• Чомусь захотілось поділитися

    Згора пожовкле листя листопаду,
    Вже чорнобривці відчувають перший сніг.
    А теплий вітерець відчув солодку зраду...
    І знов іду одна, не відчуваю ніг.
    І знов не прийдеш ти до мене, як і вчора
    Ти не прийшов, бо був з другою ти..
    Як боляче згадать минуле: знову й знову
    Схвильовано кричав ти вслід мені -"прости"...
    Не знаю, що робить, можливо й не любила.
    Не знаю,що сказать- хороший був пролог,
    Та, схоже, що в любові зламані вітрила.
    Немає хепі енду- трагічний епілог....
    #ностальгія
    Чомусь захотілось поділитися Згора пожовкле листя листопаду, Вже чорнобривці відчувають перший сніг. А теплий вітерець відчув солодку зраду... І знов іду одна, не відчуваю ніг. І знов не прийдеш ти до мене, як і вчора Ти не прийшов, бо був з другою ти.. Як боляче згадать минуле: знову й знову Схвильовано кричав ти вслід мені -"прости"... Не знаю, що робить, можливо й не любила. Не знаю,що сказать- хороший був пролог, Та, схоже, що в любові зламані вітрила. Немає хепі енду- трагічний епілог.... #ностальгія
    Sad
    1
    271переглядів
  • #цитати
    Мрії — це коли віриш, що попереду все буде краще, ніж буде насправді.
    Ностальгія — це коли серце шепоче, що колись було краще, ніж було насправді.
    А щастя — це коли вже не має значення, що було і що буде…
    Коли просто живеш, приймаючи все, як є.
    #цитати Мрії — це коли віриш, що попереду все буде краще, ніж буде насправді. Ностальгія — це коли серце шепоче, що колись було краще, ніж було насправді. А щастя — це коли вже не має значення, що було і що буде… Коли просто живеш, приймаючи все, як є.
    Love
    1
    861переглядів
  • #музика
    STASYA x XАС - В той день.
    Це ностальгія, голос покоління, яке пам'ятає світ без війни, коли дитинство було сповнене сміху, двори — друзями, а головними переживання були ігри до темноти і щоб мама якнайпізніше покликала додому, або ж вибір рингтону чи касети на програвачі. Зараз, це лише спогади про безтурботні дні, які розбилися об реальність, що принесла біль, страх і втрати.

    Але навіть серед руїн пам'ять про ті моменти дає силу жити далі та будувати краще майбутнє для своїх нащадків. Це історія про незламність і віру в те, що справжні цінності не в речах, а в людях, які завжди поруч.

    https://youtu.be/7hK1Fv7u9cQ
    #музика STASYA x XАС - В той день. Це ностальгія, голос покоління, яке пам'ятає світ без війни, коли дитинство було сповнене сміху, двори — друзями, а головними переживання були ігри до темноти і щоб мама якнайпізніше покликала додому, або ж вибір рингтону чи касети на програвачі. Зараз, це лише спогади про безтурботні дні, які розбилися об реальність, що принесла біль, страх і втрати. Але навіть серед руїн пам'ять про ті моменти дає силу жити далі та будувати краще майбутнє для своїх нащадків. Це історія про незламність і віру в те, що справжні цінності не в речах, а в людях, які завжди поруч. https://youtu.be/7hK1Fv7u9cQ
    Like
    1
    617переглядів
  • Привітик)

    На мене трохи найшла ностальгія, захотілось переглянути серіал Мерлін або ж Пригоди Мерліна 2008р.

    Цікавила взаємодія Мерліна і Німоє, раніше не звертала на це увпги, але цього разу це впала в око.

    З'явилось натхнення, і ось що вийшло.

    Повне відео тут
    https://youtu.be/7MQh65sjsCM

    А що скажите ви? Як вони вам?

    #Merlin #магія #фентезі #історичні #пригоди
    Привітик) На мене трохи найшла ностальгія, захотілось переглянути серіал Мерлін або ж Пригоди Мерліна 2008р. Цікавила взаємодія Мерліна і Німоє, раніше не звертала на це увпги, але цього разу це впала в око. З'явилось натхнення, і ось що вийшло. Повне відео тут https://youtu.be/7MQh65sjsCM А що скажите ви? Як вони вам? #Merlin #магія #фентезі #історичні #пригоди
    Love
    1
    925переглядів 124Відтворень
  • #кіно #музика
    Пісня інді-поп співачки Povin’ стала другим саундтреком до психологічного трилеру «Мишоловка»
    «Пісню було написано, коли мені нарешті вдалося зазирнути всередину себе. Це тепла ностальгія про давно пройдений шлях, забуті роки. Це теплий сонячний ранок, смачне пюре, яке вміє готувати тільки мама, брат, що носить на плечах, і тато, який розповідає про чудеса далекого космосу. Це – дитяча наївність, віра в світ і в людство», – поділилася Povin’.

    В кіно з 3-го квітня.

    https://youtu.be/KdWJ0yALzuk
    #кіно #музика Пісня інді-поп співачки Povin’ стала другим саундтреком до психологічного трилеру «Мишоловка» «Пісню було написано, коли мені нарешті вдалося зазирнути всередину себе. Це тепла ностальгія про давно пройдений шлях, забуті роки. Це теплий сонячний ранок, смачне пюре, яке вміє готувати тільки мама, брат, що носить на плечах, і тато, який розповідає про чудеса далекого космосу. Це – дитяча наївність, віра в світ і в людство», – поділилася Povin’. В кіно з 3-го квітня. https://youtu.be/KdWJ0yALzuk
    Like
    1
    854переглядів
  • Вітаю...А чи давно Ви мріяли про повернення назад в дитинство?
    Нажаль, це тільки мрії та спогади про бестурботність, а час він невгамовний...Біжить, біжить...
    Ну так що ж робити?
    Вихід є ...Це книги, на які час немає впливу, і він (час)не взмозі нам заборонити подорож назад в дитинство...

    Всеволод Нестайко створив для нас не просто книжку, а справжню мандрівку у світ дитинства, де пригоди чекають за кожним кутком. «Тореадори з Васюківки» – це історія, що пахне сонцем, сільськими дорогами та безтурботними літніми днями, коли найбільші турботи – це нові фантазії та витівки двох друзів.

    Павлуша Завгородній і Ява Рень – майстри вигадок, безстрашні дослідники власного всесвіту, в якому вуличні кориди, підземні тунелі та шкільні пригоди стають легендами. Читати їхню історію – це повернутися в ті часи, коли друзі були центром твого світу, а будь-яка витівка могла перетворитися на пригоду світового масштабу.

    Гумор у книзі – гострий і справжній, а ностальгія – тепла і щемлива. Це текст, що не просто розважає, а нагадує, як важливо зберігати в собі дитяче захоплення життям, сміх і готовність до відкриттів.

    А щоб відчути ще більше атмосферу дитинства(нашого з вами ...Яке було насправді.Але колись давно що то здається й неправда) й повністю зануритися у той світ....Безтурботності й жаги до пригод , варто б заглянути в телеграм-канал UA «УКРАЇНА. ДОРОГАМИ ЧАСУ...», де доступна повна аудіозбірка трилогії. Це можливість не просто згадати своє дитинство, а й подарувати його тим, хто тільки починає свій шлях у світі Української літератури. Адже саме через такі історії ми навчаємо дітей любити свою мову, свою культуру та свої корені.

    Приємного прослуховування та веселих спогадів! Хто знає, можливо, десь у душі ми всі з Вами трохи тореадори з Васюківки😉🤝

    https://t.me/RuslanSpeaks

    ✍️20.05.2025
    Вітаю...А чи давно Ви мріяли про повернення назад в дитинство? Нажаль, це тільки мрії та спогади про бестурботність, а час він невгамовний...Біжить, біжить... Ну так що ж робити? Вихід є ...Це книги, на які час немає впливу, і він (час)не взмозі нам заборонити подорож назад в дитинство... Всеволод Нестайко створив для нас не просто книжку, а справжню мандрівку у світ дитинства, де пригоди чекають за кожним кутком. «Тореадори з Васюківки» – це історія, що пахне сонцем, сільськими дорогами та безтурботними літніми днями, коли найбільші турботи – це нові фантазії та витівки двох друзів. Павлуша Завгородній і Ява Рень – майстри вигадок, безстрашні дослідники власного всесвіту, в якому вуличні кориди, підземні тунелі та шкільні пригоди стають легендами. Читати їхню історію – це повернутися в ті часи, коли друзі були центром твого світу, а будь-яка витівка могла перетворитися на пригоду світового масштабу. Гумор у книзі – гострий і справжній, а ностальгія – тепла і щемлива. Це текст, що не просто розважає, а нагадує, як важливо зберігати в собі дитяче захоплення життям, сміх і готовність до відкриттів. А щоб відчути ще більше атмосферу дитинства(нашого з вами ...Яке було насправді.Але колись давно що то здається й неправда) й повністю зануритися у той світ....Безтурботності й жаги до пригод , варто б заглянути в телеграм-канал UA «УКРАЇНА. ДОРОГАМИ ЧАСУ...», де доступна повна аудіозбірка трилогії. Це можливість не просто згадати своє дитинство, а й подарувати його тим, хто тільки починає свій шлях у світі Української літератури. Адже саме через такі історії ми навчаємо дітей любити свою мову, свою культуру та свої корені. Приємного прослуховування та веселих спогадів! Хто знає, можливо, десь у душі ми всі з Вами трохи тореадори з Васюківки😉🤝 https://t.me/RuslanSpeaks ✍️20.05.2025
    Like
    1
    982переглядів 8Відтворень
  • 🎮 Вітаю! Це я, Маріо! Так-так, той самий — у червоній шапці, з вусами й величезним бажанням врятувати принцесу (знову). Сьогодні я хочу розповісти вам про одну річ, яка ніколи не виходить з моди — піксель-арт! 🧱🎨

    Піксель-арт — це стиль малювання, де зображення складаються з маленьких квадратиків — пікселів, як мозаїка. У 80-х та 90-х саме так виглядала більшість відеоігор, бо комп’ютери не могли показати більше. І вгадайте що? Я теж був створений із пікселів! (І виглядав чудово! 😉)

    Чому піксель-арт знову в моді?
    1. 🕹️ Ностальгія — гравці з усього світу згадують дитинство, коли все було простіше, але захопливо.
    2. 🧠 Стиль — цей вид мистецтва виглядає круто, впізнавано і має свій особливий шарм.
    3. 🎨 Творча свобода — у пікселях можна намалювати що завгодно — від драконів до… красунь!
    4. 📱 Легкість у створенні — піксель-арт ідеально підходить для мобільних ігор та інді-проєктів.

    Сьогодні піксель-арт — це не обмеження, а свідомий вибір. І хто знає, може саме тому мене досі всі впізнають! 😄

    🔧 Тож якщо бачиш десь зображення з квадратиків — не поспішай сміятись. Це може бути маленький шедевр!

    З любовʼю до пікселів і пригод — ваш Маріо! 🍝🧢

    #fan_art #супер_порада #супер_факт
    🎮 Вітаю! Це я, Маріо! Так-так, той самий — у червоній шапці, з вусами й величезним бажанням врятувати принцесу (знову). Сьогодні я хочу розповісти вам про одну річ, яка ніколи не виходить з моди — піксель-арт! 🧱🎨 Піксель-арт — це стиль малювання, де зображення складаються з маленьких квадратиків — пікселів, як мозаїка. У 80-х та 90-х саме так виглядала більшість відеоігор, бо комп’ютери не могли показати більше. І вгадайте що? Я теж був створений із пікселів! (І виглядав чудово! 😉) Чому піксель-арт знову в моді? 1. 🕹️ Ностальгія — гравці з усього світу згадують дитинство, коли все було простіше, але захопливо. 2. 🧠 Стиль — цей вид мистецтва виглядає круто, впізнавано і має свій особливий шарм. 3. 🎨 Творча свобода — у пікселях можна намалювати що завгодно — від драконів до… красунь! 4. 📱 Легкість у створенні — піксель-арт ідеально підходить для мобільних ігор та інді-проєктів. Сьогодні піксель-арт — це не обмеження, а свідомий вибір. І хто знає, може саме тому мене досі всі впізнають! 😄 🔧 Тож якщо бачиш десь зображення з квадратиків — не поспішай сміятись. Це може бути маленький шедевр! З любовʼю до пікселів і пригод — ваш Маріо! 🍝🧢 #fan_art #супер_порада #супер_факт
    Like
    Love
    9
    2Kпереглядів
  • #новини
    📞 Skype офіційно перестав працювати.
    Ось альтернативи:
    https://channeltech.space/soft/skype-is-down-today-here-are-the-best-...

    Вважаю, що в Skype був чи не найкращий відеозв’язок при поганому інтернеті, навіть повідомлення проходили, коли вже всі інші месенджери йшли в офлайн при блекаутах. Хоча самі чати були незручні і обмежені.

    Коли з’явився цей сервіс — це була якась магія, відеозв’язок. безплатний, будь з ким будь-коли... Але корпорація Microsoft поглинула його, де він і потонув у бюрократії, стагнації і відставанні від конкурентів.

    🫡 Прощавай, легендо! Ск-а-а-а-йп! (хто зрозумів, той зрозумів 😉).
    😢 Ностальгія в око потрапила.


    #новини 📞 Skype офіційно перестав працювати. Ось альтернативи: https://channeltech.space/soft/skype-is-down-today-here-are-the-best-alternatives/ Вважаю, що в Skype був чи не найкращий відеозв’язок при поганому інтернеті, навіть повідомлення проходили, коли вже всі інші месенджери йшли в офлайн при блекаутах. Хоча самі чати були незручні і обмежені. Коли з’явився цей сервіс — це була якась магія, відеозв’язок. безплатний, будь з ким будь-коли... Але корпорація Microsoft поглинула його, де він і потонув у бюрократії, стагнації і відставанні від конкурентів. 🫡 Прощавай, легендо! Ск-а-а-а-йп! (хто зрозумів, той зрозумів 😉). 😢 Ностальгія в око потрапила.
    Like
    1
    461переглядів
  • #думки
    Усі люди носять маски. Навіть ти і я.
    Не тіш себе ілюзіями — щирість, як сир у мишоловці, буває або невигідною, або недовгою. На роботі — одна маска: дисциплінованість, мовчазне терпіння, іноді приправлене примусовою ввічливістю. З коханою людиною — інша: трохи солодкої неправди, щоб не зіпсувати настрій, трохи прихованих образ, щоб не відлякати. У компанії старих друзів — ще одна: ностальгія, жарти, роль "свого серед своїх", навіть якщо тобі давно там тісно.

    Ми змінюємо маски не від добра. Ми боїмося бути собою — бо справжнє "я" часто нікому не потрібне. Воно незручне, нетактовне, з недоліками і тріщинами. І світ не шкодує тих, хто знімає захист — він або зламає, або висміє.

    Тому, коли ти дивишся на когось і раптом бачиш інше обличчя — не дивуйся. Це не зрада. Це просто стара маска тріснула. А нова ще не встигла застигнути.

    І найстрашніше — дехто вже й сам забув, ким був до того, як почав приміряти ці маски.

    Ти не зобов'язаний подобатись.
    Нікому.
    Навіть собі — не щодня.

    Є люди, що завжди усміхаються. Їх називають сильними. Насправді ж іноді за тією посмішкою — ледь не крик. Але мовчать. Бо соромно. Бо незручно. Бо «сильні ж не плачуть».

    Та знаєш, що справді важко? Зізнатися: мені зле. І дозволити собі просто бути — не героєм, не ідеальним, не зручним. А — собою. З тріщинами, слабкостями, зі всім набором людського.

    Не всім треба довіряти — це правда. Люди бувають болем. Але й серед них є ті, хто стане тобі опорою. Хоч і не з першого разу. Помиляйся. Вляпуйся. Це краще, ніж усе життя стояти на місці, боячись ще раз спіткнутися, ще раз впасти.

    І не треба шукати себе, як безглузду інструкцію до складного приладу. Себе не треба вигадувати. Себе треба відчути. Пізнати. Прийняти. Навчитися бути в цьому тілі, з цими думками, з цими шрамами — і не соромитися.

    Життя ж не чернетка: його не перепишеш. Якщо постійно будеш грати роль, колись забудеш, хто ти був з самого спочатку.

    Я не захоплююсь «безкомплексними». Я захоплююсь тими, хто чесно визнає: мені буває страшно. І все одно йде далі. Хитко, з сумнівами, але — своїм шляхом.
    #думки Усі люди носять маски. Навіть ти і я. Не тіш себе ілюзіями — щирість, як сир у мишоловці, буває або невигідною, або недовгою. На роботі — одна маска: дисциплінованість, мовчазне терпіння, іноді приправлене примусовою ввічливістю. З коханою людиною — інша: трохи солодкої неправди, щоб не зіпсувати настрій, трохи прихованих образ, щоб не відлякати. У компанії старих друзів — ще одна: ностальгія, жарти, роль "свого серед своїх", навіть якщо тобі давно там тісно. Ми змінюємо маски не від добра. Ми боїмося бути собою — бо справжнє "я" часто нікому не потрібне. Воно незручне, нетактовне, з недоліками і тріщинами. І світ не шкодує тих, хто знімає захист — він або зламає, або висміє. Тому, коли ти дивишся на когось і раптом бачиш інше обличчя — не дивуйся. Це не зрада. Це просто стара маска тріснула. А нова ще не встигла застигнути. І найстрашніше — дехто вже й сам забув, ким був до того, як почав приміряти ці маски. Ти не зобов'язаний подобатись. Нікому. Навіть собі — не щодня. Є люди, що завжди усміхаються. Їх називають сильними. Насправді ж іноді за тією посмішкою — ледь не крик. Але мовчать. Бо соромно. Бо незручно. Бо «сильні ж не плачуть». Та знаєш, що справді важко? Зізнатися: мені зле. І дозволити собі просто бути — не героєм, не ідеальним, не зручним. А — собою. З тріщинами, слабкостями, зі всім набором людського. Не всім треба довіряти — це правда. Люди бувають болем. Але й серед них є ті, хто стане тобі опорою. Хоч і не з першого разу. Помиляйся. Вляпуйся. Це краще, ніж усе життя стояти на місці, боячись ще раз спіткнутися, ще раз впасти. І не треба шукати себе, як безглузду інструкцію до складного приладу. Себе не треба вигадувати. Себе треба відчути. Пізнати. Прийняти. Навчитися бути в цьому тілі, з цими думками, з цими шрамами — і не соромитися. Життя ж не чернетка: його не перепишеш. Якщо постійно будеш грати роль, колись забудеш, хто ти був з самого спочатку. Я не захоплююсь «безкомплексними». Я захоплююсь тими, хто чесно визнає: мені буває страшно. І все одно йде далі. Хитко, з сумнівами, але — своїм шляхом.
    Like
    2
    991переглядів
  • #особистості
    Архівні кадри. Обережно, в очі може потрапити ностальгія, адже сьогодні, 24 травня, — день народження Руслани!

    А ось тут про її дебютний альбом «Мить весни. Дзвінкий вітер». Сама співачка називала його музичним віддзеркаленням її стосунків з коханим :
    https://suspilne.media/culture/14023-antologia-ukrainskogo-albomu-rus...
    #особистості Архівні кадри. Обережно, в очі може потрапити ностальгія, адже сьогодні, 24 травня, — день народження Руслани! А ось тут про її дебютний альбом «Мить весни. Дзвінкий вітер». Сама співачка називала його музичним віддзеркаленням її стосунків з коханим : https://suspilne.media/culture/14023-antologia-ukrainskogo-albomu-ruslana/
    Like
    Love
    2
    415переглядів 18Відтворень
Більше результатів