🤾‍♂️🇺🇦 Визначений склад збірної України перед Євро-2026 - в списку вихованець відділення гандболу ДЮСШ управління освіти і науки БМР Ігор Турченко
🔸 Чоловіча збірна України з гандболу вступає у вирішальний етап підготовки до Євро-2026. З 3-го по 6-те січня синьо-жовті пройдуть збори у словацькому Пряшеві, з 7-го по 12 січня тренуватимуться у швейцарському Вінтертурі, де також зіграють три матчі в рамках міжнародного турніру Yellow cup - проти збірних Швейцарії, Північної Македонії та Бахрейну. Далі - переліт до Норвегії на чемпіонат Європи-2026, що стартує 15 січня.
Нагадаємо суперниками нашої команди на груповій стадії стануть господарів Євро-2026 збірна Норвегії (15.01), переможець минулого Євро збірна Франції (17.01), а також збірна Чехії (19.01).
🔸 Тренерський штаб збірної України визначився зі списком гравців на підготовчі збори. В разі необхідності у складі можуть відбуватися зміни та викликатися гравці з розширеного списку.
Підготовка до Євро-2026
ЗБІРНА УКРАЇНИ З ГАНДБОЛУ
Склад на збори 3-12 січня Пряшів | Вінтертур
🔸 ВОРОТАРІ:
Комок Геннадій (“Бузау”, Румунія )
Новіков Олексій (“Фіверс Маргаретен”, Австрія)
Терехов Антон (“Мінаур Бая-Маре”, Румунія)
🔸 ЛІВІ КРАЙНІ
Артеменко Дмитро (“Азоти Пулави”, Польща)
Савицький Павло (“Азоти Пулави”, Польща)
🔸 ПРАВІ КРАЙНІ
Акіменко Андрій (“Динамо Бухарест”, Румунія)
Глушак Данило (“Сіґішоара”, Румунія)
🔸 ЦЕНТРАЛЬНІ
Денисов Захар (“Політехніка Тімішоара”, Румунія)
Савчук Данило (“Спартак-Київ”, Україна)
Тільте Олександр (“Хапоель Ашдод”, Ізраїль)
🔸 ЛІВІ ПІВСЕРЕДНІ
Міноцький Тарас (“Дюнкерк”, Франція)
Турченко Ігор (“Лімож”, Франція)
Стрельников Максим (“Хробри Глогув”, Польща)
🔸 ПРАВІ ПІВСЕРЕДНІ
Близнюк Ілля (“Карвіна”, Чехія)
Черкащенко Богдан (“Фаагіль”, Кувейт)
🔸 ЛІНІЙНІ
Бурзак Іван (“Островія Остров”, Польща)
Онуфрієнко Олександр (“Целє”, Словенія)
Тютюнник Дмитро (“Мотор”, Україна)
🔸 ГОЛОВНИЙ ТРЕНЕР
Бражник Вадим
#Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport

УКРАЇНСЬКИЙ ЧЕМПІОН ОЛЕКСАНДР УСИК ПРИВІТАВ УКРАЇНЦІВ З НОВИМ РОКОМ
2026 - рік, у який ми заходимо разом. З вірою, з повагою до кожного, хто тримає країну на своїх плечах та з розумінням: наша сила - в нашій єдності.
Давайте памʼятати, що поки ми поруч одне з одним - нас не зламати. Працюємо. Боремось. Вистоїмо.
З Новим роком, дорогі українці 🇺🇦
Слава Богу та Слава Україні!

З вірою в Бога та ЗСУ!

З надією на Перемогу!

З мріями про розквіт України!

Впевнено крокуємо у Новий 2026 рік!

https://youtu.be/aDhGNlbyS-o

Мій 2025! Рік повернення до себе.
Кажуть, що кожен бачить лише верхівку айсберга. Хто не знає мене близько, навряд чи зрозуміє - кожен мій сьогоднішній крок — це не просто рух вперед, це велике повернення.

2025-й став для мене роком втрат, глибоких переосмислень та колосальної праці. Традиційно підбиваю підсумки, бо за кожним пунктом — ціле життя.

🕯️ Про вічне. Нехай з Богом спочивають ті, хто залишив цей світ. Пам’ять про них — це тихий сум, який вчить цінувати кожну мить.

📚 Про розвиток. Я не зупиняюся. Логістика, іноземна мова, 10 семінарів StarLife, сотні зустрічей про фінансову безпеку та страхування життя. Мотиваційна поїздка з Farmasi нагадала: успіх любить тих, хто діє. Лідер клас від Тетяни Бреус, це нова сторінка мого життя.

🌊 Про випробування. Цей рік перевіряв мене на міцність. Від небезпечного випадку в басейні (де мене врятували не лише люди, а й вчасне страхування!) до ДТП наприкінці року. Лікарі, поліція, слідчі — нові знайомства, яких не шукаєш, але які стають частиною досвіду. Суди? Так, вони є. Але «Мережа права» та "Автопоміч" тримають стрій.

⚖️ Про справедливість. Бути корисною — мій поклик. Прикро, коли допомогу військовим та атовцям знецінюють чиновники (Золочівська ВЦА та мерія Бродів). Болить несправедливість щодо "Brody online" та Сергія Нікішина. Але я вірю: Закон один для всіх, і рішення буде справедливим!

☀️ Про нове. Неочікуваний спадок у Монастирку та інвестиція в майбутнє — сонячні панелі. Я будую свою енергонезалежність вже сьогодні.

Мій головний висновок 2025.
Я більше не вірю словам. Тільки діям.
Я не нарікаю на державу, медицину чи пенсійний фонд. Хто розумний — той фінансово грамотний і застрахований. Хто застрахований — той не бачить проблем, а бачить рішення.
Я живу цікаве життя. Складне, але справжнє.
Бажаю кожному з вас жити своє щасливе життя. Бути натхненними, поважати ближніх і брати відповідальність за своє майбутнє у власні руки.
З вірою в дію і справедливість, йду у 2026! ✊✨

ДОБІГ СВОГО КІНЦЯ

Ось ще один добіг свого́ кінця,
Ніко́му зупинить його не вда́лось,
За ним нам не відправити гінця́,
І що було́ у ньому – нам згадалось.

Він швидко біг, ні миті не стояв,
Лишаючи щось кожному у спадок,
Життя в кого́сь він повністю міняв,
Та за собою не зали́шив кладок.

Одним цей рік ще й мудрості додав,
Замислитися інших він заставив,
Нові́ стежини ко́мусь прокладав,
А ко́мусь навіть кри́ла він розправив.

Одні чекали, щоби вже минув,
Бо їм приніс і біль, і втрату, й смуток,
А ко́мусь він надію ще вдихнув,
Бо увінчав собою він здобу́ток.

Сліди свої́ усім нам залиши́в,
Одні – яскраві, інші – чорно-білі,
Та місію сьогодні заверши́в,
Його плоди вже повністю дозрілі.

Зустрінеться в опі́вночі з Нови́м
Й з тієї миті пі́де у минуле,
Сьогодні всі прощаються із ним.
На хвилях підіймались з ним й тону́ли…

Та дякувати Богу, що він був,
За всі уроки і нові́ дороги,
Свої́м крилом він кожного торкнув.
Хай з ним ідуть всі біди і тривоги!

31.12.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

Куплет:
Срібли‌ться іній на долонях втомлених доріг,
Ста́рий гру‌день лишає вчора за порогом.
Ми так чека‌ли, щоб на ві‌кна врешті випав сніг,
І мирний спокій розливався перед Богом.
Надія те‌плиться в серця‌х, немов жива‌ свіча,
Що крізь заві‌ю прокладає шлях додому.

Приспів:
Нехай ця ніч розмиє ме‌жі болю і тривог,
Ми пишемо майбутнє з чистої сторінки.
Під небом синім, де над нами посміхнеться Бог,
Зійду‌ть надії найсвітлішої зерни‌нки.
Настане мир, як перший промінь на світанку,
Засяє тиша в кожному вікні‌.

Куплет:
Ми сплетемо‌ молитву з дива та залізних мрій,
Щоб кожен воїн віднайшов свою доро‌гу.
Хай Новий рік принесе звістку — «ти живий!»,
І подарує нам вели‌чну Перемогу.

Коли годинник відраху‌є першу мить буття‌,
Ми обійме‌мо тих, хто поруч, і хто в небі...
Бо віра в мир — це наше право на життя,
Це все, що зараз нам усім найбільше треба.

Приспів:
Нехай ця ніч розмиє межі бо‌лю і тривог,
Ми пишемо майбутнє з чистої сторінки.
Під небом синім, де над нами посміхнеться Бог,
Зійду‌ть надії найсвітлі‌шої зерни‌нки.
Настане мир, як перший промінь на світа‌нку,
Зася‌є тиша в кожному вікні‌.

Засяє тиша...
Мир прийде...

Росіяни контролюють 80% Гуляйполя, по Степногірську відсоток менший  – Мірошников.
На Запорізькому напрямку росіяни намагаються просунутися в районі Степногірська та Гуляйполя. Так, у Гуляйполі під контролем лишаються близько 20% території. У Степногірську ситуація не менш складна, заявляє військовий кореспондент Богдан Мірошников.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #події
Уявіть собі грудень 1898 року. Київ. Візники настільки завзято сваряться через зимову багнюку, що це вже схоже на оперну арію, пахне свіжою випічкою та великими амбіціями Цукрових Королів. І тут — бабах! — на самому Хрещатику, в розкішній будівлі Міської думи, стається справжня цифрова революція ХІХ століття. Вводять у дію першу централізовану міську телефонну мережу. ☎️

​Це вам не сучасний гаджет, що впізнає власника за поглядом. Тодішній апарат був солідною дерев’яною спорудою з ручкою, яку треба було крутити так натхненно, ніби ви намагаєтеся видобути електрику з варення. А на іншому кінці дроту вас зустрічав голос панночки-телефоністки. Ці дами були справжніми богинями київського Олімпу: лише вони володіли таїнством з’єднання штекерів і, за сумісництвом, знали всі міські секрети ще до того, як їх друкували в газетах. 👩‍💼

​Задоволення це було, м’яко кажучи, елітарним. Абонплата кусалася болючіше за січневий мороз — близько 60 рублів на рік. За ці гроші в ті часи можна було купити невелике стадо вгодованих гусей або забезпечити себе пристойними обідами на кілька місяців. Тому телефон у Києві на зламі століть був не просто засобом зв’язку, а жирним, підкресленим золотом статусом. Перші п’ятсот номерів розійшлися між вершками суспільства, банкірами та державними установами швидше, ніж гарячі пиріжки біля Лаври.
​Кияни миттєво збагнули: магія мідних дротів дозволяє пліткувати зі швидкістю блискавки, не виходячи з теплих капців. Саме в той день місто остаточно розірвало сонні пута провінційності та включилося в глобальний шум прогресу. ⚡️

​Тож наступного разу, коли ваш смартфон замислиться над завантаженням відео на пів секунди, згадайте той героїчний 1898-й. Тоді для звичайного «Як справи?» треба було пройти через терни комутаторів та непохитну логіку пані телефоністки, яка тримала весь Київ у своїх тонких руках.

#поезія
Вмиваються сонні ялини
снігами грудневих сліз.
І мокне патлата чуприна
конячки, що тягне віз.
На возі скарбів чимало -
надія, любов, добро.
Все те, що душа зібрала
за рік. А всьогó було...
У тóрбах сопуть бажання
всі ті, що ще не збулись.
У клунках — дрібнí старання,
що звершились і вдались.
У вузлику — біль та сльози
і розпач в пакунку з фольги.
У скриньці — таро і прогнози
про мир і кінець війни.
В конвертах — молитви й прохання
до Бога, до всіх святих.
У кошику — гріх й покаяння
і вдячність в пучках тугих.
У слоїках, на закрýтках,
як вишні, блищать думки.
І спомини в хустці товчуться
і туляться до щоки...
І мрії. У тайстрі — мрії,
як квіти — духмяні й живі.
І серце від того радіє
і очі стають молоді.
А коник снує помалу,
рипить переповнений віз.
Ще хвилька до того порталу,
де скине багаж. І ніц...

У новому році — нóве.
Дай, Боже, на краще все.
У мирі, добрі, любові
хай кожен своє збере...

Людмила Галінська

МОЛИТВА Й МАМИНА ЛЮБОВ

Яка доба, а звісточки немає,
Нема дзвінка… до цьо́го ж за́вжди був…
А мама на ту звісточку чекає –
Це з перших днів війни́ синок збагнув.

Нема дзвінка, думки́ взяли́ся роєм.
Що трапилось? Чому́ набрать не зміг?
Чи може знову бій іде за боєм?
А може?... Ні!!! Синочок не поліг!

Ідуть думки́, неначе поторо́чі,
Та їх жене́ матуся навсібіч.
Такі страшні в чеканні дні і ночі…
Нема дзвінка… нема. У чо́му ж річ?

В руках стареньку вервичку тримає,
Благає Бога, сина щоб вберіг,
Молитву без упину промовляє,
І ко́си вже біліють, наче сніг.

Тріпоче серце, наче пта́ха в гру́дях,
Думки́, моли́тви, син… і ця війна.
Ракети, танки… міни рвуться всюди,
Вже пекло скрізь. Воює сатана.

Стоїть робота, зовсім не бере́ться,
Що ві́зьме в ру́ки – падає із них,
Бо ірод ще ніяк не схаменеться.
Й чо́му ж бо телефон давно затих?

Присіла ненька, телефон тримає,
Його із рук вона не випуска,
Бо звістку від синочка все чекає,
Найгіршого в думках не допуска.

Уже опівніч, а в думках молитва,
І знову сльози, і думки́, і син…
Невже і зараз в них запекла битва?
І сльози знов, гіркіші, ніж полин.

Ридає, плаче… плаче і голо́сить,
І вервицю в руках вона трима,
Моли́тви мо́лить, Господа все про́сить,
А звісточки від сина все нема.

Над ранок вже й на сон чому́сь склонило,
Так, си́дячи, й здрімалася вона,
Та закололо серце і занило…
Що ж ро́бить ця проклятая війна?

Вже й сон минув, думки пливуть, як хмари,
І вервичка в руках, і телефон…
За що нам куштувать цієї кари?
А може син потрапив у полон?

Вже взя́ла свічку Стрітенську у ру́ки
І приступила знов до молито́в.
Душа болить, нестерпні тії му́ки…
Страшні думки́, у жилах стине кров.

Яка доба, а звісточки немає…
«Всевишній, їх щитом усіх закрий…», –
І день і ніч все Господа благає,
Аж тут СМС: «МАТУСЮ, Я ЖИВИЙ!».

І знов молитва. Дякує в ній Богу,
Що син живий, що звісточка прийшла.
Вимолює ЖИТТЯ всім й ПЕРЕМОГУ.
Та й знову сили в со́бі віднайшла.

Аж сльо́зи градом, а тоді – й рікою,
Очам не вірить і читає знов…
Нічо́го тут не вдіяти з собою –
Така вона, матусина любов.

03.05.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 946924