Українська
English
#поезія
І ця зима коли-небýдь скінчиться.
І ці вІтри, мабýть, не назавждú.
Нап'ється десь води мала синиця,
розтопляться замурзані сніги.
І паростки малі, такі таємні,
колись замріло вилізуть з землі.
А поки -- сніг. І ночі дуже темні.
І сплять дерева сонно у імлі.
А поки -- біло. Льóтають завії,
танцюють польку в полі на горбах.
І ще дрімають приспані надії,
і мрії туляться у клуночках й торбах.
А поки -- сум.Чи, просто ностальгія
за всім живим, пахучим, молодим.
Колись і ця зима скінчúться, посивіє.
І зацвіте суцвіттячком блідим...
Людмила Галінська
І ця зима коли-небýдь скінчиться.
І ці вІтри, мабýть, не назавждú.
Нап'ється десь води мала синиця,
розтопляться замурзані сніги.
І паростки малі, такі таємні,
колись замріло вилізуть з землі.
А поки -- сніг. І ночі дуже темні.
І сплять дерева сонно у імлі.
А поки -- біло. Льóтають завії,
танцюють польку в полі на горбах.
І ще дрімають приспані надії,
і мрії туляться у клуночках й торбах.
А поки -- сум.Чи, просто ностальгія
за всім живим, пахучим, молодим.
Колись і ця зима скінчúться, посивіє.
І зацвіте суцвіттячком блідим...
Людмила Галінська
#поезія
І ця зима коли-небýдь скінчиться.
І ці вІтри, мабýть, не назавждú.
Нап'ється десь води мала синиця,
розтопляться замурзані сніги.
І паростки малі, такі таємні,
колись замріло вилізуть з землі.
А поки -- сніг. І ночі дуже темні.
І сплять дерева сонно у імлі.
А поки -- біло. Льóтають завії,
танцюють польку в полі на горбах.
І ще дрімають приспані надії,
і мрії туляться у клуночках й торбах.
А поки -- сум.Чи, просто ностальгія
за всім живим, пахучим, молодим.
Колись і ця зима скінчúться, посивіє.
І зацвіте суцвіттячком блідим...
Людмила Галінська
91переглядів