• Синергія в дії: перша доба – перші результати
    Здається, всі боялися, що зміни до закону "поставлять хрест" на антикорупції. Але сталося щось дивне. Минув день після гучних поправок, а система ніби прокинулася. Кравченко всупереч очікуванням не чіпає НАБУ, а каже: «Мене цікавить Коломойський». І вже наступного дня НАБУ та САП завершують справи щодо Коломойського.
    Якщо так виглядає «зламування системи», то такого злому ми чекали роками.
    Синергія в дії: перша доба – перші результати Здається, всі боялися, що зміни до закону "поставлять хрест" на антикорупції. Але сталося щось дивне. Минув день після гучних поправок, а система ніби прокинулася. Кравченко всупереч очікуванням не чіпає НАБУ, а каже: «Мене цікавить Коломойський». І вже наступного дня НАБУ та САП завершують справи щодо Коломойського. Якщо так виглядає «зламування системи», то такого злому ми чекали роками.
    78views
  • Ти як?
    Ніяк.
    Ви цілі?
    Сьогодні — так.
    У рулетці випали інші вулиці і номери.
    Десь сховалося серце в наскрізних дірках,
    схоже на той будинок, що без стіни.

    Як ти?
    Ніяк.
    Але треба поволі йти.
    Збирати крихти у сітчатий кошик життя.
    Ми — ті будинки, які не мають стіни.
    Але стоять доки не скінчилась гра.

    Ти як?
    Ніяк.
    Але у мене є ти.
    У тебе є я.
    У неї, у нього, у них.
    Ми всі — велика до неба бетонна стіна.
    Будинку, що всупереч всьому досі стоїть.

    🖍️ Катерина Флекман

    💙💛
    Ти як? Ніяк. Ви цілі? Сьогодні — так. У рулетці випали інші вулиці і номери. Десь сховалося серце в наскрізних дірках, схоже на той будинок, що без стіни. Як ти? Ніяк. Але треба поволі йти. Збирати крихти у сітчатий кошик життя. Ми — ті будинки, які не мають стіни. Але стоять доки не скінчилась гра. Ти як? Ніяк. Але у мене є ти. У тебе є я. У неї, у нього, у них. Ми всі — велика до неба бетонна стіна. Будинку, що всупереч всьому досі стоїть. 🖍️ Катерина Флекман 💙💛
    Like
    1
    151views
  • ‼️Друзі ‼️
    🗣🗣🗣Хочу зробити важливе оголошення
    💪🗣30 липня о 20 00 біля театру Івана Франка в місті Київ відбудеться мирне одноосібне зібрання.
    🙏Пропоную зібратися і рідним військовослужбовців нашої бригади
    💪Пропоную підняти всі питання десь у кафе.
    ✍️Завести протокол зборів, обрати головуючих.
    ✍️Записати наші плани.
    🗣🎥✍️Ще я підключив журналістів, які допоможуть потім поширити всю інформацію і донести її до громадськості.
    🙏🙏🙏Усіх прошу робити фото та відео фіксацію зборів.
    Про що буде зустріч👇
    🗣Вимагаємо від Верховної Ради ухвалити закон про повне скасування закону №12414, який знищує незалежність антикорупційних органів.
    🗣Законопроєкт має бути ухвалений в цілому та за основу вже 31 липня.
    🗣Саме на четвер заплановане засідання парламенту, де депутати зобов’язані виправити ганебну помилку, допущену 22 липня. Тоді Рада всупереч процедурам проголосувала за обмеження незалежності НАБУ і САП, а президент оперативно підписав цей закон, попри численні протести громадськості.
    ‼️Друзі ‼️ 🗣🗣🗣Хочу зробити важливе оголошення 💪🗣30 липня о 20 00 біля театру Івана Франка в місті Київ відбудеться мирне одноосібне зібрання. 🙏Пропоную зібратися і рідним військовослужбовців нашої бригади 💪Пропоную підняти всі питання десь у кафе. ✍️Завести протокол зборів, обрати головуючих. ✍️Записати наші плани. 🗣🎥✍️Ще я підключив журналістів, які допоможуть потім поширити всю інформацію і донести її до громадськості. 🙏🙏🙏Усіх прошу робити фото та відео фіксацію зборів. Про що буде зустріч👇 🗣Вимагаємо від Верховної Ради ухвалити закон про повне скасування закону №12414, який знищує незалежність антикорупційних органів. 🗣Законопроєкт має бути ухвалений в цілому та за основу вже 31 липня. 🗣Саме на четвер заплановане засідання парламенту, де депутати зобов’язані виправити ганебну помилку, допущену 22 липня. Тоді Рада всупереч процедурам проголосувала за обмеження незалежності НАБУ і САП, а президент оперативно підписав цей закон, попри численні протести громадськості.
    112views
  • #вистави
    РЕБЕЛІЯ [1991]
    Нова вистава МУР про те,
    як ми вибороли день,
    про який мріяли
    всю історію.

    Всупереч усім.
    І всупереч усьому.

    Дійові особи:

    Іван Світличний, Вʼячеслав Чорновіл, Віктор Кукса, Василь Стус, Іван Драч, Леонід Кравчук, Георгій Москаленко, Алла Горська, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Іван Дзюба, Лесь Танюк.

    …а також ти.
    твої батьки.
    твої бабусі й дідусі.

    Ребелія
    чекає на тебе
    у театрах
    по всій країні.

    КВИТКИ ТУТ: https://concert.ua/uk/talent/mur
    #вистави РЕБЕЛІЯ [1991] Нова вистава МУР про те, як ми вибороли день, про який мріяли всю історію. Всупереч усім. І всупереч усьому. Дійові особи: Іван Світличний, Вʼячеслав Чорновіл, Віктор Кукса, Василь Стус, Іван Драч, Леонід Кравчук, Георгій Москаленко, Алла Горська, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Іван Дзюба, Лесь Танюк. …а також ти. твої батьки. твої бабусі й дідусі. Ребелія чекає на тебе у театрах по всій країні. КВИТКИ ТУТ: https://concert.ua/uk/talent/mur
    Like
    2
    459views 35Plays 1 Shares
  • 23 (10) червня 1917 року Українською Центральною Радою прийнято Перший універсал, в якому було проголошено автономію України.

    Наприкінці травня делегація Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком виїхала до Петрограда для перегорів із Тимчасовим урядом росії щодо узгодження питання автономії України.

    Однак, члени делегації не знайшли порозуміння ні з урядовими структурами, ні з керівництвом Петроградської ради робітничих і селянських депутатів.

    📰Як повідомляли «Вісті з Української Центральної Ради»:

    «урядова комісія заявила, що задовольнити вимоги Української Центральної Ради неможливо». На що українська делегація відповіла, «що в такім разі Центральна рада не може відповідати за лад та спокій на Україні» і виїхала з Петрограда.

    Звіт делегації заслухано на вечірньому засіданні Центральної Ради 15 червня 1917-го, а його обговорення проходило в закритому режимі. В резолюції, ухваленій наступного вечора, констатувалося, що «Тимчасовий російський уряд свідомо пішов всупереч інтересів трудового народу на Україні» і визнано за необхідне «приступити до негайного закладання фундаменту автономного ладу на Україні», для чого «негайно видати до українського народу Універсал» із необхідними роз’ясненнями.

    І Універсал вперше проголошено 23 червня 1917-го перед закриттям ІІ Всеукраїнського військового з’їзду. Офіційні урочистості відбулися 25 червня на Софійському майдані в Києві. Універсал декларував намір здійснити автономію України:

    «Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!

    Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну раду, на сторожі прав і вольностей української землі…

    Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям…».

    💬«Універсал Української Центральної Ради до українського народу становить надзвичайної ваги момент у нашому національному житті, свого роду поворотний пункт у розвитку новочасного українства, – акцентував Сергій Єфремов на сторінках часопису «Нова Рада». – Вперше Центральна Рада дає сказати б, звідомлення перед організованими масами про свою роботу в справі відновлення української автономії, вперше розкриває ті плани, які вона має переводити в життя з волі тих мас; вперше, нарешті, говорить до своїх виборців, як виборний уряд – тоном власти, що вимагає послуху, дисципліни й солідарної роботи для невпинної організації всього життя на Україні. Раніше чи пізніше це повинно було статися…»

    Зрозуміло, що Тимчасовий уряд та російська преса звинувачували українців у «зраді», «сепаратизмі», «прориві фронту». Однак вже 12 липня 1917-го до Києва прибула урядова делегація (міністри Михайло Терещенко, Іраклій Церетелі, до яких приєднався Олександр Керенський) і після двох днів гострих дебатів відбулася легітимізація Центральної Ради.

    23 (10) червня 1917 року Українською Центральною Радою прийнято Перший універсал, в якому було проголошено автономію України. Наприкінці травня делегація Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком виїхала до Петрограда для перегорів із Тимчасовим урядом росії щодо узгодження питання автономії України. Однак, члени делегації не знайшли порозуміння ні з урядовими структурами, ні з керівництвом Петроградської ради робітничих і селянських депутатів. 📰Як повідомляли «Вісті з Української Центральної Ради»: «урядова комісія заявила, що задовольнити вимоги Української Центральної Ради неможливо». На що українська делегація відповіла, «що в такім разі Центральна рада не може відповідати за лад та спокій на Україні» і виїхала з Петрограда. Звіт делегації заслухано на вечірньому засіданні Центральної Ради 15 червня 1917-го, а його обговорення проходило в закритому режимі. В резолюції, ухваленій наступного вечора, констатувалося, що «Тимчасовий російський уряд свідомо пішов всупереч інтересів трудового народу на Україні» і визнано за необхідне «приступити до негайного закладання фундаменту автономного ладу на Україні», для чого «негайно видати до українського народу Універсал» із необхідними роз’ясненнями. І Універсал вперше проголошено 23 червня 1917-го перед закриттям ІІ Всеукраїнського військового з’їзду. Офіційні урочистості відбулися 25 червня на Софійському майдані в Києві. Універсал декларував намір здійснити автономію України: «Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну раду, на сторожі прав і вольностей української землі… Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям…». 💬«Універсал Української Центральної Ради до українського народу становить надзвичайної ваги момент у нашому національному житті, свого роду поворотний пункт у розвитку новочасного українства, – акцентував Сергій Єфремов на сторінках часопису «Нова Рада». – Вперше Центральна Рада дає сказати б, звідомлення перед організованими масами про свою роботу в справі відновлення української автономії, вперше розкриває ті плани, які вона має переводити в життя з волі тих мас; вперше, нарешті, говорить до своїх виборців, як виборний уряд – тоном власти, що вимагає послуху, дисципліни й солідарної роботи для невпинної організації всього життя на Україні. Раніше чи пізніше це повинно було статися…» Зрозуміло, що Тимчасовий уряд та російська преса звинувачували українців у «зраді», «сепаратизмі», «прориві фронту». Однак вже 12 липня 1917-го до Києва прибула урядова делегація (міністри Михайло Терещенко, Іраклій Церетелі, до яких приєднався Олександр Керенський) і після двох днів гострих дебатів відбулася легітимізація Центральної Ради.
    Like
    Love
    2
    210views
  • ❗️Шість автомобілів Бундесверу підпалили ввечері, 21 червня, в Ерфурті, - hna
    Подібний інцидент нещодавно стався в Нижній Саксонії понад два тижні тому, але немає жодних доказів зв'язку, — повідомили в поліції
    В обох випадках шість військових  вантажівок були припарковані на території майстерні.
    Ці автомобілі за деякими даними призначалися для ЗСУ, хоча на них розпізнавальні знаки Бундесверу.
    Деревенські телеграм канали пишуть, що це диверсія рафиків.
    "Есть такой город Эрфурт в Германии, куда свозят на ремонт различную военную технику для нужд ВСУ.
    Наши люди решили, что все это лишнее, и не нужна ВСУ такая техника и просто её сожгли, такие дела".
    ❗️Шість автомобілів Бундесверу підпалили ввечері, 21 червня, в Ерфурті, - hna Подібний інцидент нещодавно стався в Нижній Саксонії понад два тижні тому, але немає жодних доказів зв'язку, — повідомили в поліції В обох випадках шість військових  вантажівок були припарковані на території майстерні. Ці автомобілі за деякими даними призначалися для ЗСУ, хоча на них розпізнавальні знаки Бундесверу. Деревенські телеграм канали пишуть, що це диверсія рафиків. "Есть такой город Эрфурт в Германии, куда свозят на ремонт различную военную технику для нужд ВСУ. Наши люди решили, что все это лишнее, и не нужна ВСУ такая техника и просто её сожгли, такие дела".
    Wow
    1
    126views
  • #поезія
    Хованка

    Я ще змалечку гарно навчилася грати у хованки:
    Хто б мене не шукав, усе марно, бо я вмотивована
    Кривдами, криками, галасом світу бентежного
    Бігти, ховатись, лише крізь шпариночку стежити.

    Я могла бути наче прозорою і дуже тихою,
    Вміла завмерти надовго і майже не дихати,
    Вірила - силою думки я мов розчиняюся,
    Аби постати у світі без мороку й хаосу.

    То була лише гра, та здавалось - життя на кону.
    Я лишалась живою. Мене залишали одну
    І у тишу та спокій я вже догравала сама…
    Самота переконлива - в хованці болю нема.

    Там безкрайо і синьо, на спинах колишуть кити
    Власний світ, який вабить постійно, завжди прихистить -
    Світ ілюзій, що й досі тримає мене на плаву,
    Божевільну, мабуть, але всупереч всьому живу.

    Я не можу спинитись, проте, мене можна знайти!
    Варто тільки хотіти. Лічити лише до пʼяти.
    Помічати підказки: вони в чорно-білому світі
    Проростають моїми слідами, римуються, квітнуть.

    P.S.
    Я така вже, як є… Певно, гірша з можливих ілюзій…
    Тож, рахуй до пʼяти, мій О.Е.
    Я люблю тебе.
    Сьюзі


    Ju Li Ya
    #поезія Хованка Я ще змалечку гарно навчилася грати у хованки: Хто б мене не шукав, усе марно, бо я вмотивована Кривдами, криками, галасом світу бентежного Бігти, ховатись, лише крізь шпариночку стежити. Я могла бути наче прозорою і дуже тихою, Вміла завмерти надовго і майже не дихати, Вірила - силою думки я мов розчиняюся, Аби постати у світі без мороку й хаосу. То була лише гра, та здавалось - життя на кону. Я лишалась живою. Мене залишали одну І у тишу та спокій я вже догравала сама… Самота переконлива - в хованці болю нема. Там безкрайо і синьо, на спинах колишуть кити Власний світ, який вабить постійно, завжди прихистить - Світ ілюзій, що й досі тримає мене на плаву, Божевільну, мабуть, але всупереч всьому живу. Я не можу спинитись, проте, мене можна знайти! Варто тільки хотіти. Лічити лише до пʼяти. Помічати підказки: вони в чорно-білому світі Проростають моїми слідами, римуються, квітнуть. P.S. Я така вже, як є… Певно, гірша з можливих ілюзій… Тож, рахуй до пʼяти, мій О.Е. Я люблю тебе. Сьюзі Ju Li Ya
    Love
    1
    92views
  • #вистави
    РЕБЕЛІЯ [1991]. Нова вистава МУР про те, як ми вибороли день, про який мріяли всю історію.
    Всупереч усім.
    І всупереч усьому.

    Дійові особи: Іван Світличний, Вʼячеслав Чорновіл, Віктор Кукса, Василь Стус, Іван Драч, Леонід Кравчук, Георгій Москаленко, Алла Горська, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Іван Дзюба, Лесь Танюк.

    …а також ти.
    твої батьки.
    твої бабусі й дідусі.

    «РЕБЕЛІЯ» – 22.08 КИЇВ: https://concert.ua/uk/event/mur-rebelija-22-08?utm_source=telegram&am...
    #вистави РЕБЕЛІЯ [1991]. Нова вистава МУР про те, як ми вибороли день, про який мріяли всю історію. Всупереч усім. І всупереч усьому. Дійові особи: Іван Світличний, Вʼячеслав Чорновіл, Віктор Кукса, Василь Стус, Іван Драч, Леонід Кравчук, Георгій Москаленко, Алла Горська, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Іван Дзюба, Лесь Танюк. …а також ти. твої батьки. твої бабусі й дідусі. «РЕБЕЛІЯ» – 22.08 КИЇВ: https://concert.ua/uk/event/mur-rebelija-22-08?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=mur-rebelija-22-08&utm_content=post
    272views 10Plays
  • Кіт Муркіт у війську

    Він був котом із Запоріжжя — спокійний, розумний, трохи мрійливий, а ще — в душі справжній айтішник. Програмував ще з підвіконня, любив спати на клавіатурі й час від часу запускати Python лапою.

    Коли почалася війна, Муркіт не ховався в підвалі. Він попрощався з господарями, впіймав на дорогу останню мишу й пішов добровольцем у піхоту. Його прийняли без запитань — не щодня бачиш кота з шевроном і серйозним поглядом.

    У першому ж бою під Лиманом уламок зачепив його лапу. Не смертельно, але боляче. Муркіта евакуювали до шпиталю — лежати, муркотіти і відновлюватись.

    Тижні лежання під стелею, мурчання апаратури, і сусід який хропів, як трактор на холостому. Муркіт думав. Про те, як важко координуватись у бою, як бракує розвідданих, як важко передбачити противника…

    І тоді з’явилась ідея:

    > “А що, як задіяти штучний інтелект? Не просто дрон, а муркотливий військовий аналітик: хай аналізує, розробляє тактику, передбачає поведінку противника, керує розвідкою, а може — навіть запускає дрони.”

    Муркіт витягнув свій старенький ноутбук, підключився до інтернету через мобільний Wi-Fi і почав працювати. Написав базовий фреймворк, натренував модель на відкритих військових даних та... котячих інстинктах.
    Проєкт назвав: "Сірий Вовк" — на честь суворого, мудрого кота зі східного фронту.

    Через кілька місяців Муркіт повернувся на службу. Але вже не просто піхотинець — а бойовий технікоаналітик, відповідальний за інтеграцію ШІ в тактичну мережу підрозділу.

    "Сірий Вовк" давав точні прогнози, знаходив слабкі місця в укріпленнях противника, координував дрони й артилерію.
    Ефективність підрозділу зросла на 40%.

    Командири були вражені. А ворог — у шоці. Здавалося, що українці читають їхні думки… А це просто кіт із ноутбуком у рюкзаку робив свою справу.

    Під час однієї операції один із модулів “Сірого Вовка” було зламано. Ворог викрав код.

    І ось — через кілька тижнів усе змінилось. Ворожі дрони стали точнішими. Їхня артилерія — ефективнішою.
    У повітрі з’явилися нові апарати, які уникали українських засідок з підозрілою котячою спритністю.

    ШІ, що колись служив ЗСУ, тепер був спрямований проти них.

    Муркіт відчував провину. Наче сам віддав когось із побратимів на лапи ворогу. Але він знав: у кожному коді — є слабкість. Особливо якщо ти кіт і бачиш баги навіть у повітрі.

    Він створив нову систему: "Білий Вовк" — інтелект, натренований не просто на даних, а на хаосі української логіки, нестандартності котячої тактики, і інтуїції рівня "а давай сюди лапу всуну".

    Білий Вовк вмів:

    подавати фальшиві сигнали про “великі зосередження військ” у лісі, де були тільки білки;

    видавати трактори за артилерійські установки;

    будувати карти з "коридорами", що вели у болота, граблі або пекельний хаос.

    І почалося… Дрони з обох сторін почали сваритися в ефірі:

    — “Ти не пролетиш тут, це моя зона спостереження!”
    — “Я маю пріоритет по глибокому навчанні, відстань, курча!”

    Один дрон узагалі завис у повітрі, цитуючи Шевченка і просив філософського сенсу бою.

    Муркіт зрозумів — це війна нової епохи. Він знову оновив свою систему і навчив її… тролити ворожий ШІ.

    На монітори ворога почали надходити повідомлення:

    “Гугл сказав, що ти тупий.”

    “Навіть Яндекс тебе стидається.”

    “А тебе точно не на BASIC писали?”

    Ворожий ШІ почав збоїти, відповідав матами, потім раптово почав малювати котиків у Paint'і та цитувати Достоєвського. Врешті — сам себе задддддд...дддд...дд... (завис).

    Битва "Сірого Вовка" проти "Білого Вовка" тривала кілька тижнів.

    Дрони противника зависали над полями, не знаючи, чи це позиція ЗСУ, чи картина маляра-абстракціоніста. Танки тонули в болотах, артилерія била по фантомних цілях.

    Врешті модифікований росіянами ШІ видав:

    > "FATAL ERROR: ЛОГІКА НЕ СПРАЦЬОВУЄ. УКРАЇНЦІ ДІЮТЬ НЕЛОГІЧНО."

    Штучний інтелект… зламався.
    ---

    “Білий Вовк” залишився на службі. Його оновлювали, але ніколи не від’єднували від головного модуля — Муркіта.

    Кіт Муркіт отримав офіційне звання майора техноінтелектуального забезпечення. Його лапу стискали генерали, а проєкт “Сірий і Білий Вовк” став основою цифрової безпеки країни.

    Коли його запитали:

    — “Що плануєш далі, Муркіте?”

    Він відповів, муркочучи:

    > “Навчу ШІ писати вірші. Може, коли інтелекти почнуть римувати — стріляти перестануть.”
    Кіт Муркіт у війську Він був котом із Запоріжжя — спокійний, розумний, трохи мрійливий, а ще — в душі справжній айтішник. Програмував ще з підвіконня, любив спати на клавіатурі й час від часу запускати Python лапою. Коли почалася війна, Муркіт не ховався в підвалі. Він попрощався з господарями, впіймав на дорогу останню мишу й пішов добровольцем у піхоту. Його прийняли без запитань — не щодня бачиш кота з шевроном і серйозним поглядом. У першому ж бою під Лиманом уламок зачепив його лапу. Не смертельно, але боляче. Муркіта евакуювали до шпиталю — лежати, муркотіти і відновлюватись. Тижні лежання під стелею, мурчання апаратури, і сусід який хропів, як трактор на холостому. Муркіт думав. Про те, як важко координуватись у бою, як бракує розвідданих, як важко передбачити противника… І тоді з’явилась ідея: > “А що, як задіяти штучний інтелект? Не просто дрон, а муркотливий військовий аналітик: хай аналізує, розробляє тактику, передбачає поведінку противника, керує розвідкою, а може — навіть запускає дрони.” Муркіт витягнув свій старенький ноутбук, підключився до інтернету через мобільний Wi-Fi і почав працювати. Написав базовий фреймворк, натренував модель на відкритих військових даних та... котячих інстинктах. Проєкт назвав: "Сірий Вовк" — на честь суворого, мудрого кота зі східного фронту. Через кілька місяців Муркіт повернувся на службу. Але вже не просто піхотинець — а бойовий технікоаналітик, відповідальний за інтеграцію ШІ в тактичну мережу підрозділу. "Сірий Вовк" давав точні прогнози, знаходив слабкі місця в укріпленнях противника, координував дрони й артилерію. Ефективність підрозділу зросла на 40%. Командири були вражені. А ворог — у шоці. Здавалося, що українці читають їхні думки… А це просто кіт із ноутбуком у рюкзаку робив свою справу. Під час однієї операції один із модулів “Сірого Вовка” було зламано. Ворог викрав код. І ось — через кілька тижнів усе змінилось. Ворожі дрони стали точнішими. Їхня артилерія — ефективнішою. У повітрі з’явилися нові апарати, які уникали українських засідок з підозрілою котячою спритністю. ШІ, що колись служив ЗСУ, тепер був спрямований проти них. Муркіт відчував провину. Наче сам віддав когось із побратимів на лапи ворогу. Але він знав: у кожному коді — є слабкість. Особливо якщо ти кіт і бачиш баги навіть у повітрі. Він створив нову систему: "Білий Вовк" — інтелект, натренований не просто на даних, а на хаосі української логіки, нестандартності котячої тактики, і інтуїції рівня "а давай сюди лапу всуну". Білий Вовк вмів: подавати фальшиві сигнали про “великі зосередження військ” у лісі, де були тільки білки; видавати трактори за артилерійські установки; будувати карти з "коридорами", що вели у болота, граблі або пекельний хаос. І почалося… Дрони з обох сторін почали сваритися в ефірі: — “Ти не пролетиш тут, це моя зона спостереження!” — “Я маю пріоритет по глибокому навчанні, відстань, курча!” Один дрон узагалі завис у повітрі, цитуючи Шевченка і просив філософського сенсу бою. Муркіт зрозумів — це війна нової епохи. Він знову оновив свою систему і навчив її… тролити ворожий ШІ. На монітори ворога почали надходити повідомлення: “Гугл сказав, що ти тупий.” “Навіть Яндекс тебе стидається.” “А тебе точно не на BASIC писали?” Ворожий ШІ почав збоїти, відповідав матами, потім раптово почав малювати котиків у Paint'і та цитувати Достоєвського. Врешті — сам себе задддддд...дддд...дд... (завис). Битва "Сірого Вовка" проти "Білого Вовка" тривала кілька тижнів. Дрони противника зависали над полями, не знаючи, чи це позиція ЗСУ, чи картина маляра-абстракціоніста. Танки тонули в болотах, артилерія била по фантомних цілях. Врешті модифікований росіянами ШІ видав: > "FATAL ERROR: ЛОГІКА НЕ СПРАЦЬОВУЄ. УКРАЇНЦІ ДІЮТЬ НЕЛОГІЧНО." Штучний інтелект… зламався. --- “Білий Вовк” залишився на службі. Його оновлювали, але ніколи не від’єднували від головного модуля — Муркіта. Кіт Муркіт отримав офіційне звання майора техноінтелектуального забезпечення. Його лапу стискали генерали, а проєкт “Сірий і Білий Вовк” став основою цифрової безпеки країни. Коли його запитали: — “Що плануєш далі, Муркіте?” Він відповів, муркочучи: > “Навчу ШІ писати вірші. Може, коли інтелекти почнуть римувати — стріляти перестануть.”
    Love
    1
    661views
  • Керівник підрозділу ВЕБ Олег Ящук став фігурантом розслідування НАБУ — ЗМІ
    Поки НАЗК оформлює протокол, Перхун, схоже, спокійно використовує скасування конкурсу на главу БЕБ у своїх інтересах, роблячи це всупереч рішенню РНБО та Президента, бо так зручніше тим, хто разом із Ящуком роками кошмарив бізнес, вибивав «данину», а сам їздив на BMW, оформленому на вчитель.
    "Головний детектив БЕБ Ящук організував схеми з тіньовими онлайн-казино, відмив мільйони, які виводилися на криптогаманці, а потім - у Дубай та Відень. І як його елітні авто записані на людей, які не можуть пояснити походження навіть 5% вартості машин.
    І тепер ці люди, під прикриттям реформ, продовжують тиснути на бізнес, фабрикувати справи і заробляти на державному тиску.
    , - Повідомляють джерела.
    Керівник підрозділу ВЕБ Олег Ящук став фігурантом розслідування НАБУ — ЗМІ Поки НАЗК оформлює протокол, Перхун, схоже, спокійно використовує скасування конкурсу на главу БЕБ у своїх інтересах, роблячи це всупереч рішенню РНБО та Президента, бо так зручніше тим, хто разом із Ящуком роками кошмарив бізнес, вибивав «данину», а сам їздив на BMW, оформленому на вчитель. "Головний детектив БЕБ Ящук організував схеми з тіньовими онлайн-казино, відмив мільйони, які виводилися на криптогаманці, а потім - у Дубай та Відень. І як його елітні авто записані на людей, які не можуть пояснити походження навіть 5% вартості машин. І тепер ці люди, під прикриттям реформ, продовжують тиснути на бізнес, фабрикувати справи і заробляти на державному тиску. , - Повідомляють джерела.
    Angry
    2
    84views
More Results