#історія #постаті Джексон Поллок: Людина, яка перетворила хаос на мистецтво вартістю у мільйони. 28 січня 1912 року народився Джексон Поллок — бунтівник від живопису, який вирішив, що пензлі та мольберти — це занадто нудно для справжньої експресії. Він став обличчям американського абстрактного експресіонізму, змусивши критиків чубитися, а глядачів — годинами вдивлятися у переплетення кольорових ліній. 🎨🌀 Метод «крапання»: Живопис дії Поллок не просто малював — він здійснював ритуал. Він розстеляв величезні полотна прямо на підлозі своєї студії в сараї та буквально танцював навколо них, розбризкуючи фарбу безпосередньо з банок або за допомогою палиць та мастихін. Цю техніку назвали «drip painting» (живопис крапанням). Для нього було важливо не зобразити щось конкретне, а зафіксувати сам момент руху, енергію та емоцію. 🖌️💥 «Джек-розбризкувач» проти академізму Консервативна публіка таблоїдів охрестила його «Jack the Dripper» (натякаючи на Джека-Різника). Багато хто казав: «Та моя дитина намалює так само!». Але Поллок лише посміювався. Його роботи, попри позірну хаотичність, мали внутрішню структуру та ритм, який вчені пізніше порівнювали з фракталами — складними математичними формами, що зустрічаються в природі. 🧠🧬 Трагедія і тріумф Життя Поллока було таким же неспокійним, як і його картини. Боротьба з алкоголізмом, депресія та вічний пошук себе врешті призвели до трагічного фіналу — у 1956 році він загинув у автокатастрофі. Проте його вплив на мистецтво виявився колосальним. Сьогодні його полотна, як-от «Номер 5», продаються на аукціонах за сотні мільйонів доларів, а його стиль став символом абсолютної свободи творчості. 🏎️🥀 Чому це важливо? Поллок довів, що мистецтво може бути не лише вікном у світ, а й дзеркалом підсвідомості. Він звільнив художників від обов'язку «копіювати реальність», дозволивши фарбі просто бути фарбою, а емоції — головним сюжетом. Його роботи — це застиглий вибух, який і через 100 років змушує нас відчувати трепет перед некерованою силою людської уяви. 🖼️✨

#історія #події 73 секунди до вічності: Урок, який NASA засвоїло занадто пізною ціною. 28 січня 1986 року мільйони американців, затамувавши подих, спостерігали за стартом місії STS-51-L. Це мав бути тріумф піару та науки: вперше в космос летіла цивільна особа — вчителька Кріста Маколіфф. Але замість запланованих уроків з орбіти світ побачив білий слід розпачу в небі над мисом Канаверал. На 73-й секунді польоту шаттл «Челленджер» перетворився на вогняну кулю. 🚀🔥 Холодний розрахунок проти гарячого бажання Трагедія «Челленджера» — це не просто технічний збій, це класична ілюстрація того, як бюрократичний тиск та бажання «вкластися в дедлайн» перемагають здоровий глузд і закони фізики. Того ранку у Флориді було аномально холодно — нижче нуля. Інженери компанії Morton Thiokol, які розробляли твердопаливні прискорювачі, буквально благали керівництво NASA відкласти старт. ❄️🛑 Проблема була в гумових ущільнювальних кільцях (O-rings). Через мороз вони втратили еластичність і просто не змогли герметизувати стики прискорювача. Коли гарячі гази прорвалися назовні, вони спрацювали як автоген, пропаливши зовнішній паливний бак. Результат був миттєвим і фатальним. 💥 Космічне «шоу», що стало національною травмою NASA на той час намагалося переконати світ, що польоти на шаттлах — це майже те саме, що поїздка на міжміському автобусі. Участь звичайної вчительки мала підкреслити безпеку та буденність космічних мандрів. Саме тому за стартом у прямому ефірі спостерігали тисячі школярів у класах по всій території США. Замість натхнення вони отримали колективну психологічну травму, а фраза диктора «Очевидно, сталася серйозна несправність» (Obviously a major malfunction) стала одним із найсумніших евфемізмів в історії. 📺💔 Склянка води Річарда Фейнмана Розслідування катастрофи виявило жахливий рівень внутрішньої комунікації в NASA. Знаменитий фізик Річард Фейнман, який входив до президентської комісії, провів блискучий і водночас нищівний експеримент прямо під час засідання. Він просто занурив зразок матеріалу ущільнювача у склянку з льодом, продемонструвавши, як легко гума стає крихкою. Цей жест поставив хрест на спробах чиновників виправдатися «непередбачуваними обставинами». 🥤🧊 Гіркий спадок Загибель семи астронавтів, серед яких була і Кріста Маколіфф, зупинила програму Space Shuttle на 32 місяці. NASA довелося повністю переглянути підхід до безпеки, а світ зрозумів: космос не прощає нехтування дрібницями та не терпить політичного поспіху. «Челленджер» залишився в історії як нагадування про те, що за кожною великою мрією стоїть відповідальність, яку не можна ігнорувати заради гарної картинки в новинах. 🌌🎗️

#історія #речі #харчі Сендвіч: Кулінарний шедевр, народжений в гральному домі 🥪 Сьогодні сендвіч — це найпопулярніша швидка їжа у світі, яку можна знайти і в рюкзаку школяра, і в дорогому ресторані. Але його назва — це не просто слово, а титул англійського лорда, який дуже не любив відволікатися від хобі. 🃏 Азарт лорда Сендвіча Джон Монтегю, 4-й граф Сендвіч, був відомим британським політиком XVIII століття, але в історію він увійшов завдяки своїй пристрасті до картярських ігор. Легенда свідчить, що під час чергового запеклого раунду, який тривав 24 години, граф зголоднів. Він наказав слузі принести йому шматок яловичини, затиснутий між двома скибками підсмаженого хліба. Чому саме так? Граф міг їсти однією рукою. Хліб не давав пальцям забруднитися жиром, а отже, карти залишалися чистими. 🎩 "Те саме, що у Сендвіча!" Друзі-аристократи, що сиділи за столом, оцінили зручність і почали замовляти офіціанту: «Мені те саме, що у Сендвіча!». Так назва титулу стала назвою страви. Перша письмова згадка про слово "сендвіч" з'явилася в щоденнику історика Едварда Гіббона у 1762 році, де він описував, як джентльмени в клубі їдять "трохи холодного м'яса або сендвіч". 🌍 Глобальна експансія Довгий час сендвіч вважався їжею для чоловічих компаній та нічних посиденьок. У високе товариство та на жіночі чаювання він потрапив лише в XIX столітті, ставши витонченим «чайним сендвічем» з огірком та без скоринки. Згодом кожна країна створила свій варіант: В Італії — паніні. У Франції — крок-месьє. У США — легендарний клубний сендвіч та бургер (який технічно також є сендвічем). 🥪 Ефект сендвіча Цей винахід настільки вплинув на культуру, що термін «сендвіч» почали використовувати в психології (метод критики «похвала-зауваження-похвала»), в будівництві (сендвіч-панелі) та навіть у геології.

#історія #речі 🪨 Грифельна дошка: Планшет, що виховав людство 🪨 До того як папір став дешевим і доступним, мільйони дітей по всьому світу починали свій шлях до знань з невеликого шматка чорного каменю в дерев'яній рамі. Це був "багаторазовий зошит", який можна було обнулити одним помахом мокрої ганчірки. ⛰️ Дарунок гір Матеріалом для таких дошок слугував сланець — природний камінь, який легко розколюється на тонкі та рівні пластини. Назва "грифель" походить від німецького Griffel (паличка для письма). Спочатку це були просто загострені шматочки того самого сланцю, які залишали на дошці світлу подряпину. 🏫 Революція в класі До кінця XVIII століття навчання було переважно індивідуальним: вчитель підходив до кожного учня окремо. Але у 1801 році Джеймс Пілланс, директор школи в Единбурзі, зробив радикальний крок. Він взяв багато маленьких грифельних дошок і з'єднав їх в одну величезну на стіні. Так з’явилася перша шкільна дошка. Тепер вчитель міг малювати карти та писати формули відразу для всіх, що назавжди змінило формат масової освіти. 🧹 Екологічність та гігієна Грифельні дошки були ідеальними для бідних сімей: один раз купив — і користуєшся роками. Проте була й темна сторона. У XIX столітті діти часто витирали дошки просто рукавом або... власною слиною. Через це школи часто ставали центрами поширення хвороб, поки вчителі не почали суворо вимагати використання індивідуальних губок. 🎨 Від сланцю до гаджетів У середині XX століття грифельні дошки почали витісняти зелені та чорні дошки з металу, вкриті порцеляновою емаллю (на них писали вже крейдою). А згодом з'явилися білі маркерні дошки та інтерактивні панелі. Цікаво, що сучасні графічні планшети та iPad багато в чому повторюють концепцію грифельної дошки: нескінченна поверхня для письма, де будь-яку помилку можна миттєво стерти.

​📑 Програма організації "Щит Землі" (Earth Shield) ​1. Цифрова варта (Інформаційна безпека) ​Блокування пропаганди війни: Створення мережі волонтерів, які маркують та спростовують заклики до агресії та ядерного шантажу. ​Розвідка відкритих даних (OSINT): Використання супутників та нейромереж для фіксації підготовки до конфліктів. Ми виводимо "таємні плани" на світло денне до того, як пролунає перший постріл. ​2. Екологічний захист атмосфери ​Моніторинг "Ядерного сліду": Створення глобальної карти датчиків радіації та чистоти повітря, доступної кожному в реальному часі. ​Анти-воєнний еко-аудит: Публічне висвітлення того, скільки мільярдів тонн CO2 та токсинів викидає військова промисловість. Наша мета — визнати війну злочином проти клімату. ​3. Економіка Миру (Токен TERRA) ​Фінансування порятунку: Всі кошти від криптовалюти TERRA спрямовуються на відновлення екосистем, зруйнованих війною, та на розвиток чистих технологій енергії. ​Мирний кешбек: Нарахування токенів користувачам за участь у мирних протестах, екологічних акціях та поширення правдивої інформації. ​4. Глобальна освіта "Землянина" ​Школа дипломатії: Безкоштовні онлайн-курси з медіаграмотності та конфліктології. ​Проєкт "Без кордонів": Створення платформ для прямого спілкування між молоддю країн, що перебувають у конфлікті, щоб стерти образ "ворога". ​Наше гасло в дії: > "Ми не чекаємо на дозволи урядів. Ми об'єднуємося поверх кордонів, бо атмосфера — одна на всіх."

Збір триває - тиждень сто сорок сьомий ***147*** 1432 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/ На рахунок ПриватБанку надійшло - 4 000 грн., 5 переказів велика вдячність: Анна Бабич, "Котики", Ганна Попик, Катерина Трикоз, Valentyn Paliukh. Баланс на зараз 24 200 грн. На рахунок МоноБанку надійшло - 7 800 грн., 9 переказів. Велика вдячність: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Артем Пахомов, Vova Vysotskyi, Halyna Popyk, "донатери", Ольга Бала, "Котики", Зайцева Олена, Давидович Олена. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 27 800 грн. Добавилось за тиждень 11 800 грн, витрачено 43 700 грн на купівлю ще однієї бензопили і двох генераторів Покровський напрямок. Зараз наш баланс 52 000 грн. Наступна відправка плануємо купити і відправити старлінк. Дякую Halyna Popyk за новий лот картину "Різдво", умови без змін донат кратний 100 грн один номерок, насипте донатів у день снігу https://www.facebook.com/halyna.popyk.2025/posts/pfbid0CA7jhM3rV57SJ2JRW1E3Q6Kg1Gjprn9Aerbg8qKkumJtWtZhq8g6b5hsNJ1JSudnl Сьогодні кожний з нас воїн, Сьогодні кожний з нас волонтер, Ціль у нас одна Перемога України Зусилля усі для допомоги захисникам! PayPal [email protected] євро PL19102010264086000020648837 злотi PL17102010263947000020648839 Приват: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh mono: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg День звіту день донатів #DonateIs...

#думки Не звинувачуйте себе в тому, що дозволили себе обдурити. Ви діяли, спираючись на свої цінності та поняття. Ви жили у рамках своєї картини світу. Ваше щастя, що ваша картина світу, світла та позитивна. Все одно, добрих людей набагато більше, ніж поганих. Не звинувачуйте себе за те, що надто довіряли тому, хто цього не вартий. Це не ваш гріх, не вам за нього розплачуватися. Вибачте собі це, отримайте урок із ситуації і йдіть далі...

Картинки з минулого...🎨 Іван Їжакевич (1864-1962). "Аскольдова могила", 1913р.

Міноборони анонсувало запуск проєкту “Mission control”, метою якого є обʼєднання всіх дронових операцій в єдину цифрову систему. Mission Control — система управління дронами в бойовій екосистемі DELTA. Наказ про її запуск було підписано міністром оборони Федоровим. Завдяки системі екіпажі зможуть вносити у систему тип БпЛА, точку запуску, його маршрут і завдання. Це рішення - реалізація системного підходу до цифровізації війни, що дозволить екіпажам ефективніше виконувати місії і нести менші втрати від дружнього вогню, а командирам бачити всю картину в одному місці без купи паперів та звітів. Наступний крок — запуск такої самої системи управління для артилерії. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #речі Сірники: Приборканий вогонь у вашій кишені 🔥 Сьогодні ми сприймаємо можливість добути вогонь одним рухом як належне. Але до середини XIX століття це було справжнім квестом: люди використовували кресала, лінзи або терли палички. Поява сірників стала не просто зручністю, а справжньою хімічною революцією. 🧨 Вибуховий початок Перші сірники були... м’яко кажучи, небезпечними. У 1826 році англійський аптекар Джон Вокер випадково винайшов "фрикційні сірники". Вони були довжиною майже у фут (близько 30 см) і спалахували з таким гуркотом і розбризкуванням іскор, що нагадували маленькі гранати. До того ж вони жахливо тхнули тухлими яйцями. 💀 "Фосфорна щелепа" та білий фосфор Перші масові сірники робили з білого фосфору. Вони були надзвичайно зручними, бо загорялися об будь-яку поверхню (навіть об підошву чобота, як у вестернах). Проте білий фосфор був смертельною отрутою. Робітники на фабриках страждали від страшної хвороби — фосфорного некрозу щелепи. Окрім цього, такі сірники часто ставали причиною самозаймання та пожеж у будинках. 🇸🇪 Шведський тріумф: "Безпечні сірники" Порятунок прийшов із Швеції. У 1844 році Густав Ерік Паш придумав розділити компоненти: замість того, щоб пхати все в одну голівку, він переніс небезпечний червоний фосфор (який набагато стабільніший за білий) на бічну поверхню коробки. Тепер сірник загорявся тільки при терті об спеціальну намазку. Саме тому в багатьох країнах сірники досі називають "шведськими". 📦 Більше, ніж просто палички Сірники швидко стали частиною масової культури: Філуменія: Колекціонування сірникових етикеток стало популярним хобі, адже на коробках друкували все: від соціальної реклами до репродукцій картин. Дієвий інструмент: До появи запальничок сірники були головним аксесуаром джентльменів та мандрівників. ✨ Цікавий факт: Чому їх 45? У стандартній коробці зазвичай близько 38-45 сірників. Це число було розраховано так, щоб коробка була зручною для кишені, але водночас забезпечувала господаря вогнем приблизно на тиждень активного використання.