🇺🇦💪Медальна злива від українських спортсменів на Всесвітніх іграх-2025 10 серпня. Наша збірна здобула 12 медалей! 🐲Веслування на човнах «Дракон» К-10, 200 м, змішана категорія, 🥉бронза. К-8, 500 м, відкрита категорія, 🥇золото. К-10, 500 м, змішана категорія, 🥈срібло. К-10, 2000 м, змішана категорія, 🥇золото. К-8, 200 м, відкрита категорія, 5 місце. 🥋Джиу-джитсу Файтинг, 62 кг, чоловіки: Богдан Мочульський 🥇золото. 🥊Таїландський бокс Муей Тай Чоловіки 57 кг: Дмитро Шелесько 🥇золото. Чоловіки 71 кг: Олександр Єфіменко 4 місце. 🤿Підводний спорт Плавання в ластах, 200 м, жінки: Софія Гречко 🥇золото, Вікторія Уварова 7 місце. Плавання в ластах, 400 м, чоловіки: Олексій Захаров 🥈срібло Естафета, 4х50 м, чоловіки, ласти: Сергій Сміщенко, Олександр Кузьменко, Давид Єлісєєв та Олексій Захаров 🥈срібло. Естафета, 4х100 м, жінки, ласти: Єлизавета Гречихіна, Софія Гречко, Вікторія Уварова та Анастасія Макаренко 🥉 бронза. Пірнання, 50 м, жінки: Вікторія Уварова, 6 місце. Плавання в біластах, 100 м, чоловіки: Артур Артамонов 8 місце. 🤸‍♂Спортивна акробатика Чоловіча група кваліфікація: Станіслав Кукурудз, Юрій Пуш, Юрій Савка, Тарас Яруш 🥈 срібло. 🏄Воднолижний спорт Вейксерфінг, фінал: Софія Соколова 🥈срібло. 🚣Веслування на байдарках і каное К-1, довга дистанція, чоловіки, фінал: Максим Редько 14 місце. 🧭Спортивне орієнтування: Спринт, жінки: Олена Бабич 34 місце. Спринт, чоловіки: Ілля Отрешко 23 місце. 👊Ушу Саньда 85 кг, чоловіки, 1/4 фіналу: Володимир Шевченко виступить у півфіналі 11 серпня. 🤸Стрибки на батуті Стрибки на акробатичній доріжці, чоловіки: Тімофій Червоний 8 місце. 🫶У збірної України 16 медалей (7🥇, 7🥈, 2🥉) і 4 місце у медальному заліку. 💪Вболіваємо за українців разом! @Спортивний Комітет України #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #Всесвітніігри2025 #TheWorldGames2025Chengdu #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Сьогодні, 11 серпня, свій День народження святкує Максим Грішин, начальник та головний організатор і натхненник ФК "Щит-Калинівка", людина, без якого б і не було цієї команди. Максим щиро закоханий футбол, живе ним! Ми вітаємо його зі святом, зичимо богатирського здоров'я, особистого щастя, успіхів у всіх його справах та починаннях і мирного неба усім нам і миру та процвітання нашій Україні!

Національна Ліга Професійного Боксу України Оновився рейтинг WBС: Богачук та Берінчик в мінусі 🥊 Всесвітня боксерська рада (WBC) опублікувала оновлений рейтинг. Пропонуємо до вашої уваги зміни, що торкнулися українських боксерів. Колишній тимчасовий чемпіон WBC в першій середній вазі (до 69,9 кг) Сергій Богачук (26-2, 24 КО) втратив одну позицію — був першим, а тепер на 2-му місці. Також мінус одна сходинка у колишнього чемпіона світу за версією WBO легковаговика (до 61,2 кг) Дениса Берiнчика (19-1, 9 КО) — був 8-им, а тепер став 9-им. Всі інші представники України залишилися на попередніх позиціях: – Олександр Усик (23-0, 14 КО) – суперважка вага (понад 101,6 кг) – чемпіон світу; – Олександр Гриців (10-0, 5 КО) – бриджервейт (до 101, 6 кг) – #10; – Олександр Гвоздик (21-2, 17 КО) – напівважка вага (до 79,4 кг) – #4; – Карен Чухаджян (25-3, 13 КО) – напівсередня вага (до 66,7 кг) – #15. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

ЧУЄ ГРІШНУ Вберіг Госпо́дь життя, вберіг домівку, В молитві ру́ки зво́дила в сльозах, Не допустив той мотлох-вибухівку, Хоч поряд бу́ло гучно… просто жах. Я про життя в молитві все благала, Тремтіла, наче листя на вітру, Та чи почує Го́сподь – я не знала… А з пам’яті жахіття не зітру. Не хочеться так рано помирати Від вражої ординської руки́, Лишається лиш Господа благати, Щоб не спинив життєвої ріки́. Жахливий ранок у сльозах й тремтінні, В молитві та уявленні про все, Коли навко́ло все в палахкотінні, Й будинком від тих вибухів трясе. Спокійно жити не дає потвора, І серце України – в нього ціль. Настала дійсність ось така сувора, Не закриває ворог цю артіль. Від вибухів повітря аж дзвеніло, Здригалась наша матінка-земля, Та я жива й помешкання вціліло, Напевно Бог щитами затуля. Вберіг Госпо́дь життя, вберіг Всевишній, Я дякую, я дякую за це! Почув мої́ молитви, чує грішну… Зберіг моє́ життєве деревце. 23.01.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1003830

СМЕРТЬ СТАЛІНА Чорні стрічки дратували червоні стяги. Київ від жаху завмер. Ніч пов’язала очі дню. Над імперією трасували зорі. Помер месія комунізму. У смерть його не вірять ортодокси. Як будем жити без тюрми й бича? Прийшла весна, тепліє сонце, заводи розспівалися, гудуть, оновлення землі проходить. Тиран тирана покорив, а часу ні. Час не підвладний навіть Богу. Бідні сподівались розжитись, голодні — наїстись, а тепер? “Із-за гір та з-за високих”. Вже орел не прилетить. Мільйони зеків зітхнули, орел не буде клювати їхні серця. Раби вірять класовим солідарам, Вони стоять на колінах і чекають нового обману, благають впорскнути класовий опіум. Комуністи в “недоумении”, що ж буде тепер в “имении”, їхньому “чудищу огромному”. Попелом трусять голови імперські мотрони. Слізьми змивають брук... Засмучена Євразія. Історія втихомирює, історія просить. Поверхня землі здувається, то мертві перевертаються. Прорвались будні у життя, осипавсь попіл із голів, а сонце висушило сльози, диктатор вже новий, а люди ходять в сози. 1953 Григорій Сагайдак

#поезія Усі мої вірші складаються в імена, У біль, що сягає неба, але не дна, Все, що залишиться по мені — слова і рими, Плани невтілені, про які говорили ми В часи, коли ще не знали слова донати, Коли виходив на сцену зі словами «слава Україні», А тобі не знали, що відповідати, І ти стоїш, як Шрек, укритий цибулевими шарами, Як Гаррі Поттер перед тим капелюхом, але без шраму, Ловець мрій по життю, та не ловець у житі, У намаганні над гніздом зозулі пролетіти, Як твоє минуле пролітає маленьким птахом Над Полтавським шляхом. Пташеня, підкинуте до гнізда, Порахуй до ста, Сонце тут сходить пізно, у нас не так. Далі від дому за окружною зорі Воском прозорим малюють покоси сонні, Місто, що подарує нові історії, Совість, яка визирає із вікон висоток Вулиць, що мали стати тобі тимчасовими. Знов повертаюся у минуле. Пам’ятаю, як дідусь розказував, Що вкручував першу лампочку у селі, І не стримував сліз. Як виписував дві газети: Сільські вісті і Порадницю, З першої вчився поратися, з другої — похмелятися, Я б і зараз їх почитав. Добре, що дід цього вже не бачить, Не збиратиме мокре від сліз нажите в картате збіжжя, Не йтиме з валізами й клунками бездоріжжям Луганщини, Не молитиметься богу, який нікому не допоможе, Боже, добре, що він не бачить, Як те, що було його, стає чужим, Добре, що не дожив. Так сидиш ночами у темряві, поки серце заходиться, І записуєш все, що нашіптують демони З дна колодязя. Скільки текстів написано за п’ять хвилин на хиткому стільчику, Скільки авторів виходить на сцену, аби відкритися, А скільки — просто продекламувати вивчене З кам’яним лицем. Скільки із них читає справді про себе. Тільки одного жодна поетеса сьогодні ще не сказала: Поезія не вимірюється оцінками з глядацького залу, Спробуй взяти з собою горе на сцену і там лиши його, Спробуй прочитати так, як читає Шилова. Потреба в тобі вимірюється глибиною історій, які виніс на сцену, Зрештою кожен із нас залишиться тільки сторінкою в антології слему, Коли дійдеш до моєї, не перегортай одразу. 09.08.25 Сашко Середа

Про присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу (псевдо "Химера") Автор (ініціатор): Бондарук Володимир Володимирович Дата оприлюднення: 18 липня 2025 Відповідь на петицію Текст петиції Підписанти Шановний пане Президенте! Просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) хороброму воїну, патріоту та почесному громадянину м. Тернопіль – молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу, псевдо "Химера" 25.01.1989 - 06.04.2024 рр. Молодший лейтенант ПЕТРИШИН Тарас Петрович (псевдо «Химера»), народився 25 січня 1989 р. у м. Тернопіль. Українець, громадянин України, справжній патріот, вірний побратим, люблячий чоловік, батько. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 21. Закінчив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. У 2007 році під час навчання брав участь у розкопках давньоруського городища Пліснеськ (біля с. Підгірці, Львівська область). З юних років займався національно-патріотичним вихованням молоді рідного міста та області. Проводив вишколи разом із Добровольчим Українським корпусом «Правий сектор» (далі ДУК), а також в громадській організації «Сокіл». Ще у далекому 2009 році створив свою групу, на той час простих юнаків, які готувались гідно дати бій будь-якому ворогу. Пізніше, завдяки вмінню адаптуватись до різних задач та бути всебічно розвинутими, ця група отримала назву «Хамелеон» та розпочала свій бойовий шлях в рядах Добровольчого Українського корпусу разом з Тарасом “Химерою”. У 2021 році підтримав ініціативу Героя України (посмертно) Сергія Коновала «Дім Ветерана» у м. Тернопіль. Все своє життя Тарас був лідером, який впевнено вів за собою друзів та побратимів. Працював на керівних посадах у відомих компаніях. Бойових шлях воїна розпочався ще у 2018 році і тривав цілих 6 років. Маючи важке захворювання – цукровий діабет 1 типу, добровольцем пішов на фронт в лавах ДУК «Правий Сектор». З першого дня повномасштабного вторгнення разом з ДУК вирушив на Київщину та Чернігівщину захищати суверенітет України, у складні 6 резервної сотні ДУК. 08 квітня 2022 року мобілізувався у лави Збройних Сил України, а саме у 7-й ОЦ ССО, який потім став 67 окремою механізованою бригадою, в якій і служив до своєї загибелі. За свій бойовий шлях ПЕТРИШИН Тарас Петрович проходив службу на різних посадах, починаючи від командира групи та закінчуючи заступником командира 2 стрілецького батальйону імені Тараса Бобанича. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Також воював на Куп’янському та Лиманському напрямку. В серпні 2022 під час евакуації поранених побратимів в районі населеного пункту Кодема Донецької області отримав поранення, за що був нагороджений відзнакою МОУ медаллю «За поранення». З травня по грудень 2023 року в складі підрозділу стримував ворога в Серебрянському лісі в районі населеного пункту Діброва Луганської області. З березня 2024-го виконував завдання на напрямку міста Часів Яр. Як заступник командира роти постійно чергував на командно-спостережному пункті на лінії бойового зіткнення, вміло управляв боєм, підтримув морально-психологічний стан особового складу на позиціях, що дозволяло відбивати не один штурм противника та завдавати йому важких втрат. 6 квітня 2024 року молодший лейтенант ПЕТРИШИН Тарас загинув поблизу м. Часів Яр на Донеччині разом зі своїм побратимом - Героєм України (посмертно) лейтенантом КОНОВАЛОМ Сергієм Сергійовичем, перебуваючи на бойовому посту внаслідок ворожого танкового обстрілу. Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі м. Тернополя. Указом Президента України №743/2024 від 31.10.2024 молодший лейтенант Тарас ПЕТРИШИН нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Також нагороджувався відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя», є почесним громадянином м. Тернопіль (посмертно) та почесним громадянином Тернопільської області (посмертно). Для визнання заслуг перед українською нацією та Україною, просимо Вас присвоїти молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу звання Героя України (посмертно). З повагою, побратими та сім’я. https://petition.president.gov.ua/petition/250094?fbclid=PAQ0xDSwMHNJhleHRuA2FlbQIxMQABp3rQ-xCf0YZt29nrnCNBpwTtIiwqKyUtoyFoXTnt1JKsgeFtbPB3x8EEtb-C_aem_9TO3Yy_0oUwjXEVUAZqpVQ

🇺🇦🥋🥇Богдан Мочульський — чемпіон Всесвітніх ігор з джиу-джитсу! Втретє в кар’єрі! У фіналі розділу файтинг, вагова категорія до 62 кг, українець був сильнішим за Екко ван дер Веєра з Нідерландів — 17:12. Тепер в колекції Богдана три золоті медалі Ігор у 🥇Вроцлаві-2017, 🥇Бірмінгемі-2022 та 🥇Ченду-2025! 👏Вітаємо, пишаємося і бажаємо не зупинятися на досягнутому! 📷Спортивний Комітет України #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #Всесвітніігри2025 #TheWorldGames2025Chengdu #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#поезія Я не відчуваю більше твого тепла, Я не бачу тебе поряд. Бо в країні моїй війна, А ти за кордоном. Ти зрадив мене і країну мою! Як посмів? Так на разі я на передовій. Дякуючи богу! Що не на нулі. Побратимів у мене більше нема, Це просто якась катастрофа. Закінчення війни було не дарма, В цьому є моя доля. Допомагала я чим могла, Коли кричить воїн: Все біда ! Я підбігаю кров,нога та черепно мозкова. Турнікет,зелена зона,швидка, шпиталь. А там як у кіно, все що треба робили, Професійні лікарі, дякуючи Бугу! Ми всі живі ? Чи то сон ? 07.08.2025 Лисеня

Serbin Oleg 31 июль в 14:06 · «Бога Нє Відна», сказав «добрий руський»