#поезія Тішусь цим серпнем, з дощів та проміння. Краю на скибки. Смакую, як чай. З квітів збираю в конвертик насіння. Буду садити, щоб схоже на рай... Стежку топчу. Спориші пожовтіли. Мальви пожухли. Посúвів полин... Маю надію узріть заметілі з диво-пелюстя ошатних жоржин. Маю надію сховати це літо десь коло серця, в кишеньці старій. У фартушку, поміж яблук та квітів, щільно скручу в золотавий сувій. Буду, як цяцьку, між краму тримати. Тішитись. Вірити. Пити полин... Як же... О, як же, зуміти спіймати літо п'янке між сухих бадилин? Людмила Галінська

Запрошую приєднатися до спільнот 👇😉 ДИВОВИЖНИЙ СВІТ 🌐 https://www.fankolo.com/pages/Amazing_World КУЛЬТУРНИЙ КОД 🏛️ https://www.fankolo.com/pages/Cultural_Code РЯДКИ ДУШІ 📚 https://www.fankolo.com/pages/Soul_Lines ТЕХНО БЛОГ 🖥️ https://www.fankolo.com/pages/Techno_Blog ІСТОРІЯ В МОМЕНТІ 🖼️ https://www.fankolo.com/pages/History_in_a_moment ЗОНА СМІХУ 😀 https://www.fankolo.com/pages/Laughter_Zone AL MUSIC 🎧 https://www.fankolo.com/pages/AImusic

3-річна дівчинка випала з вікна 5-го поверху в Харкові й дивом вижила, приземлившись на кондиціонер.

#природа Найбільша і найглибша природна воронка на Землі називається Сяоцай Тянькан. Вона розташована в центрі Китаю, у Пеньцзі. Ця дивовижна воронка є повністю природною і має глибину 662 метри та ширину 537 метрів. Але найвражаюче — це різноманіття життя, яке вона містить. Геологів дивує вплив води на Сяоцай Тянькан. Воронка утворилася у верхній частині печери, де підземна річка довжиною 8,5 кілометра впадає у красивий водоспад. Завдяки своїм величезним розмірам вона є найглибшою карстовою воронкою у світі. У ній мешкає близько 1300 видів рослин і диких тварин. Серед найцікавіших мешканців підземного лісу — туманна пантера, відома місцевим ще з давніх часів.

У столиці попрощалися з подружжям Наталії та Андрія Осінцевих. Їхні тіла знайшли під завалами будинку у Святошинському районі, куди влучила російська ракета 31 липня. Провести в останню путь батьків, вперше після операції на нозі і за понад тиждень у лікарні, приїхала донька подружжя - Вероніка, якій дивом вдалось врятуватися під час атаки. Вероніку тоді вибуховою хвилею просто викинуло з 9 поверху, втім вона відбулася переломом ноги і вибитим зубом. Про те, що залишилася круглою сиротою дізналась вже у лікарні. Сьогодні вона виконала пісню "Рідна мати моя". Вероніку під опіку візьме найближча подруга родини. Вічна і світла памʼять...

Перший раз за літо!!! Перший раз за літо потрапила на Ворсклу! Та й не за одне літо… Щира подяка моїй кумасі, яка організувала мене та вивезла! З автівки вийшла, аж у голові запоморочилося! Таке повітря там дивовижне!!! Хоча, здається, й в селі повинно бути не гірше? А тепер сиджу у дворі на ослінчику та концерт слухаю! Цвіркуни не поступаються по майстерності улюбленцям всієї України, львівському хору Хор ГОМІН!!!

#світ Шведська Лапландія відома своїми приголомшливими природними явищами, і одне з найбільш вражаючих — північне сяйво. ✨Це диво природи можна спостерігати з вересня до березня. У цей час року небо осяє яскравими квітами — від зеленого до фіолетового, створюючи незабутнє видовище. Найкращі місця для спостереження сяйва включають Абіску та Кіруну, де чисте небо та мінімальне світлове забруднення дозволяють насолодитися цим чарівним феноменом у повній мірі.

#світ Міст Руйї у Китаї. Це дивовижна пам'ятка, що відкрилася нещодавно в східній частині Китаю. Фантастична конструкція виконана у вигляді хвиль і розташована на висоті 140 метрів, простягаючись над мальовничою ущелиною долини Шенсянджу в провінції Чжецзян.

#тварини Аксолотль — дивовижна істота з іншого світу 🐉 Це неотенічна личинкова форма деяких видів амбістом — здебільшого мексиканської (Ambystoma mexicanum) або тигрової (Ambystoma tigrinum). Тож “аксолотль” — це збірна назва, іноді його ще називають водяною саламандрою. У природі ці створіння перебувають під загрозою зникнення, а в акваріумному світі стали справжніми зірками — завдяки своєму незвичному вигляду й поведінці. Здається, ніби вони з фантастичного фільму — але це цілком реальні амфібії!

#поезія Назбирало Літо в фартушок кольорів для диво-акварелі. Сіло тихо на старий пеньок і чаклує. Змішує пастелі. Має білий, той, що для рум'янку, для сороки -- бòка підбілити . Бузині, отій, що біля ґанку, на суцвіття б зорі натрусити. Помазюкати б жовтавим груші, звіробій, і пúжмо, і буркун... І метеликів - невинні душі, випустити б в поле, як табун. А зелений -- то на все, що дише: на траву, дерева, на поля. Цвіркуну, що повість нову пише, змайструвати б з зèлені брилЯ... О, рожевий! То для конюшини. І для мальв, що манять геть усіх, для півонії, гвоздики і шипшини. І краплину -- ягодам, не гріх... У червоний намочити б вишні, і порічкам хляпнути б носи. Для троянд, що бовваніють пишно, І до маків в полі -- для краси. Є ліловий. Дзвоникам розрада. І лаванді свято, аж до зим. І люпин чекає. І цикада... І фіалки, з поглядом чудним. Ще блакитний. Той, що прямо з неба в незабудках вогником живе. Синій для волошок дуже треба, і барвінку платтячко б новè. Має сивий. Лободі на хустку, полинý, що згірк від давнини. Для туманів, що в прозорих згустках, сіють мряку і полощуть сни. Має літо барви. Всі від Бога. Цього року чорний ще й додався... Людмила Галінська