• #історія #постаті
    Геніальний Микола Лукаш — людина, яка самотужки довела, що українська мова здатна передати найтонші відтінки світової літератури. Він народився 19 грудня 1919 року в Кролевці та став справжнім титаном перекладу, знаючи понад 20 мов. Його називали «людиною-архівом» та «моцартом перекладу» за неймовірну легкість, з якою він відтворював найскладніші тексти ✍️.

    Його доробок вражає масштабами: від «Фауста» Гете та «Декамерона» Бокаччо до творів Лорки, Верлена та Флобера. Лукаш не просто перекладав слова — він створював український відповідник для кожного іноземного стилю, використовуючи все багатство народної мови, діалектів та архаїзмів. Завдяки йому світова класика зазвучала соковитою, живою та повнокровною українською мовою, позбавленою будь-якої штучності 📚.

    Поза літературою Микола Лукаш був людиною неймовірної громадянської мужності. У 1973 році, коли почалися переслідування Івана Дзюби за працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Лукаш запропонував владі... відсидіти термін замість хворого товариша. Цей безпрецедентний вчинок коштував йому десятиліття забуття: його перестали публікувати, виключили зі Спілки письменників і прирекли на злидні, але він не зрадив своїх принципів 🕯️.

    Микола Лукаш залишив нам у спадок не лише геніальні переклади, а й приклад того, як одна людина може стати цілим інститутом культури. Його життя — це гімн українському слову, яке в його руках ставало і гострою зброєю, і витонченим музичним інструментом 🎼.
    #історія #постаті Геніальний Микола Лукаш — людина, яка самотужки довела, що українська мова здатна передати найтонші відтінки світової літератури. Він народився 19 грудня 1919 року в Кролевці та став справжнім титаном перекладу, знаючи понад 20 мов. Його називали «людиною-архівом» та «моцартом перекладу» за неймовірну легкість, з якою він відтворював найскладніші тексти ✍️. Його доробок вражає масштабами: від «Фауста» Гете та «Декамерона» Бокаччо до творів Лорки, Верлена та Флобера. Лукаш не просто перекладав слова — він створював український відповідник для кожного іноземного стилю, використовуючи все багатство народної мови, діалектів та архаїзмів. Завдяки йому світова класика зазвучала соковитою, живою та повнокровною українською мовою, позбавленою будь-якої штучності 📚. Поза літературою Микола Лукаш був людиною неймовірної громадянської мужності. У 1973 році, коли почалися переслідування Івана Дзюби за працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Лукаш запропонував владі... відсидіти термін замість хворого товариша. Цей безпрецедентний вчинок коштував йому десятиліття забуття: його перестали публікувати, виключили зі Спілки письменників і прирекли на злидні, але він не зрадив своїх принципів 🕯️. Микола Лукаш залишив нам у спадок не лише геніальні переклади, а й приклад того, як одна людина може стати цілим інститутом культури. Його життя — це гімн українському слову, яке в його руках ставало і гострою зброєю, і витонченим музичним інструментом 🎼.
    Like
    1
    44переглядів
  • #історія #постаті
    Микола Філянський — це постать, у якій дивовижним чином поєдналися сувора точність геолога та тендітна душа поета-символіста. Він народився 19 грудня 1873 року на Полтавщині, і його життєвий шлях став відображенням трагічної долі української інтелігенції першої половини XX століття 💎.

    Як науковець, Філянський зробив значний внесок у дослідження надр України, працюючи над геологічними картами та вивчаючи мінеральні багатства. Проте справжнє покликання він знайшов у слові та мистецтві. Його поезія — це витончений український символізм, сповнений філософських роздумів, любові до рідної природи та пошуку гармонії. Окрім віршів, він залишив по собі цінні праці з історії українського мистецтва та архітектури, зокрема глибокі дослідження українського бароко 🏛️.

    У 1920-х роках він був одним із тих, хто активно розбудовував українську культуру в Харкові, працюючи в Музеї Слобідської України. Але, як і багато інших представників Розстріляного відродження, Микола Філянський став жертвою сталінського терору. У 1937 році його заарештували за фальшивими звинуваченнями та розстріляли, намагаючись стерти пам'ять про людину, яка бачила красу і в земних породах, і в поетичних рядках 🕯️.

    Сьогодні ми повертаємо ім'я Миколи Філянського із забуття. Його творчість — це місток між науковим пізнанням світу та його мистецьким осмисленням, приклад того, наскільки багатогранним був український геній, який не зламався під тиском обставин, а залишив по собі світлий і чистий слід 📜.
    #історія #постаті Микола Філянський — це постать, у якій дивовижним чином поєдналися сувора точність геолога та тендітна душа поета-символіста. Він народився 19 грудня 1873 року на Полтавщині, і його життєвий шлях став відображенням трагічної долі української інтелігенції першої половини XX століття 💎. Як науковець, Філянський зробив значний внесок у дослідження надр України, працюючи над геологічними картами та вивчаючи мінеральні багатства. Проте справжнє покликання він знайшов у слові та мистецтві. Його поезія — це витончений український символізм, сповнений філософських роздумів, любові до рідної природи та пошуку гармонії. Окрім віршів, він залишив по собі цінні праці з історії українського мистецтва та архітектури, зокрема глибокі дослідження українського бароко 🏛️. У 1920-х роках він був одним із тих, хто активно розбудовував українську культуру в Харкові, працюючи в Музеї Слобідської України. Але, як і багато інших представників Розстріляного відродження, Микола Філянський став жертвою сталінського терору. У 1937 році його заарештували за фальшивими звинуваченнями та розстріляли, намагаючись стерти пам'ять про людину, яка бачила красу і в земних породах, і в поетичних рядках 🕯️. Сьогодні ми повертаємо ім'я Миколи Філянського із забуття. Його творчість — це місток між науковим пізнанням світу та його мистецьким осмисленням, приклад того, наскільки багатогранним був український геній, який не зламався під тиском обставин, а залишив по собі світлий і чистий слід 📜.
    Like
    1
    63переглядів
  • #історія #особистості
    Архітектор української драми: трагічна доля та безсмертний талант Миколи Куліша ✍️
    18 грудня 1892 року народився Микола Куліш — людина, яка змінила обличчя українського театру та стала одним із найяскравішіх символів "Розстріляного відродження". Його творчість була настільки новаторською та гострою, що радянська влада вбачала у ній більшу загрозу, ніж у цілих дивізіях, адже Куліш бив у саме серце тоталітарної системи — через сміх, іронію та глибокий психологізм 🎭.

    Справжнім вибухом у мистецькому світі стала його співпраця з режисером-новатором Лесем Курбасом та театром "Березіль". Разом вони створили шедеври, які сьогодні є класикою: сатиричну комедію "Мина Мазайло", де висміювався комплекс меншовартості та міщанство, трагедійну "Патетичну сонату" та філософську драму "Народний Малахій". Куліш не просто писав п'єси — він створював нову українську інтелектуальну мову, здатну говорити про найскладніші проблеми людського буття на рівні найкращих європейських авторів 🌍.

    Проте за геніальність довелося заплатити найвищу ціну. У 1934 році драматурга було заарештовано, звинувачено в "націоналізмі" та засуджено до десяти років таборів. Його життя обірвалося у листопаді 1937 року в урочищі Сандармох, де він був розстріляний разом із сотнями інших українських митців. Влада хотіла вбити не лише людину, а й пам'ять про її творчість, заборонивши вистави на довгі десятиліття 🕯️.

    Сьогодні ім'я Миколи Куліша повернулося на театральні афіші та в шкільні підручники. Його твори залишаються актуальними, адже вони вчать нас критично мислити, любити свою мову та ніколи не зраджувати власним цінностям, навіть в найтемніші часи. Його спадщина — це доказ того, що справжнє мистецтво неможливо вбити кулею 🛡️.
    #історія #особистості Архітектор української драми: трагічна доля та безсмертний талант Миколи Куліша ✍️ 18 грудня 1892 року народився Микола Куліш — людина, яка змінила обличчя українського театру та стала одним із найяскравішіх символів "Розстріляного відродження". Його творчість була настільки новаторською та гострою, що радянська влада вбачала у ній більшу загрозу, ніж у цілих дивізіях, адже Куліш бив у саме серце тоталітарної системи — через сміх, іронію та глибокий психологізм 🎭. Справжнім вибухом у мистецькому світі стала його співпраця з режисером-новатором Лесем Курбасом та театром "Березіль". Разом вони створили шедеври, які сьогодні є класикою: сатиричну комедію "Мина Мазайло", де висміювався комплекс меншовартості та міщанство, трагедійну "Патетичну сонату" та філософську драму "Народний Малахій". Куліш не просто писав п'єси — він створював нову українську інтелектуальну мову, здатну говорити про найскладніші проблеми людського буття на рівні найкращих європейських авторів 🌍. Проте за геніальність довелося заплатити найвищу ціну. У 1934 році драматурга було заарештовано, звинувачено в "націоналізмі" та засуджено до десяти років таборів. Його життя обірвалося у листопаді 1937 року в урочищі Сандармох, де він був розстріляний разом із сотнями інших українських митців. Влада хотіла вбити не лише людину, а й пам'ять про її творчість, заборонивши вистави на довгі десятиліття 🕯️. Сьогодні ім'я Миколи Куліша повернулося на театральні афіші та в шкільні підручники. Його твори залишаються актуальними, адже вони вчать нас критично мислити, любити свою мову та ніколи не зраджувати власним цінностям, навіть в найтемніші часи. Його спадщина — це доказ того, що справжнє мистецтво неможливо вбити кулею 🛡️.
    Like
    1
    128переглядів
  • #дати #свята
    🇰🇿 День Незалежності Республіки Казахстан (Тәуелсіздік күні) — головне національне свято, яке відзначається щорічно 16 грудня. Ця дата ознаменувала проголошення Казахстаном суверенітету та його вихід зі складу Радянського Союзу, що стало ключовим моментом у сучасній історії Центральної Азії.

    📜 Шлях до суверенітету

    На відміну від більшості інших радянських республік, які проголосили незалежність наприкінці серпня – на початку вересня 1991 року, Казахстан зробив це пізніше.
    Желтоксан (1986)
    Важливим попередником здобуття незалежності стали події Желтоксан (грудень 1986 року) — масові протести казахської молоді в Алма-Аті. Приводом стало рішення Кремля замінити етнічного казаха Дінмухамеда Кунаєва на етнічного росіянина Геннадія Колбіна на посаді першого секретаря ЦК Компартії Казахстану..
    Протести були жорстоко придушені, але вони продемонстрували зростання національної свідомості та стали першим великим виступом проти центральної радянської влади в епоху Перебудови.

    Проголошення Незалежності (1991)

    Після провалу серпневого путчу в Москві та розпаду СРСР, 10 грудня 1991 року було змінено назву республіки на Республіка Казахстан.
    16 грудня 1991 року Верховна Рада Республіки Казахстан ухвалила Конституційний закон «Про державну незалежність Республіки Казахстан».
    Факт: Казахстан був останньою республікою Радянського Союзу, яка офіційно проголосила незалежність.
    Визнання: Незалежність Казахстану була швидко визнана багатьма країнами, включаючи США, Китай та Росію.

    🇰🇿 Символіка та святкування

    День Незалежності є державним святом, що відзначається два дні — 16 та 17 грудня. Урочисті заходи включають:
    Церемонії нагородження: Президент Казахстану вручає видатним громадянам державні нагороди.
    Військові паради та концерти.
    Вшанування пам'яті: У багатьох містах відзначають пам'ять жертв Желтоксану 1986 року, оскільки ця подія безпосередньо пов'язана з боротьбою за суверенітет.

    Монумент Незалежності
    Головним символом незалежності в Алма-Аті є Монумент Незалежності на площі Республіки. Він являє собою скульптурний ансамбль, присвячений відродженню казахської державності, і є ключовим місцем проведення урочистостей.
    #дати #свята 🇰🇿 День Незалежності Республіки Казахстан (Тәуелсіздік күні) — головне національне свято, яке відзначається щорічно 16 грудня. Ця дата ознаменувала проголошення Казахстаном суверенітету та його вихід зі складу Радянського Союзу, що стало ключовим моментом у сучасній історії Центральної Азії. 📜 Шлях до суверенітету На відміну від більшості інших радянських республік, які проголосили незалежність наприкінці серпня – на початку вересня 1991 року, Казахстан зробив це пізніше. Желтоксан (1986) Важливим попередником здобуття незалежності стали події Желтоксан (грудень 1986 року) — масові протести казахської молоді в Алма-Аті. Приводом стало рішення Кремля замінити етнічного казаха Дінмухамеда Кунаєва на етнічного росіянина Геннадія Колбіна на посаді першого секретаря ЦК Компартії Казахстану.. Протести були жорстоко придушені, але вони продемонстрували зростання національної свідомості та стали першим великим виступом проти центральної радянської влади в епоху Перебудови. Проголошення Незалежності (1991) Після провалу серпневого путчу в Москві та розпаду СРСР, 10 грудня 1991 року було змінено назву республіки на Республіка Казахстан. 16 грудня 1991 року Верховна Рада Республіки Казахстан ухвалила Конституційний закон «Про державну незалежність Республіки Казахстан». Факт: Казахстан був останньою республікою Радянського Союзу, яка офіційно проголосила незалежність. Визнання: Незалежність Казахстану була швидко визнана багатьма країнами, включаючи США, Китай та Росію. 🇰🇿 Символіка та святкування День Незалежності є державним святом, що відзначається два дні — 16 та 17 грудня. Урочисті заходи включають: Церемонії нагородження: Президент Казахстану вручає видатним громадянам державні нагороди. Військові паради та концерти. Вшанування пам'яті: У багатьох містах відзначають пам'ять жертв Желтоксану 1986 року, оскільки ця подія безпосередньо пов'язана з боротьбою за суверенітет. Монумент Незалежності Головним символом незалежності в Алма-Аті є Монумент Незалежності на площі Республіки. Він являє собою скульптурний ансамбль, присвячений відродженню казахської державності, і є ключовим місцем проведення урочистостей.
    Like
    2
    273переглядів
  • 🥰 У Києві зустріли Софію Нерсесян, яка стала «срібною» призеркою Дитячого Євробачення-2025 Дівчина виступала з піснею «Мотанка», яку включили на столичному вокзалі під час прибуття її потяга. Софія каже, що ця пісня не просто про ляльку, а про оберіг, який захищає українців та дітей. Про емоції від конкурсу юна співачка розповіла в коментарі для Новини.LIVE 👆
    @novyny.live
    🥰 У Києві зустріли Софію Нерсесян, яка стала «срібною» призеркою Дитячого Євробачення-2025 Дівчина виступала з піснею «Мотанка», яку включили на столичному вокзалі під час прибуття її потяга. Софія каже, що ця пісня не просто про ляльку, а про оберіг, який захищає українців та дітей. Про емоції від конкурсу юна співачка розповіла в коментарі для Новини.LIVE 👆 @novyny.live
    194переглядів 3Відтворень
  • Служба безпеки та Національна поліція по «гарячих слідах» затримали виконавців теракту в Дарницькому районі Києва.
    Служба безпеки та Національна викрили трьох чоловіків, які здійснили подвійний терористичний акт у Києві 11 грудня. Затримання відбулося по «гарячих слідах» протягом 6 годин після вчинення вибухів.
    За матеріалами справи, фігуранти діяли за завданням російських спецслужб.
    Усі троє затриманих – громадяни України, уродженці Одеської та Донецької областей віком 23, 27 та 25 років.
    Як встановило розслідування, у Києві вони працювали різноробочими на будівництві й одночасно шукали «легкі заробітки» у телеграм-каналах, де їх і завербував ворог.
    Отримавши завдання на вчинення теракту, фігуранти розподілили ролі і, конспіруючись, придбали складові до саморобних вибухових пристроїв (СВП) у різних промислових магазинах.
    Після виготовлення вибухівки вони розмістили її за координатами, які їм дав куратор. А для трансляції та координації вибуху рашисти встановили поблизу місця теракту мобільні телефони, які в режимі онлайн передавали відео ворогу.
    Обидва вибухи відбулися на промзоні, яку патрулювали співробітники Нацгвардії.
    Перший підрив стався, коли поруч із СВП проходили двоє нацгвардійців. Унаслідок цього один з них загинув, а інший військовослужбовець та охоронець локації зазнали травм різного ступеня тяжкості.
    Наступний вибух стався під час прибуття на місце події працівників правоохоронних органів. Так, від вибуху постраждали ще двоє працівників поліції.
    СБУ та Нацполіція оперативно встановили особи виконавців та затримали їх за місцем проживання.
    У межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини) зловмисникам буде повідомлено про підозру.
    Викриття та затримання фігурантів проводили співробітники Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області спільно з працівниками Головного управління Нацполіції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Служба безпеки та Національна поліція по «гарячих слідах» затримали виконавців теракту в Дарницькому районі Києва. Служба безпеки та Національна викрили трьох чоловіків, які здійснили подвійний терористичний акт у Києві 11 грудня. Затримання відбулося по «гарячих слідах» протягом 6 годин після вчинення вибухів. За матеріалами справи, фігуранти діяли за завданням російських спецслужб. Усі троє затриманих – громадяни України, уродженці Одеської та Донецької областей віком 23, 27 та 25 років. Як встановило розслідування, у Києві вони працювали різноробочими на будівництві й одночасно шукали «легкі заробітки» у телеграм-каналах, де їх і завербував ворог. Отримавши завдання на вчинення теракту, фігуранти розподілили ролі і, конспіруючись, придбали складові до саморобних вибухових пристроїв (СВП) у різних промислових магазинах. Після виготовлення вибухівки вони розмістили її за координатами, які їм дав куратор. А для трансляції та координації вибуху рашисти встановили поблизу місця теракту мобільні телефони, які в режимі онлайн передавали відео ворогу. Обидва вибухи відбулися на промзоні, яку патрулювали співробітники Нацгвардії. Перший підрив стався, коли поруч із СВП проходили двоє нацгвардійців. Унаслідок цього один з них загинув, а інший військовослужбовець та охоронець локації зазнали травм різного ступеня тяжкості. Наступний вибух стався під час прибуття на місце події працівників правоохоронних органів. Так, від вибуху постраждали ще двоє працівників поліції. СБУ та Нацполіція оперативно встановили особи виконавців та затримали їх за місцем проживання. У межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини) зловмисникам буде повідомлено про підозру. Викриття та затримання фігурантів проводили співробітники Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області спільно з працівниками Головного управління Нацполіції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    262переглядів
  • Свято невисловлених думок
    Свято невисловлених думок (Festival of Unmentionable Thoughts), який відзначається щороку 12 грудня, — це унікальна подія, яка заохочує людей визнати та поділитися своїми найпотаємнішими думками. Цей свято є нагадуванням про те, що у кожного є думки, які він може вважати занадто ризикованими або недоречними, щоб висловити їх відкрито, але ці думки є природною частиною людського досвіду.

    Суть думок, про які не можна говорити
    Небажані думки можуть варіюватися від цікавих роздумів, наприклад, як виглядає людина оголеною, до темних, зловісних ідей або бажання помститися. Вони можуть бути сором’язливими, наповненими ненормативною лексикою або просто занадто особистими, щоб ними ділитися. Ці думки часто тримаються в таємниці через страх осуду чи нерозуміння.

    Такі думки виникають у кожної людини, що робить їх універсальним аспектом людської психіки.


    Визнання цих думок може бути важливим для психічного здоров’я, оскільки дозволяє зрозуміти й прийняти свій внутрішній світ без почуття провини чи сорому.

    Відзначення Свята невисловлених думок
    Пропонується записати свої думки, які не хотілось озвучувати, і поміркувати над ними пізніше.
    Можна анонімно писати свої думки на аркушах паперу і ділитися ними з друзями або в групі.
    Читання творів мислителів та авторів, які заглиблюються у сферу невисловлених думок, може бути просвітницьким.
    Поширення невисловлених думок у соціальних мережах з хештегом #FestivalOfUnmentionableThoughts може стати визвольним досвідом.
    Значення Свята невисловлених думок
    Особистісний ріст і свобода.
    Самоприйняття — подія сприяє самоприйняттю, нормалізуючи всі типи думок.
    Підтримка ментального здоровʼя — висловлення своїх думок, сприяє вираженню та вербалізації почуттів (як допомога їх безпечному проживанню).
    Демократичні права — підкреслює важливість свободи думки як демократичного права.
    Обмін досвідом — усвідомлюючи, що інші мають схожі думки, люди можуть відчувати себе менш ізольованими та більш пов’язаними з іншими.
    Заохочення відкритості — свято сприяє формуванню почуття спільноти, де люди можуть об’єднуватися, обмінюючись думками та поглядами.
    Свято невисловлених думок нагадує про те, що наші найпотаємніші думки, навіть якщо вони не підлягають обговоренню, є частиною того, ким ми є. Ця подія заохочує до здорового сприйняття наших ментальних процесів і сприяє відчуттю єдності у спільному людському досвіді. Відзначаючи це свято, ми приймаємо наші думки з відкритістю і цікавістю, розуміючи, що вони є природною і невіддільною частиною нашого буття.

    Свято невисловлених думок Свято невисловлених думок (Festival of Unmentionable Thoughts), який відзначається щороку 12 грудня, — це унікальна подія, яка заохочує людей визнати та поділитися своїми найпотаємнішими думками. Цей свято є нагадуванням про те, що у кожного є думки, які він може вважати занадто ризикованими або недоречними, щоб висловити їх відкрито, але ці думки є природною частиною людського досвіду. Суть думок, про які не можна говорити Небажані думки можуть варіюватися від цікавих роздумів, наприклад, як виглядає людина оголеною, до темних, зловісних ідей або бажання помститися. Вони можуть бути сором’язливими, наповненими ненормативною лексикою або просто занадто особистими, щоб ними ділитися. Ці думки часто тримаються в таємниці через страх осуду чи нерозуміння. Такі думки виникають у кожної людини, що робить їх універсальним аспектом людської психіки. Визнання цих думок може бути важливим для психічного здоров’я, оскільки дозволяє зрозуміти й прийняти свій внутрішній світ без почуття провини чи сорому. Відзначення Свята невисловлених думок Пропонується записати свої думки, які не хотілось озвучувати, і поміркувати над ними пізніше. Можна анонімно писати свої думки на аркушах паперу і ділитися ними з друзями або в групі. Читання творів мислителів та авторів, які заглиблюються у сферу невисловлених думок, може бути просвітницьким. Поширення невисловлених думок у соціальних мережах з хештегом #FestivalOfUnmentionableThoughts може стати визвольним досвідом. Значення Свята невисловлених думок Особистісний ріст і свобода. Самоприйняття — подія сприяє самоприйняттю, нормалізуючи всі типи думок. Підтримка ментального здоровʼя — висловлення своїх думок, сприяє вираженню та вербалізації почуттів (як допомога їх безпечному проживанню). Демократичні права — підкреслює важливість свободи думки як демократичного права. Обмін досвідом — усвідомлюючи, що інші мають схожі думки, люди можуть відчувати себе менш ізольованими та більш пов’язаними з іншими. Заохочення відкритості — свято сприяє формуванню почуття спільноти, де люди можуть об’єднуватися, обмінюючись думками та поглядами. Свято невисловлених думок нагадує про те, що наші найпотаємніші думки, навіть якщо вони не підлягають обговоренню, є частиною того, ким ми є. Ця подія заохочує до здорового сприйняття наших ментальних процесів і сприяє відчуттю єдності у спільному людському досвіді. Відзначаючи це свято, ми приймаємо наші думки з відкритістю і цікавістю, розуміючи, що вони є природною і невіддільною частиною нашого буття.
    535переглядів
  • #дати #свята
    🛡️ Незламний Щит: День Сухопутних військ України.
    Сьогодні, 12 грудня, Україна відзначає День Сухопутних військ України — професійне свято, присвячене найчисельнішому і найбільш універсальному виду Збройних Сил України (ЗСУ). Це день вшанування мужності, стійкості та жертовності військовослужбовців, які щодня тримають оборону нашої держави на землі. 🇺🇦

    Чому свято відзначають 12 грудня?

    Свято було встановлене Указом Президента України у 1997 році, і дата 12 грудня була обрана для відзначення створення Сухопутних військ України у їх сучасному вигляді після здобуття незалежності.

    Роль Сухопутних військ (СВ):
    Сухопутні війська ЗСУ є головним носієм бойової могутності Збройних Сил. Саме вони виконують основний обсяг бойових завдань під час повномасштабної війни, зокрема:
    Оборона та Стримування: Захист території від наземної агресії, утримання ключових позицій та ліній оборони.

    Наступальні Операції: Звільнення окупованих територій, прорив ворожої оборони та знищення живої сили й техніки противника.
    Контроль Території: Утримання зайнятих районів, контроль державних кордонів і критичної інфраструктури.

    Структура СВ:
    Сухопутні війська включають механізовані, танкові, ракетні війська та артилерію, армійську авіацію, протиповітряну оборону та інші спеціальні війська. Ця багатогранна структура дозволяє їм ефективно діяти в будь-яких умовах наземного бою.

    Сьогодні, у світлі триваючої війни, День Сухопутних військ набуває особливого, глибоко патріотичного значення. Це день, коли вся країна віддає шану тим, хто зі зброєю в руках стоїть на захисті нашої свободи і територіальної цілісності. Дякуємо нашим захисникам! 🙏
    #дати #свята 🛡️ Незламний Щит: День Сухопутних військ України. Сьогодні, 12 грудня, Україна відзначає День Сухопутних військ України — професійне свято, присвячене найчисельнішому і найбільш універсальному виду Збройних Сил України (ЗСУ). Це день вшанування мужності, стійкості та жертовності військовослужбовців, які щодня тримають оборону нашої держави на землі. 🇺🇦 Чому свято відзначають 12 грудня? Свято було встановлене Указом Президента України у 1997 році, і дата 12 грудня була обрана для відзначення створення Сухопутних військ України у їх сучасному вигляді після здобуття незалежності. Роль Сухопутних військ (СВ): Сухопутні війська ЗСУ є головним носієм бойової могутності Збройних Сил. Саме вони виконують основний обсяг бойових завдань під час повномасштабної війни, зокрема: Оборона та Стримування: Захист території від наземної агресії, утримання ключових позицій та ліній оборони. Наступальні Операції: Звільнення окупованих територій, прорив ворожої оборони та знищення живої сили й техніки противника. Контроль Території: Утримання зайнятих районів, контроль державних кордонів і критичної інфраструктури. Структура СВ: Сухопутні війська включають механізовані, танкові, ракетні війська та артилерію, армійську авіацію, протиповітряну оборону та інші спеціальні війська. Ця багатогранна структура дозволяє їм ефективно діяти в будь-яких умовах наземного бою. Сьогодні, у світлі триваючої війни, День Сухопутних військ набуває особливого, глибоко патріотичного значення. Це день, коли вся країна віддає шану тим, хто зі зброєю в руках стоїть на захисті нашої свободи і територіальної цілісності. Дякуємо нашим захисникам! 🙏
    Like
    1
    194переглядів
  • Вітаємо команду ВК «Калинівка» (Броварський район) із успішним завершенням кваліфікаційного етапу Чемпіонату України Другої ліги та здобуттям 3-го місця у групі «Схід»!

    Новачки турніру впевнено проявили себе в усіх трьох турах, здобувши низку яскравих перемог і довівши свою майстерність, характер та згуртованість. Дякуємо тренеру й усій команді за емоції, гідну гру та чудовий приклад для молоді громади.

    Уже в січні 2026 року Калинівка вперше прийматиме тур Чемпіонату України у рідному залі — підтримаймо наших спортсменів!

    Пишаємося вами! Успіхів і нових перемог! 🏐💛💙
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #спорт #спорт_sports @sports #Brovarysport #Броварський_спорт @Brovarysport
    Вітаємо команду ВК «Калинівка» (Броварський район) із успішним завершенням кваліфікаційного етапу Чемпіонату України Другої ліги та здобуттям 3-го місця у групі «Схід»! Новачки турніру впевнено проявили себе в усіх трьох турах, здобувши низку яскравих перемог і довівши свою майстерність, характер та згуртованість. Дякуємо тренеру й усій команді за емоції, гідну гру та чудовий приклад для молоді громади. Уже в січні 2026 року Калинівка вперше прийматиме тур Чемпіонату України у рідному залі — підтримаймо наших спортсменів! Пишаємося вами! Успіхів і нових перемог! 🏐💛💙 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #спорт #спорт_sports @sports #Brovarysport #Броварський_спорт @Brovarysport
    170переглядів
  • Сто років.
    Сьогодні «Металіст» святкує свій сотий день народження.
    І це не просто ювілей клубу. Це ювілей частини Харкова. Частини нас із вами.

    Покоління харків’ян виросли разом із цією командою.
    Хтось уперше прийшов на футбол ще дитиною, тримаючись за батькову руку.
    Хтось втрачав голос на фан-секторі.
    Хтось плакав від поразок і обіймав незнайомих людей після голів на останніх хвилинах.

    Для всіх, хто бодай раз стояв на трибунах і жив кожну секунду гри – від тиші перед ударом до шаленої радості перемоги, – «Металіст» давно означає більше, ніж футбол.
    Це – Харків.
    Це – наша пам’ять, наші емоції, наш біль і наша радість, які залишаються на все життя.

    За сто років «Металіст» проходив через усе.
    Тріумфи, коли місто не спало до ранку.
    Провальні сезони, коли боліло всім.
    Нові склади, нові керівники, нові епохи.
    Але одна річ не змінювалася ніколи: «Металіст» завжди вмів об’єднувати Харків.
    Так, як не здатне більше нічого.

    На трибунах цього клубу виростав характер міста.
    Сміливий. Азартний. Упертий.
    Вірний своїм, вірний синьо-жовтим кольорам.
    Тим, що на гербі, на прапорі, на футболках – і в серці.

    Війна поставила на паузу багато речей.
    Стадіон, який десятиліттями був серцем спортивного Харкова, майже чотири роки чекає.
    Чекає гравців. Чекає вболівальників. Чекає повернення життя на трибуни.

    Але це – не забуття.
    Ми зберігаємо стадіон. Дбаємо про нього.
    Щоб у день, коли це стане можливим, він був готовий.
    Готовий до великого повернення, до великого відродження.

    Наш «Металіст» сьогодні змушений тренуватися в іншому місті.
    Але команда залишається харківською.
    По духу. По характеру. По ДНК.
    Вона працює, тримається, бореться за результат.
    І саме тому я впевнений: найяскравіші сторінки історії клубу – не в минулому. Вони – попереду.

    Обов’язково прийде момент.
    Момент, коли стадіон знову загуде так, що його почують всюди.
    Коли Харків знову підведеться в єдиному пориві.
    Коли тисячі голосів закричать одночасно за свою команду, за своє місто, за свою перемогу.

    Сто років «Металісту» – це не крапка. Це – кома.
    Продовження буде. І воно буде яскравим!

    Зі століттям тебе, рідний «Металісте»!
    Дякую за силу.
    Дякую за гордість.
    Дякую за те, що стільки років б’єшся за Харків – і разом із Харковом.
    Сто років. Сьогодні «Металіст» святкує свій сотий день народження. І це не просто ювілей клубу. Це ювілей частини Харкова. Частини нас із вами. Покоління харків’ян виросли разом із цією командою. Хтось уперше прийшов на футбол ще дитиною, тримаючись за батькову руку. Хтось втрачав голос на фан-секторі. Хтось плакав від поразок і обіймав незнайомих людей після голів на останніх хвилинах. Для всіх, хто бодай раз стояв на трибунах і жив кожну секунду гри – від тиші перед ударом до шаленої радості перемоги, – «Металіст» давно означає більше, ніж футбол. Це – Харків. Це – наша пам’ять, наші емоції, наш біль і наша радість, які залишаються на все життя. За сто років «Металіст» проходив через усе. Тріумфи, коли місто не спало до ранку. Провальні сезони, коли боліло всім. Нові склади, нові керівники, нові епохи. Але одна річ не змінювалася ніколи: «Металіст» завжди вмів об’єднувати Харків. Так, як не здатне більше нічого. На трибунах цього клубу виростав характер міста. Сміливий. Азартний. Упертий. Вірний своїм, вірний синьо-жовтим кольорам. Тим, що на гербі, на прапорі, на футболках – і в серці. Війна поставила на паузу багато речей. Стадіон, який десятиліттями був серцем спортивного Харкова, майже чотири роки чекає. Чекає гравців. Чекає вболівальників. Чекає повернення життя на трибуни. Але це – не забуття. Ми зберігаємо стадіон. Дбаємо про нього. Щоб у день, коли це стане можливим, він був готовий. Готовий до великого повернення, до великого відродження. Наш «Металіст» сьогодні змушений тренуватися в іншому місті. Але команда залишається харківською. По духу. По характеру. По ДНК. Вона працює, тримається, бореться за результат. І саме тому я впевнений: найяскравіші сторінки історії клубу – не в минулому. Вони – попереду. Обов’язково прийде момент. Момент, коли стадіон знову загуде так, що його почують всюди. Коли Харків знову підведеться в єдиному пориві. Коли тисячі голосів закричать одночасно за свою команду, за своє місто, за свою перемогу. Сто років «Металісту» – це не крапка. Це – кома. Продовження буде. І воно буде яскравим! Зі століттям тебе, рідний «Металісте»! Дякую за силу. Дякую за гордість. Дякую за те, що стільки років б’єшся за Харків – і разом із Харковом.
    307переглядів
Більше результатів