• Геніальний план порятунку сьогодні прозвучав від Кличка: якщо в Києві все складно - виїдьте.
    Просто для порівняння згадуються Дніпро, Запоріжжя, Харків, Суми - прифронтові міста, які роками живуть під регулярними обстрілами. Ракети, КАБи, «шахеди», руйнування, загиблі.
    І знаєте що? Жоден мер жодного з цих міст жодного разу не виходив із порадою: «А давайте ви просто виїдете».
    Там чомусь шукають рішення, тримають місто, організовують укриття, тепло, воду, світло й комунікацію з людьми.
    А от у КМДА - інноваційний підхід: нема людей - нема проблем.
    Бо, схоже, в уяві Віталіка, якщо кияни роз’їдуться, то місто якось саме функціонуватиме, економіка не ляже, критична інфраструктура сама себе обслужить, а відповідальність просто зникне.
    Але знаєте, може Віталіку варто запропонувати виїхати кудись?
    Так, знаєте - в один кінець. Без тимчасово. Без повернення.
    ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
    Фото 2
    Позаштатний радник Кличка
    Ну тепер ми знаємо звідки Віталік отримує такі поради.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Геніальний план порятунку сьогодні прозвучав від Кличка: якщо в Києві все складно - виїдьте. Просто для порівняння згадуються Дніпро, Запоріжжя, Харків, Суми - прифронтові міста, які роками живуть під регулярними обстрілами. Ракети, КАБи, «шахеди», руйнування, загиблі. І знаєте що? Жоден мер жодного з цих міст жодного разу не виходив із порадою: «А давайте ви просто виїдете». Там чомусь шукають рішення, тримають місто, організовують укриття, тепло, воду, світло й комунікацію з людьми. А от у КМДА - інноваційний підхід: нема людей - нема проблем. Бо, схоже, в уяві Віталіка, якщо кияни роз’їдуться, то місто якось саме функціонуватиме, економіка не ляже, критична інфраструктура сама себе обслужить, а відповідальність просто зникне. Але знаєте, може Віталіку варто запропонувати виїхати кудись? Так, знаєте - в один кінець. Без тимчасово. Без повернення. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ Фото 2 Позаштатний радник Кличка Ну тепер ми знаємо звідки Віталік отримує такі поради. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    111views
  • 😁 Забухарова вийшла із запою - Тіньового флоту більше немає - Економіка на дні, Х У Й Л О все просрав?…✨🤡✨

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    😁 Забухарова вийшла із запою - Тіньового флоту більше немає - Економіка на дні, Х У Й Л О все просрав?…✨🤡✨ https://t.me/Ukraineaboveallelse
    85views 3Plays
  • #історія #події
    Федеральний резерв: Народження фінансового гіганта, що змінив світ 🏦💸
    23 грудня 1913 року президент США Вудро Вільсон поставив свій підпис під Законом про Федеральний резерв. Цей момент став точкою неповернення для світової економіки, адже саме тоді народилася ФРС — установа, чиї рішення сьогодні змушують тремтіти ринки від Нью-Йорка до Токіо 🌎.

    Чому ФРС з'явилася саме тоді? 📉

    До початку XX століття фінансова система США нагадувала «дикий Захід». Країну регулярно струшували банківські паніки, найгіршою з яких став крах 1907 року. Економіка потребувала арбітра — центральної установи, яка могла б регулювати грошову масу, виступати кредитором останньої надії та забезпечувати стабільність долара 💵.

    Секретна зустріч на острові Джекілл 🏝️

    Історія створення ФРС оповита таємницями, які досі обожнюють прихильники теорій змов. У 1910 році група найвпливовіших банкірів (включаючи представників династій Рокфеллерів та Морганів) провела секретну зустріч на острові Джекілл. Саме там було розроблено концепцію системи, яка поєднувала б приватний капітал із державним контролем.
    Унікальна структура: не зовсім державна, не зовсім приватна ⚖️

    Федеральна резервна система — це не просто один банк. Це складна мережа, що складається з:
    Ради керуючих у Вашингтоні (державний орган) 🏛️.
    12 регіональних федеральних резервних банків, розкиданих по всій країні 📍.
    Комітету з операцій на відкритому ринку (FOMC), який вирішує, чи друкувати нові гроші 🖨️.

    Вплив на сучасність 🚀

    Сьогодні ФРС виконує роль головного «економічного термометра». Коли вони змінюють відсоткову ставку, це впливає на вартість кредитів у всьому світі, ціни на золото та курс національних валют. Долар став основною резервною валютою планети саме завдяки стабільності, яку (принаймні в теорії) мала забезпечити ця система.

    Федеральна резервна система залишається одним із найпотужніших інструментів впливу США на глобальні процеси, поєднуючи в собі економіку, політику та велику дипломатію 🇺🇸.
    #історія #події Федеральний резерв: Народження фінансового гіганта, що змінив світ 🏦💸 23 грудня 1913 року президент США Вудро Вільсон поставив свій підпис під Законом про Федеральний резерв. Цей момент став точкою неповернення для світової економіки, адже саме тоді народилася ФРС — установа, чиї рішення сьогодні змушують тремтіти ринки від Нью-Йорка до Токіо 🌎. Чому ФРС з'явилася саме тоді? 📉 До початку XX століття фінансова система США нагадувала «дикий Захід». Країну регулярно струшували банківські паніки, найгіршою з яких став крах 1907 року. Економіка потребувала арбітра — центральної установи, яка могла б регулювати грошову масу, виступати кредитором останньої надії та забезпечувати стабільність долара 💵. Секретна зустріч на острові Джекілл 🏝️ Історія створення ФРС оповита таємницями, які досі обожнюють прихильники теорій змов. У 1910 році група найвпливовіших банкірів (включаючи представників династій Рокфеллерів та Морганів) провела секретну зустріч на острові Джекілл. Саме там було розроблено концепцію системи, яка поєднувала б приватний капітал із державним контролем. Унікальна структура: не зовсім державна, не зовсім приватна ⚖️ Федеральна резервна система — це не просто один банк. Це складна мережа, що складається з: Ради керуючих у Вашингтоні (державний орган) 🏛️. 12 регіональних федеральних резервних банків, розкиданих по всій країні 📍. Комітету з операцій на відкритому ринку (FOMC), який вирішує, чи друкувати нові гроші 🖨️. Вплив на сучасність 🚀 Сьогодні ФРС виконує роль головного «економічного термометра». Коли вони змінюють відсоткову ставку, це впливає на вартість кредитів у всьому світі, ціни на золото та курс національних валют. Долар став основною резервною валютою планети саме завдяки стабільності, яку (принаймні в теорії) мала забезпечити ця система. Федеральна резервна система залишається одним із найпотужніших інструментів впливу США на глобальні процеси, поєднуючи в собі економіку, політику та велику дипломатію 🇺🇸.
    Like
    1
    289views
  • ❗️Зеленський і Навроцький вперше зустрілися в Польщі. Головні теми переговорів лідерів країн – безпека, економіка та історія.
    ❗️Зеленський і Навроцький вперше зустрілися в Польщі. Головні теми переговорів лідерів країн – безпека, економіка та історія.
    131views 3Plays
  • ❗️Економіка України на межі банкрутства, — AP

    Країна ризикує зіткнутися з серйозною фіскальною кризою без зовнішнього фінансування у €137 млрд на 2026–2027 роки.

    Європейські лідери обговорюють безпрецедентні заходи, щоб запобігти державній неплатоспроможності та підтримати військові зусилля України.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ❗️Економіка України на межі банкрутства, — AP Країна ризикує зіткнутися з серйозною фіскальною кризою без зовнішнього фінансування у €137 млрд на 2026–2027 роки. Європейські лідери обговорюють безпрецедентні заходи, щоб запобігти державній неплатоспроможності та підтримати військові зусилля України. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    122views
  • 🇨🇿 Чехія після Бабіша: що це означає для України.
    Повернення Андрея Бабіша в уряд — це не розворот Чехії в бік рф, але й кінець активного адвокатства України, яке ми бачили за уряду Фіали. Прага лишається в ЄС і НАТО, однак курс змінюється з «лідерства» на холодний прагматизм.
    🔻 Військова допомога
    Нові пакети — під питанням. Поставки можуть ще йти за інерцією старих рішень, але ініціатив на кшталт «чеської снарядної програми» від нового уряду чекати не варто.
    🔻 Гроші й санкції
    Бабіш робить ставку на формулу: «допомога Україні — через ЄС, а не напряму з бюджету Чехії». Це означає менше двосторонньої підтримки і більше торгу в Брюсселі щодо санкцій та фінансування.
    🔻 Біженці
    Тема українців у Чехії стане елементом внутрішньої політики: жорсткіша риторика і перегляд соцумов, але без різких кроків — економіка і безпека не дозволяють.
    ⚠️ Висновок:
    Чехія залишається союзником України, але вже умовним.
    Замість «двигуна підтримки» — роль обережного пасажира, який рахуватиме кожне рішення.
    👉 Для України це означає одне: менше політичної ініціативи з Праги, більше боротьби за кожне рішення в ЄС.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🇨🇿 Чехія після Бабіша: що це означає для України. Повернення Андрея Бабіша в уряд — це не розворот Чехії в бік рф, але й кінець активного адвокатства України, яке ми бачили за уряду Фіали. Прага лишається в ЄС і НАТО, однак курс змінюється з «лідерства» на холодний прагматизм. 🔻 Військова допомога Нові пакети — під питанням. Поставки можуть ще йти за інерцією старих рішень, але ініціатив на кшталт «чеської снарядної програми» від нового уряду чекати не варто. 🔻 Гроші й санкції Бабіш робить ставку на формулу: «допомога Україні — через ЄС, а не напряму з бюджету Чехії». Це означає менше двосторонньої підтримки і більше торгу в Брюсселі щодо санкцій та фінансування. 🔻 Біженці Тема українців у Чехії стане елементом внутрішньої політики: жорсткіша риторика і перегляд соцумов, але без різких кроків — економіка і безпека не дозволяють. ⚠️ Висновок: Чехія залишається союзником України, але вже умовним. Замість «двигуна підтримки» — роль обережного пасажира, який рахуватиме кожне рішення. 👉 Для України це означає одне: менше політичної ініціативи з Праги, більше боротьби за кожне рішення в ЄС. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    217views
  • #історія #події
    🇹🇷 🇺🇦 Туреччина визнала незалежність України: Історичний крок у Чорноморському регіоні.
    16 грудня 1991 року — це важлива дата в історії становлення незалежної України та розвитку її зовнішньої політики. Саме цього дня Турецька Республіка офіційно визнала державну незалежність України, ставши однією з перших країн світу, яка пішла на цей крок після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року.
    Цей акт мав глибоке історичне та стратегічне значення для обох держав.

    Передумови та стратегічна важливість

    Туреччина, як і Україна, є ключовою державою Чорноморського басейну. Упродовж багатьох століть відносини між Києвом (козаками) і Османською імперією були складними — від жорстких військових конфліктів до періодів вимушеного співробітництва.
    Після розпаду СРСР, Туреччина швидко усвідомила стратегічну важливість незалежної України як:
    Буфера проти Росії: Наявність сильної незалежної держави на північному березі Чорного моря зменшувала б прямий вплив Москви на регіон.
    Торговельного партнера: Відкривалися нові шляхи для торгівлі та економічної співпраці.
    Безпекового гравця: Спільні інтереси в забезпеченні безпеки та вільного судноплавства у Чорному морі.

    🗓️ Хронологія визнання

    1 грудня 1991: Всеукраїнський референдум, на якому більшість громадян підтвердили прагнення до незалежності.
    2 грудня 1991: Перші країни (Польща, Канада) визнають Україну.
    16 грудня 1991: Турецька Республіка офіційно визнає Україну.
    3 лютого 1992: В Анкарі був підписаний Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Туреччиною та Україною.
    Цей швидкий крок з боку Анкари був особливо важливим, оскільки Туреччина є членом НАТО і мала потужний міжнародний вплив.

    🤝 Значення визнання

    Визнання незалежності Туреччиною заклало основу для плідного двостороннього співробітництва, яке розвивається у кількох ключових сферах:
    1. Економіка та торгівля
    Туреччина швидко стала одним із найбільших торговельних партнерів України, зокрема в сфері будівництва, аграрного сектору та металургії. Було створено двосторонню структуру для координації економічної співпраці.
    2. Безпека та оборонний комплекс
    Співпраця в оборонній промисловості є наріжним каменем відносин. Найбільш відомим її прикладом є постачання турецьких ударних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2 та спільні проєкти в кораблебудуванні. Обидві країни зацікавлені у збереженні регіонального балансу сил.
    3. Гуманітарна та культурна сфера
    Туреччина послідовно підтримує інтереси кримськотатарського народу, який є корінним народом Криму та має тісні етнічні та релігійні зв'язки з Туреччиною. Ця підтримка була особливо важливою після російської анексії Криму у 2014 році.

    🌐 Сучасна роль

    Сьогодні Туреччина, незважаючи на збереження економічних зв'язків з Росією, є важливим посередником у російсько-українській війні (наприклад, у питанні Чорноморської зернової ініціативи) та послідовно не визнає анексію Криму.
    Визнання України 16 грудня 1991 року стало початком стратегічного партнерства, що згодом трансформувалося в один із найважливіших союзів у регіоні, життєво необхідний для забезпечення безпеки та економічного розвитку обох держав.
    #історія #події 🇹🇷 🇺🇦 Туреччина визнала незалежність України: Історичний крок у Чорноморському регіоні. 16 грудня 1991 року — це важлива дата в історії становлення незалежної України та розвитку її зовнішньої політики. Саме цього дня Турецька Республіка офіційно визнала державну незалежність України, ставши однією з перших країн світу, яка пішла на цей крок після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року. Цей акт мав глибоке історичне та стратегічне значення для обох держав. Передумови та стратегічна важливість Туреччина, як і Україна, є ключовою державою Чорноморського басейну. Упродовж багатьох століть відносини між Києвом (козаками) і Османською імперією були складними — від жорстких військових конфліктів до періодів вимушеного співробітництва. Після розпаду СРСР, Туреччина швидко усвідомила стратегічну важливість незалежної України як: Буфера проти Росії: Наявність сильної незалежної держави на північному березі Чорного моря зменшувала б прямий вплив Москви на регіон. Торговельного партнера: Відкривалися нові шляхи для торгівлі та економічної співпраці. Безпекового гравця: Спільні інтереси в забезпеченні безпеки та вільного судноплавства у Чорному морі. 🗓️ Хронологія визнання 1 грудня 1991: Всеукраїнський референдум, на якому більшість громадян підтвердили прагнення до незалежності. 2 грудня 1991: Перші країни (Польща, Канада) визнають Україну. 16 грудня 1991: Турецька Республіка офіційно визнає Україну. 3 лютого 1992: В Анкарі був підписаний Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Туреччиною та Україною. Цей швидкий крок з боку Анкари був особливо важливим, оскільки Туреччина є членом НАТО і мала потужний міжнародний вплив. 🤝 Значення визнання Визнання незалежності Туреччиною заклало основу для плідного двостороннього співробітництва, яке розвивається у кількох ключових сферах: 1. Економіка та торгівля Туреччина швидко стала одним із найбільших торговельних партнерів України, зокрема в сфері будівництва, аграрного сектору та металургії. Було створено двосторонню структуру для координації економічної співпраці. 2. Безпека та оборонний комплекс Співпраця в оборонній промисловості є наріжним каменем відносин. Найбільш відомим її прикладом є постачання турецьких ударних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2 та спільні проєкти в кораблебудуванні. Обидві країни зацікавлені у збереженні регіонального балансу сил. 3. Гуманітарна та культурна сфера Туреччина послідовно підтримує інтереси кримськотатарського народу, який є корінним народом Криму та має тісні етнічні та релігійні зв'язки з Туреччиною. Ця підтримка була особливо важливою після російської анексії Криму у 2014 році. 🌐 Сучасна роль Сьогодні Туреччина, незважаючи на збереження економічних зв'язків з Росією, є важливим посередником у російсько-українській війні (наприклад, у питанні Чорноморської зернової ініціативи) та послідовно не визнає анексію Криму. Визнання України 16 грудня 1991 року стало початком стратегічного партнерства, що згодом трансформувалося в один із найважливіших союзів у регіоні, життєво необхідний для забезпечення безпеки та економічного розвитку обох держав.
    Like
    1
    483views
  • #дати #свята
    ☕ Аромат Світу: Міжнародний День Чаю (International Tea Day).
    Міжнародний день чаю відзначається у різних форматах, але традиційно (та неофіційно) його святкували 15 грудня. Цей день присвячений одному з найпопулярніших напоїв у світі та має на меті привернути увагу до проблем, з якими стикаються працівники чайної індустрії.

    Історія та Мета Свята

    Свято було вперше відзначено в 2005 році за ініціативи Центру освіти та комунікації (Centre for Education and Communication) та представників профспілок і некомерційних організацій у країнах-виробниках чаю, таких як Індія, Шрі-Ланка, Непал, В’єтнам та Індонезія.
    Дата 15 грудня була обрана на згадку про першу Міжнародну чайну конференцію, що відбулася в Делі в 2004 році.
    Соціальна Спрямованість: Основна мета святкування 15 грудня — підвищення обізнаності про вплив світової торгівлі чаєм на життя робітників, фермерів та дрібних виробників, а також закликати до справедливих цін, покращення умов праці та сталого розвитку галузі.

    Рішення ООН

    Слід зазначити, що у 2019 році Організація Об'єднаних Націй (ООН) офіційно встановила Міжнародний день чаю на іншу дату — 21 травня. ООН зробила це, щоб підвищити обізнаність про історичне, культурне та економічне значення чаю, а також його роль у сталому розвитку.
    Незважаючи на офіційне рішення ООН, багато країн-виробників, активістів та прихильників справедливості в торгівлі продовжують традиційно відзначати цей день саме 15 грудня, зосереджуючись на соціально-економічних аспектах виробництва чаю.

    Чай як Культура та Економіка

    Чай є другим за популярністю напоєм у світі після води. Це не лише товар, а й невід'ємна частина культури, традицій та релігійних обрядів у багатьох країнах (від японської чайної церемонії до англійського п'ятигодинного чаю).

    Міжнародний день чаю 15 грудня — це нагода насолодитися улюбленим напоєм і водночас задуматися про шлях, який пройшов цей напій, від плантації до вашої чашки, та про людей, чия праця стоїть за його виробництвом. 🍵🌱
    #дати #свята ☕ Аромат Світу: Міжнародний День Чаю (International Tea Day). Міжнародний день чаю відзначається у різних форматах, але традиційно (та неофіційно) його святкували 15 грудня. Цей день присвячений одному з найпопулярніших напоїв у світі та має на меті привернути увагу до проблем, з якими стикаються працівники чайної індустрії. Історія та Мета Свята Свято було вперше відзначено в 2005 році за ініціативи Центру освіти та комунікації (Centre for Education and Communication) та представників профспілок і некомерційних організацій у країнах-виробниках чаю, таких як Індія, Шрі-Ланка, Непал, В’єтнам та Індонезія. Дата 15 грудня була обрана на згадку про першу Міжнародну чайну конференцію, що відбулася в Делі в 2004 році. Соціальна Спрямованість: Основна мета святкування 15 грудня — підвищення обізнаності про вплив світової торгівлі чаєм на життя робітників, фермерів та дрібних виробників, а також закликати до справедливих цін, покращення умов праці та сталого розвитку галузі. Рішення ООН Слід зазначити, що у 2019 році Організація Об'єднаних Націй (ООН) офіційно встановила Міжнародний день чаю на іншу дату — 21 травня. ООН зробила це, щоб підвищити обізнаність про історичне, культурне та економічне значення чаю, а також його роль у сталому розвитку. Незважаючи на офіційне рішення ООН, багато країн-виробників, активістів та прихильників справедливості в торгівлі продовжують традиційно відзначати цей день саме 15 грудня, зосереджуючись на соціально-економічних аспектах виробництва чаю. Чай як Культура та Економіка Чай є другим за популярністю напоєм у світі після води. Це не лише товар, а й невід'ємна частина культури, традицій та релігійних обрядів у багатьох країнах (від японської чайної церемонії до англійського п'ятигодинного чаю). Міжнародний день чаю 15 грудня — це нагода насолодитися улюбленим напоєм і водночас задуматися про шлях, який пройшов цей напій, від плантації до вашої чашки, та про людей, чия праця стоїть за його виробництвом. 🍵🌱
    Love
    2
    500views
  • Київ — чорна пляма на мапі Європи. 70% міста без світла. Перехрестя перетворилися на рулетку смерті, а Хрещатик освітлюють лише фари машин, як у країні третього світу. Нам знову згодовують казки про «складну ситуацію» та «дефіцит генерації». Але давайте називати речі своїми іменами: це не просто наслідки ударів. Це результат роботи системи, діагноз якій — некроекономіка.

    Це термін, який ти ввів менше місяця тому — як діагноз системі, що не просто краде ресурси, а конвертує крадіжку в смерть, руїну та колапс. Некроекономіка — це не економіка війни, а економіка повільного вмирання, коли державні рішення перестають творити майбутнє і починають розкладати сьогодення. Некроекономіка — це коли корупція вбиває швидше, ніж ракета

    Українці звикли думати, що корупція — це про гроші, які хтось «перенаправив».
    Але кожен украдений мільйон на ППО — це ракета, яка долетіла.
    Кожен відкат на РЕБ — це дрон, який не збили.
    Кожна дірка фаворитки у міністерстві — це незакрита дірка в обороні.
    Кожна тендерна схема в енергетиці — це чергова підстанція, що летить у повітря.

    Сьогодні Київ темний не тому, що ми не могли захистити енергетичні об’єкти. А тому, що роками не захищали, бо гроші на захист ішли не туди.

    Коли ми бачимо фото Києва та усіх інших міст України без світла, треба ставити не технічне, а політичне питання:

    Де були ППО? Де були антидрони? Де була модернізація мереж? Де була енергетична стратегія? Де взагалі держава??

    Відповідь одна:
    у схемах, на тендерах, у відкатах, у призначеннях “своїх людей”, у сервільності перед найближчими групами.

    Московія знищує трансформатор.
    А некроекономіка — знищує систему, яка мала б поставити інший та захистити його від ударів дронів.

    Московія запускає дрон.
    А некроекономіка — не закуповує та не створює своє власне те, що цей дрон збило б.

    Московія б’є по ТЕЦ.
    А некроекономіка — роками не будує резервів і альтернатив, не ховає критичні елементи чи під землею, чи під бетонними укріпленнями, не розробляє плани малих когенераційних установок тощо, а живиться на її розкладі тупими закупівлями, бутафорським захистом та відвертим розпилом усього, що ще трохи рухається.

    Україна в темряві не тому, що не вистачає генераторів.
    А тому, що ДОСІ не вистачає державності...
    Київ — чорна пляма на мапі Європи. 70% міста без світла. Перехрестя перетворилися на рулетку смерті, а Хрещатик освітлюють лише фари машин, як у країні третього світу. Нам знову згодовують казки про «складну ситуацію» та «дефіцит генерації». Але давайте називати речі своїми іменами: це не просто наслідки ударів. Це результат роботи системи, діагноз якій — некроекономіка. Це термін, який ти ввів менше місяця тому — як діагноз системі, що не просто краде ресурси, а конвертує крадіжку в смерть, руїну та колапс. Некроекономіка — це не економіка війни, а економіка повільного вмирання, коли державні рішення перестають творити майбутнє і починають розкладати сьогодення. Некроекономіка — це коли корупція вбиває швидше, ніж ракета Українці звикли думати, що корупція — це про гроші, які хтось «перенаправив». Але кожен украдений мільйон на ППО — це ракета, яка долетіла. Кожен відкат на РЕБ — це дрон, який не збили. Кожна дірка фаворитки у міністерстві — це незакрита дірка в обороні. Кожна тендерна схема в енергетиці — це чергова підстанція, що летить у повітря. Сьогодні Київ темний не тому, що ми не могли захистити енергетичні об’єкти. А тому, що роками не захищали, бо гроші на захист ішли не туди. Коли ми бачимо фото Києва та усіх інших міст України без світла, треба ставити не технічне, а політичне питання: Де були ППО? Де були антидрони? Де була модернізація мереж? Де була енергетична стратегія? Де взагалі держава?? Відповідь одна: у схемах, на тендерах, у відкатах, у призначеннях “своїх людей”, у сервільності перед найближчими групами. Московія знищує трансформатор. А некроекономіка — знищує систему, яка мала б поставити інший та захистити його від ударів дронів. Московія запускає дрон. А некроекономіка — не закуповує та не створює своє власне те, що цей дрон збило б. Московія б’є по ТЕЦ. А некроекономіка — роками не будує резервів і альтернатив, не ховає критичні елементи чи під землею, чи під бетонними укріпленнями, не розробляє плани малих когенераційних установок тощо, а живиться на її розкладі тупими закупівлями, бутафорським захистом та відвертим розпилом усього, що ще трохи рухається. Україна в темряві не тому, що не вистачає генераторів. А тому, що ДОСІ не вистачає державності...
    1comments 544views
  • ❗️Скептично ставлюся до деяких деталей у документах, що надходять з США, – канцлер Німеччини Мерц.

    🔸 Премʼєр Британії Стармер заявив, що «питання України – це справа України» і що сьогоднішні переговори є «критичним етапом у боротьбі за мир».
    🔸 Президент України Зеленський наголосив: «Сьогодні дуже важливі… єдність між Європою, Україною та США». За його словами, учотирьох вони мають ухвалити важливі рішення.
    🔸 Президент Франції Макрон зазначив, що «російська економіка починає страждати, особливо після наших останніх санкцій».
    ❗️Скептично ставлюся до деяких деталей у документах, що надходять з США, – канцлер Німеччини Мерц. 🔸 Премʼєр Британії Стармер заявив, що «питання України – це справа України» і що сьогоднішні переговори є «критичним етапом у боротьбі за мир». 🔸 Президент України Зеленський наголосив: «Сьогодні дуже важливі… єдність між Європою, Україною та США». За його словами, учотирьох вони мають ухвалити важливі рішення. 🔸 Президент Франції Макрон зазначив, що «російська економіка починає страждати, особливо після наших останніх санкцій».
    129views 2Plays
More Results