• ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Діви Марії - нашої духовної Матері. Це свято вказує на важливу рису її духовного материнства - милосердя. У цей день Церква звертається до Неї такими словами: «Пречиста Богородице! Ти для скорботних - велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та опора людства, море милосердя, джерело Божої мудрості, покров для світу». А пізніше додає: «Тому покровом своєї милості покрий Церкву і ввесь народ».

    Коли пригадаємо собі історію свята, то побачимо, що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переданням, йому передувала подія, що відбулася в м. Константинополі (нині Стамбул, Туреччина) у Влахернському храмі 1 жовтня 910 р., де зберігалася велика християнська реліквія - риза Пресвятої Богородиці. Мешканці м. Константинополя були оточені турецькими військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася у місцевому храмі і ревно молилася до Богородиці про поміч і захист. Разом із народом молився св. Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іоаном Хрестителем і ап. Іоаном, яка об'явилася у святи лищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку - омофор - і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслася по всьому місту. Після цього вороги відступили від Константинополя.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 жовтня.
    -----------
    ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Діви Марії - нашої духовної Матері. Це свято вказує на важливу рису її духовного материнства - милосердя. У цей день Церква звертається до Неї такими словами: «Пречиста Богородице! Ти для скорботних - велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та опора людства, море милосердя, джерело Божої мудрості, покров для світу». А пізніше додає: «Тому покровом своєї милості покрий Церкву і ввесь народ». Коли пригадаємо собі історію свята, то побачимо, що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переданням, йому передувала подія, що відбулася в м. Константинополі (нині Стамбул, Туреччина) у Влахернському храмі 1 жовтня 910 р., де зберігалася велика християнська реліквія - риза Пресвятої Богородиці. Мешканці м. Константинополя були оточені турецькими військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася у місцевому храмі і ревно молилася до Богородиці про поміч і захист. Разом із народом молився св. Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іоаном Хрестителем і ап. Іоаном, яка об'явилася у святи лищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку - омофор - і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслася по всьому місту. Після цього вороги відступили від Константинополя. З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 жовтня. -----------
    Like
    1
    75views
  • ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Діви Марії - нашої духовної Матері. Це свято вказує на важливу рису її духовного материнства - милосердя. У цей день Церква звертається до Неї такими словами: «Пречиста Богородице! Ти для скорботних - велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та опора людства, море милосердя, джерело Божої мудрості, покров для світу». А пізніше додає: «Тому покровом своєї милості покрий Церкву і ввесь народ».

    Коли пригадаємо собі історію свята, то побачимо, що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переданням, йому передувала подія, що відбулася в м. Константинополі (нині Стамбул, Туреччина) у Влахернському храмі 1 жовтня 910 р., де зберігалася велика християнська реліквія - риза Пресвятої Богородиці. Мешканці м. Константинополя були оточені турецькими військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася у місцевому храмі і ревно молилася до Богородиці про поміч і захист. Разом із народом молився св. Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іоаном Хрестителем і ап. Іоаном, яка об'явилася у святи лищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку - омофор - і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслася по всьому місту. Після цього вороги відступили від Константинополя.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 жовтня.
    -----------
    ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Діви Марії - нашої духовної Матері. Це свято вказує на важливу рису її духовного материнства - милосердя. У цей день Церква звертається до Неї такими словами: «Пречиста Богородице! Ти для скорботних - велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та опора людства, море милосердя, джерело Божої мудрості, покров для світу». А пізніше додає: «Тому покровом своєї милості покрий Церкву і ввесь народ». Коли пригадаємо собі історію свята, то побачимо, що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переданням, йому передувала подія, що відбулася в м. Константинополі (нині Стамбул, Туреччина) у Влахернському храмі 1 жовтня 910 р., де зберігалася велика християнська реліквія - риза Пресвятої Богородиці. Мешканці м. Константинополя були оточені турецькими військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася у місцевому храмі і ревно молилася до Богородиці про поміч і захист. Разом із народом молився св. Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іоаном Хрестителем і ап. Іоаном, яка об'явилася у святи лищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку - омофор - і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслася по всьому місту. Після цього вороги відступили від Константинополя. З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 жовтня. -----------
    70views
  • Сьогодні ми відзначаємо велике свято — Покров Пресвятої Богородиці.

    За переказами, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь. Його мешканці звернулись з молитвами до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей та заподіяти їм зла.

    Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

    Покрова символізує духовний захист Пресвятої Богородиці, яка рятує тих, хто щиро просить її допомоги.

    Згадаємо, що церква Покрова Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а саме свято Покрова було одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких обирали нового гетьмана або кошового отамана. Збираючись в похід на ворога, козаки молилися до своєї Покровительки: «Під Твою милість прибігаємо», а повернувшись, складали Їй щирі подяки. В їхній бойовій пісні: «Нумо, хлопці, до зброї» є слова: «Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати лихо звоювати!».

    У ХХ столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія, тому й днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрова.

    Історія нашого народу пам’ятає багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім, у часи нападу ворогів на нашу землю. Тож і нині, крізь віки, ми молимося до нашої Небесної Захисниці, щоб Вона покрила нас і всю Україну Своїм чесним омофором – захистила від зла і лютого ворога, допомогла наблизити перемогу. Бо Вона у Бозі – наша Надія і Заступниця.
    Сьогодні ми відзначаємо велике свято — Покров Пресвятої Богородиці. За переказами, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь. Його мешканці звернулись з молитвами до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей та заподіяти їм зла. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами. Покрова символізує духовний захист Пресвятої Богородиці, яка рятує тих, хто щиро просить її допомоги. Згадаємо, що церква Покрова Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а саме свято Покрова було одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких обирали нового гетьмана або кошового отамана. Збираючись в похід на ворога, козаки молилися до своєї Покровительки: «Під Твою милість прибігаємо», а повернувшись, складали Їй щирі подяки. В їхній бойовій пісні: «Нумо, хлопці, до зброї» є слова: «Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати лихо звоювати!». У ХХ столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія, тому й днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрова. Історія нашого народу пам’ятає багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім, у часи нападу ворогів на нашу землю. Тож і нині, крізь віки, ми молимося до нашої Небесної Захисниці, щоб Вона покрила нас і всю Україну Своїм чесним омофором – захистила від зла і лютого ворога, допомогла наблизити перемогу. Бо Вона у Бозі – наша Надія і Заступниця.
    62views
  • #архів
    Середньовічні туалети, що ставали… пасткою для королів.
    Уявіть собі: ви сидите в замковому туалеті, а під вами — довга кам’яна шахта, яка веде просто за стіни фортеці. Так виглядали гардероби — примітивні туалети в середньовічних замках. Відходи падали вниз у спеціальний канал, а іноді навіть у рови з водою.

    🔸 Назва garderobe походить із французької мови й буквально означає «гардероб». У таких кімнатах могли зберігати одяг, адже вірили: аміак із сечі відлякує бліх.

    🔸 Але ці шахти мали й темну сторону — ними часом користувалися нападники, щоб пробратися в замок. Відомі навіть смерті монархів та вельмож у туалетах. Серед них — король Англії Едмунд II (1016) та герцог Годфрід Нижньої Лотарингії (1076), яких застали вороги у найневдаліший момент.

    🚽 Цікаво, що перший прообраз сучасного змивного туалету з’явився ще в 1596 році. Його винайшов сер Джон Гаррінгтон для королеви Єлизавети І. Але знадобилося понад 250 років, щоб подібні туалети стали звичними.
    #архів Середньовічні туалети, що ставали… пасткою для королів. Уявіть собі: ви сидите в замковому туалеті, а під вами — довга кам’яна шахта, яка веде просто за стіни фортеці. Так виглядали гардероби — примітивні туалети в середньовічних замках. Відходи падали вниз у спеціальний канал, а іноді навіть у рови з водою. 🔸 Назва garderobe походить із французької мови й буквально означає «гардероб». У таких кімнатах могли зберігати одяг, адже вірили: аміак із сечі відлякує бліх. 🔸 Але ці шахти мали й темну сторону — ними часом користувалися нападники, щоб пробратися в замок. Відомі навіть смерті монархів та вельмож у туалетах. Серед них — король Англії Едмунд II (1016) та герцог Годфрід Нижньої Лотарингії (1076), яких застали вороги у найневдаліший момент. 🚽 Цікаво, що перший прообраз сучасного змивного туалету з’явився ще в 1596 році. Його винайшов сер Джон Гаррінгтон для королеви Єлизавети І. Але знадобилося понад 250 років, щоб подібні туалети стали звичними.
    Like
    1
    227views
  • #цікаве
    Цікаві факти про українську мову
    1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
    2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
    3.В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
    4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
    5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".
    6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
    7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
    8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
    9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
    10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".
    За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.
    Нагадаємо, "Мова – ДНК нації" – волонтерський освітній проект для всіх охочих вдосконалювати свої знання української мови.


    #цікаве Цікаві факти про українську мову 1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. 2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11. 3.В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний. 4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів. 5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова". 6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П". 7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф". 8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. 9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня. 10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки". За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською. Нагадаємо, "Мова – ДНК нації" – волонтерський освітній проект для всіх охочих вдосконалювати свої знання української мови.
    553views
  • У шахах білі та чорні фігури— найлютіші вороги, але ті, хто їх пересуває – зазвичай добрі друзі...
    У шахах білі та чорні фігури— найлютіші вороги, але ті, хто їх пересуває – зазвичай добрі друзі...
    109views
  • Ти знаєш, що сказав він перед смертю?
    Нічого, каже, і на тому світі
    душа козацьким сміхом засміється,
    а вороги хай думають, що грім!

    © Ліна Костенко
    Ти знаєш, що сказав він перед смертю? Нічого, каже, і на тому світі душа козацьким сміхом засміється, а вороги хай думають, що грім! © Ліна Костенко
    250views
  • Згадаймо...
    "Все, це смерть, пацани. Прощайте!
    Слава Україні!»
    ТІГРАН ОГАННІСЯН,
    16-річний патріот із Бердянська сказав ці слова
    перед обличчям смерті.
    Він відмовився виїхати до Німеччини разом із мамою,
    аби боротися за Україну в окупованому рідному місті.
    За свою проукраїнську позицію сидів у московитській в'язниці.
    А в останній свій день 24 червня 2023 року
    разом із своїм однокласником Микитою Хангановим поранив колаборанта-поліцейського та застрелив окупанта-військового.
    Тоді ж із закинутої будівлі,
    де переховувались юні сміливці,
    пролунали слова Тіграна, відомі на весь світ:
    "Все, це смерть, пацани. Прощайте! Слава Україні!»
    Окупанти їх застрелили пострілами в голову й серце.
    Відважний. Світлий.
    Наше прекрасне майбуття, котре вбили вороги.
    та їм ніколи не стерти нашу вдячність і шану.
    Він народився у День українського прапора.
    Йому мало би бути лише 18.
    Непрожита доля, а життя, мов спалах зірки.
    Честь тобі, юний українцю!
    Згадаймо... "Все, це смерть, пацани. Прощайте! Слава Україні!» ТІГРАН ОГАННІСЯН, 16-річний патріот із Бердянська сказав ці слова перед обличчям смерті. Він відмовився виїхати до Німеччини разом із мамою, аби боротися за Україну в окупованому рідному місті. За свою проукраїнську позицію сидів у московитській в'язниці. А в останній свій день 24 червня 2023 року разом із своїм однокласником Микитою Хангановим поранив колаборанта-поліцейського та застрелив окупанта-військового. Тоді ж із закинутої будівлі, де переховувались юні сміливці, пролунали слова Тіграна, відомі на весь світ: "Все, це смерть, пацани. Прощайте! Слава Україні!» Окупанти їх застрелили пострілами в голову й серце. Відважний. Світлий. Наше прекрасне майбуття, котре вбили вороги. та їм ніколи не стерти нашу вдячність і шану. Він народився у День українського прапора. Йому мало би бути лише 18. Непрожита доля, а життя, мов спалах зірки. Честь тобі, юний українцю!
    Sad
    1
    239views
  • #поезія
    Я хочу жити на своїй землі,
    В країні тій, де мир кругом панує.
    Щоб хліб, до хліба було на столі,
    Там, де повага й один одного шанують.
    Я хочу, щоб всі люди навкруги,
    Були привітними, без ненависті, злоби.
    Щоб закінчились війни, зникли вороги,
    І стали виліковними хвороби!
    Я мрію про щасливе майбуття,
    Щоб дітям гідно на землі жилося,
    Щоб мати гарне кожен день передчуття,
    Щоб все задумане - здійснилося, збулося!

    Людмила Степанишена
    #поезія Я хочу жити на своїй землі, В країні тій, де мир кругом панує. Щоб хліб, до хліба було на столі, Там, де повага й один одного шанують. Я хочу, щоб всі люди навкруги, Були привітними, без ненависті, злоби. Щоб закінчились війни, зникли вороги, І стали виліковними хвороби! Я мрію про щасливе майбуття, Щоб дітям гідно на землі жилося, Щоб мати гарне кожен день передчуття, Щоб все задумане - здійснилося, збулося! Людмила Степанишена
    Like
    Love
    2
    349views
  • З ними важко воювати і вести переговори, але ми робимо це чесно, - The Wall Street Journal про те, як ГУР проводить обмін полоненими з РФ

    Як пише видання, незважаючи на відсутність дипломатичних зв'язків, недовіру та запеклі бої, ГУР вдалося налагодити прямий канал взаємодії з розвідниками росіян

    Цей процес розпочався з випадкової знахідки та еволюціонував у систематичний механізм обміну, який дозволив звільнити тисячі українських військовослужбовців.

    📍Випадковий телефон
    Все почалося у березні 2022 року. Український солдат обшукав тіло загиблого окупанта та знайшов мобільний. Пристрій потрапив до рук заступника начальника ГУР Дмитра Усова, який на той час займався поверненням тіл двох загиблих українських розвідників у боях під Києвом.

    Усов прогортав контакти у телефоні та зателефонував на номер, який належав командиру вбитого. Представившись, він повідомив: «Ваш офіцер мертвий», відправив фото тіла та запропонував обмін: тіла російських військових в обмін на українців. Цей імпровізований крок став відправною точкою для діалогу.

    За словами Кирила Буданова, на ранньому етапі "довіри не було". Бойові дії йшли під Києвом, а попередні канали зв'язку було розірвано. Але телефон став дорогоцінним каналом відновлення комунікації.

    📍Побудова довіри
    Довіра будувалась поступово через регулярні телефонні розмови. Через два місяці після першого контакту російська сторона розкрила свого представника – генерал-лейтенанта Олександра Зоріна з ГРУ.

    Усов вивчив інформацію про Зоріна. Він народився в Україні, мав досвід переговорів у Лівії та Сирії та навіть написав про це докторську дисертацію.

    Кульмінацією став особистий візит Усова до окупованого Маріуполя у квітні 2022 року. Під білим прапором, у супроводі російських броньованих машин, він проїхав через зруйноване місто, засіяне тілами. Зустріч із Зоріним відбулася за містом. Вони говорили про бійців, які захищали Азовсталь, та про перспективу їхнього майбутнього обміну.

    📍Досвід Мінських переговорів
    Механізм обміну виник на порожньому місці. Його коріння сягає 2014 року, коли в Мінську проходили переговори щодо Донбасу. Там Україна та Росія (через сепаратистів) проводили дрібні обміни полоненими: лише близько 600 осіб за 125 зустрічей. Процес здебільшого був хаотичним, а після 2022 року впав. Тим не менш, він створив прецедент: розвідки навчилися вести «чесний» діалог навіть під час запеклої війни.

    📍Згодом канал еволюціонував у повноцінну систему
    Тепер аналітики моніторять російські сайти та соцмережі, збираючи базу даних про 200 параметрів на кожного полоненого (зростання, колір очей, відповіді Червоного Хреста). Звільнені привозять списки співкамерників, що допомагає доводити наявність конкретних осіб у російському полоні.

    Логістика включає безпечні коридори в Білорусі та посередників: Туреччину, Саудівську Аравію та Катар.

    📍Парадокс
    Як пише видання, цей канал - парадокс: вороги, які не згодні ні в чому, співпрацюють по полонених.

    «Незважаючи на те, що ми вороги, Росія – агресор, ми встановили комунікацію. З ними важко воювати та вести переговори, але ми робимо це чесно», - каже Усов.

    До 2025 року обміняли понад 10 тисяч осіб. The Wall Street Journal наголошує на унікальності цього процесу для сучасної війни. Так, наприклад, у радянському полоні нацистські полонені залишалися до 1956 року, а останні полонені ірано-іракської війни (1980-1988) потрапили додому лише 2003 року.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    З ними важко воювати і вести переговори, але ми робимо це чесно, - The Wall Street Journal про те, як ГУР проводить обмін полоненими з РФ Як пише видання, незважаючи на відсутність дипломатичних зв'язків, недовіру та запеклі бої, ГУР вдалося налагодити прямий канал взаємодії з розвідниками росіян Цей процес розпочався з випадкової знахідки та еволюціонував у систематичний механізм обміну, який дозволив звільнити тисячі українських військовослужбовців. 📍Випадковий телефон Все почалося у березні 2022 року. Український солдат обшукав тіло загиблого окупанта та знайшов мобільний. Пристрій потрапив до рук заступника начальника ГУР Дмитра Усова, який на той час займався поверненням тіл двох загиблих українських розвідників у боях під Києвом. Усов прогортав контакти у телефоні та зателефонував на номер, який належав командиру вбитого. Представившись, він повідомив: «Ваш офіцер мертвий», відправив фото тіла та запропонував обмін: тіла російських військових в обмін на українців. Цей імпровізований крок став відправною точкою для діалогу. За словами Кирила Буданова, на ранньому етапі "довіри не було". Бойові дії йшли під Києвом, а попередні канали зв'язку було розірвано. Але телефон став дорогоцінним каналом відновлення комунікації. 📍Побудова довіри Довіра будувалась поступово через регулярні телефонні розмови. Через два місяці після першого контакту російська сторона розкрила свого представника – генерал-лейтенанта Олександра Зоріна з ГРУ. Усов вивчив інформацію про Зоріна. Він народився в Україні, мав досвід переговорів у Лівії та Сирії та навіть написав про це докторську дисертацію. Кульмінацією став особистий візит Усова до окупованого Маріуполя у квітні 2022 року. Під білим прапором, у супроводі російських броньованих машин, він проїхав через зруйноване місто, засіяне тілами. Зустріч із Зоріним відбулася за містом. Вони говорили про бійців, які захищали Азовсталь, та про перспективу їхнього майбутнього обміну. 📍Досвід Мінських переговорів Механізм обміну виник на порожньому місці. Його коріння сягає 2014 року, коли в Мінську проходили переговори щодо Донбасу. Там Україна та Росія (через сепаратистів) проводили дрібні обміни полоненими: лише близько 600 осіб за 125 зустрічей. Процес здебільшого був хаотичним, а після 2022 року впав. Тим не менш, він створив прецедент: розвідки навчилися вести «чесний» діалог навіть під час запеклої війни. 📍Згодом канал еволюціонував у повноцінну систему Тепер аналітики моніторять російські сайти та соцмережі, збираючи базу даних про 200 параметрів на кожного полоненого (зростання, колір очей, відповіді Червоного Хреста). Звільнені привозять списки співкамерників, що допомагає доводити наявність конкретних осіб у російському полоні. Логістика включає безпечні коридори в Білорусі та посередників: Туреччину, Саудівську Аравію та Катар. 📍Парадокс Як пише видання, цей канал - парадокс: вороги, які не згодні ні в чому, співпрацюють по полонених. «Незважаючи на те, що ми вороги, Росія – агресор, ми встановили комунікацію. З ними важко воювати та вести переговори, але ми робимо це чесно», - каже Усов. До 2025 року обміняли понад 10 тисяч осіб. The Wall Street Journal наголошує на унікальності цього процесу для сучасної війни. Так, наприклад, у радянському полоні нацистські полонені залишалися до 1956 року, а останні полонені ірано-іракської війни (1980-1988) потрапили додому лише 2003 року. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    630views
More Results