• #історія #речі
    Таксофон: Кабінка для сповідей, розбитих сердець та очікування дива ☎️🗽
    До того як світ збожеволів на бездротових мережах, а кожен перехожий почав розмовляти з власною долонею, існували вони — засклені портали в інший світ. Таксофон був не просто засобом зв'язку, а справжнім міським святилищем, де за кілька монет можна було вирішити долю бізнесу або призначити побачення, яке змінить життя. Це був єдиний ґаджет, який вимагав від вас не лише грошей, а й фізичної присутності в конкретній точці простору, часто під дощем і в черзі з незадоволених громадян. 🌧️🪙

    Перший у світі платний телефон з'явився у 1889 році в Гартфорді, штат Коннектикут. Його винахідник, Вільям Грей, прийшов до цієї ідеї через приниження: коли його дружині стало зле, жоден сусід не дозволив йому скористатися приватним апаратом. Грей зрозумів: зв'язок — це занадто інтимно, щоб залежати від чужої ласки, але занадто дорого, щоб бути в кожного. Перші моделі працювали за принципом передоплати: ви кидали монету, вона била по дзвіночку, і оператор на іншому кінці дроту, почувши характерний звук, з'єднував вас із абонентом. Жодної автоматики — тільки акустика та чесність. 🎩🔔

    Класична червона будка «K2», що стала символом Лондона, з'явилася у 1924 році завдяки серу Джайлзу Гілберту Скотту. Дивно, але архітектор, який спроектував собор у Ліверпулі та електростанцію Баттерсі, вклав у телефонну будку не менше монументальності. Він хотів, щоб це був «маленький палац» для кожного, хто має два пенси. І хоча існує міф, ніби ці будки фарбували в червоний, щоб їх було видно в тумані, насправді поштова служба просто обрала свій корпоративний колір. Естетика перемогла функціональність. 🇬🇧🏰

    З появою таксофонів народилася й ціла культура «телефонних хуліганів» та детективних сюжетів. Хто з нас не пам’ятає кіношне кліше: герой забігає в будку, щоб сховатися від переслідувачів, або чекає на доленосний дзвінок саме в автоматі №5 на розі 42-ї вулиці? У таксофона була душа — він міг зберігати запахи чужих парфумів, холод металу та відлуння мільйонів чужих таємниць. 🕵️‍♂️🎬

    Сьогодні таксофони — це майже зниклий вид, «цифрові динозаври» в залізобетонних джунглях. Десь їх перетворюють на міні-бібліотеки, десь на дефібрилятори, а десь вони просто стоять, як пам'ятники епохи, коли ми ще вміли чекати на зв’язок і цінувати кожну хвилину розмови, за яку було сплачено чесно заробленою монетою. 🌳📉
    #історія #речі Таксофон: Кабінка для сповідей, розбитих сердець та очікування дива ☎️🗽 До того як світ збожеволів на бездротових мережах, а кожен перехожий почав розмовляти з власною долонею, існували вони — засклені портали в інший світ. Таксофон був не просто засобом зв'язку, а справжнім міським святилищем, де за кілька монет можна було вирішити долю бізнесу або призначити побачення, яке змінить життя. Це був єдиний ґаджет, який вимагав від вас не лише грошей, а й фізичної присутності в конкретній точці простору, часто під дощем і в черзі з незадоволених громадян. 🌧️🪙 Перший у світі платний телефон з'явився у 1889 році в Гартфорді, штат Коннектикут. Його винахідник, Вільям Грей, прийшов до цієї ідеї через приниження: коли його дружині стало зле, жоден сусід не дозволив йому скористатися приватним апаратом. Грей зрозумів: зв'язок — це занадто інтимно, щоб залежати від чужої ласки, але занадто дорого, щоб бути в кожного. Перші моделі працювали за принципом передоплати: ви кидали монету, вона била по дзвіночку, і оператор на іншому кінці дроту, почувши характерний звук, з'єднував вас із абонентом. Жодної автоматики — тільки акустика та чесність. 🎩🔔 Класична червона будка «K2», що стала символом Лондона, з'явилася у 1924 році завдяки серу Джайлзу Гілберту Скотту. Дивно, але архітектор, який спроектував собор у Ліверпулі та електростанцію Баттерсі, вклав у телефонну будку не менше монументальності. Він хотів, щоб це був «маленький палац» для кожного, хто має два пенси. І хоча існує міф, ніби ці будки фарбували в червоний, щоб їх було видно в тумані, насправді поштова служба просто обрала свій корпоративний колір. Естетика перемогла функціональність. 🇬🇧🏰 З появою таксофонів народилася й ціла культура «телефонних хуліганів» та детективних сюжетів. Хто з нас не пам’ятає кіношне кліше: герой забігає в будку, щоб сховатися від переслідувачів, або чекає на доленосний дзвінок саме в автоматі №5 на розі 42-ї вулиці? У таксофона була душа — він міг зберігати запахи чужих парфумів, холод металу та відлуння мільйонів чужих таємниць. 🕵️‍♂️🎬 Сьогодні таксофони — це майже зниклий вид, «цифрові динозаври» в залізобетонних джунглях. Десь їх перетворюють на міні-бібліотеки, десь на дефібрилятори, а десь вони просто стоять, як пам'ятники епохи, коли ми ще вміли чекати на зв’язок і цінувати кожну хвилину розмови, за яку було сплачено чесно заробленою монетою. 🌳📉
    Love
    1
    102переглядів 1 Поширень
  • Сталь і молитва: Гроза над Вишгородом

    Коли ліси деревлянської землі зімкнулися над пошматованим тілом князя Ігоря, світ вирішив, що Київ упав. У диких хащах Іскоростеня вже святкували перемогу, вважаючи, що влада — це лише право сильного розривати слабкого. Вони чекали на вдову, яка прийде благати про милість або покірно розділить ложе з убивцею свого чоловіка. Але з туманів Дніпра вийшла не жінка, а розпечена совість молодої держави.

    Це був час, коли боги вимагали крові, а люди не знали іншого закону, крім помсти. Ольга перетворила свій біль на крижаний стратегічний розрахунок. Її перші кроки були тихими, наче хода рисі. Посли деревлян, що пливли в човнах із гордовитими посмішками, знайшли свій спокій у глибоких ямах, живцем поховані разом зі своєю пихою. Це був не просто акт люті, це був перший урок державної ієрархії: той, хто зазіхає на трон, стає частиною землі під цим троном.

    Потім було полум’я. Легенда каже про птахів, що несли вогонь під стріхи повсталого міста, але істина була куди суворішою. Ольга спалила старий світ, де кожен племінний вождь міг безкарно диктувати умови. Вона пройшлася диким полем, залишаючи за собою не руїни, а фундаменти. Саме її рука накреслила перші межі податків і законів, замінивши хаотичне грабування впорядкованою волею правителя. Вона стала першим архітектором руського порядку в епоху, що знала лише хаос.

    Але справжня битва Ольги відбулася в залах Константинополя. Серед золота й інтриг Візантії вона вела свою партію проти найхитріших дипломатів того часу. Вона не просто шукала нової віри — вона шукала для свого народу місце в колі цивілізацій. Прийнявши хрещення, Ольга принесла на береги Борисфена світло, яке було гострішим за будь-який варязький меч. Поки її син Святослав шукав слави в далеких степах і битвах, вона випалювала з серця Києва варварство, готуючи грунт для свого онука Володимира.

    Її життя закінчилося в молитві, але почалося в грозі. Вона була жінкою, яка змусила королів рахуватися з Києвом, і вдовою, яка навчила чоловіків боятися зради. Ольга відійшла в історію не як жертва обставин, а як велика тінь, що й досі накриває золоті бані соборів, нагадуючи: справжня влада народжується в горі, гартується в крові та освячується мудрістю.

    #fblifestyle #fblifestylechallenge
    Сталь і молитва: Гроза над Вишгородом Коли ліси деревлянської землі зімкнулися над пошматованим тілом князя Ігоря, світ вирішив, що Київ упав. У диких хащах Іскоростеня вже святкували перемогу, вважаючи, що влада — це лише право сильного розривати слабкого. Вони чекали на вдову, яка прийде благати про милість або покірно розділить ложе з убивцею свого чоловіка. Але з туманів Дніпра вийшла не жінка, а розпечена совість молодої держави. Це був час, коли боги вимагали крові, а люди не знали іншого закону, крім помсти. Ольга перетворила свій біль на крижаний стратегічний розрахунок. Її перші кроки були тихими, наче хода рисі. Посли деревлян, що пливли в човнах із гордовитими посмішками, знайшли свій спокій у глибоких ямах, живцем поховані разом зі своєю пихою. Це був не просто акт люті, це був перший урок державної ієрархії: той, хто зазіхає на трон, стає частиною землі під цим троном. Потім було полум’я. Легенда каже про птахів, що несли вогонь під стріхи повсталого міста, але істина була куди суворішою. Ольга спалила старий світ, де кожен племінний вождь міг безкарно диктувати умови. Вона пройшлася диким полем, залишаючи за собою не руїни, а фундаменти. Саме її рука накреслила перші межі податків і законів, замінивши хаотичне грабування впорядкованою волею правителя. Вона стала першим архітектором руського порядку в епоху, що знала лише хаос. Але справжня битва Ольги відбулася в залах Константинополя. Серед золота й інтриг Візантії вона вела свою партію проти найхитріших дипломатів того часу. Вона не просто шукала нової віри — вона шукала для свого народу місце в колі цивілізацій. Прийнявши хрещення, Ольга принесла на береги Борисфена світло, яке було гострішим за будь-який варязький меч. Поки її син Святослав шукав слави в далеких степах і битвах, вона випалювала з серця Києва варварство, готуючи грунт для свого онука Володимира. Її життя закінчилося в молитві, але почалося в грозі. Вона була жінкою, яка змусила королів рахуватися з Києвом, і вдовою, яка навчила чоловіків боятися зради. Ольга відійшла в історію не як жертва обставин, а як велика тінь, що й досі накриває золоті бані соборів, нагадуючи: справжня влада народжується в горі, гартується в крові та освячується мудрістю. #fblifestyle #fblifestylechallenge
    Love
    1
    98переглядів
  • #історія #речі
    Акварель — це, мабуть, найвибаглівіша та найпоетичніша техніка живопису. Її назва походить від латинського aqua (вода), і це не випадково: саме вода є повноправним співавтором художника, допомагаючи створювати ефект легкості, прозорості та невловимого руху. 🎨💧

    Хоча ми часто асоціюємо акварель із класичними пейзажами XVIII століття, її коріння сягає стародавнього Китаю, де після винаходу паперу в II столітті н.е. почали використовувати водяні фарби для каліграфії та розпису шовку. В Європі ж акварель довгий час вважалася «другорядною» технікою. Її використовували для ескізів, книжкових мініатюр або розфарбовування гравюр, тоді як «справжнім» мистецтвом вважався масивний олійний живопис. 🏛️📜

    Все змінилося завдяки Альбрехту Дюреру. Його «Заєць» (1502 рік) став революцією: він довів, що за допомогою акварелі можна досягти неймовірної деталізації та передати найменші нюанси текстури хутра чи світла. Проте справжній «золотий вік» акварелі настав у Англії в XVIII-XIX століттях. Такі майстри, як Вільям Тернер, перетворили акварель на стихію, навчившись передавати тумани, шторми та світлові ефекти, які олія просто не могла відтворити з такою повітряною легкістю. 🌪️☀️

    Головна особливість акварелі — її безкомпромісність. Олійну фарбу можна зіскребти або зафарбувати новим шаром, але акварель не вибачає помилок. Якщо ви наклали забагато пігменту — прозорість зникає. Якщо папір занадто намок — фарба потече не туди. Це мистецтво «одного дотику», де художник має відчувати настрій води та паперу. 🌊📐

    У XIX столітті акварель стала надзвичайно популярною серед мандрівників та науковців. Маленький набір сухих фарб у металевій коробці легко поміщався в сумку, дозволяючи зафіксувати екзотичні квіти або величні руїни швидше, ніж будь-яка інша техніка. Так акварель стала головним інструментом візуальної хроніки світу до появи фотографії. 🌿🎒

    Сьогодні акварель переживає новий сплеск популярності. Вона приваблює своєю екологічністю, мобільністю та можливістю створювати магію за допомогою лише кількох крапель води. Це річ, яка вчить нас відпускати контроль і дозволяти красі траплятися самій собою. ✨💎
    #історія #речі Акварель — це, мабуть, найвибаглівіша та найпоетичніша техніка живопису. Її назва походить від латинського aqua (вода), і це не випадково: саме вода є повноправним співавтором художника, допомагаючи створювати ефект легкості, прозорості та невловимого руху. 🎨💧 Хоча ми часто асоціюємо акварель із класичними пейзажами XVIII століття, її коріння сягає стародавнього Китаю, де після винаходу паперу в II столітті н.е. почали використовувати водяні фарби для каліграфії та розпису шовку. В Європі ж акварель довгий час вважалася «другорядною» технікою. Її використовували для ескізів, книжкових мініатюр або розфарбовування гравюр, тоді як «справжнім» мистецтвом вважався масивний олійний живопис. 🏛️📜 Все змінилося завдяки Альбрехту Дюреру. Його «Заєць» (1502 рік) став революцією: він довів, що за допомогою акварелі можна досягти неймовірної деталізації та передати найменші нюанси текстури хутра чи світла. Проте справжній «золотий вік» акварелі настав у Англії в XVIII-XIX століттях. Такі майстри, як Вільям Тернер, перетворили акварель на стихію, навчившись передавати тумани, шторми та світлові ефекти, які олія просто не могла відтворити з такою повітряною легкістю. 🌪️☀️ Головна особливість акварелі — її безкомпромісність. Олійну фарбу можна зіскребти або зафарбувати новим шаром, але акварель не вибачає помилок. Якщо ви наклали забагато пігменту — прозорість зникає. Якщо папір занадто намок — фарба потече не туди. Це мистецтво «одного дотику», де художник має відчувати настрій води та паперу. 🌊📐 У XIX столітті акварель стала надзвичайно популярною серед мандрівників та науковців. Маленький набір сухих фарб у металевій коробці легко поміщався в сумку, дозволяючи зафіксувати екзотичні квіти або величні руїни швидше, ніж будь-яка інша техніка. Так акварель стала головним інструментом візуальної хроніки світу до появи фотографії. 🌿🎒 Сьогодні акварель переживає новий сплеск популярності. Вона приваблює своєю екологічністю, мобільністю та можливістю створювати магію за допомогою лише кількох крапель води. Це річ, яка вчить нас відпускати контроль і дозволяти красі траплятися самій собою. ✨💎
    Love
    1
    334переглядів
  • #історія #факт
    ТАЄМНА ПРИСТРАСТЬ ВІКТОРА ГЮГО: СПІРИТИЗМ ТА РОЗМОВИ З ПРИВИДАМИ.
    Острів Джерсі, 1853 рік. Скелястий берег, омитий холодними водами Ла-Маншу, став для Віктора Гюго не лише місцем політичного вигнання, а й брамою в інший світ. Величний інтелект, що створив «Знедолених», опинився в полоні містичної одержимості, яка почалася з одного-єдиного стуку по дерев’яному столу.
    Трагедія, що зламала внутрішній стрижень письменника — загибель його улюбленої доньки Леопольдіни, — шукала виходу. Коли подруга сім’ї Дельфіна де Жирарден запропонувала влаштувати спіритичний сеанс, Гюго спершу поставився до цього з притаманним йому скептицизмом. Проте, коли стіл «заговорив», вистукуючи літери, що склалися в ім’я покійної доньки, раціоналізм генія капітулював перед болем батька. 🕯️
    Протягом наступних двох років щовечора о восьмій Гюго, його родина та близькі друзі збиралися в напівтемряві. Те, що починалося як пошук розради, перетворилося на справжній інтелектуальний марафон з потойбіччям. Гюго був переконаний, що через посередників він веде діалоги з Шекспіром, Данте, Мольєром і навіть із самими абстракціями — Смертю, Драмою та Тінню. Він ретельно записував кожен стук, заповнюючи сотні сторінок «протоколами» цих розмов.
    Ця приватна сторона життя Гюго була сповнена легкої інтелектуальної іронії долі: людина, яка була символом прогресу та боротьби за права людини, щоночі занурювалася в архаїчний туман окультизму. Друзі побоювалися за його психічне здоров’я, адже письменник почав чути кроки в порожніх коридорах і бачити знаки в польоті птахів. Проте саме цей досвід подарував його пізній творчості ту неймовірну метафізичну глибину та містичний трепет, що пронизує його поезію. Гюго вірив, що він не просто пише — він записує диктування Всесвіту. Сеанси припинилися лише тоді, коли один із учасників збожеволів, але для самого Віктора межа між реальним та потойбічним назавжди залишилася прозорою, як туман над океаном. 🌊📜
    #історія #факт ТАЄМНА ПРИСТРАСТЬ ВІКТОРА ГЮГО: СПІРИТИЗМ ТА РОЗМОВИ З ПРИВИДАМИ. Острів Джерсі, 1853 рік. Скелястий берег, омитий холодними водами Ла-Маншу, став для Віктора Гюго не лише місцем політичного вигнання, а й брамою в інший світ. Величний інтелект, що створив «Знедолених», опинився в полоні містичної одержимості, яка почалася з одного-єдиного стуку по дерев’яному столу. Трагедія, що зламала внутрішній стрижень письменника — загибель його улюбленої доньки Леопольдіни, — шукала виходу. Коли подруга сім’ї Дельфіна де Жирарден запропонувала влаштувати спіритичний сеанс, Гюго спершу поставився до цього з притаманним йому скептицизмом. Проте, коли стіл «заговорив», вистукуючи літери, що склалися в ім’я покійної доньки, раціоналізм генія капітулював перед болем батька. 🕯️ Протягом наступних двох років щовечора о восьмій Гюго, його родина та близькі друзі збиралися в напівтемряві. Те, що починалося як пошук розради, перетворилося на справжній інтелектуальний марафон з потойбіччям. Гюго був переконаний, що через посередників він веде діалоги з Шекспіром, Данте, Мольєром і навіть із самими абстракціями — Смертю, Драмою та Тінню. Він ретельно записував кожен стук, заповнюючи сотні сторінок «протоколами» цих розмов. Ця приватна сторона життя Гюго була сповнена легкої інтелектуальної іронії долі: людина, яка була символом прогресу та боротьби за права людини, щоночі занурювалася в архаїчний туман окультизму. Друзі побоювалися за його психічне здоров’я, адже письменник почав чути кроки в порожніх коридорах і бачити знаки в польоті птахів. Проте саме цей досвід подарував його пізній творчості ту неймовірну метафізичну глибину та містичний трепет, що пронизує його поезію. Гюго вірив, що він не просто пише — він записує диктування Всесвіту. Сеанси припинилися лише тоді, коли один із учасників збожеволів, але для самого Віктора межа між реальним та потойбічним назавжди залишилася прозорою, як туман над океаном. 🌊📜
    Like
    1
    459переглядів
  • На півдні України фіксують різке пожвавлення боїв. ⚔️🔥

    За місяць російські війська здійснили майже 1350 штурмів, а на Гуляйпільському напрямку кількість бойових зіткнень зросла на понад 60%, повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.

    Окупанти не лише посилили артилерійські обстріли, а й уперше з початку року застосували бронетехніку в наступі поблизу Гуляйполя. Дві ББМ з десантом намагалися атакувати українські позиції, скориставшись туманом, але були знищені ЗСУ за підтримки FPV-дронів та артилерії. 🚁💥

    Волошин також зазначив, що Росія перекинула на південь близько 1300 солдатів спецконтингенту — в’язнів і хворих.

    За оцінками експертів, ворог намагається прорватися північніше Гуляйполя, використовуючи промерзлий ґрунт і нестачу сил для оборони всієї лінії фронту. Місто залишається під постійним вогнем і має важливе логістичне значення для регіону.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    На півдні України фіксують різке пожвавлення боїв. ⚔️🔥 За місяць російські війська здійснили майже 1350 штурмів, а на Гуляйпільському напрямку кількість бойових зіткнень зросла на понад 60%, повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин. Окупанти не лише посилили артилерійські обстріли, а й уперше з початку року застосували бронетехніку в наступі поблизу Гуляйполя. Дві ББМ з десантом намагалися атакувати українські позиції, скориставшись туманом, але були знищені ЗСУ за підтримки FPV-дронів та артилерії. 🚁💥 Волошин також зазначив, що Росія перекинула на південь близько 1300 солдатів спецконтингенту — в’язнів і хворих. За оцінками експертів, ворог намагається прорватися північніше Гуляйполя, використовуючи промерзлий ґрунт і нестачу сил для оборони всієї лінії фронту. Місто залишається під постійним вогнем і має важливе логістичне значення для регіону. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    69переглядів
  • Мінус 25 градусів! Потужні морози повертаються з новою силою!

    Останнє у січні тепло припадає на 29-те число у четвер. На півночі та сході від нуля до +2 градусів удень. На Заході +4, а на півдні усі 9 градусів тепла. Але сонечка не чекайте, погода буде бридка: невеликий мокрий сніг з дощем, туман, хмарність та ожеледиця на дорогах, яка все ще несе небезпеку.

    Але ситуація почне поступово змінуватися 30-31 січня. На заході та півдні про плюс тепер можна забути, температура впаде до -4 градусів. На Сході до -6-ти. А на півночі, зокрема Києві - усі -10.

    На зміну незначним морозам прийде справжній дубак! Тож шуби та пледи далеко не ховайте - 1 лютого вдарить до -23,а в понеділок 2 лютого -25!
    Мінус 25 градусів! Потужні морози повертаються з новою силою! Останнє у січні тепло припадає на 29-те число у четвер. На півночі та сході від нуля до +2 градусів удень. На Заході +4, а на півдні усі 9 градусів тепла. Але сонечка не чекайте, погода буде бридка: невеликий мокрий сніг з дощем, туман, хмарність та ожеледиця на дорогах, яка все ще несе небезпеку. Але ситуація почне поступово змінуватися 30-31 січня. На заході та півдні про плюс тепер можна забути, температура впаде до -4 градусів. На Сході до -6-ти. А на півночі, зокрема Києві - усі -10. На зміну незначним морозам прийде справжній дубак! Тож шуби та пледи далеко не ховайте - 1 лютого вдарить до -23,а в понеділок 2 лютого -25!
    226переглядів 1Відтворень
  • У Харкові дощ та туман
    Вночі буде -5.

    Буде велика ковзанка.
    Обережно вранці...
    У Харкові дощ та туман Вночі буде -5. Буде велика ковзанка. Обережно вранці...
    116переглядів
  • Неймовірна краса: Одеса оповита туманом - місто пливе у сріблястій імлі, - місцеві канали

    Справжній Сайлент Гілл 🚬
    Неймовірна краса: Одеса оповита туманом - місто пливе у сріблястій імлі, - місцеві канали Справжній Сайлент Гілл 🚬
    107переглядів 0Відтворень
  • 🥶 Перспективи відновлення опалення на Троєщині (Київ) туманні, — Ольга Кошарна, експертка з ядерної енергетики На Троєщині проживає більше 250 тис. людей.
    🥶 Перспективи відновлення опалення на Троєщині (Київ) туманні, — Ольга Кошарна, експертка з ядерної енергетики На Троєщині проживає більше 250 тис. людей.
    89переглядів 0Відтворень
  • #поезія
    Душа має дивну силу:
    вона болить — і все одно живе,
    втомлюється — і все одно світить,
    мов свічка на протязі.

    Вона ховає шрами під теплом,
    і крізь туман шукає берег давній, хоч крила б’ються об холодний лом нездійснених надій і сподівань.

    Нехай тремтить цей вогник ледь живий, його не згасять
    ні вітри, ні зливи.
    Бо поки світиш — ти іще живий,
    і в цій печалі теж буваєш вільний.

    Світанок прийде. Вщухне довга ніч,
    розтане біль у сонячній купелі.
    Тримай свічу.
    Ми серед тисячі віків несем свій світ у цім земнім готелі.

    Євгенія Бик
    #поезія Душа має дивну силу: вона болить — і все одно живе, втомлюється — і все одно світить, мов свічка на протязі. Вона ховає шрами під теплом, і крізь туман шукає берег давній, хоч крила б’ються об холодний лом нездійснених надій і сподівань. Нехай тремтить цей вогник ледь живий, його не згасять ні вітри, ні зливи. Бо поки світиш — ти іще живий, і в цій печалі теж буваєш вільний. Світанок прийде. Вщухне довга ніч, розтане біль у сонячній купелі. Тримай свічу. Ми серед тисячі віків несем свій світ у цім земнім готелі. Євгенія Бик
    Like
    1
    194переглядів
Більше результатів