Українська
English
#поезія
Читаєш поетів, читаєш їх між рядками,
Їх долі, їх мрії, їх горе, їх віри і сни,
І часом здається вони не старіють з роками,
Бо просто в віршах виливають все те, що болить,
Бо просто віршами стирають всі рани і втоми,
І страх розчиняють у дивних маленьких словах,
І знають поети щось більше ніж іншим відомо,
І вірять мов діти у те, що існують дива...
Читаєш поетів, торкаєшся їхнього світу,
І твій стає іншим,
Хоч трохи світлішим стає,
Бо знаєш, це диво - ті тихі розгублені вірші,
От щойно не було, аж раптом беззахисно є...
29.10.2025
Іра Спірідонова
Читаєш поетів, читаєш їх між рядками,
Їх долі, їх мрії, їх горе, їх віри і сни,
І часом здається вони не старіють з роками,
Бо просто в віршах виливають все те, що болить,
Бо просто віршами стирають всі рани і втоми,
І страх розчиняють у дивних маленьких словах,
І знають поети щось більше ніж іншим відомо,
І вірять мов діти у те, що існують дива...
Читаєш поетів, торкаєшся їхнього світу,
І твій стає іншим,
Хоч трохи світлішим стає,
Бо знаєш, це диво - ті тихі розгублені вірші,
От щойно не було, аж раптом беззахисно є...
29.10.2025
Іра Спірідонова
#поезія
Читаєш поетів, читаєш їх між рядками,
Їх долі, їх мрії, їх горе, їх віри і сни,
І часом здається вони не старіють з роками,
Бо просто в віршах виливають все те, що болить,
Бо просто віршами стирають всі рани і втоми,
І страх розчиняють у дивних маленьких словах,
І знають поети щось більше ніж іншим відомо,
І вірять мов діти у те, що існують дива...
Читаєш поетів, торкаєшся їхнього світу,
І твій стає іншим,
Хоч трохи світлішим стає,
Бо знаєш, це диво - ті тихі розгублені вірші,
От щойно не було, аж раптом беззахисно є...
29.10.2025
Іра Спірідонова
9views