Renie Cares, Третя Штурмова — Дамоклів меч: коли кожен день — між небом і смертю

Це не просто трек — це крик.
Пісня "Дамоклів меч" з проєкту ЕПОХА — це голос тих, хто зараз тримає небо. Тих, хто живе під постійною загрозою, балансуючи між сьогодні і «а якщо завтра вже ні».

Renie Cares додає меланхолії та болю — її вокал нагадує ніж, що м’яко ріже тишу. А Третя Штурмова — це справжній фронтовий реалізм. Без пафосу. Без прикрас. Зі словами, які не вигадані, а пережиті.

"Дамоклів меч" — не про страх. Це про прийняття. Про те, що смерть — завжди поруч, але це не зупиняє, а загартовує.
Це пісня про втрати, братерство, вибір і незламність.

Проєкт ЕПОХА — це не просто музика. Це хроніка війни в піснях. Жива історія. І «Дамоклів меч» — одна з її найсильніших глав.

Слухайте. Відчуйте. Пам’ятайте.

#Коло_Музики #українська_музика #ТретяШтурмова #ЕПОХА #МузикаВійни

Розповідаємо про найтаємничішого українського автора «Жоржа» + тизер майбутнього роману

Євген Товстоног — переможець конкурсу детективних готичних оповідань від спільноти «Бабай» та видавництва «Жорж», який не любить публічність, але пише вражаючі тексти. Його дебют — роман «Куб» — уже в роботі.

Горор, буденність, підлітки, таємниці минулого, серійний вбивця. Компанія підлітків знаходить зловісний предмет. Раптово зникає чоловік. На волю виходить вбивця, який прагне справедливості.

Карколомний сюжет і глибокий реалізм дебютного роману Євгена Товстонога — для тих, хто готовий до справжнього горору.

От вам уривок:

Важко було второпати, що то таке. Але воно було гарним. По-своєму. Ідеально рівне, граційне, стримано вишукане. Чорне як смола, гладеньке як скло. Очевидно, що воно повинно бути холодним на дотик, але Катя ніби відчула тепле віяння. Не те, щоб приємне у таку спеку, але цей подув ніс затишок, любов, гармонію, спокій. Викликав прихильність, схвалення. Щось таке, чого неживий предмет не повинен би викликати.

Катя боязко простягнула руку. Хотіла торкнутися, щоб дізнатися. Відчути тепло, що огортало поверхню. Рука поволі і несміло опустилася на куб. Тієї ж миті замість бажаного блаженства голову пронизав болючий холод. Наче тонкі жалючі пальці вп’ялися в мозок і нишпорили там. Перебирали кожну звивину, як бабка кишки зарізаної курки в пошуках печінки. Дівчина спробувала відсмикнути руку, але її не відпускало. Очі заволокло, світ навколо потьмянів. Зелень згасала, темнішало небо. Дійсність в’яла, розчинялася в сірому попелі. У вухах тонко співав вітер, сповнюючи свідомість моторошною музикою приреченості та розпаду. Вона бачила щось інше.

Dope Thief / «Наркозлодії: Викрадачі дурі» (1 сезон, 2025)
Жанр: драма, кримінал

Я подивився цей серіал і одразу хочу сказати — не лякайтесь назви. За нею ховається не банальна кримінальна історія, а щось значно глибше.

Серіал має абсолютно унікальний стиль — без блиску, пафосу чи фешн-Голлівуду. Тут усе знято красиво, але водночас просто, з живою камерою, атмосферою та чудовою акторською грою.

Це історія про вибір, про наслідки рішень і про те, як легко можна втратити контроль. Вона тримає і поступово розкривається, залишаючи після себе багато емоцій.

Моя оцінка: 8/10

#серіали #драма #кримінал #dopethief #викрадачідурі #реалізм #безглянцу #щоподивитись #filmseriesua

Den of Thieves / «Полювання на злодіїв» (2018)
Жанр: бойовик, трилер, кримінал

«Полювання на злодіїв» — це потужний, напружений бойовик, який показує дві сторони великої гри: гангстерів, що планують наймасштабніше пограбування у Лос-Анджелесі, та детективів, які прагнуть їх зупинити. Історія розгортається навколо небезпечної банди Рея Меррімена, яка націлилася на Федеральний резервний банк США, і досвідченого детектива Ніка "Великого Ніка", який кидає всі сили на те, щоб завадити цьому.

Фільм чудово передає атмосферу вулиць Лос-Анджелеса, де кожен крок може стати фатальним, а кожен план має свій зворотний бік. Інтрига, динаміка і неочікувані повороти тримають у напрузі до останньої хвилини. Окремо варто відзначити чудову гру акторів та напружену режисуру, яка додає реалізму кожній сцені.

Як глядач можу сказати: фільм захоплює своїм стилем, атмосферою та справжнім кримінальним вайбом. Особливо сподобався фінальний твіст — коли розумієш, що все не так просто, як здається на перший погляд.

Моя оцінка: 8.5/10

#фільми #бойовик #трилер #кримінал #лосанджелес #пограбування #щоподивитись #filmseriesua

ТГ Говорять Снайпер+
Сюрреалізм четвертого року повномасштабної війни.
Під стінами приміщення з пафосною табличкою «Культурно-мистецький центр НаУКМА» зібралося студенство Києво-Могилянської академії. Саме тієї Могилянки, яка з 1632 року була осередком українства і несла правильні сенси там, де їх не було.
Але сьогодні студенти стоять під стінами, а не всередині. Бо двері для них — зачинені.
Керівництво академії — в особах Сергія Квіта, Дмитра Мазіна і Владислави Осьмак — заборонило лекцію українського військового, який пройшов пекло найгарячіших ділянок фронту. Йому відмовили через висновок так званого “комітету з етики” — мовляв, він занадто правий, аби читати в академії лекції.
Тема лекції: «Героїчна порода: від старої України до Третіх визвольних змагань».
Я особисто мав розмову з Мазіним і Осьмак. Звертався до них від імені командування 3-го Армійського корпусу. Попереджав про недопустимість ситуацій, у яких люди, що боронили Київ, не мають змоги прочитати лекцію в цьому ж Києві. Але марно.
Недавнишня Києво-Могилянка перетворилася на режимний об’єкт, який більше нагадує університет епохи Януковича, ніж простір вільної думки.
Звертаюся до всієї військової і освітньої спільноти:
Це вимагає публічної оцінки. Бо питання не лише в одній відмові — питання в тому, чому сьогодні військовий — ворог в академії, яка завжди була оплотом українського духу.
Чому ці люди беруть участь в освітньому процесі?
Чого вони навчать студентів?
Ненавидіти армію? Зневажати жертву? Цуратися правди, якщо вона незручна?
Прошу про максимальний розголос.

Великдень... Народна художниця України Віра Баринова-Кулеба (нар.1938 р.). 🎨
Працює в традиціях реалізму та неофольклоризму.🎨
Свої картини художниця підписує просто ім'ям - «Віра».

Поема

Летить ворона
Верхи на мусі
Муха летить
По річці
Немов би
Потяг по рейках — летить гусь
Поема
Абсурд Дрррр jak jest той
Дрин на патику
Так буде лопух на очереті
Поки існує абсурд
Існую і я — цезар абсурду
Абсурд і сюр моя
Їда
Вода моя то час у шклянці із
Мухи крил що підкована золотими підковами.
Аби-таби-мами-ту
Трук пуп кап пак
Ю-Г-М-Т

©️ Цезар Абсурду #сюрреалізм #абсурд

#технології
Французи випустили неймовірно потужний генератор зображень — і він БЕЗКОШТОВНИЙ.
- Реалізм, як з айфона: ідеальне освітлення, текстури та обличчя без артефактів.
- Жодних зайвих пальців чи кривих зубів.
- Може генерувати текст і навіть імітує людський почерк.

Ось посилання.👇
https://preview.reve.art/app/explore

#мистецтво
Сучасний художник
ПОЛЯКО́ВА МАРІЯ ЄВГЕНІЇВНА
(15. 12. 1981, Київ).
Членкиня НСХУ (2015).
Марія Полякова закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури (Київ, 2007; майстерня М. Гуйди). 2015–17 — викладач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну в коледжі «Універсум» Київського університету імені Б. Грінченка; 2017–19 — керівник власної художньої студії для дітей та дорослих «Капітошка» (Київ). Відтоді — на творчій роботі. Створює портрети та фігуративні композиції в стилі класичного реалізму та романтичного імпресіонізму. Твори П. вирізняються професійним рисунком та влучним поглядом на реальне сьогодення. Для її творів характерний пастозний мазок та соковитий колорит. Учасниця всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 2007. Персональні — у Києві (2004, 2007, 2016–17), Чернігові (2021). Деякі твори зберігаються в Музеї М. Заньковецької, галереях «Коло», «Майстерня», «Євроарт», «Карась-галерея» (усі — Київ), «ПластАрт» (Чернігів).

Коли я чую російську мову в українських містах, на вулицях - я не засуджую.
Я навіть не кажу цим людям, що це гарний вибір, бо раптом що - їм значно легше буде відповідати на допитах окупантів, адже говорять однією мовою.
Я завжди спокійно і ввічливо задаю одне питання:
- Перепрошую, у вас така гарна російська. Ви з Росії?
Переважно люди з жахом відповідають - ні, це помилка, я з України!
-Ну тоді все ок. Просто говорите російською, важко відрізнити від росіян.
***
Тут пишу більше. Якщо не любите жорсткий реалізм - ні в якому разі не підписуйтесь.
https://www.instagram.com/mr.berlinska
https://t.me/MariaBerlinska