • #історія #постаті
    Левко Мацієвич: Український Ікар, що будував літаки та руйнував імперію
    13 лютого 1884 року народився Левко Мацієвич — людина, чиє життя нагадувало яскравий метеор. Він був не просто першим українським авіатором, а справжнім унікумом: блискучим суднобудівним інженером, підполковником і водночас радикальним політиком, який мріяв про незалежну Україну, коли це ще здавалося фантастикою.

    Чим вражає його постать:
    Політичний драйв: Ще студентом він став одним із засновників Революційної української партії (РУП). Мацієвич не просто читав книжки, він створював мережу гуртків і готував ґрунт для майбутнього визвольного руху.
    Інженерний геній: Левко брав участь у проектуванні першого в світі підводного човна-авіаносця. Його технічні ідеї випереджали час на десятиліття.
    Підкорювач неба: Отримавши диплом пілота у Франції (посвідчення №178), він став справжньою зіркою авіації. Мацієвич був першим, хто запропонував проект авіаносця для морського флоту. ⚓️

    Трагічний фінал:
    Його життя обірвалося у віці 26 років під час авіаційного свята в санкт-петербурзі. Це була перша авіакатастрофа в історії росії. На його похорон у Києві прийшли тисячі людей, а квіти від українських громад вкрили весь шлях процесії. Навіть смерть Мацієвича перетворилася на потужну маніфестацію українського духу.
    Левко Мацієвич довів: українець може бути першим і в небі, і в науці, і в боротьбі за свободу.
    #історія #постаті Левко Мацієвич: Український Ікар, що будував літаки та руйнував імперію ✈️ 13 лютого 1884 року народився Левко Мацієвич — людина, чиє життя нагадувало яскравий метеор. Він був не просто першим українським авіатором, а справжнім унікумом: блискучим суднобудівним інженером, підполковником і водночас радикальним політиком, який мріяв про незалежну Україну, коли це ще здавалося фантастикою. 🏗️🇺🇦 Чим вражає його постать: Політичний драйв: Ще студентом він став одним із засновників Революційної української партії (РУП). Мацієвич не просто читав книжки, він створював мережу гуртків і готував ґрунт для майбутнього визвольного руху. Інженерний геній: Левко брав участь у проектуванні першого в світі підводного човна-авіаносця. Його технічні ідеї випереджали час на десятиліття. Підкорювач неба: Отримавши диплом пілота у Франції (посвідчення №178), він став справжньою зіркою авіації. Мацієвич був першим, хто запропонував проект авіаносця для морського флоту. ⚓️ Трагічний фінал: Його життя обірвалося у віці 26 років під час авіаційного свята в санкт-петербурзі. Це була перша авіакатастрофа в історії росії. На його похорон у Києві прийшли тисячі людей, а квіти від українських громад вкрили весь шлях процесії. Навіть смерть Мацієвича перетворилася на потужну маніфестацію українського духу. 🕊️ Левко Мацієвич довів: українець може бути першим і в небі, і в науці, і в боротьбі за свободу.
    1
    153views
  • Apple розглядає формат «розкладачки» (як Samsung Galaxy Flip та Motorola Razr) як другу модель гнучкого iPhone. Перший гнучкий iPhone у форматі «книжки» очікується вже наприкінці 2026 року. Гігантський 18-дюймовий складаний iPad/Mac відкладено до 2029 року через технічні складнощі та вагу. Доля iPhone Flip залежить від успіху першої моделі: компанія хоче переконатися в попиті на категорію. https://channeltech.space/smartphones/apple-clamshell-foldable-iphone...
    Apple розглядає формат «розкладачки» (як Samsung Galaxy Flip та Motorola Razr) як другу модель гнучкого iPhone. Перший гнучкий iPhone у форматі «книжки» очікується вже наприкінці 2026 року. Гігантський 18-дюймовий складаний iPad/Mac відкладено до 2029 року через технічні складнощі та вагу. Доля iPhone Flip залежить від успіху першої моделі: компанія хоче переконатися в попиті на категорію. https://channeltech.space/smartphones/apple-clamshell-foldable-iphone-rumors-2026/
    CHANNELTECH.SPACE
    Apple працює над розкладним iPhone в стилі Samsung Galaxy Flip та Motorola Razr – Channel Tech
    Apple планує випустити компактний складаний iPhone у форматі розкладачки, яка буде конкурувати з Samsung Galaxy Flip та Motorola Razr.
    1
    509views 1 Shares
  • #особистості
    Джеймс Джойс: Ірландський вигнанець, який перетворив один день на цілий всесвіт
    2 лютого 1882 року в Дубліні народився чоловік, якого одні вважають найбільшим генієм модернізму, а інші — автором, якого неможливо дочитати до кінця без академічного коментаря. Джеймс Джойс не просто писав книжки, він підірвав традиційну літературу зсередини.

    «Улісс»: Одіссея в межах одного міста

    Головний шедевр Джойса — роман «Улісс» — це детальний опис одного єдиного дня з життя дублінця Леопольда Блума (16 червня 1904 року). Джойс настільки філігранно описав Дублін, що казав: «Якщо місто зникне з лиця землі, його можна буде відновити за моєю книгою». Він першим масштабно використав техніку «потоку свідомості», дозволивши читачеві буквально залізти в голову персонажа та почути хаос його думок, спогадів і бажань.

    Бунтар проти системи та церкви

    Джойс мав складні стосунки зі своєю батьківщиною та релігією. Вихований єзуїтами, він зрештою порвав із католицизмом та покинув Ірландію, провівши більшу частину життя у Трієсті, Парижі та Цюріху. Він називав свою країну «старою свинею, що поїдає власних поросят». Проте, перебуваючи у вигнанні, він не писав ні про що інше, окрім як про ірландців.
    «Поминки за Фіннеганом»: Книга, яку (майже) ніхто не прочитав 😵‍💫
    Якщо «Улісс» здавався комусь складним, то остання праця Джойса — «Поминки за Фіннеганом» — стала справжнім викликом людському розуму. Написана на вигаданій мові, суміші десятків діалектів та неологізмів, вона імітує логіку сну. Це літературний лабіринт, над розгадуванням якого філологи б'ються вже понад 80 років.
    Джойс і Україна: Несподівані паралелі
    Цікаво, що Джойс був знайомий з українцями у Парижі. Зокрема, існують свідчення про його спілкування з художником Олексою Грищенком. А українські переклади Джойса (особливо титанічна праця над «Уліссом») вважаються екзаменом на зрілість для нашої перекладацької школи.

    Джеймс Джойс навчив світ тому, що кожна хвилина життя кожної «маленької» людини гідна епічного полотна. Він зробив літературу складною, як саме життя, і прекрасною у своїй інтелектуальній зухвалості.
    #особистості Джеймс Джойс: Ірландський вигнанець, який перетворив один день на цілий всесвіт 📖 2 лютого 1882 року в Дубліні народився чоловік, якого одні вважають найбільшим генієм модернізму, а інші — автором, якого неможливо дочитати до кінця без академічного коментаря. Джеймс Джойс не просто писав книжки, він підірвав традиційну літературу зсередини. «Улісс»: Одіссея в межах одного міста 🏙️ Головний шедевр Джойса — роман «Улісс» — це детальний опис одного єдиного дня з життя дублінця Леопольда Блума (16 червня 1904 року). Джойс настільки філігранно описав Дублін, що казав: «Якщо місто зникне з лиця землі, його можна буде відновити за моєю книгою». Він першим масштабно використав техніку «потоку свідомості», дозволивши читачеві буквально залізти в голову персонажа та почути хаос його думок, спогадів і бажань. Бунтар проти системи та церкви ⛪ Джойс мав складні стосунки зі своєю батьківщиною та релігією. Вихований єзуїтами, він зрештою порвав із католицизмом та покинув Ірландію, провівши більшу частину життя у Трієсті, Парижі та Цюріху. Він називав свою країну «старою свинею, що поїдає власних поросят». Проте, перебуваючи у вигнанні, він не писав ні про що інше, окрім як про ірландців. «Поминки за Фіннеганом»: Книга, яку (майже) ніхто не прочитав 😵‍💫 Якщо «Улісс» здавався комусь складним, то остання праця Джойса — «Поминки за Фіннеганом» — стала справжнім викликом людському розуму. Написана на вигаданій мові, суміші десятків діалектів та неологізмів, вона імітує логіку сну. Це літературний лабіринт, над розгадуванням якого філологи б'ються вже понад 80 років. Джойс і Україна: Несподівані паралелі 🇺🇦 Цікаво, що Джойс був знайомий з українцями у Парижі. Зокрема, існують свідчення про його спілкування з художником Олексою Грищенком. А українські переклади Джойса (особливо титанічна праця над «Уліссом») вважаються екзаменом на зрілість для нашої перекладацької школи. Джеймс Джойс навчив світ тому, що кожна хвилина життя кожної «маленької» людини гідна епічного полотна. Він зробив літературу складною, як саме життя, і прекрасною у своїй інтелектуальній зухвалості.
    1
    596views
More Results