#поезія
Сирени

З полонів штормів можна врятуватись,
Та від стихій краси і Бог помре.
Пірнаєш в місто моря набагато -
Остерігайся, леґеню, сирен.

Для фурій хвиль кораблетроща - свято.

Краса сирени - пристрасна омана,
Морська гладінь, що стала сховком скель.
З'їв з нею ніч? Вже ранок не настане,
Сніданком щез - світанком не воскрес.

Розвісив вуха, дурню, ти зарано.

Читають юнки ангельскі сонети -
Вуалять звуки їх діяння зле.
Пісень не слухай - колискові смерті,
Наївні вуха пластирем заклей.

Відкриєш сни - почнуть рамена дерти.

Чому вплелись античні ці істоти
В клубок думок, в четвертий вже катрен?
Відлуння міфів назавжди істотні,
А леґенів й тепер війна дере.

Знов не засну від співів цих сирен...


Іван Добруцький

#події
74 роки тому уперше при лікуванні раку застосували радіацію.
Саме цього дня відбулася подія, що назавжди змінила підхід до лікування одного з найстрашніших недугів людства: було офіційно зафіксовано перше застосування радіації в терапії ракових захворювань.
До середини XX століття діагноз "рак" здебільшого звучав як вирок. Хірургічне втручання часто було єдиною опцією, але його ефективність була обмежена стадією та локалізацією пухлини. Відкриття рентгенівських променів Вільгельмом Рентгеном у 1895 році та радіоактивності Антуаном Беккерелем, а пізніше й Марі та П'єром Кюрі, відкрило нову, хоч і вкрай небезпечну, сторінку в медицині.

⚛️ Радіотерапія: Від Експерименту до Стандарту

Хоча ранні, часто неконтрольовані, спроби використання радіоактивних елементів (як-от радій) для впливу на пухлини були і раніше, 1951 рік знаменує початок цілеспрямованого, більш систематизованого та клінічно оформленого підходу. Цей момент став точкою відліку для сучасної радіаційної онкології.
Суть методу ґрунтується на тому, що іонізуюче випромінювання (рентгенівські промені, гамма-промені або частинки) пошкоджує ДНК клітин. Оскільки ракові клітини діляться значно швидше за здорові, вони є більш чутливими до цього пошкодження і втрачають здатність до розмноження, що призводить до загибелі пухлини.

🧪 Шлях до Прогресу

Перші променеві установки були громіздкими і не завжди дозволяли точно дозувати та спрямовувати випромінювання. Це призводило до серйозних побічних ефектів, адже здорові тканини також отримували значну дозу радіації. Проте, отримані результати демонстрували очевидний потенціал: для багатьох пацієнтів, які вважалися невиліковними, радіотерапія дарувала надію на ремісію чи навіть повне одужання.

Ця початкова подія 1951 року стимулювала активний розвиток технологій:
* Створення потужніших і точніших апаратів, як-от лінійні прискорювачі.
* Розробка методів планування лікування (дозиметрія) для мінімізації впливу на здорові органи.
* Поява спеціалізованих технік, як-от брахітерапія (внутрішньотканинне опромінення) та стереотаксична радіохірургія.

💡 Погляд у Майбутнє

Сьогодні радіотерапія залишається одним із трьох "китів" онкології, поряд із хірургією та хіміотерапією. Вона постійно вдосконалюється: системи візуалізації (IGRT), протонна терапія, адаптивна радіотерапія дозволяють лікарям бити точно в ціль з мінімальними супутніми втратами.
Подія 27 жовтня 1951 року — це не просто історичний факт, це свідчення людської рішучості використовувати наукові відкриття для полегшення страждань, навіть попри високі ризики тогочасних технологій. Це була перша сходинка до сучасної, високотехнологічної онкології.

МЧ. НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО

Блж. Нестор (бл. 1056- бл.1114) прийшов у печеру до прп. Антонія і блж. Феодосія, який будував монастир, бажаючи чернечого образу; було йому 17 р. і тоді, хоч не був ще інок, набув чернечої чесноти, наслідуючи життю самих першоначальників свв. Антонія і Феодосія Печеських, від тієї святої двоїни прийняв у всіляку заповідь. Являє-бо в писанні своєму, що мав велику любов до преподобних засновників не словом, але ділом та істиною і що вельми прославляв Бога, бачачи добрі діла, які світяться, тих двох великих світил Руського неба.

Після смерті тих преподобних отців блж. Нестор прийняв образ інока від прп. Стефана, ігумена Печерського, потім і на дияконську ступінь від нього ж виведений був; і тоді, бачачи на собі подвійний ангельський сан, чернечий і дияконський, щоб бути в усьому духовним та істинним рабом Божим; добре знав, що сам Бог сказав: «Бог є дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в істині вклонятись». Однак являє у відомому своєму писанні, як перемагати духа лукавого, що не поклоняється Господеві, а найбільше невимовним смиренням.

Коли братія вирішила викопати мощі прп. Феодосія і перенести їх в Печерську церкву, - тоді був посланий блж. Нестор і, з великою вірою, копаючи вночі, мощі прп. Феодосія викопав і з печери виніс; тоді великим чудесам самовидцем був, як сам про це повідав.

Прожив, трудячись у ділах літописання; по тому переставився у вічність, і покладений був у печері, де й досі почиває.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 жовтня.
-----------

МЧ. НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО

Блж. Нестор (бл. 1056- бл.1114) прийшов у печеру до прп. Антонія і блж. Феодосія, який будував монастир, бажаючи чернечого образу; було йому 17 р. і тоді, хоч не був ще інок, набув чернечої чесноти, наслідуючи життю самих першоначальників свв. Антонія і Феодосія Печеських, від тієї святої двоїни прийняв у всіляку заповідь. Являє-бо в писанні своєму, що мав велику любов до преподобних засновників не словом, але ділом та істиною і що вельми прославляв Бога, бачачи добрі діла, які світяться, тих двох великих світил Руського неба.

Після смерті тих преподобних отців блж. Нестор прийняв образ інока від прп. Стефана, ігумена Печерського, потім і на дияконську ступінь від нього ж виведений був; і тоді, бачачи на собі подвійний ангельський сан, чернечий і дияконський, щоб бути в усьому духовним та істинним рабом Божим; добре знав, що сам Бог сказав: «Бог є дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в істині вклонятись». Однак являє у відомому своєму писанні, як перемагати духа лукавого, що не поклоняється Господеві, а найбільше невимовним смиренням.

Коли братія вирішила викопати мощі прп. Феодосія і перенести їх в Печерську церкву, - тоді був посланий блж. Нестор і, з великою вірою, копаючи вночі, мощі прп. Феодосія викопав і з печери виніс; тоді великим чудесам самовидцем був, як сам про це повідав.

Прожив, трудячись у ділах літописання; по тому переставився у вічність, і покладений був у печері, де й досі почиває.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 жовтня.
-----------

#парки
🌳 Крістерова гірка — парк, що виріс із мрії.
Колись це була ділянка звичайного німецького ткача, який понад усе любив землю й дерева. Вільгельм Крістер перетворив її на зелену оазу з виноградниками, садами та пасікою — і саме з його мрії народився парк, який Київ знає й досі.

📍 вулиця Красицького, 23, Київ

Криптомільйонер з НАБУ Риковцев очолив економічну безпеку в Укрзалізниці – збитки держави на останніх закупівлях уже сягнули 77 млн ​​грн
Після того, як він очолив службу економічної безпеки УЗ, лише на останніх закупках дизпалива, вугілля та вагонів, компанія отримала 77,4 млн грн втрат та опосередковану співпрацю з росіянами.
▪У липні Укрзалізниця провела тендер на 25,2 тис. т дизпалива вартістю 1,04 млрд грн (ціна 41,3 тис. грн/т (без ПДВ)). В УЗ «прикурили» 2,5 тис. грн на кожній тонні соляри, загалом держкомпанія переплатила 64,2 млн. грн.
▪У вересні держкомпанія провела тендер на 14,6 тис. т вугілля вартістю 143,5 млн грн (ціна 9,8 тис. грн/т (без ПДВ)). В УЗ «прикурили» 0,9 тис. грн на кожній тонні вугілля, загалом держкомпанія переплатила 13,2 млн. грн.
▪Укрзалізниця закуповує вагони у ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». 25% акцій заводу належить росіянину Станіславу Гамзалову, власнику виробника вагонів "Завод металоконструкцій" (Енгельс, Саратовська область, РФ).
Ще як детектив НАБУ, Риковцев записав на непрацюючу дружину 13,2 біткойна ($1,5 млн). Також придбав квартири на Липковського, по сусідству зі штаб-квартирою НАБУ, та в елітному ЖК-новобудові на Кудряшова (Мокра) 8-Б, де ціни стартують від 4 млн за однокімнатну квартиру. Нині Риковцев добудовує приміський будинок у Боярці.
Риковцев – чоловік упакований, з потребами. Після одеської податкової роботи в НАБУ видалася йому недостатньо ресурсною, тому він перейшов боротися з корупцією на Укрзалізницю, де можливості, звісно, ​​серйозніші.
Цікавими є обставини отримання посади керівника внутрішньої безпеки Укрзалізниці. Риковцев відкрив кримінальне провадження проти тодішнього начальника безпеки Крицина, звинувативши у тендерних зловживаннях. Потім провів обшук у голови Укрзалізниці Лященка та заручився підтримкою міністра інфраструктури Кубракова, коли той став агентом НАБУ (провокація хабара). Вуаля — Крицина звільнили, а його посаду обійняв чесний та непідкупний детектив НАБУ Риковцев. Результат - багатомільйонний збиток
, - Написав експерт Володимир Бондаренко.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

❗️РФ готується до нових хвиль ударів: Розширюється авіабаза «Енгельс-2», — ГУР
У північній частині бази триває заливання бетону та підготовка 12 нових стоянок для літаків Ту-95МС, Ту-160, Су-34 та Су-35.
Нагадаємо, з "Енгельса-2" Росія здійснює масовані атаки українськими містами.

Найближчі 48 годин будьте уважні та обережні й перебувайте в укриттях під час тривоги!
-------------------------
❗️росіяни почали перекидати Ту-95МС з Далекого Сходу ближче до українського кордону, на аеродром "Оленья", - монітори.
Також вже споряджені борти на інших аеродромах:
▪️На "Енгельсі" - 2 Ту-95МС;
▪️На "Дягилєво" - 5 Ту-95МС.
Зазвичай, так росія діє перед масованим обстрілом.

16 жовтня 1907 року народився Петро Григоренко, радянський генерал, який став дисидентом, членом-засновником московської та Української гельсінської груп.

Успішна військова кар’єра, викладацька діяльність, наукові ступені та визнання супроводжували Петра Григоренка до 1961-го.

Злам стався 7 вересня на партконференції ленінського району у москві. Під час обговорення проекту Програми кпсс він виступив з критикою політичної системи в срср. 💬«Страшнішого я ніколи не переживав. – Занотував у «Споминах» Петро Григоренко. – То був найжахливіший момент мого життя. Але це була й моя зоряна година…Ми схвалюємо проект програми, в якому засуджуємо культ особи сталіна, але постає питання: чи все робиться, щоб культ особи не повторився?»

За такий демарш Григоренка усунули від викладацької діяльності і відправили «у вигнання в Уссурійський край» на службу в Далекосхідний військовий округ. Відчувши на собі арешт та примусове дворічне психіатричне лікування, Григоренко публічно говорив про відсутність історичної правди та застосування карної психіатрії у радянському союзі.

1966-го Григоренко познайомився із письменником Олексієм Костеріним, який нього із проблемою «покараних народів» – народів, депортованих із місць споконвічного проживання в період війни, зокрема і з проблемою одного з них – кримських татар, – сам Григоренко пов'язував із впливом письменника Олексія Евграфовича Костеріна, з яким він познайомився навесні 1966 року. Скоро Петро Григорович став не просто спостерігачем, але активним учасником руху за повернення кримських татар.

5 вересня 1967 року був ухвалений Указ Президії Верховної Ради срср «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму», який Григоренко назвав «найбрехливішим і найбільш лицемірним указом з усіх виданих щодо кримських татар». У нього були вагомі підстави таким чином визначити значення цього документа вищого органу радянської влади.

💬«Внесок Григоренка в правозахисний рух надзвичайний. Після спілкування з ним долучився до правозахисників академік Сахаров, – в одному з інтерв’ю говорив Мустафа Джемілєв. – Ніхто у світі не зробив для кримських татар стільки, скільки зробив Петро Григоренко. Його численні інерв’ю, заяви, прес-конференції сприяли тому, що кримськотатарська проблема вийшла за межі радянського союзу».

Кримські татари побоювались, що з Григоренком можуть розправитись, тому намагались його убезпечити. Із Узбекистану приїхала група молодих кримських татар, які таємно стежили за помешканням генерала і супроводжували його містом. Сам Григоренко не знав, що має таку охорону.

1977-го влада дозволила йому поїхати на лікування до США. За кілька місяців його позбавили радянського громадянства. У лютому 1978-го Петро Григоренко на прес-конференції у Нью-Йорку сказав, що це найсумніший день у житті:🗺💬«Мене позбавили права померти на Батьківщині».

🕯Помер Петро Григоренко 21 лютого 1987-го у Нью – Йорку, похований на українському цвинтарі Баундбрук (штат Нью-Джерсі) у США.

14 жовтня 1954 року народився Микола Кунцевич. Він був одним із наймолодших українських політв'язнів СРСР, дисидентом, отримав три судових вироки і відбув 12 із 14 років ув'язнення.

Микола Кунцевич народився у Києві. Закінчив естрадно-циркове училище, працював у цирку, потім став ведучим програм, читав український гумор і сам писав вірші та байки.

У травні 1974 року Микола Кунцевич прочитав дві свої байки «Горила» і «Ворона» біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Києві.

Через деякий час його заарештували і згодом засудили до 5 років позбавлення волі за «злісне хуліганство». Тоді ж, за словами Миколи Кунцевича, в Лук'янівському СІЗО він потрапив до однієї камери із режисером Сергієм Параджановим.

Другий вирок і покарання на термін у 4,5 роки Микола Кунцевич отримав після того, як у 1981 році його вірші прозвучали в ефірі Радіо Свобода.

Тоді почалися обшуки, і в деяких київських вишах знайшли самвидав, заборонені тексти Кунцевича.

У 1984 році Миколу Кунцевича судили втретє – «за розповсюдження антидержавних матеріалів серед засуджених», бо під час відбування другого терміну покарання на одному з концертів зачитав уривок поеми Євгена Євтушенка «Братская ГЕС».

Микола Кунцевич стверджував, що його адвокатом на цьому процесі був ❗️Віктор Медведчук. Кунцевич розповідав, що, як і у випадку із Василем Стусом, Медведчук просив збільшити висунутий прокурором термін у 3 роки ув'язнення ще на 1 рік 9 місяців та 19 днів із попереднього терміну. Тому, казав Кунцевич, вирок його переписали, а термін ув'язнення подовжили.

У 1987 році Микола Кунцевич долучився до Української Гельсінської спілки. Цього ж року він був звільнений із ув'язнення за амністією, як і багато інших політв'язнів.

У 1989 році Кунцевич став членом Народного руху України та Всеукраїнського товариства репресованих.

Також Микола Кунцевич займався культурно-просвітницькою роботою. Він став художнім керівником гастрольно-концертного об'єднання «Рухконцерт», очолював оргкомітет фестивалів «Дзвін», «Українське сузір'я» та «Коріння наше в Україні». Учасник Євромайдану. Більше 60 разів виступав з віршами зі сцени Майдану. 21.02.2014 контужений в сутичці з "Беркутом", частково втратив зір.

🕯Помер 12 березня 2021 року, похований 16 березня 2021 року на Байковому кладовищі.