⚡️Вища освіта стає менш доступною для більшості українців: вартість подорожчала на 28%, — The Page Середня вартість здобуття освіти бакалавра за найбільш популярними спеціальностями в топ ЗВО у 2025 році становить 53,830 тис. грн. Минулого року — 42,077 тис. грн. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

Борися, наша Україно! Борись сміливо, до кінця За мирне, світле, чисте небо, За вільне краще майбуття! Не забуваймо тих Героїв, Котрі пішли у Небеса, Тих, що рятують Україну, Ціною власного життя! ©️Автор невідомий #Слава_Україні!✌️🇺🇦 #Героям_Слава!💙💛 --------------- ΡΙΒΗΟАΠ. ΒΕЛ. КН. ВОЛОДИМИРА З ім'ям рівноап. вел. кн. Володимира (960/963-1015) пов'язана визначна подія в історії нашого народу Хрещення Русі-України. За Володимира розширилися межі держави від Балтійського моря на півночі до р. Буг на півдні. Єдина країна вимагала єдиної об'єднавчої релігії. До Києва почали наїжджати проповідники різних релігій: мусульмани, католики, юдеї. Опісля прибув посланець Патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга. Відпустивши посла, кн. Володимир зібрав раду. Було вирішено відправити послів і випробувати кожну віру на місцях. Найсильніше враження справило богослужіння греків у храмі Св. Софії, Премудрості Божої (Константинополь). 987 р. кн. Володимир виступив у похід на м. Херсонес (Корсунь) в Криму, яке тоді належало Візантійській імперії, аби домогтися руки царівни Анни. Умовою шлюбу було прийняття кн. Володимиром віри Христової. Коли Анна прибула до Херсонеса, кн. Володимир раптом осліп. Під час хрещення він прозрів. По поверненні до Києва кн. Володимир зібрав 12-ох синів, двір і бояр, охрестив їх і почав скидати ідолів у Дніпро. Охрещені обходили площі та хати киян. Вел. кн. Володимир призначив день всенародного Хрещення і оголосив по всьому місту: «Якщо хтось не прийде зранку на річку, чи то багатий, чи то вбогий, чи жебрак, чи невільник, непокору до мене виявить!». Незгодні втекли. Кияни прийшли туди, де р. Почайна впадає у Дніпро. Люди входили у води Дніпра; священники на чолі з 1-им Київським митр. Михаїлом охрещували їх. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 липня. -----------

#поезія Життя, доволі цікава річ. День минає, — минає ніч. Роки ідут, йде годинник до забуття, Ось ти є, ось ти був, а ось тебе вже на землі нема. Привид щастя на обрії не дає опустити пліч, Ти йдеш через спекотний день, йдеш через крижану ніч. Мета одна — відчути дотик її долонь, Контрольний цілунок, твоїх посивілих скронь. Серце, — невпинний, полум'яний твій мотор, Ганяє по венах гарячу кров. Ти завжди і всюди ідеш вперед. Мабуть не зупинить тебе навіть смерть. Гроші, та золото — пуста труха. У життя, у кожного, є своя ціна. Кожне життя, — це яскравий світ. Людина, — нащадок всіх непрожитих літ. Твій обов'язок, — сяйвом розігнати ніч, Пламеніти душею, як доменна піч. Одне спасенне життя — вже велика ціль. Тому, будь спокійним, і на своєму стій. Нехай довколо, йде по землі війна. Нехай, ніхто не вірить у силу мрій, У життя, у кожного, — є своя ціна. Й ти свій борг повністю заплатив... РудоЛись Донецьк, 10.07.2025г

🇺🇦🏓Чотири медалі виборола юніорська збірна України з настільного тенісу на чемпіонаті Європи серед юніорів і кадетів у чеській Остраві. До здобуття кожної з них причетна Вероніка Матюніна: 🥇«Золото»: Вероніка Матюніна/Даніель Берзоса (Іспанія) (змішаний парний розряд) 🥈«Срібло»: Ольга Понько, Дар'я Ковальова, Вероніка Василенко та Аліна Оврях (командні змагання). 🥈«Срібло»: Вероніка Матюніна/Матільда Пінту (Португалія) (парний розряд). 🥈«Срібло»: Вероніка Матюніна (індивідуальний розряд). 👏Вітаємо і пишаємося! #теніс_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Борися, наша Україно! Борись сміливо, до кінця За мирне, світле, чисте небо, За вільне краще майбуття! Не забуваймо тих Героїв, Котрі пішли у Небеса, Тих, що рятують Україну, Ціною власного життя! ©️Автор невідомий #Слава_Україні!✌️🇺🇦 #Героям_Слава!💙💛 --------------- ΡΙΒΗΟАΠ. ΒΕЛ. КН. ВОЛОДИМИРА З ім'ям рівноап. вел. кн. Володимира (960/963-1015) пов'язана визначна подія в історії нашого народу Хрещення Русі-України. За Володимира розширилися межі держави від Балтійського моря на півночі до р. Буг на півдні. Єдина країна вимагала єдиної об'єднавчої релігії. До Києва почали наїжджати проповідники різних релігій: мусульмани, католики, юдеї. Опісля прибув посланець Патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга. Відпустивши посла, кн. Володимир зібрав раду. Було вирішено відправити послів і випробувати кожну віру на місцях. Найсильніше враження справило богослужіння греків у храмі Св. Софії, Премудрості Божої (Константинополь). 987 р. кн. Володимир виступив у похід на м. Херсонес (Корсунь) в Криму, яке тоді належало Візантійській імперії, аби домогтися руки царівни Анни. Умовою шлюбу було прийняття кн. Володимиром віри Христової. Коли Анна прибула до Херсонеса, кн. Володимир раптом осліп. Під час хрещення він прозрів. По поверненні до Києва кн. Володимир зібрав 12-ох синів, двір і бояр, охрестив їх і почав скидати ідолів у Дніпро. Охрещені обходили площі та хати киян. Вел. кн. Володимир призначив день всенародного Хрещення і оголосив по всьому місту: «Якщо хтось не прийде зранку на річку, чи то багатий, чи то вбогий, чи жебрак, чи невільник, непокору до мене виявить!». Незгодні втекли. Кияни прийшли туди, де р. Почайна впадає у Дніпро. Люди входили у води Дніпра; священники на чолі з 1-им Київським митр. Михаїлом охрещували їх. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 липня. -----------

😥🚆 Трагедія на Ніжинському вокзалі: двох підлітків уразило струмом на даху потяга У Ніжині 15-річний хлопець та 19-річна дівчина вилізли на дах вагона — їх вдарило струмом. Рятувальники оперативно прибули на місце, зняли постраждалих із вагона та передали їх медикам. На жаль, хлопець помер ще до прибуття до лікарні. Дівчина перебуває у реанімації, її стан оцінюють як тяжкий. За попередніми даними, вони самовільно піднялися на вагон. Обставини трагедії з’ясовують правоохоронці. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#цікаве Відчуйте небо над головою: Skylodge Adventure Suites. Для тих, хто шукає незабутніх вражень і не боїться висоти, існує готель, що повністю змінює уявлення про нічліг. Це "Skylodge Adventure Suites" — унікальні прозорі капсули, підвішені до скелі над Священною долиною інків у Перу. Ці неймовірні номери, що нагадують гнізда кондорів, пропонують своїм гостям можливість заснути під мільйоном зірок, споглядаючи величні Анди та містичну долину. Кожна капсула зроблена з аерокосмічного алюмінію та міцного полікарбонату, забезпечуючи повну безпеку та приголомшливий 360-градусний панорамний вид. Але найцікавіше — це шлях до "номера". Щоб дістатися до своєї капсули, потрібно здійснити справжню пригоду: подолати 400-метрову ділянку скелі по спеціальному маршруту "віа феррата" або піднятися за допомогою зиплайну. Після прибуття на гостей чекає вишукана вечеря з вином у сусідній капсулі-їдальні, а вранці — сніданок із незабутнім краєвидом. "Skylodge Adventure Suites" — це не просто готель, а справжній виклик для шукачів пригод та ідеальне місце, щоб відчути повне єднання з природою, не відмовляючись від комфорту.

#поезія Так хочеться літа із запахом Миру, Без звуків сирен і тривожного сну, Щоб знов не відчути холодну зневіру, Бо в нас уже вкрали спокійну весну... Так хочеться літа із запахом Тиші, Де дзвінко лунають пісні солов'я, Де вітер із ніжністю трави колише, І росами вмита родюча земля... Так хочеться літа зі смаком Надії, Що співом птахів поведе в майбуття... Так хочеться літа і здійснення мрії Про наше щасливе і тихе життя... Так хочеться літа зі смаком Любові... Квітучого літа, п'янкого тепла, Щоб пахли хлібами поля волошкові І зникла назавжди ворожа орда... Так хочеться літа із запахом Миру, Щоб більше ніяких новин про війну... Так хочеться, Боже, відверто і щиро, ...Бо в нас уже вкрали спокійну весну... Катерина Рабчун - Мосійчук

#поезія Я розчинюся в шумі крон осокориних, у монотонному гудінні комашні, в блакить небесну оком сокола порину у невагомій напів'яві-напівсні. Мене немає вже. Я – безгомінь досвітня. Пташиний гомін, що до руху будить дні. Я – промінь сонця: заливаю мед у вікна. Я – блиск мальків: то на поверхні, то на дні. Все далі – тітоньок порожні теревені, що над рікою точать ляси й гиготять. Я цілковито обертаюсь на легені, якими дихає розхристане життя! Дивись як тоншають, прозорішають грані! Я весь – суцільний згусток легкості буття. Як спектром барв переливається реальність! Зника й зрина в перервах між серцебиттям. Дивись: в сум'ятті голограм і декорацій, де на лиці – куди не глянь – нема лиця, пульсують сяйвом в непроглядній тьмі окрайці – нескам'янілі, опритомнілі серця... Сашко Обрій.

"Забуття" Та не потрібен ти мені... На щастя... чи на жаль? Вже квіти всі зронили пелюстки. Муркоче котиком печаль. Я більш не прагну вороття, Ні теплих поглядів, ні мрій. Хоча й згадати не змогла б, Яким ти був.... моїм? Так ніжно-лагідно-ласкаво Зів'яли почуття... Думки-пелюстки закружляли І склали слово "забуття". 26.07.23 ©Ірина Вірна #віршотерапія #поезія #irina_virna