#кіноогляд #що_подивитись https://www.cosmo.com.ua/culture/movies/5-kultovykh-filmiv-lehendarnoho-devida-lincha/

🕯 18 січня 2023 року помер 100-річний сотник УПА, борець за українську державність та ідейний натхненник майбутніх борців за Україну Мирослав Симчич, псевдо «Кривоніс». Мирослав приєднався до юнацької сітки ОУН в 1941 році. Під його керівництвом у 1945 році під Космачем повстанці розгромили каральну дивізію НКВС. А загалом Симчич провів 42 успішні бої. В 1948 році совєцька влада арештувала Кривоноса та відправила в табори, де він пробув 32,5 роки. Реабілітовано повстанця у 2017-му. У 2022 році Мирослав Симчич отримав звання Героя України та орден «Золота Зірка». 🕯Вічна пам'ять та слава Герою!

Недавно приєдналась до цієї мережі, але поки важко розібратись, як тут швидко набирати підписників. А як у вас? У вас теж так було спочатку? Цікаво познайомитись з новими людьми 😊 Давайте знайомитись у коментарях — хто звідки? Я почну перша: Івано-Франківськ

НА ВСЕ Є ДОЗВІЛ САТАНІ Звучить тривога, дуже гучно, Сміття ворожеє летить, Його нехай призе́млять влучно, Нехай до нас не долетить. Нехай вертає у болото, Нехай його не покида, Хай міць утратить вся сволота, Від нас хай щезне вся орда. Бо ми в страху́ і небезпеці, Тривога раз у раз звучить, Й це не вода в розбитім глеці, А мотлох здатен цей убить. Якби ж його та й приземлили, Щоб він біди́ не наробив, Якби ж війну вже зупинили, Щоб кожен з нас спокійно жив. Але ж нема… нема споко́ю, Герої гинуть на війні, Нема кінця, нема відбою, Не все є дозвіл сатані. Звучить тривога, не стихає, І все частіш й частіш звучить, Бо ворог мотлох запускає, Щоб якомога більш нас вбить. 18.12.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1031032

#думки ТЕПЛО - Не завжди там де світить Сонце... Тепло там де розуміють Тебе без слів. Де бачать Твою Душу... Де знаходять час на потрібні слова у скрутну хвилину. Де шукають можливість бути поряд, а не причину, щоб уникнути зустрічі. Де дорожать... І бояться втратити.

#навКоло_книг #мем Куди б вас не завели відповіді, все зводиться до єдиного😁😉☝️

#поезія Колись були будинки із багнюки, Та люди мали душі золоті. Місили глину і солому руки, А ноги босі бігли по сльотІ. І хліб пекли тоді не хлібопічки, А кашу затирали з конопель. Білизну прати несли лиш до річки І свиточку носили не "шанель". Раділи всім селом, пісень співали, Джмелі гуділи навесні в саду, А душу зашироко відкривали, І руку подавали у біду. Хоч борошно було тоді засіре, Ділили навпіл хліб чи коровай... І люди у ту пору знали міру: У одязі, в обмеженнях, в словах... Хай дах мостили з жовтої соломи, Віконця майстрували замалі, Та затишно було у тому домі, Де каганець палили на столі. Спливає час, іде вперед наука І люди вже, ну зовсім не прості... У душах зустрічається багнюка, Хоч і будинки зараз золоті... Не в золоті ціна і не в каратах, І не у тім, яку ти маєш кров. Яка би не була у тебе хата, В душі повинна правити любов! ©Алла Боровська

#навКоло_книг Яким книгам ви надаєте перевагу?