• «Doré Chee» — живое музыкальное путешествие, где украинское слово встречается с трип-хопом, прог-грувом, этникой и импровизацией.
    Хайфа, Иерусалим и Тель-Авив — январь 2026

    Программа исполняется на украинском языке.

    После почти двухлетней паузы Doré Chee (до речі) возвращаются на сцену — без долгих анонсов и громких заявлений. Решение возникло почти спонтанно — как внутренняя необходимость снова говорить со сцены языком музыки и поэзии.

    «Решение получилось спонтанным — без долгих анонсов, буквально за неделю до концерта. Во многом нас подтолкнуло и то, что продолжает происходить в Украине. Поэтому часть средств от концерта пойдёт на поддержку детского фонда в Украине — “Корпорація монстрів”.»

    Это не просто серия концертов.

    Это живое музыкальное путешествие, где украинское слово встречается с трип-хопом, прог-грувом, этникой и импровизацией — и становится частью ритма, а не “декорацией” поверх музыки.

    📍 Даты и города:

    🎶 15 января — Хайфа, Podval (OM x PODVAL)
    Двери: 19:30 | Начало: 20:00

    🎶 17 января — Иерусалим, Besarabia
    Двери: 20:00 | Начало: 20:30

    🎶 5 марта — Тель-Авив, Levontin 7

    Что это за проект Doré Chee (до речі)

    Doré Chee (до речі) — израильский экспериментальный литературно-этнографический проект на стыке прог-грува, трип-хопа, этнических тембров, поэзии и импровизации.

    Но в реальности это звучит не как набор жанров, а как единая форма, где музыка и текст держатся вместе и работают на одно состояние.

    Почему они говорят «литературно-этнографический»

    «Литературный» — потому что в центре стоит поэзия.
    Не как украшение и не как цитата, а как смысловой мотор всей программы.

    «Этнографический» — потому что важен не только язык, но и культурный слой:
    интонации, звучание украинского слова, отзвуки традиции, память, которая слышна даже в паузах.

    Это не академическая этнография, а сцена, где культура слышна, а не объясняется.

    Импровизация и принцип «здесь и сейчас»

    У проекта принципиально важна импровизация.
    Есть каркас программы, но внутри она каждый раз собирается заново:
    меняются акценты, темп, длина инструментальных фрагментов, то, как ложится текст.

    Отсюда их формула:
    это музыка, которая существует здесь и сейчас — и второй раз в точности не случится.

    Поэзия Павла Тычины — основа программы

    В центре концертной программы — поэзия раннего Павла Тычины.

    Павло Тычина (1891–1967) — один из самых известных украинских поэтов XX века. Его ранняя лирика считается особенно сильной:
    музыкальная по ритму, образная, местами авангардная по звучанию.

    Позднее его биография и творчество стали более противоречивыми из-за советского политического контекста и официальных ролей,
    но ранние тексты живут отдельно — к ним возвращаются, их переосмысляют, и они органично ложатся на современную музыкальную форму, потому что внутри них уже есть напряжение и ритм.

    Состав Doré Chee

    Zhenja Shmuter — вокал
    Angelina Blumenfeld — бэк-вокал
    Sergey Engel — бас-гитара
    Anatoliy Magdalinsky — барабаны
    Ilya Mazya — дудук
    Farhod Miralimov — пианино / клавишные

    Участники проекта также известны по коллективам «Модель для сборки», «Шум», «Аусвайс» и другим.
    Этот разный опыт хорошо слышен в их звуке — Doré Chee не укладывается в один жанр и не стремится к этому.

    ❓ Вопрос к аудитории:
    Для вас концерт — это прежде всего музыка, слово или то редкое состояние, когда они совпадают и начинают работать вместе?

    📖 Полный материал о проекте — здесь:
    https://news.nikk.co.il/dore-chee/

    #DoréChee #доречі #украинскаяпоэзия #ПавлоТычина
    #культураИзраиля #украинцывизраиле #живойконцерт
    #трипхоп #проггрув #этника #импровизация

    НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱

    Важно❓ Поделитесь ❗️
    и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    «Doré Chee» — живое музыкальное путешествие, где украинское слово встречается с трип-хопом, прог-грувом, этникой и импровизацией. Хайфа, Иерусалим и Тель-Авив — январь 2026 Программа исполняется на украинском языке. После почти двухлетней паузы Doré Chee (до речі) возвращаются на сцену — без долгих анонсов и громких заявлений. Решение возникло почти спонтанно — как внутренняя необходимость снова говорить со сцены языком музыки и поэзии. «Решение получилось спонтанным — без долгих анонсов, буквально за неделю до концерта. Во многом нас подтолкнуло и то, что продолжает происходить в Украине. Поэтому часть средств от концерта пойдёт на поддержку детского фонда в Украине — “Корпорація монстрів”.» Это не просто серия концертов. Это живое музыкальное путешествие, где украинское слово встречается с трип-хопом, прог-грувом, этникой и импровизацией — и становится частью ритма, а не “декорацией” поверх музыки. 📍 Даты и города: 🎶 15 января — Хайфа, Podval (OM x PODVAL) Двери: 19:30 | Начало: 20:00 🎶 17 января — Иерусалим, Besarabia Двери: 20:00 | Начало: 20:30 🎶 5 марта — Тель-Авив, Levontin 7 Что это за проект Doré Chee (до речі) Doré Chee (до речі) — израильский экспериментальный литературно-этнографический проект на стыке прог-грува, трип-хопа, этнических тембров, поэзии и импровизации. Но в реальности это звучит не как набор жанров, а как единая форма, где музыка и текст держатся вместе и работают на одно состояние. Почему они говорят «литературно-этнографический» «Литературный» — потому что в центре стоит поэзия. Не как украшение и не как цитата, а как смысловой мотор всей программы. «Этнографический» — потому что важен не только язык, но и культурный слой: интонации, звучание украинского слова, отзвуки традиции, память, которая слышна даже в паузах. Это не академическая этнография, а сцена, где культура слышна, а не объясняется. Импровизация и принцип «здесь и сейчас» У проекта принципиально важна импровизация. Есть каркас программы, но внутри она каждый раз собирается заново: меняются акценты, темп, длина инструментальных фрагментов, то, как ложится текст. Отсюда их формула: это музыка, которая существует здесь и сейчас — и второй раз в точности не случится. Поэзия Павла Тычины — основа программы В центре концертной программы — поэзия раннего Павла Тычины. Павло Тычина (1891–1967) — один из самых известных украинских поэтов XX века. Его ранняя лирика считается особенно сильной: музыкальная по ритму, образная, местами авангардная по звучанию. Позднее его биография и творчество стали более противоречивыми из-за советского политического контекста и официальных ролей, но ранние тексты живут отдельно — к ним возвращаются, их переосмысляют, и они органично ложатся на современную музыкальную форму, потому что внутри них уже есть напряжение и ритм. Состав Doré Chee Zhenja Shmuter — вокал Angelina Blumenfeld — бэк-вокал Sergey Engel — бас-гитара Anatoliy Magdalinsky — барабаны Ilya Mazya — дудук Farhod Miralimov — пианино / клавишные Участники проекта также известны по коллективам «Модель для сборки», «Шум», «Аусвайс» и другим. Этот разный опыт хорошо слышен в их звуке — Doré Chee не укладывается в один жанр и не стремится к этому. ❓ Вопрос к аудитории: Для вас концерт — это прежде всего музыка, слово или то редкое состояние, когда они совпадают и начинают работать вместе? 📖 Полный материал о проекте — здесь: https://news.nikk.co.il/dore-chee/ #DoréChee #доречі #украинскаяпоэзия #ПавлоТычина #культураИзраиля #украинцывизраиле #живойконцерт #трипхоп #проггрув #этника #импровизация НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    NEWS.NIKK.CO.IL
    "Doré Chee" - живое музыкальное путешествие, где украинское слово встречается с трип-хопом, прог-грувом, этникой и импровизацией - Хайфа, Иерусалим и Тель-Авив в январе 2025 - НАновости - новости Израиля
    «Решение получилось спонтанным — без долгих анонсов, буквально за неделю до концерта. Во многом нас подтолкнуло и то, что продолжает происходить в - НАновости - новости Израиля - Воскресенье, 11 января, 2026, 21:18
    556views
  • #історія #постаті
    Король співомовок: Степан Руданський, який навчив українців сміятися крізь віки ✍️
    Якщо ви думали, що українська література ХІХ століття — це лише журба, воли та важка доля, то ви просто не знайомі зі Степаном Руданським. 31 грудня 1834 року на Поділлі народився чоловік, який довів: справжній інтелект завжди приправлений дрібкою перцю та добрячою порцією самоіронії. 🌶️

    Степан мав би стати священиком, як того бажав батько, але молодий бунтар обрав шлях медицини. Вдень він лікував пацієнтів у Ялті (був, до речі, першим міським лікарем міста), а вночі лікував душі українців своїми співомовками. Це був абсолютно новий жанр — короткі, влучні, гумористичні вірші, де селянин міг пошити в дурні пана, попика або навіть самого чорта. 😈

    Руданський володів рідкісним даром: він писав так легко, ніби просто переповідав анекдот за чаркою чаю, але за цією легкістю ховалася ювелірна робота майстра слова. Його «Повіяв вітер степовий» досі змушує серце битися швидше, а «Пан та Іван в дорозі» — реготати навіть найсуворіших критиків. 📜

    Живучи в Криму, він був справжнім амбасадором українства. Руданський не просто писав — він перекладав Гомера, Вергілія та Шекспіра, намагаючись довести, що наша мова здатна передати найвищі сенси світової класики. І все це з тонкою посмішкою та іскрою в очах, яку не змогли загасити ні хвороби, ні царська цензура.

    Тож, згадуючи сьогодні пана Степана, варто не лише схилити голову перед його талантом, а й щиро посміятися над якоюсь життєвою нісенітницею — він би це точно схвалив. Адже гумор — це єдина зброя, проти якої безсилі навіть століття. 👌
    #історія #постаті Король співомовок: Степан Руданський, який навчив українців сміятися крізь віки ✍️ Якщо ви думали, що українська література ХІХ століття — це лише журба, воли та важка доля, то ви просто не знайомі зі Степаном Руданським. 31 грудня 1834 року на Поділлі народився чоловік, який довів: справжній інтелект завжди приправлений дрібкою перцю та добрячою порцією самоіронії. 🌶️ Степан мав би стати священиком, як того бажав батько, але молодий бунтар обрав шлях медицини. Вдень він лікував пацієнтів у Ялті (був, до речі, першим міським лікарем міста), а вночі лікував душі українців своїми співомовками. Це був абсолютно новий жанр — короткі, влучні, гумористичні вірші, де селянин міг пошити в дурні пана, попика або навіть самого чорта. 😈 Руданський володів рідкісним даром: він писав так легко, ніби просто переповідав анекдот за чаркою чаю, але за цією легкістю ховалася ювелірна робота майстра слова. Його «Повіяв вітер степовий» досі змушує серце битися швидше, а «Пан та Іван в дорозі» — реготати навіть найсуворіших критиків. 📜 Живучи в Криму, він був справжнім амбасадором українства. Руданський не просто писав — він перекладав Гомера, Вергілія та Шекспіра, намагаючись довести, що наша мова здатна передати найвищі сенси світової класики. І все це з тонкою посмішкою та іскрою в очах, яку не змогли загасити ні хвороби, ні царська цензура. Тож, згадуючи сьогодні пана Степана, варто не лише схилити голову перед його талантом, а й щиро посміятися над якоюсь життєвою нісенітницею — він би це точно схвалив. Адже гумор — це єдина зброя, проти якої безсилі навіть століття. 👌
    Like
    1
    596views
  • Израильское радио на украинском? — а вы знали о программе Дмитрия Гершензона «Фафа-Ляля» на Первом радио 89.1 FM?

    В Израиле есть радиостанция, которую многие включают по привычке — в машине, на работе, дома. «Первое радио 89.1 FM» давно стало частью повседневной жизни израильтян. Но в его эфире существует программа, о которой знают далеко не все: украиноязычная передача, полностью посвящённая Украине.

    Речь идёт о программе «Фафа-Ляля», которую ведёт Дмитрий Гершензон.
    В 1990-е годы он стал широко известен как один из представителей украинской эстрадной сцены, а его вклад в развитие украинской музыки был официально признан: в 1996 году ему было присвоено почётное звание заслуженного артиста Украины.

    Сегодня «Фафа-Ляля» — это редкий для израильского FM-эфира формат: передача на украинском языке, посвящённая украинской музыке, культуре и знаменитым украинцам.

    Формат программы — музыкально-познавательный. В центре внимания — украинская музыка разных эпох и жанров, истории создания известных песен, рассказы о легендарных ВИА, современные исполнители, интервью и культурный контекст. И всё это звучит с украинской речью в эфире израильского радио, без адаптации и перевода «для удобства».

    «Фафа-Ляля» — это не просто музыкальная передача.
    Это пример того, как украинская культура звучит в Израиле не эпизодически, а системно.

    На радио, в стране репатриации, где переплетаются десятки идентичностей, украинская программа на украинском языке становится формой культурного присутствия — спокойной, естественной и живой.

    Это не ностальгия и не экзотика.
    Это нормальный разговор о музыке, людях и памяти — на своём языке.

    🎧 К прослушиванию на «Первом радио 89.1 FM»
    «Фафа-Ляля» — по вторникам в 20:00

    👉 Полная версия материала:
    https://news.nikk.co.il/radio-na-ukrainskom/

    А вы уже слышали украинскую речь в эфире израильского радио — не случайно, а регулярно?

    #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #УкраинскаяКультура #УкраинаВИзраиле #Радио

    Важно❓ Поделитесь ❗️
    и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    Израильское радио на украинском? — а вы знали о программе Дмитрия Гершензона «Фафа-Ляля» на Первом радио 89.1 FM? В Израиле есть радиостанция, которую многие включают по привычке — в машине, на работе, дома. «Первое радио 89.1 FM» давно стало частью повседневной жизни израильтян. Но в его эфире существует программа, о которой знают далеко не все: украиноязычная передача, полностью посвящённая Украине. Речь идёт о программе «Фафа-Ляля», которую ведёт Дмитрий Гершензон. В 1990-е годы он стал широко известен как один из представителей украинской эстрадной сцены, а его вклад в развитие украинской музыки был официально признан: в 1996 году ему было присвоено почётное звание заслуженного артиста Украины. Сегодня «Фафа-Ляля» — это редкий для израильского FM-эфира формат: передача на украинском языке, посвящённая украинской музыке, культуре и знаменитым украинцам. Формат программы — музыкально-познавательный. В центре внимания — украинская музыка разных эпох и жанров, истории создания известных песен, рассказы о легендарных ВИА, современные исполнители, интервью и культурный контекст. И всё это звучит с украинской речью в эфире израильского радио, без адаптации и перевода «для удобства». «Фафа-Ляля» — это не просто музыкальная передача. Это пример того, как украинская культура звучит в Израиле не эпизодически, а системно. На радио, в стране репатриации, где переплетаются десятки идентичностей, украинская программа на украинском языке становится формой культурного присутствия — спокойной, естественной и живой. Это не ностальгия и не экзотика. Это нормальный разговор о музыке, людях и памяти — на своём языке. 🎧 К прослушиванию на «Первом радио 89.1 FM» «Фафа-Ляля» — по вторникам в 20:00 👉 Полная версия материала: https://news.nikk.co.il/radio-na-ukrainskom/ А вы уже слышали украинскую речь в эфире израильского радио — не случайно, а регулярно? #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #УкраинскаяКультура #УкраинаВИзраиле #Радио Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    NEWS.NIKK.CO.IL
    Израильское радио на украинском? - а вы знали о программе Дмитрия Гершензона «Фафа-Ляля» на Первом радио 89.1 FM? - рекомендуем - НАновости - новости Израиля
    В Израиле есть радиостанция, которую многие включают по привычке — в машине, на работе, дома. «Первое радио 89.1 FM» давно стало частью повседневной жизни - НАновости - новости Израиля - Воскресенье, 28 декабря, 2025, 13:49
    623views
  • #історія #постаті
    Говард Г’юз: Авіатор, Мільярдер та Ексцентричний Геній, Що Змінив Світ 🎬✈️
    24 грудня 1905 року народився Говард Робард Г’юз — людина, чиє життя нагадувало сценарій голлівудського блокбастера. Син успішного винахідника, він не просто успадкував капітал, а перетворив його на величезну імперію, залишивши слід в авіації, кінематографі та бізнесі. 🏦🏢

    Г’юз був одержимий небом. Як піонер авіації, він не лише фінансував розробки, а й особисто сідав за штурвал, встановлюючи світові рекорди швидкості. 🏎️💨 Його компанія Hughes Aircraft створила легендарний (хоча й суперечливий) літак-човен «H-4 Hercules», відомий як «Елиновий гусак». Г’юз вірив у майбутнє цивільної авіації та фактично збудував авіакомпанію TWA, зробивши польоти доступними для мас. 🌍✈️

    У Голлівуді він став не менш легендарним продюсером. Його фільм «Ангели пекла» (1930) вразив глядачів небаченими на той час повітряними зйомками, а стрічка «Обличчя зі шрамом» (1932) задала канони жанру гангстерського кіно. Г’юз відкривав зірок, скуповував кіностудії та був одним із найбажаніших чоловіків Америки, маючи романи з першими красунями екрана. 🎥🌟

    Проте була й інша сторона — хвороблива ексцентричність. Останні десятиліття свого життя мільярдер провів у повній ізоляції через важку форму обсесивно-компульсивного розладу та панічний страх перед мікробами. 🧼🚫 Він жив у затемнених готельних номерах, спілкуючись лише з обмеженим колом помічників, що породило безліч чуток і легенд.

    Говард Г’юз залишається символом американської мрії та водночас трагічним прикладом того, як геніальність може межувати з божевіллям. Його технологічні розробки досі використовуються в аерокосмічній галузі, а історія його життя продовжує надихати митців, зокрема Мартіна Скорсезе на створення фільму «Авіатор». 🎞️💎
    #історія #постаті Говард Г’юз: Авіатор, Мільярдер та Ексцентричний Геній, Що Змінив Світ 🎬✈️ 24 грудня 1905 року народився Говард Робард Г’юз — людина, чиє життя нагадувало сценарій голлівудського блокбастера. Син успішного винахідника, він не просто успадкував капітал, а перетворив його на величезну імперію, залишивши слід в авіації, кінематографі та бізнесі. 🏦🏢 Г’юз був одержимий небом. Як піонер авіації, він не лише фінансував розробки, а й особисто сідав за штурвал, встановлюючи світові рекорди швидкості. 🏎️💨 Його компанія Hughes Aircraft створила легендарний (хоча й суперечливий) літак-човен «H-4 Hercules», відомий як «Елиновий гусак». Г’юз вірив у майбутнє цивільної авіації та фактично збудував авіакомпанію TWA, зробивши польоти доступними для мас. 🌍✈️ У Голлівуді він став не менш легендарним продюсером. Його фільм «Ангели пекла» (1930) вразив глядачів небаченими на той час повітряними зйомками, а стрічка «Обличчя зі шрамом» (1932) задала канони жанру гангстерського кіно. Г’юз відкривав зірок, скуповував кіностудії та був одним із найбажаніших чоловіків Америки, маючи романи з першими красунями екрана. 🎥🌟 Проте була й інша сторона — хвороблива ексцентричність. Останні десятиліття свого життя мільярдер провів у повній ізоляції через важку форму обсесивно-компульсивного розладу та панічний страх перед мікробами. 🧼🚫 Він жив у затемнених готельних номерах, спілкуючись лише з обмеженим колом помічників, що породило безліч чуток і легенд. Говард Г’юз залишається символом американської мрії та водночас трагічним прикладом того, як геніальність може межувати з божевіллям. Його технологічні розробки досі використовуються в аерокосмічній галузі, а історія його життя продовжує надихати митців, зокрема Мартіна Скорсезе на створення фільму «Авіатор». 🎞️💎
    Like
    1
    354views
  • 🩰👏Вітаємо бровварську «Галатею» із сенсаційним тріумфом на всеукраїнському рівні!💙💛

    ✨21 грудня на сцені Всеукраїнського двотурового багатожанрового конкурсу мистецтв «Різдвяний оберіг» народний художній колектив «Хореографічний ансамбль «Галатея» під натхненним керівництвом неперевершеної Наталії Лисохмари та хореографа Ірини Кондратюк здійснив яскраву творчу подорож до столиці, де вкотре довів: меж досконалості не існує!🩰

    За підсумками оцінювання компетентного журі:
    🩰у номінації «Класичний танець»:
    🥇I місце – «Зимова казка», змішана форма;
    🥇I місце – премʼєра Варіації з балету «Половецькі танці», 14-16 років;
    🥇I місце – «Маскарад», 14-16 років ;
    🥇I місце – тріо: Смирнова Софія, Великородна Софія, Брузіна Вероніка, премʼєра Варіації із балету «Вальпургієва ніч», 11-14 років;
    🥇I місце – соло Смирнова Софія, Варіація з балету «Есмеральда», 14 років;
    🩰у номінації «Дитячий танець»:
    🥇I місце – «Нерпочки», 6-9 років;
    🩰у номінації «Неокласика»:
    🥇I місце – «Тарантела», 14-16 років.
    🏆Супер Гран-прі – нагорода найвищого ґатунку та справжній «Різдвяний оберіг» найкращому колективу конкурсу!

    💗 Щирі вітання нашим переможницям!
    «Галатея», ваш абсолютний тріумф – це яскраве свідчення безмежного таланту, глибокої відданості мистецтву та щоденної наполегливої праці, помноженої на любов до танцю!
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    🩰👏Вітаємо бровварську «Галатею» із сенсаційним тріумфом на всеукраїнському рівні!💙💛 ✨21 грудня на сцені Всеукраїнського двотурового багатожанрового конкурсу мистецтв «Різдвяний оберіг» народний художній колектив «Хореографічний ансамбль «Галатея» під натхненним керівництвом неперевершеної Наталії Лисохмари та хореографа Ірини Кондратюк здійснив яскраву творчу подорож до столиці, де вкотре довів: меж досконалості не існує!🩰 За підсумками оцінювання компетентного журі: 🩰у номінації «Класичний танець»: 🥇I місце – «Зимова казка», змішана форма; 🥇I місце – премʼєра Варіації з балету «Половецькі танці», 14-16 років; 🥇I місце – «Маскарад», 14-16 років ; 🥇I місце – тріо: Смирнова Софія, Великородна Софія, Брузіна Вероніка, премʼєра Варіації із балету «Вальпургієва ніч», 11-14 років; 🥇I місце – соло Смирнова Софія, Варіація з балету «Есмеральда», 14 років; 🩰у номінації «Дитячий танець»: 🥇I місце – «Нерпочки», 6-9 років; 🩰у номінації «Неокласика»: 🥇I місце – «Тарантела», 14-16 років. 🏆Супер Гран-прі – нагорода найвищого ґатунку та справжній «Різдвяний оберіг» найкращому колективу конкурсу! 💗 Щирі вітання нашим переможницям! «Галатея», ваш абсолютний тріумф – це яскраве свідчення безмежного таланту, глибокої відданості мистецтву та щоденної наполегливої праці, помноженої на любов до танцю! @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    430views
  • ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ

    Останній у цьому році допис рубрики присвячуємо Никанору Харитоновичу Онацькому (1875-1937) з нагоди 150-річного ювілею митця. Його твір «Наталка» надійшов до колекції Харківського художнього музею від Наталії Никанорівни Онацької, тієї самої Наталки, дитячий образ якої батько-художник закарбував на полотні.

    Робота Онацького, здавалося, причаїлася, як її героїня, у куточку передостанньої зали довоєнної експозиції. З тим, місце експонату було визначено не випадково. Окремий стенд «оберігав» невеличкий за розмірами твір (47х25) від можливості «загубитися» серед форматних полотен, а природне денне світло з вікна дуже вдало доповнювало джерело освітлення в картині, що виявляло її живописно-образну вишуканість.
    За відтвореними на полотні двома невеликими суміжними покоями непоказного міського помешкання, наповненого побутовими подробицями, твір містить жанрові ознаки інтер’єру. Але акцент на зображеній особі, що підкреслено назвою картини, та блискуче виписані предмети, які оживлюють її простір, значно розширюють інформаційне поле, надають підстави відзначити в композиції елементи портрету і натюрморту. Подібне жанрове ускладнення було в цілому характерним для живопису кінця ХІХ-початку ХХ століття.

    Твір не датовано, але маємо інформацію про те, що зображено Наталку, старшу донечку (1910 року народження) з трьох дітей художника. І якщо на картині дівчинці приблизно років сім, не складно визначити, коли і де було написано цю роботу. Никанор Харитонович Онацький на той час мешкав і провадив активну художньо-педагогічну діяльність у місті Суми, куди його було запрошено держслужбою Наросвіти з 1913 року. Як фахівець з дипломом живописного відділення Художнього училища Одеського Товариства Красних Мистецтв, званням вчителя малювання і чистописання у середніх учбових закладах, він викладав малюнок, живопис, історію мистецтв у місцевому кадетському корпусі та гімназії воєнного відомства, а після подій 1917 року – в інституті соціального виховання, педтехнікумі, трудшколі, піхотних курсах. 1920 року Онацького призначено директором Сумського окружного художньо-історичного музею, створеного за його ініціативою як працівника Комісії по збереженню художніх творів, що залишилися у покинутих маєтках. У солідному переліку відповідальності та навантажень самовідданий процесу творчості Онацький завши знаходив час на улюблену справу, на живопис. У цьому творі художника, вихованого в дусі реалістичних традицій, відчутно новаторські тенденції, поступ розвитку живописної мови, в якій поруч із базовими формо - і образотворчими засобами, такими як рисунок, колір, пластика, визначальну роль починає відігравати світло. Все, що попало у поле зору митця і було вписано ним у композицію, просякнуте світлом, виглядає органічно та небуденно. Звичайно, що увагу сконцентровано на постаті дівчинки на передньому плані. Дитина, присівши на ослінчику, зосереджено-слухняно перебирає якусь потерть у мисці, що притримує на колінах. Відчуття процесу роботи підкреслює живописне лушпиння в її маленьких ручках і навкруги високого кошика. Світлий масив печі займає більшу частину робочого простору. На його тлі зображення маленької господині сприймається ще більш тендітним. Широкий гостинний припічок демонструє інших «мешканців» скромного житла. Так, кожен з них, череп’яна крутобока макитра, гордовитий скляний бутиль, велично-блискучий самовар, поза досконалої передачі характерної форми і матеріала, несуть підкреслено-емоційне навантаження. Світло створює відчуття легкості, невимовної зворушливості, що сконцентровано у чистому профілі смуглого видочка дівчинки, її білій сорочечці зі смужками делікатної вишивки, червоній стрічці на темному короткому волоссячку. Світло сповнює ошатності все навкруги неї. Воно ллється через вікно, розташоване вглибині композиції, поєднує перспективу просторів помешкання і природного оточення, розливається веселковою палітрою на долівці. Розміри твору диктували охайну манеру письма з ретельним дотриманням окреслених гострою лінією рисунку форм, витонченими світло-тіньовими і тональними переходами.
    Особливо це відчувається у опрацюванні фактури предметів натюрмортів другого і дальнього планів і, звичайно, у старанно, з батьківською ніжністю виписаної постаті донечки.

    P.S.
    Никанор Харитонович Онацький – талановитий художник, педагог, поет, мистецтвознавець, етнограф, музейник, краєзнавець, митець з непересічними організаторськими здібностями, перспективний науковець, який бачив майбутнє України у розквіті української культури, був активним учасником процесу українізації 1920-1931 років. Але, як відомо з нашої історії, ця більшовицька кампанія перетворилась на Голгофу для нової української інтелектуальної еліти і пов’язана з терміном «розстріляне відродження». Під личиною національного розвою московський режим легко виявляв творчо-активних, яскраво-обдарованих, а головне національно-свідомих особистостей, щоб їх фізично знищити. Така доля спіткала і Никанора Онацького, розстріляного в катівнях к.д.б. 23 листопада 1937.

    Наталя Титаренко, мистецтвознавець
    ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ Останній у цьому році допис рубрики присвячуємо Никанору Харитоновичу Онацькому (1875-1937) з нагоди 150-річного ювілею митця. Його твір «Наталка» надійшов до колекції Харківського художнього музею від Наталії Никанорівни Онацької, тієї самої Наталки, дитячий образ якої батько-художник закарбував на полотні. Робота Онацького, здавалося, причаїлася, як її героїня, у куточку передостанньої зали довоєнної експозиції. З тим, місце експонату було визначено не випадково. Окремий стенд «оберігав» невеличкий за розмірами твір (47х25) від можливості «загубитися» серед форматних полотен, а природне денне світло з вікна дуже вдало доповнювало джерело освітлення в картині, що виявляло її живописно-образну вишуканість. За відтвореними на полотні двома невеликими суміжними покоями непоказного міського помешкання, наповненого побутовими подробицями, твір містить жанрові ознаки інтер’єру. Але акцент на зображеній особі, що підкреслено назвою картини, та блискуче виписані предмети, які оживлюють її простір, значно розширюють інформаційне поле, надають підстави відзначити в композиції елементи портрету і натюрморту. Подібне жанрове ускладнення було в цілому характерним для живопису кінця ХІХ-початку ХХ століття. Твір не датовано, але маємо інформацію про те, що зображено Наталку, старшу донечку (1910 року народження) з трьох дітей художника. І якщо на картині дівчинці приблизно років сім, не складно визначити, коли і де було написано цю роботу. Никанор Харитонович Онацький на той час мешкав і провадив активну художньо-педагогічну діяльність у місті Суми, куди його було запрошено держслужбою Наросвіти з 1913 року. Як фахівець з дипломом живописного відділення Художнього училища Одеського Товариства Красних Мистецтв, званням вчителя малювання і чистописання у середніх учбових закладах, він викладав малюнок, живопис, історію мистецтв у місцевому кадетському корпусі та гімназії воєнного відомства, а після подій 1917 року – в інституті соціального виховання, педтехнікумі, трудшколі, піхотних курсах. 1920 року Онацького призначено директором Сумського окружного художньо-історичного музею, створеного за його ініціативою як працівника Комісії по збереженню художніх творів, що залишилися у покинутих маєтках. У солідному переліку відповідальності та навантажень самовідданий процесу творчості Онацький завши знаходив час на улюблену справу, на живопис. У цьому творі художника, вихованого в дусі реалістичних традицій, відчутно новаторські тенденції, поступ розвитку живописної мови, в якій поруч із базовими формо - і образотворчими засобами, такими як рисунок, колір, пластика, визначальну роль починає відігравати світло. Все, що попало у поле зору митця і було вписано ним у композицію, просякнуте світлом, виглядає органічно та небуденно. Звичайно, що увагу сконцентровано на постаті дівчинки на передньому плані. Дитина, присівши на ослінчику, зосереджено-слухняно перебирає якусь потерть у мисці, що притримує на колінах. Відчуття процесу роботи підкреслює живописне лушпиння в її маленьких ручках і навкруги високого кошика. Світлий масив печі займає більшу частину робочого простору. На його тлі зображення маленької господині сприймається ще більш тендітним. Широкий гостинний припічок демонструє інших «мешканців» скромного житла. Так, кожен з них, череп’яна крутобока макитра, гордовитий скляний бутиль, велично-блискучий самовар, поза досконалої передачі характерної форми і матеріала, несуть підкреслено-емоційне навантаження. Світло створює відчуття легкості, невимовної зворушливості, що сконцентровано у чистому профілі смуглого видочка дівчинки, її білій сорочечці зі смужками делікатної вишивки, червоній стрічці на темному короткому волоссячку. Світло сповнює ошатності все навкруги неї. Воно ллється через вікно, розташоване вглибині композиції, поєднує перспективу просторів помешкання і природного оточення, розливається веселковою палітрою на долівці. Розміри твору диктували охайну манеру письма з ретельним дотриманням окреслених гострою лінією рисунку форм, витонченими світло-тіньовими і тональними переходами. Особливо це відчувається у опрацюванні фактури предметів натюрмортів другого і дальнього планів і, звичайно, у старанно, з батьківською ніжністю виписаної постаті донечки. P.S. Никанор Харитонович Онацький – талановитий художник, педагог, поет, мистецтвознавець, етнограф, музейник, краєзнавець, митець з непересічними організаторськими здібностями, перспективний науковець, який бачив майбутнє України у розквіті української культури, був активним учасником процесу українізації 1920-1931 років. Але, як відомо з нашої історії, ця більшовицька кампанія перетворилась на Голгофу для нової української інтелектуальної еліти і пов’язана з терміном «розстріляне відродження». Під личиною національного розвою московський режим легко виявляв творчо-активних, яскраво-обдарованих, а головне національно-свідомих особистостей, щоб їх фізично знищити. Така доля спіткала і Никанора Онацького, розстріляного в катівнях к.д.б. 23 листопада 1937. Наталя Титаренко, мистецтвознавець
    616views
  • ☕️ Доброго ранку, підписники!

    Є дні, коли календар поєднує серйозні професії, важливі соціальні теми й великі кінопрем’єри, що стали частиною світової культури. Саме такий день сьогодні — з приводами і замислитися, і згадати знакові події.

    Відзначаємо 👇

    ➡️ День адвокатури — професійне свято людей, які стоять на захисті прав, свобод і справедливості, представляючи інтереси громадян у суді.

    ➡️ Міжнародний день допомоги бідним — нагадування про необхідність підтримки людей, які опинилися у складних життєвих обставинах, і про роль солідарності в суспільстві.

    ➡️ Прем’єра фільму Джеймса Камерона «Титанік» (1997) — стрічка, яка стала світовим кінематографічним феноменом, отримала 11 «Оскарів» і надовго закріпилася в історії кіно.

    ➡️ Вихід фільму Пітера Джексона «Володар перснів: Братство Персня» (2001) — початок культової трилогії, що задала новий стандарт для жанру фентезі.

    ➡️ У прокат вийшла остання частина саги «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» (2019) — фінал історії родини Скайвокерів, яка тривала понад 40 років.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    ☕️ Доброго ранку, підписники! Є дні, коли календар поєднує серйозні професії, важливі соціальні теми й великі кінопрем’єри, що стали частиною світової культури. Саме такий день сьогодні — з приводами і замислитися, і згадати знакові події. Відзначаємо 👇 ➡️ День адвокатури — професійне свято людей, які стоять на захисті прав, свобод і справедливості, представляючи інтереси громадян у суді. ➡️ Міжнародний день допомоги бідним — нагадування про необхідність підтримки людей, які опинилися у складних життєвих обставинах, і про роль солідарності в суспільстві. ➡️ Прем’єра фільму Джеймса Камерона «Титанік» (1997) — стрічка, яка стала світовим кінематографічним феноменом, отримала 11 «Оскарів» і надовго закріпилася в історії кіно. ➡️ Вихід фільму Пітера Джексона «Володар перснів: Братство Персня» (2001) — початок культової трилогії, що задала новий стандарт для жанру фентезі. ➡️ У прокат вийшла остання частина саги «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» (2019) — фінал історії родини Скайвокерів, яка тривала понад 40 років. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    313views
  • ЯК "СПЛЯЧУ КРАСУНЮ" ГВАЛТУВАЛИ
    Продовжуючи тему справжніх першоджерел відомих дитячих казок, не можна пройти осторонь цієї улюбленої та романтичної казочки, що надихала відомих митців різних жанрів в різні часи.
    Й якщо хтось подумав, що я тут буду переказувати пікантний сюжет версії, створений порноіндустрією, то помиляється. Мова саме про першоджерело.
    А ним є літературна італійська казочка під назвою
    «Сонце, Місяць і Талія», що була написана Джамбаттістою Базіле та надрукувана ще в 1634 році.

    Талія - це ім'я доньки великого лорда, яка впала в летаргічний сон, уколовшись скалкою від льону, як саме було до цього передбачено астрологами.
    Батько змушений її розмістити в такому стані в одному із своїх маєтків.
    Але раптово туди потрапляє місцевий король, що був в лісі неподалік на полюванні!
    Потрапляє на диво дуже просто, Талію ніхто не охороняє! А якби це був не король, а якісь Робін Гуд з компанією з місцевого лісу?
    Король молодий, гарячий, з активним лібідо, але гвалтівник та збоченець, бо його дуже збуджує непритомна дівчина, й він вступає з нею в статевий контакт.
    Ось як це романтично описано в творі:
    "... голосно плачучи, побачив її чари і відчув, як кров гаряче тече по його жилах. Він підняв її на руки і поніс до ліжка, де зібрав перші плоди кохання".
    Поматросив та кинув напризволяще, повернувшись до свого міста.
    Але Талія завагітніла та через дев'ять місяців народила уві сні хлопчика та дівчинку.
    Зголодніла донька, шукаючи груди, починає смоктати палець матері та витягує звідти лляну скалку. Талія прокидається, бачить себе в такому цікавому становищі, приймає цю реальність, називає дітей Сонцем та Місяцем та продовжує там жити утрьох.
    Король за цей час вже встиг одружитися. Чомусь цікава еротична пригода, що трапилася з ним, його хвилює не відразу, а вже після одруження та народження дітей.
    Мабуть, щось наснилося! Він вирішив відвідати Талію. Між ними виникає кохання, адже Талія з комплексом жертви все вибачає. Вона стає коханкою короля.
    Але шила в мішку не сховаєш. Дружина починає підозрювати свого чоловіка.
    Дізнавшись про позашлюбних дітей, королева хоче їх знищити!
    Але прагне зробити це з найбільшою жорстокістю!
    Вона заманює дітей до двору, де наказує кухарю їх вбити та зробити з них вечерю королю!
    Але кухар ховає дітей, а страву королю робить з ягнят!
    Ось як! Майже сатанинській варіант біблейного жертвоприношення Авраама, де Ісаака теж ягням замінили!
    Надалі королева наказує привести Талію до двору, де хоче спалити її живцем.
    Крики Талії чує король, рятує її та наказує спалити свою дружину.
    Потім він одружується на своїй коханці зі стокгольмским синдромом, а кухаря, що врятував дітей, робить камергером.
    Й жили вони потім довго та щасливо!
    Казка закінчується такими цікавими строками: "Кому пощастить, нехай ляже спати, і на голову блаженство дощем».
    Мабуть, автор розумів, що після такого жаху читачеві не просто буде спати.
    ЯК "СПЛЯЧУ КРАСУНЮ" ГВАЛТУВАЛИ Продовжуючи тему справжніх першоджерел відомих дитячих казок, не можна пройти осторонь цієї улюбленої та романтичної казочки, що надихала відомих митців різних жанрів в різні часи. Й якщо хтось подумав, що я тут буду переказувати пікантний сюжет версії, створений порноіндустрією, то помиляється. Мова саме про першоджерело. А ним є літературна італійська казочка під назвою «Сонце, Місяць і Талія», що була написана Джамбаттістою Базіле та надрукувана ще в 1634 році. Талія - це ім'я доньки великого лорда, яка впала в летаргічний сон, уколовшись скалкою від льону, як саме було до цього передбачено астрологами. Батько змушений її розмістити в такому стані в одному із своїх маєтків. Але раптово туди потрапляє місцевий король, що був в лісі неподалік на полюванні! Потрапляє на диво дуже просто, Талію ніхто не охороняє! А якби це був не король, а якісь Робін Гуд з компанією з місцевого лісу? Король молодий, гарячий, з активним лібідо, але гвалтівник та збоченець, бо його дуже збуджує непритомна дівчина, й він вступає з нею в статевий контакт. Ось як це романтично описано в творі: "... голосно плачучи, побачив її чари і відчув, як кров гаряче тече по його жилах. Він підняв її на руки і поніс до ліжка, де зібрав перші плоди кохання". Поматросив та кинув напризволяще, повернувшись до свого міста. Але Талія завагітніла та через дев'ять місяців народила уві сні хлопчика та дівчинку. Зголодніла донька, шукаючи груди, починає смоктати палець матері та витягує звідти лляну скалку. Талія прокидається, бачить себе в такому цікавому становищі, приймає цю реальність, називає дітей Сонцем та Місяцем та продовжує там жити утрьох. Король за цей час вже встиг одружитися. Чомусь цікава еротична пригода, що трапилася з ним, його хвилює не відразу, а вже після одруження та народження дітей. Мабуть, щось наснилося! Він вирішив відвідати Талію. Між ними виникає кохання, адже Талія з комплексом жертви все вибачає. Вона стає коханкою короля. Але шила в мішку не сховаєш. Дружина починає підозрювати свого чоловіка. Дізнавшись про позашлюбних дітей, королева хоче їх знищити! Але прагне зробити це з найбільшою жорстокістю! Вона заманює дітей до двору, де наказує кухарю їх вбити та зробити з них вечерю королю! Але кухар ховає дітей, а страву королю робить з ягнят! Ось як! Майже сатанинській варіант біблейного жертвоприношення Авраама, де Ісаака теж ягням замінили! Надалі королева наказує привести Талію до двору, де хоче спалити її живцем. Крики Талії чує король, рятує її та наказує спалити свою дружину. Потім він одружується на своїй коханці зі стокгольмским синдромом, а кухаря, що врятував дітей, робить камергером. Й жили вони потім довго та щасливо! Казка закінчується такими цікавими строками: "Кому пощастить, нехай ляже спати, і на голову блаженство дощем». Мабуть, автор розумів, що після такого жаху читачеві не просто буде спати.
    366views
  • #історія #особистості
    Майстер мрій та пам’яті: як Стівен Спілберг змінив світовий кінематограф 🎬
    18 грудня 1946 року народився Стівен Спілберг — людина, чиє ім'я стало синонімом магії кіно. Він не просто режисер, а справжній архітектор сучасного Голлівуду, який навчив мільйони людей знову вірити в дива, боятися глибин океану та співчувати історії так глибоко, як ніколи раніше 🌟.

    Кар'єра Спілберга — це низка революцій. У 1975 році його фільм "Щелепи" створив поняття "літнього блокбастера", назавжди змінивши економіку кіноіндустрії. Він відкрив нам динозаврів у "Парку Юрського періоду", змусив полюбити прибульця в "Інопланетянині" та подарував найвеличнішого шукача пригод — Індіану Джонса. Спілберг володіє унікальним даром: він бачить світ очима дитини, але втілює ці бачення з технічною досконалістю генія 🦕.

    Проте справжня велич Спілберга розкрилася в його драматичних роботах. Фільм "Список Шиндлера" став не просто кіношедевром, а потужним гуманістичним маніфестом, який нагадав світу про трагедію Голокосту. За цю стрічку він отримав свій перший "Оскар" як найкращий режисер. Його вміння поєднувати масштабні візуальні ефекти з інтимними людськими історіями робить кожен його фільм незабутнім досвідом 🕯️.

    Спілберг також відомий своєю прихильністю до інновацій та меценатством. Він заснував фонд "Шоа" для збереження свідчень тих, хто вижив під час геноцидів, використовуючи технології на службі пам'яті. Навіть сьогодні, перебуваючи у поважному віці, він продовжує експериментувати з жанрами — від мюзиклів до автобіографічних драм, доводячи, що для справжнього таланту не існує меж 🎞️.
    #історія #особистості Майстер мрій та пам’яті: як Стівен Спілберг змінив світовий кінематограф 🎬 18 грудня 1946 року народився Стівен Спілберг — людина, чиє ім'я стало синонімом магії кіно. Він не просто режисер, а справжній архітектор сучасного Голлівуду, який навчив мільйони людей знову вірити в дива, боятися глибин океану та співчувати історії так глибоко, як ніколи раніше 🌟. Кар'єра Спілберга — це низка революцій. У 1975 році його фільм "Щелепи" створив поняття "літнього блокбастера", назавжди змінивши економіку кіноіндустрії. Він відкрив нам динозаврів у "Парку Юрського періоду", змусив полюбити прибульця в "Інопланетянині" та подарував найвеличнішого шукача пригод — Індіану Джонса. Спілберг володіє унікальним даром: він бачить світ очима дитини, але втілює ці бачення з технічною досконалістю генія 🦕. Проте справжня велич Спілберга розкрилася в його драматичних роботах. Фільм "Список Шиндлера" став не просто кіношедевром, а потужним гуманістичним маніфестом, який нагадав світу про трагедію Голокосту. За цю стрічку він отримав свій перший "Оскар" як найкращий режисер. Його вміння поєднувати масштабні візуальні ефекти з інтимними людськими історіями робить кожен його фільм незабутнім досвідом 🕯️. Спілберг також відомий своєю прихильністю до інновацій та меценатством. Він заснував фонд "Шоа" для збереження свідчень тих, хто вижив під час геноцидів, використовуючи технології на службі пам'яті. Навіть сьогодні, перебуваючи у поважному віці, він продовжує експериментувати з жанрами — від мюзиклів до автобіографічних драм, доводячи, що для справжнього таланту не існує меж 🎞️.
    Like
    1
    555views
  • Valve запустила щорічний підсумок Steam Replay 2025. Сервіс показує ваші найпопулярніші ігри, кількість розблокованих досягнень та найдовші серії ігрових днів. Доступна статистика за жанрами, використанням Steam Deck та порівняння з іншими гравцями. https://channeltech.space/games/steam-replay-2025/
    Valve запустила щорічний підсумок Steam Replay 2025. Сервіс показує ваші найпопулярніші ігри, кількість розблокованих досягнень та найдовші серії ігрових днів. Доступна статистика за жанрами, використанням Steam Deck та порівняння з іншими гравцями. https://channeltech.space/games/steam-replay-2025/
    CHANNELTECH.SPACE
    Steam Replay 2025: як подивитися свою ігрову статистику за рік – Channel Tech
    Вийшов Steam Replay 2025. Дізнайтеся, скільки годин ви грали, ваші топ-ігри та досягнення. Інструкція, як знайти свій підсумок року в Steam.
    259views
More Results