• #історія #події
    Уявіть собі світ, де немає Google Earth, дронів і тревел-блогерів. Світ, де за лінією горизонту на мапі дійсно живуть дракони або... дива, від яких перехоплює подих. Саме в таку невідомість крокував францисканський місіонер Луї Енпен у далекому 1678 році.
    Він не був першою людиною, яка побачила це диво — корінні народи Америки знали про «Грім води» століттями. Але Енпен став тим, хто відкрив цей видовищний портал для Старого Світу. 🗺️
    Тільки уявіть цю сцену: грудень, сувора зима, дика місцевість. Енпен разом із експедицією Ла Саля продирається крізь хащі, орієнтуючись лише на наростаючий гул, схожий на нескінченний грім. І ось, перед ним відкривається безодня, куди з шаленим ревом падають мільйони літрів води. 😮
    У своїх записах, які пізніше стануть бестселером у Європі, Енпен трохи... «прикрасив» реальність. Під враженням від побаченого він описав водоспад заввишки понад 180 метрів (насправді — близько 50-ти). Але чи можна його звинувачувати? Коли стоїш перед лицем такої величі природи, лінійка в руках стає зайвою. 📏❌
    Для Європи його опис став сенсацією. Ніагара миттєво перетворилася на символ дикої, неприборканої краси Нового Світу. Сьогодні ми робимо там селфі і купуємо магнітики, але спробуйте на мить відчути те, що відчув Енпен: священний трепет перед силою, яка не підвладна людині.
    Історія вчить нас: іноді, щоб побачити справжнє диво, треба просто йти на звук води. 💦
    #історія #події Уявіть собі світ, де немає Google Earth, дронів і тревел-блогерів. Світ, де за лінією горизонту на мапі дійсно живуть дракони або... дива, від яких перехоплює подих. Саме в таку невідомість крокував францисканський місіонер Луї Енпен у далекому 1678 році. Він не був першою людиною, яка побачила це диво — корінні народи Америки знали про «Грім води» століттями. Але Енпен став тим, хто відкрив цей видовищний портал для Старого Світу. 🗺️ Тільки уявіть цю сцену: грудень, сувора зима, дика місцевість. Енпен разом із експедицією Ла Саля продирається крізь хащі, орієнтуючись лише на наростаючий гул, схожий на нескінченний грім. І ось, перед ним відкривається безодня, куди з шаленим ревом падають мільйони літрів води. 😮 У своїх записах, які пізніше стануть бестселером у Європі, Енпен трохи... «прикрасив» реальність. Під враженням від побаченого він описав водоспад заввишки понад 180 метрів (насправді — близько 50-ти). Але чи можна його звинувачувати? Коли стоїш перед лицем такої величі природи, лінійка в руках стає зайвою. 📏❌ Для Європи його опис став сенсацією. Ніагара миттєво перетворилася на символ дикої, неприборканої краси Нового Світу. Сьогодні ми робимо там селфі і купуємо магнітики, але спробуйте на мить відчути те, що відчув Енпен: священний трепет перед силою, яка не підвладна людині. Історія вчить нас: іноді, щоб побачити справжнє диво, треба просто йти на звук води. 💦
    Like
    1
    154views
  • 🇺🇦🤸‍♀️Шість медалей (4🥇, 1🥈, 1🥉) везуть українські гімнасти з міжнародного турніру зі спортивної акробатики, що завершився у польському місті Ланьцут🇵🇱

    🥇«Золото»: Євфросинія Кривицька, Іван Лабунець (змішані пари, дорослі); Максим Марковський, Владислав Репетій (чоловічі пари, дорослі); Дмитро Борщевський, Миколай Хасанов, Володимир Репетій, Микола Сорока (чоловічі групи, дорослі); Власа Хошаба, Микита Кривицький (змішані пари, юніори 13-19 років).
    🥈«Срібло»: Аліна Коваль, Вікторія Сухонос, Вікторія Ткач (жіночі групи, дорослі).
    🥉«Бронза»: Ніка Хасанова, Артем Шаповал (змішані пари, дорослі).
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🤸‍♀️Шість медалей (4🥇, 1🥈, 1🥉) везуть українські гімнасти з міжнародного турніру зі спортивної акробатики, що завершився у польському місті Ланьцут🇵🇱 🥇«Золото»: Євфросинія Кривицька, Іван Лабунець (змішані пари, дорослі); Максим Марковський, Владислав Репетій (чоловічі пари, дорослі); Дмитро Борщевський, Миколай Хасанов, Володимир Репетій, Микола Сорока (чоловічі групи, дорослі); Власа Хошаба, Микита Кривицький (змішані пари, юніори 13-19 років). 🥈«Срібло»: Аліна Коваль, Вікторія Сухонос, Вікторія Ткач (жіночі групи, дорослі). 🥉«Бронза»: Ніка Хасанова, Артем Шаповал (змішані пари, дорослі). #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    85views
  • 🇺🇦🤸‍♀️Шість медалей (4🥇, 1🥈, 1🥉) везуть українські гімнасти з міжнародного турніру зі спортивної акробатики, що завершився у польському місті Ланьцут🇵🇱

    🥇«Золото»: Євфросинія Кривицька, Іван Лабунець (змішані пари, дорослі); Максим Марковський, Владислав Репетій (чоловічі пари, дорослі); Дмитро Борщевський, Миколай Хасанов, Володимир Репетій, Микола Сорока (чоловічі групи, дорослі); Власа Хошаба, Микита Кривицький (змішані пари, юніори 13-19 років).
    🥈«Срібло»: Аліна Коваль, Вікторія Сухонос, Вікторія Ткач (жіночі групи, дорослі).
    🥉«Бронза»: Ніка Хасанова, Артем Шаповал (змішані пари, дорослі).

    👏Вітаємо спортсменів та тренерів!

    #will2win #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #спортивнаакробатика #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🤸‍♀️Шість медалей (4🥇, 1🥈, 1🥉) везуть українські гімнасти з міжнародного турніру зі спортивної акробатики, що завершився у польському місті Ланьцут🇵🇱 🥇«Золото»: Євфросинія Кривицька, Іван Лабунець (змішані пари, дорослі); Максим Марковський, Владислав Репетій (чоловічі пари, дорослі); Дмитро Борщевський, Миколай Хасанов, Володимир Репетій, Микола Сорока (чоловічі групи, дорослі); Власа Хошаба, Микита Кривицький (змішані пари, юніори 13-19 років). 🥈«Срібло»: Аліна Коваль, Вікторія Сухонос, Вікторія Ткач (жіночі групи, дорослі). 🥉«Бронза»: Ніка Хасанова, Артем Шаповал (змішані пари, дорослі). 👏Вітаємо спортсменів та тренерів! #will2win #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #спортивнаакробатика #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    145views
  • #історія #події
    Запізніла мрія: "Золота осінь" Карпатської України 🍂🏔️.
    23 листопада 1938 року стало днем, коли українці по той бік Карпат нарешті отримали те, що їм обіцяли міжнародні договори ще 20 років тому. Цього дня набув чинності конституційний закон Чехословацької республіки, який остаточно затверджував широку автономію Підкарпатської Русі — краю, що дедалі впевненіше називав себе Карпатською Україною.
    Але цей тріумф мав гіркий присмак. Це була перемога, вирвана у долі в останній момент, коли Європа вже тріщала по швах. 🗺️💔
    Після Мюнхенської змови, коли Гітлер почав шматувати Чехословаччину, Прага ослабла. Щоб втримати державу від повного розпаду, центральний уряд нарешті пішов на поступки українцям. Очолив автономний уряд отець Августин Волошин — постать, яка стала символом цього короткого, але яскравого періоду державотворення.
    "Підтвердження кордонів", про яке йшлося в документах, було трагічним. За кілька тижнів до цього, внаслідок Віденського арбітражу, Угорщина (союзниця нацистської Німеччини) відібрала у краю його серце — міста Ужгород та Мукачево, а також родючі долини.
    Уряд Волошина був змушений переїхати до невеликого містечка Хуст, яке раптово стало столицею. Уявіть собі цю атмосферу: маленьке провінційне місто, переповнене біженцями з окупованих угорцями територій, урядовцями, військовими новоствореної "Карпатської Січі" та патріотичною молоддю. 🏫🇺🇦
    Попри втрати, цей день дав старт неймовірному національному піднесенню. У Хусті відкривалися українські школи, театр, виходили газети. Це був унікальний історичний шанс — невеликий клаптик української землі на кілька місяців став центром тяжіння для всіх, хто мріяв про власну державу.
    Автономія 1938 року стала генеральною репетицією незалежності. Вона показала світові, що українці здатні до самоорганізації навіть у найгірших геополітичних умовах. Це був короткий "золотий листопад" перед кривавим березнем 1939-го, коли цей острівець свободи доведеться захищати зі зброєю в руках. ⚔️
    #історія #події Запізніла мрія: "Золота осінь" Карпатської України 🍂🏔️. 23 листопада 1938 року стало днем, коли українці по той бік Карпат нарешті отримали те, що їм обіцяли міжнародні договори ще 20 років тому. Цього дня набув чинності конституційний закон Чехословацької республіки, який остаточно затверджував широку автономію Підкарпатської Русі — краю, що дедалі впевненіше називав себе Карпатською Україною. Але цей тріумф мав гіркий присмак. Це була перемога, вирвана у долі в останній момент, коли Європа вже тріщала по швах. 🗺️💔 Після Мюнхенської змови, коли Гітлер почав шматувати Чехословаччину, Прага ослабла. Щоб втримати державу від повного розпаду, центральний уряд нарешті пішов на поступки українцям. Очолив автономний уряд отець Августин Волошин — постать, яка стала символом цього короткого, але яскравого періоду державотворення. "Підтвердження кордонів", про яке йшлося в документах, було трагічним. За кілька тижнів до цього, внаслідок Віденського арбітражу, Угорщина (союзниця нацистської Німеччини) відібрала у краю його серце — міста Ужгород та Мукачево, а також родючі долини. Уряд Волошина був змушений переїхати до невеликого містечка Хуст, яке раптово стало столицею. Уявіть собі цю атмосферу: маленьке провінційне місто, переповнене біженцями з окупованих угорцями територій, урядовцями, військовими новоствореної "Карпатської Січі" та патріотичною молоддю. 🏫🇺🇦 Попри втрати, цей день дав старт неймовірному національному піднесенню. У Хусті відкривалися українські школи, театр, виходили газети. Це був унікальний історичний шанс — невеликий клаптик української землі на кілька місяців став центром тяжіння для всіх, хто мріяв про власну державу. Автономія 1938 року стала генеральною репетицією незалежності. Вона показала світові, що українці здатні до самоорганізації навіть у найгірших геополітичних умовах. Це був короткий "золотий листопад" перед кривавим березнем 1939-го, коли цей острівець свободи доведеться захищати зі зброєю в руках. ⚔️
    Love
    1
    366views
  • В Тель-Авиве и Хайфе «Океан Ельзи: Спостереження Шторму» — документальный фильм о легендарной украинской группе — покажут 2 и 9 декабря 2025 года.

    Это не просто кино для фанатов. Это документальный биографический фильм, посвящённый истории «Океана Ельзи» — от первых шагов во Львове до стадионов по всему миру, от сомнений и веры в себя до статуса символа целого поколения. Песни, которые стали голосом независимой Украины, получают своё честное экранное признание.

    Премьера в Украине состоялась 6 ноября 2025 года. Уже в первые дни фильм собрал более двадцати тысяч зрителей и значительные кассовые сборы. Важно, что часть доходов первых выходных пошла на реабилитацию украинских военнослужащих — жест поддержки, который подчеркнул: этот проект создан не только о музыке, но и о людях, которые сегодня защищают страну.

    В фильм вошли уникальные архивы: концертные записи разных лет, закулисные моменты, домашние видео, студийная работа, фрагменты репетиций. Многие материалы десятилетиями находились в личных архивах участников и продюсеров и никогда раньше не публиковались. Зрители увидят искренние, незаметные детали — то, что формирует настоящую историю группы.

    Среди интервью — музыканты разных составов, приглашённые инструменталисты, звукорежиссёры, организаторы первых туров, а также представители украинской музыкальной индустрии, которые наблюдали, как формировался феномен «Океана Ельзи». Это не глянцевая легенда, а честный разговор: что стояло за успехом, какие конфликты переживала группа, как решались кризисы, и почему они всё равно шли дальше.

    Фильм привозится в Израиль благодаря культурной инициативе Знято в Україні / Created in Ukraine, которая системно развивает украинскую культуру в Израиле: организует кинопоказы, фестивали, встречи и создаёт пространство, где украинская община может оставаться в контакте со своей культурой. Показ в Израиле — это культурный мост, напоминание о том, что творчество, свобода и диалог продолжаются, несмотря на тревоги и войну.

    Особенно важен этот фильм для тех, кто:
    • помогает Украине здесь, в Израиле;
    • поддерживает волонтёрские инициативы;
    • ищет культурные точки опоры;
    • хочет привести друзей-израильтян и показать им часть украинской истории;
    • работает с общиной и помогает людям не терять связь со своими корнями.

    Такие истории нужны тем, кто верит, что культура — это не менее важный фронт. Поддержать его можно не только словом, но и присутствием.

    Отдельно — для тех, кто волонтёрит, помогает ВСУ, собирает гуманитарную помощь или участвует в инициативных группах: этот фильм станет эмоциональной точкой соприкосновения, напоминанием, ради чего всё делается, и что музыка и искусство по-прежнему остаются голосом Украины.

    Смотрите также: кому это особенно нужно увидеть — мы написали в отдельном посте нашей страницы:
    👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid0zaYqRaPf2KZX6...

    Что для вас значит музыка «Океана Ельзи»? Пойдёте ли вы на показ в Тель-Авиве или Хайфе? Какие песни стали вашим личным саундтреком?

    Все подробности о премьере и создателях фильма — в нашей статье:
    👉 https://news.nikk.co.il/sposterezhennya-shtormu/

    #НАновости #NAnews #Ukraine #Israel #OkeanElzy #ОкеанЕльзи #культура #украинцывИзраиле #CreatedInUkraine
    В Тель-Авиве и Хайфе «Океан Ельзи: Спостереження Шторму» — документальный фильм о легендарной украинской группе — покажут 2 и 9 декабря 2025 года. Это не просто кино для фанатов. Это документальный биографический фильм, посвящённый истории «Океана Ельзи» — от первых шагов во Львове до стадионов по всему миру, от сомнений и веры в себя до статуса символа целого поколения. Песни, которые стали голосом независимой Украины, получают своё честное экранное признание. Премьера в Украине состоялась 6 ноября 2025 года. Уже в первые дни фильм собрал более двадцати тысяч зрителей и значительные кассовые сборы. Важно, что часть доходов первых выходных пошла на реабилитацию украинских военнослужащих — жест поддержки, который подчеркнул: этот проект создан не только о музыке, но и о людях, которые сегодня защищают страну. В фильм вошли уникальные архивы: концертные записи разных лет, закулисные моменты, домашние видео, студийная работа, фрагменты репетиций. Многие материалы десятилетиями находились в личных архивах участников и продюсеров и никогда раньше не публиковались. Зрители увидят искренние, незаметные детали — то, что формирует настоящую историю группы. Среди интервью — музыканты разных составов, приглашённые инструменталисты, звукорежиссёры, организаторы первых туров, а также представители украинской музыкальной индустрии, которые наблюдали, как формировался феномен «Океана Ельзи». Это не глянцевая легенда, а честный разговор: что стояло за успехом, какие конфликты переживала группа, как решались кризисы, и почему они всё равно шли дальше. Фильм привозится в Израиль благодаря культурной инициативе Знято в Україні / Created in Ukraine, которая системно развивает украинскую культуру в Израиле: организует кинопоказы, фестивали, встречи и создаёт пространство, где украинская община может оставаться в контакте со своей культурой. Показ в Израиле — это культурный мост, напоминание о том, что творчество, свобода и диалог продолжаются, несмотря на тревоги и войну. Особенно важен этот фильм для тех, кто: • помогает Украине здесь, в Израиле; • поддерживает волонтёрские инициативы; • ищет культурные точки опоры; • хочет привести друзей-израильтян и показать им часть украинской истории; • работает с общиной и помогает людям не терять связь со своими корнями. Такие истории нужны тем, кто верит, что культура — это не менее важный фронт. Поддержать его можно не только словом, но и присутствием. Отдельно — для тех, кто волонтёрит, помогает ВСУ, собирает гуманитарную помощь или участвует в инициативных группах: этот фильм станет эмоциональной точкой соприкосновения, напоминанием, ради чего всё делается, и что музыка и искусство по-прежнему остаются голосом Украины. Смотрите также: кому это особенно нужно увидеть — мы написали в отдельном посте нашей страницы: 👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid0zaYqRaPf2KZX6t5bgmrkNq8iAU7rcdunQeENDJjZEYrsKZMs2FRiXznaj2YzmpJol Что для вас значит музыка «Океана Ельзи»? Пойдёте ли вы на показ в Тель-Авиве или Хайфе? Какие песни стали вашим личным саундтреком? Все подробности о премьере и создателях фильма — в нашей статье: 👉 https://news.nikk.co.il/sposterezhennya-shtormu/ #НАновости #NAnews #Ukraine #Israel #OkeanElzy #ОкеанЕльзи #культура #украинцывИзраиле #CreatedInUkraine
    WWW.FACEBOOK.COM
    Error
    1Kviews
  • #історія #події
    19 листопада 1989 року стало днем, коли в Києві було поховано не лише трьох українських дисидентів. Цього дня було поховано страх і відроджено гідність.
    Це була ледь не перша масова, відкрита та демонстративно проукраїнська акція в тоді ще радянській столиці, яку влада не наважилася жорстоко розігнати.

    🔥 Символіка Нескореності

    Василь Стус, Юрій Литвин та Олекса Тихий — це три гіганти українського шістдесятництва, які не зламалися під тиском репресивної системи. Вони були засуджені за «антирадянську агітацію» на десятки років ув'язнення і померли в таборах суворого режиму біля села Кучино (Пермська область, РФ).
    Перепоховання стало можливим лише на хвилі «Перебудови» завдяки зусиллям української громадськості, активістів та сімей.

    📢 Хід Процесії: Перший Майдан

    Труни з прахом 18 листопада привезли літаком з Уралу. Вже наступного дня, 19 листопада, траурна процесія рушила Києвом. Це була не просто похоронна церемонія, а справжній акт національної єдності та непокори:
    * Маршрут: Від Свято-Покровської церкви на Куренівці до Софійського майдану, а звідти — до Байкового кладовища.
    * Символи: Тисячі людей несли синьо-жовті прапори, тримали портрети поетів та свічки. Це була демонстрація української сили просто під носом у вмираючої імперії.
    * Значення: Ця хода, по суті, стала «генеральною репетицією» незалежності та одним із перших масових актів непокори, що отримав назву «перший Майдан».
    Саме тоді українці побачили, що їх багато, і що вони здатні чинити спільний тиск. 19 листопада 1989 року стало потужною психологічною перемогою, яка наблизила 1991 рік.

    Вічна пам’ять тим, хто боровся і переміг навіть після смерті. 🙏🇺🇦
    #історія #події 19 листопада 1989 року стало днем, коли в Києві було поховано не лише трьох українських дисидентів. Цього дня було поховано страх і відроджено гідність. Це була ледь не перша масова, відкрита та демонстративно проукраїнська акція в тоді ще радянській столиці, яку влада не наважилася жорстоко розігнати. 🔥 Символіка Нескореності Василь Стус, Юрій Литвин та Олекса Тихий — це три гіганти українського шістдесятництва, які не зламалися під тиском репресивної системи. Вони були засуджені за «антирадянську агітацію» на десятки років ув'язнення і померли в таборах суворого режиму біля села Кучино (Пермська область, РФ). Перепоховання стало можливим лише на хвилі «Перебудови» завдяки зусиллям української громадськості, активістів та сімей. 📢 Хід Процесії: Перший Майдан Труни з прахом 18 листопада привезли літаком з Уралу. Вже наступного дня, 19 листопада, траурна процесія рушила Києвом. Це була не просто похоронна церемонія, а справжній акт національної єдності та непокори: * Маршрут: Від Свято-Покровської церкви на Куренівці до Софійського майдану, а звідти — до Байкового кладовища. * Символи: Тисячі людей несли синьо-жовті прапори, тримали портрети поетів та свічки. Це була демонстрація української сили просто під носом у вмираючої імперії. * Значення: Ця хода, по суті, стала «генеральною репетицією» незалежності та одним із перших масових актів непокори, що отримав назву «перший Майдан». Саме тоді українці побачили, що їх багато, і що вони здатні чинити спільний тиск. 19 листопада 1989 року стало потужною психологічною перемогою, яка наблизила 1991 рік. Вічна пам’ять тим, хто боровся і переміг навіть після смерті. 🙏🇺🇦
    Like
    2
    342views
  • Всесвітній день свободи
    Всесвітній день свободи (World Freedom Day) – це не просто пам’ять про минуле, це визнання того, що боротьба за свободу триває в усьому світі. Це свято засноване у США президентом Джорджем Бушем на честь падіння Берлінської стіни та кінця комуністичного правління в Центральній і Східній Європі. Це день, щоб замислитися над важливістю свободи як основоположного права людини і підтвердити нашу відданість захисту свободи, де б вона не перебувала під загрозою.

    Такі лідери, як президент Рональд Рейган, відіграли ключову роль у завершенні холодної війни, а його знаменита промова “Зруйнуйте цю стіну!” у червні 1987 року уособлювала поштовх до подолання бар’єрів на шляху до свободи. Всесвітній день свободи слугує нагодою визнати зусилля таких лідерів і вплив їхньої рішучості перед обличчям авторитаризму.


    Історія дає нам цінні уроки про ціну свободи та пильність, необхідну для її збереження. Відзначаючи падіння Берлінського муру, ми нагадуємо про необхідність політики та реформ, які мають захистити демократію від посилення репресивних режимів.

    Свобода як фундаментальне право
    Відзначення Всесвітнього дня свободи підкреслює віру в те, що свобода є невід’ємним правом для всіх людей. Це день, коли ми можемо насолоджуватися нашими свободами і бути солідарними з тими, хто продовжує боротися за свою свободу.

    Всесвітній день свободи нагадує про невпинне прагнення людини до свободи і демократії. Цей день, що відзначається 9 листопада, знаменує собою падіння Берлінського муру – подію, яка не лише змінила геополітичний ландшафт Європи, але й символізувала глобальну перемогу свободи над гнітючими силами комунізму.

    9 листопада 1989 року світ із трепетом спостерігав, як Берлінський мур, що розділяв Східний і Західний Берлін протягом майже трьох десятиліть, був зруйнований тими самими людьми, яких він розділяв. Ця монументальна подія ознаменувала кінець комуністичного правління в Центральній і Східній Європі і проклала шлях до об’єднання Німеччини. Знесення стіни стало потужним символом перемоги демократії та прагнення до свободи і єдності.

    У Сполучених Штатах Америки Всесвітній день свободи був встановлений як федеральне свято президентом Джорджем Бушем у 2001 році. Це день святкування закінчення холодної війни і вшанування хоробрості та рішучості тих, хто боровся проти комунізму.

    Всесвітній день свободи є свідченням незламного духу людської стійкості і всезагального прагнення до свободи. Відзначаючи цей день, пам’ятаймо про жертви, принесені за свободу, і продовжуймо прагнути до світу, де свобода є реальністю для всіх.

    Всесвітній день свободи Всесвітній день свободи (World Freedom Day) – це не просто пам’ять про минуле, це визнання того, що боротьба за свободу триває в усьому світі. Це свято засноване у США президентом Джорджем Бушем на честь падіння Берлінської стіни та кінця комуністичного правління в Центральній і Східній Європі. Це день, щоб замислитися над важливістю свободи як основоположного права людини і підтвердити нашу відданість захисту свободи, де б вона не перебувала під загрозою. Такі лідери, як президент Рональд Рейган, відіграли ключову роль у завершенні холодної війни, а його знаменита промова “Зруйнуйте цю стіну!” у червні 1987 року уособлювала поштовх до подолання бар’єрів на шляху до свободи. Всесвітній день свободи слугує нагодою визнати зусилля таких лідерів і вплив їхньої рішучості перед обличчям авторитаризму. Історія дає нам цінні уроки про ціну свободи та пильність, необхідну для її збереження. Відзначаючи падіння Берлінського муру, ми нагадуємо про необхідність політики та реформ, які мають захистити демократію від посилення репресивних режимів. Свобода як фундаментальне право Відзначення Всесвітнього дня свободи підкреслює віру в те, що свобода є невід’ємним правом для всіх людей. Це день, коли ми можемо насолоджуватися нашими свободами і бути солідарними з тими, хто продовжує боротися за свою свободу. Всесвітній день свободи нагадує про невпинне прагнення людини до свободи і демократії. Цей день, що відзначається 9 листопада, знаменує собою падіння Берлінського муру – подію, яка не лише змінила геополітичний ландшафт Європи, але й символізувала глобальну перемогу свободи над гнітючими силами комунізму. 9 листопада 1989 року світ із трепетом спостерігав, як Берлінський мур, що розділяв Східний і Західний Берлін протягом майже трьох десятиліть, був зруйнований тими самими людьми, яких він розділяв. Ця монументальна подія ознаменувала кінець комуністичного правління в Центральній і Східній Європі і проклала шлях до об’єднання Німеччини. Знесення стіни стало потужним символом перемоги демократії та прагнення до свободи і єдності. У Сполучених Штатах Америки Всесвітній день свободи був встановлений як федеральне свято президентом Джорджем Бушем у 2001 році. Це день святкування закінчення холодної війни і вшанування хоробрості та рішучості тих, хто боровся проти комунізму. Всесвітній день свободи є свідченням незламного духу людської стійкості і всезагального прагнення до свободи. Відзначаючи цей день, пам’ятаймо про жертви, принесені за свободу, і продовжуймо прагнути до світу, де свобода є реальністю для всіх.
    464views
  • #поезія
    ... Дозріла осінь... Соком налилась...
    Як пишнотіла хтива молодиця...
    Під ноги впала листяна спідниця...
    П'янких речей від жовтня напилась.

    Палкий коханець осінь роздягав...
    Оголював її тендітні плечі...
    Нашіптував ніжно-солодкі речі...
    Навіки бути разом обіцяв.

    Відмовити в коханні не змогла...
    Всеціло, без остатку, віддалася...
    Перед коханим жовтнем роздяглася...
    Йому безлисті руки простягла.

    Цілунком поєдналися вуста...
    В обіймах жовтня трепетало тіло...
    Останнім листям із гілок летіло...
    Шипшині залишивши намиста.

    Від щастя захміліла голова...
    Не озиралися кружляючи по саду...
    Наперекір нудному листопаду...
    У любощах згорали обидвА.

    Галина Момот
    #поезія ... Дозріла осінь... Соком налилась... Як пишнотіла хтива молодиця... Під ноги впала листяна спідниця... П'янких речей від жовтня напилась. Палкий коханець осінь роздягав... Оголював її тендітні плечі... Нашіптував ніжно-солодкі речі... Навіки бути разом обіцяв. Відмовити в коханні не змогла... Всеціло, без остатку, віддалася... Перед коханим жовтнем роздяглася... Йому безлисті руки простягла. Цілунком поєдналися вуста... В обіймах жовтня трепетало тіло... Останнім листям із гілок летіло... Шипшині залишивши намиста. Від щастя захміліла голова... Не озиралися кружляючи по саду... Наперекір нудному листопаду... У любощах згорали обидвА. Галина Момот
    Love
    Like
    3
    296views
  • #поезія
    Обійми мене сильно-сильно!
    (аби жоден чужий не вдерся)
    Щоб тепло від твоїх обіймів
    дотягнулось до мого серця…
    Обійми мене так, неначе
    обіймаєш мене востаннє
    і навпомацки, мов незрячий,
    закарбовуєш все напам’ять.
    Обійми, боячись зламати,
    так бентежно, неначе квітку…
    Так, немов обіймає мати
    немовля, що прийшло до світу.
    Так, немов обіймає батько
    до вінця ведучи царівну!
    Щоб обійми такі у згадках
    були трепетні і наївні..
    І солодкі, як спілі сливи!
    І нехай би тобі здалося,
    ніби жив дотепер мотивом,
    щоб вдихнути моє волосся…
    Обійми мене ніжно-ніжно –
    аби я відчувала волю
    дременути від тебе спішно!
    (та обрала – таки з тобою…)
    І якщо ти далеко звідси,
    але прагнеш до мене дуже –
    обійми мене через відстань,
    а по тому – її подужай.
    А по тому прийди і просто
    обійми, не злякавши кроком…
    Я вплітаю в своє волосся
    твою силу на довгі роки.

    Ірина Рубець
    #поезія Обійми мене сильно-сильно! (аби жоден чужий не вдерся) Щоб тепло від твоїх обіймів дотягнулось до мого серця… Обійми мене так, неначе обіймаєш мене востаннє і навпомацки, мов незрячий, закарбовуєш все напам’ять. Обійми, боячись зламати, так бентежно, неначе квітку… Так, немов обіймає мати немовля, що прийшло до світу. Так, немов обіймає батько до вінця ведучи царівну! Щоб обійми такі у згадках були трепетні і наївні.. І солодкі, як спілі сливи! І нехай би тобі здалося, ніби жив дотепер мотивом, щоб вдихнути моє волосся… Обійми мене ніжно-ніжно – аби я відчувала волю дременути від тебе спішно! (та обрала – таки з тобою…) І якщо ти далеко звідси, але прагнеш до мене дуже – обійми мене через відстань, а по тому – її подужай. А по тому прийди і просто обійми, не злякавши кроком… Я вплітаю в своє волосся твою силу на довгі роки. Ірина Рубець
    Like
    Love
    2
    265views
  • 😢 Декілька днів щастя… і кілька хвилин мовчазного прощання
    На пероні маленькі ручки ще тягнуться до татка, не розуміючи, куди й чому він їде. Ця мить прощання сповнена трепету, гордості й тихого болю.
    Нехай повернеться живим. Нехай обійми будуть ще теплішими 🙏 💔🥺 "Кожна щаслива зустріч має ціну – біль, який не зменшується, просто стає частиною тебе", – поділилася дружина захисника.
    📹@solomiyka_tunska/TikTok
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    😢 Декілька днів щастя… і кілька хвилин мовчазного прощання На пероні маленькі ручки ще тягнуться до татка, не розуміючи, куди й чому він їде. Ця мить прощання сповнена трепету, гордості й тихого болю. Нехай повернеться живим. Нехай обійми будуть ще теплішими 🙏 💔🥺 "Кожна щаслива зустріч має ціну – біль, який не зменшується, просто стає частиною тебе", – поділилася дружина захисника. 📹@solomiyka_tunska/TikTok #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    482views 1Plays
More Results