• #технології
    OpenAI Prompt Packs — мегабаза промтів за професіями.
    Тупо мастхев: колекція з понад 300 промтів від OpenAI, зібраних за ролями: розробники, менеджери, маркетологи, HR, продажі тощо. Просто берете готовий шаблон і підганяєте під своє завдання.

    Реальна економія часу і нервів. Промти розбиті під взагалі все: складання звітів, аналіз, комунікація, стратегії. Потужно підвищує продуктивність, а головне — доступно всім повністю безкоштовно! https://academy.openai.com/public/tags/prompt-packs-6849a0f98c613939a...
    #технології OpenAI Prompt Packs — мегабаза промтів за професіями. Тупо мастхев: колекція з понад 300 промтів від OpenAI, зібраних за ролями: розробники, менеджери, маркетологи, HR, продажі тощо. Просто берете готовий шаблон і підганяєте під своє завдання. Реальна економія часу і нервів. Промти розбиті під взагалі все: складання звітів, аналіз, комунікація, стратегії. Потужно підвищує продуктивність, а головне — доступно всім повністю безкоштовно! https://academy.openai.com/public/tags/prompt-packs-6849a0f98c613939acef841c
    Love
    1
    7переглядів
  • #музеї
    Музей морського флоту України — це музей, присвячений історії українського торговельного флоту та суднобудування. Первісно він знаходився в будівлі Англійського клубу, зведеній у 1842 році.

    Музейна колекція включає близько 70 тис. експонатів: моделі суден, навігаційні прилади, документи, мапи, морські якорі віком понад 900 років та мистецькі твори мариністики. Особливою окремою експозицією є музей якорів біля Морського вокзалу, де представлені різні типи — від коромислових до багатолапих кішок, що використовували ще вікінги.

    Музей пережив кілька пожеж (2005, 2015, 2016), через що частина експонатів була втрачена, але колекцію вдалося зберегти й перемістити: зараз музей працює в приміщенні Одеського морського порту імені Ф. де Воллана.

    Це місце цікаве не лише для поціновувачів морської історії, а й для всіх, хто хоче побачити рідкісні морські артефакти та дізнатися про розвиток українського флоту.
    #музеї Музей морського флоту України — це музей, присвячений історії українського торговельного флоту та суднобудування. Первісно він знаходився в будівлі Англійського клубу, зведеній у 1842 році. Музейна колекція включає близько 70 тис. експонатів: моделі суден, навігаційні прилади, документи, мапи, морські якорі віком понад 900 років та мистецькі твори мариністики. Особливою окремою експозицією є музей якорів біля Морського вокзалу, де представлені різні типи — від коромислових до багатолапих кішок, що використовували ще вікінги. Музей пережив кілька пожеж (2005, 2015, 2016), через що частина експонатів була втрачена, але колекцію вдалося зберегти й перемістити: зараз музей працює в приміщенні Одеського морського порту імені Ф. де Воллана. Це місце цікаве не лише для поціновувачів морської історії, а й для всіх, хто хоче побачити рідкісні морські артефакти та дізнатися про розвиток українського флоту.
    Love
    1
    46переглядів
  • День Фехнера
    22 жовтня проводиться День Фехнера. Ця міжнародна подія присвячена Густаву Теодору Фехнеру – німецькому вченому, філософу, експериментальному психологу та одному з основоположників психофізики. Цей день сучасні психофізики вважають своїм професійним святом.

    Густав Теодор Фехнер
    Фехнер відомий завдяки багатьом своїм досягненням, але головне та саме важливе з них – «відкриття» психофізики, сфери психології, яка вивчає взаємодію між фізичними процесами, які можна об’єктивно виміряти та дослідити, та суб’єктивними відчуттями людини. Схожі заслуги у цій галузі також приписують Ернсту Генріху Веберу, на лекціях якого в університеті Лейпцигу свого часу був присутній і Фехнер.

    Сьогодні психофізика проникла в практично всі сфери сучасного життя і саме завдяки Фехнеру сформульовані її основні поняття та закони. Вважається, що саме 22 жовтня 1850 року психолог зрозумів, що зв’язок тіла і розуму можна знайти через встановлення кількісного відношення психологічних відчуттів та матеріальних процесів.
    День Фехнера 22 жовтня проводиться День Фехнера. Ця міжнародна подія присвячена Густаву Теодору Фехнеру – німецькому вченому, філософу, експериментальному психологу та одному з основоположників психофізики. Цей день сучасні психофізики вважають своїм професійним святом. Густав Теодор Фехнер Фехнер відомий завдяки багатьом своїм досягненням, але головне та саме важливе з них – «відкриття» психофізики, сфери психології, яка вивчає взаємодію між фізичними процесами, які можна об’єктивно виміряти та дослідити, та суб’єктивними відчуттями людини. Схожі заслуги у цій галузі також приписують Ернсту Генріху Веберу, на лекціях якого в університеті Лейпцигу свого часу був присутній і Фехнер. Сьогодні психофізика проникла в практично всі сфери сучасного життя і саме завдяки Фехнеру сформульовані її основні поняття та закони. Вважається, що саме 22 жовтня 1850 року психолог зрозумів, що зв’язок тіла і розуму можна знайти через встановлення кількісного відношення психологічних відчуттів та матеріальних процесів.
    107переглядів
  • Кольори Всесвіту. Онлайн-лекція про те, як створюються епічні кольорові фото космічних об'єктів.
    #universe #space #galaxy #всесвіт #космос #планети #зірки #галактика #астрономія
    Кольори Всесвіту. Онлайн-лекція про те, як створюються епічні кольорові фото космічних об'єктів. #universe #space #galaxy #всесвіт #космос #планети #зірки #галактика #астрономія
    Like
    1
    315переглядів 5Відтворень
  • #мистецтво
    Папірна Наталія Миколаївна.
    Художниця народилася
    01 листопада 1950 року в місті Харкові.
    У 1970 році закінчила Харківське художнє училище, у 1977 році- Київську державну художню академію, факультет станкової графіки.
    З 1990 року – член Спілки художників України.
    З 1997 року – член Академії мистецтв Нової Зеландії.
    У період з 1991 по 1997 її роботи брали участь у виставках в Лос-Анжелесі, Ліллі, Балтіморі, Лондоні, Окленді, Нюрнберзі та ін. Наталія створила свою власну творчу систему, де її роботи можуть мати абсолютно різний характер і манеру, але при цьому зберігають неповторний почерк.

    У 2003 році присвоєно почесне звання заслуженого художника України.

    Її роботи знаходяться в колекціях музеїв Німеччини, Македонії, Польщі, України, деякі полотна були придбані Міністерством культури України.
    #мистецтво Папірна Наталія Миколаївна. Художниця народилася 01 листопада 1950 року в місті Харкові. У 1970 році закінчила Харківське художнє училище, у 1977 році- Київську державну художню академію, факультет станкової графіки. З 1990 року – член Спілки художників України. З 1997 року – член Академії мистецтв Нової Зеландії. У період з 1991 по 1997 її роботи брали участь у виставках в Лос-Анжелесі, Ліллі, Балтіморі, Лондоні, Окленді, Нюрнберзі та ін. Наталія створила свою власну творчу систему, де її роботи можуть мати абсолютно різний характер і манеру, але при цьому зберігають неповторний почерк. У 2003 році присвоєно почесне звання заслуженого художника України. Її роботи знаходяться в колекціях музеїв Німеччини, Македонії, Польщі, України, деякі полотна були придбані Міністерством культури України.
    Like
    1
    220переглядів
  • ІСТОРІЯ КИЄВА☠️ Анатомічний театр у Києві: що, де, коли і для чого?

    ▪️6 листопада 1853-го в Києві на сучасній вул. Хмельницького, 37 розпочав роботу Анатомічний театр.

    ▪️Це спеціалізована будівля, де у XVII-XIX століттях проводили наукові-дослідницькі покази анатомічних розтинів.

    ▪️Колекція розвитку кісток у театрі була єдиною в усій Європі та вважалася найкращою серед на той час відомих.

    ▪️У 1923 році Анатомічний театр перевели на вул. Мечникова № 5. На 1930 рік у будівлі були аудиторії Київського медичного інституту.

    ▪️Колекції поступово перевозили в інші будівлі. Значна частина їх зберігається у морфологічному корпусі НМУ ім. О.О. Богомольця.

    📌 Нині тут — Національний музей медицини України
    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    ІСТОРІЯ КИЄВА☠️ Анатомічний театр у Києві: що, де, коли і для чого? ▪️6 листопада 1853-го в Києві на сучасній вул. Хмельницького, 37 розпочав роботу Анатомічний театр. ▪️Це спеціалізована будівля, де у XVII-XIX століттях проводили наукові-дослідницькі покази анатомічних розтинів. ▪️Колекція розвитку кісток у театрі була єдиною в усій Європі та вважалася найкращою серед на той час відомих. ▪️У 1923 році Анатомічний театр перевели на вул. Мечникова № 5. На 1930 рік у будівлі були аудиторії Київського медичного інституту. ▪️Колекції поступово перевозили в інші будівлі. Значна частина їх зберігається у морфологічному корпусі НМУ ім. О.О. Богомольця. 📌 Нині тут — Національний музей медицини України #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    328переглядів
  • #архів
    ☠️Анатомічний театр у Києві: що, де, коли і для чого?
    ▪️6 листопада 1853-го в Києві на сучасній вул. Хмельницького, 37 розпочав роботу Анатомічний театр.

    ▪️Це спеціалізована будівля, де у XVII-XIX століттях проводили наукові-дослідницькі покази анатомічних розтинів.

    ▪️Колекція розвитку кісток у театрі була єдиною в усій Європі та вважалася найкращою серед на той час відомих.

    ▪️У 1923 році Анатомічний театр перевели на вул. Мечникова № 5. На 1930 рік у будівлі були аудиторії Київського медичного інституту.

    ▪️Колекції поступово перевозили в інші будівлі. Значна частина їх зберігається у морфологічному корпусі НМУ ім. О.О. Богомольця.

    📌 Нині тут — Національний музей медицини України
    #архів ☠️Анатомічний театр у Києві: що, де, коли і для чого? ▪️6 листопада 1853-го в Києві на сучасній вул. Хмельницького, 37 розпочав роботу Анатомічний театр. ▪️Це спеціалізована будівля, де у XVII-XIX століттях проводили наукові-дослідницькі покази анатомічних розтинів. ▪️Колекція розвитку кісток у театрі була єдиною в усій Європі та вважалася найкращою серед на той час відомих. ▪️У 1923 році Анатомічний театр перевели на вул. Мечникова № 5. На 1930 рік у будівлі були аудиторії Київського медичного інституту. ▪️Колекції поступово перевозили в інші будівлі. Значна частина їх зберігається у морфологічному корпусі НМУ ім. О.О. Богомольця. 📌 Нині тут — Національний музей медицини України
    Like
    2
    201переглядів
  • 8 жовтня день пам'яті Сергія Васильківського - видатного українського художника, якого називали Шевченком у живописі (1854-1917).
    Він залишив по собі близько трьох з половиною тисяч творів - головним чином пейзажі. Перед смертю Сергій Васильківський заповів Музею Слобідської України понад 1340 своїх творів та значну суму грошей, які, за його бажанням, мали піти на створення у Харкові великого національного художнього музею.
    Народився майбутній художник у місті Ізюм на Харківщині в родині писаря. Середовище і оточення, в якому зростав майбутній художник на Слобожанщині, було особливо сприятливим для формування його творчої особистості. Його дід-чумак, який походив з козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати - любов до народних пісень і фольклору.
    Навчався в Академії мистецтв у Петербурзі. Після завершення навчання у 1886 р. художник виїхав до Франції для подальшого удосконалення своєї професії. Він багато подорожував не лише Україною, а й Францією, Великобританією, Іспанією, Італією, Німеччиною та Південною Африкою, де знайомився з колекціями художніх музеїв. Васильківський виставляв свої твори у Паризькому салоні.
    "Як і чимало його освічених сучасників, Сергій Васильківський цікавився старовиною та фольклором: подорожував Україною, збираючи етнографічні й історичні матеріали, а також замальовував старовинні споруди. Він брав участь в Археологічному з’їзді у Харкові 1902 року; заснував і очолював архітектурно-мистецький відділ Харківського освітньо-художнього гуртка. У 1900 році світ побачив альбом "З української старовини", де вміщено 20 історичних нарисів Дмитра Яворницького, які проілюстрували Сергій Васильківський та Микола Самокиш. У 1912 році, також удвох, художники видали альбом "Мотиви українського орнаменту", в якому було 40 таблиць-зарисовок із оригінальних старовинних вишивок і тканин, найдавніші з яких належать до ХVII століття. Відомо, що орнаменти з цього альбому використовувала для свого посуду фабрика Матвія Кузнєцова в Будах. Васильківський належав до тих митців, які розвивали українську культуру як власною творчістю, так і громадською й просвітницькою діяльністю.", - Національний художній музей України / National Art Museum of Ukraine.
    Багато творів митця загинули в роки Другої світової війни, зараз в музеях і приватних збірках нараховують близько 500 його творів.

    Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
    8 жовтня день пам'яті Сергія Васильківського - видатного українського художника, якого називали Шевченком у живописі (1854-1917). Він залишив по собі близько трьох з половиною тисяч творів - головним чином пейзажі. Перед смертю Сергій Васильківський заповів Музею Слобідської України понад 1340 своїх творів та значну суму грошей, які, за його бажанням, мали піти на створення у Харкові великого національного художнього музею. Народився майбутній художник у місті Ізюм на Харківщині в родині писаря. Середовище і оточення, в якому зростав майбутній художник на Слобожанщині, було особливо сприятливим для формування його творчої особистості. Його дід-чумак, який походив з козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати - любов до народних пісень і фольклору. Навчався в Академії мистецтв у Петербурзі. Після завершення навчання у 1886 р. художник виїхав до Франції для подальшого удосконалення своєї професії. Він багато подорожував не лише Україною, а й Францією, Великобританією, Іспанією, Італією, Німеччиною та Південною Африкою, де знайомився з колекціями художніх музеїв. Васильківський виставляв свої твори у Паризькому салоні. "Як і чимало його освічених сучасників, Сергій Васильківський цікавився старовиною та фольклором: подорожував Україною, збираючи етнографічні й історичні матеріали, а також замальовував старовинні споруди. Він брав участь в Археологічному з’їзді у Харкові 1902 року; заснував і очолював архітектурно-мистецький відділ Харківського освітньо-художнього гуртка. У 1900 році світ побачив альбом "З української старовини", де вміщено 20 історичних нарисів Дмитра Яворницького, які проілюстрували Сергій Васильківський та Микола Самокиш. У 1912 році, також удвох, художники видали альбом "Мотиви українського орнаменту", в якому було 40 таблиць-зарисовок із оригінальних старовинних вишивок і тканин, найдавніші з яких належать до ХVII століття. Відомо, що орнаменти з цього альбому використовувала для свого посуду фабрика Матвія Кузнєцова в Будах. Васильківський належав до тих митців, які розвивали українську культуру як власною творчістю, так і громадською й просвітницькою діяльністю.", - Національний художній музей України / National Art Museum of Ukraine. Багато творів митця загинули в роки Другої світової війни, зараз в музеях і приватних збірках нараховують близько 500 його творів. Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
    457переглядів
  • Замість навчання – допити та «гуртки» зі зброєю: 16 підлітків вдалося врятувати з-під окупації
    У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA вдалося вивезти з тимчасово окупованих територій 16 українських дітей і підлітків.
    В окупації вони стикалися з тиском і приниженнями: когось змушували відвідувати ФСБ і відмовлятися від своєї позиції, когось – брати участь у «військово-патріотичних гуртках» із розбиранням зброї та пропагандистськими лекціями.
    Інших позбавили можливості навчатися за українською програмою, примусивши отримати російські документи й навчатися за нав’язаними правилами.
    Наразі всі врятовані підлітки перебувають у безпеці, отримують необхідну допомогу й будують плани на майбутнє.
    У Bring Kids Back UA висловили вдячність партнерам ініціативи за цей порятунок – організаціям Save Ukraine, We Are All Ukrainians, БФ «Хуманіті» та Об’єднаному центру з координації пошуку й звільнення військовополонених і незаконно утримуваних осіб.
    Жодна дитина не залишиться в неволі – усі українські діти мають повернутися додому.
    Національне інформаційне бюро
    Замість навчання – допити та «гуртки» зі зброєю: 16 підлітків вдалося врятувати з-під окупації У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA вдалося вивезти з тимчасово окупованих територій 16 українських дітей і підлітків. В окупації вони стикалися з тиском і приниженнями: когось змушували відвідувати ФСБ і відмовлятися від своєї позиції, когось – брати участь у «військово-патріотичних гуртках» із розбиранням зброї та пропагандистськими лекціями. Інших позбавили можливості навчатися за українською програмою, примусивши отримати російські документи й навчатися за нав’язаними правилами. Наразі всі врятовані підлітки перебувають у безпеці, отримують необхідну допомогу й будують плани на майбутнє. У Bring Kids Back UA висловили вдячність партнерам ініціативи за цей порятунок – організаціям Save Ukraine, We Are All Ukrainians, БФ «Хуманіті» та Об’єднаному центру з координації пошуку й звільнення військовополонених і незаконно утримуваних осіб. Жодна дитина не залишиться в неволі – усі українські діти мають повернутися додому. Національне інформаційне бюро
    274переглядів
  • #виставки
    Передаукціонна виставка "Українське колекційне мистецтво".
    З 2 жовтня в аукціонному домі "Goldens" відбудеться ювілейний, 70-й аукціон, що об’єднає унікальні твори українських митців ХХ століття. Колекція демонструє широку добірку різних мистецьких течій: від класики та закарпатської школи до київських "шістдесятників" та народного мистецтва. Серед 80 топ-лотів представлені рідкісні твори Григорія Світлицького ("Українська ніч"), Абрама Маневича ("Фруктовий сад"), Адальберта Ерделі ("Квітуча магнолія"), Алли Горської ("Квітковий танок"), Івана Марчука ("Місячна ніч"), а також роботи Миколи Глущенка, Віктора Зарецького, Марії Примаченко та інших митців.

    Експозиція буде відкрита для відвідування до 9 жовтня за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4. Вхід вільний
    #виставки Передаукціонна виставка "Українське колекційне мистецтво". З 2 жовтня в аукціонному домі "Goldens" відбудеться ювілейний, 70-й аукціон, що об’єднає унікальні твори українських митців ХХ століття. Колекція демонструє широку добірку різних мистецьких течій: від класики та закарпатської школи до київських "шістдесятників" та народного мистецтва. Серед 80 топ-лотів представлені рідкісні твори Григорія Світлицького ("Українська ніч"), Абрама Маневича ("Фруктовий сад"), Адальберта Ерделі ("Квітуча магнолія"), Алли Горської ("Квітковий танок"), Івана Марчука ("Місячна ніч"), а також роботи Миколи Глущенка, Віктора Зарецького, Марії Примаченко та інших митців. Експозиція буде відкрита для відвідування до 9 жовтня за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4. Вхід вільний
    Like
    1
    307переглядів
Більше результатів