Інгредієнти: Яйця — 5 шт Олія рафінована — 150 мл Апельсин — 300 г (1 шт.) Цукор — 240 г Ванільний цукор — за смаком Борошно — 350 г Розпушувач — 2 ч. л Сіль — 1 дрібка Цукрова пудра — для прикрашання Приготування: 1. Апельсин нарізаємо шматочками та подрібнюємо блендером. 2. У великій мисці збиваємо яйця з дрібкою солі, цукром та олією. 3. Додаємо борошно з розпушувачем і перемішуємо. 4. Вмішуємо подрібнений апельсин. 5. Виливаємо тісто у форму. 6. Випікаємо у розігрітій до 180℃ духовці 40–45 хв. Готовність перевіряємо шпажкою. 7. Даємо кексу охолонути 10 хв у формі. Смачного! 😍🍊

ДОБРОГО ЗИМОВОГО РАНКУ! ГАРНОГО ВДАЛОГО ДНЯ! ❄️❄️❄️☃️☃️☃️

ДАЙ БОЖЕ УСІМ НАМ МИРУ НА НАШІЙ ЗЕМЛІ

ШІ малює #DeFi так, що одразу все стає зрозуміло)))

Дослідники Icaro Lab виявили, що віршована форма запиту дозволяє обійти захисні механізми ШІ у 62% випадків. Чат-боти, отримавши запит у віршах, видавали інструкції на заборонені теми: від створення вибухівки до суїциду. https://channeltech.space/ai/ai-chatbots-jailbroken-with-poetry-study/

#історія #події Міжнародне визнання: Тріумф 1991 року та перші вітання. Подія, що стала логічним і надзвичайно важливим продовженням Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, відбулася вже наступного дня — 2 грудня 1991 року. У цей день незалежність України одночасно визнали дві ключові країни, які мали глибокі історичні та етнічні зв'язки з українським народом: Польща та Канада. 🤝🇺🇦 🇵🇱 Польща: Перша країна світу Визнання незалежності України з боку Польщі стало історичним моментом, який офіційно завершив багатовіковий період складних, часто трагічних, взаємин між двома народами. * Чому це важливо: Польща стала першою державою у світі, яка офіційно визнала результати референдуму та суверенітет України. Цей крок був не лише політичним, а й глибоко символічним: він підтвердив принцип, що безпека та свобода Польщі тісно пов'язані з незалежністю її східного сусіда. Варшава, яка сама нещодавно скинула комуністичний режим, продемонструвала рішучість у підтримці нових демократичних держав Східної Європи. * Дипломатичний наслідок: Вже 8 грудня 1991 року у Києві було підписано Декларацію про основи та загальні напрями розвитку українсько-польських відносин, що заклало фундамент для стратегічного партнерства. 🇨🇦 Канада: Перша західна держава Слідом за Польщею того ж дня, 2 грудня, незалежність України визнала Канада. Цей акт мав величезне значення для міжнародного статусу молодої держави. * Чому це важливо: Канада стала першою західною державою "Великої сімки" (G7), яка пішла на цей крок. Це було спричинено, зокрема, потужною українською діаспорою, яка на той час була однією з найбільших і найвпливовіших у світі. Діаспора протягом багатьох десятиліть зберігала ідею української державності, і її тиск на Оттаву виявився вирішальним. * Символізм: Визнання з боку Канади стало сигналом для інших західних демократій (США, Велика Британія, Франція), що незалежність України є незворотним фактом, який має бути прийнятий світовою спільнотою. Це відкрило шлях до масового міжнародного визнання, що відбулося у наступні тижні та місяці. 🌐 Значення для світової історії 2 грудня 1991 року став днем, коли Україна отримала перші міцні опори на міжнародній арені. Ці визнання перетворили волю українського народу, висловлену на референдумі, з внутрішнього акту на реальність міжнародного права. Вони дали поштовх до швидкого розпаду СРСР та остаточного закріплення України як суб'єкта, а не об'єкта світової політики. Це була перша цеглина у фундаменті нашої теперішньої дипломатії.

#історія #особистості Хронікер пекла та майстер "Нової Речовості". Отто Дікс (Otto Dix), народжений 2 грудня 1891 року, є однією з найважливіших і найбільш неприємних (у художньому сенсі) фігур німецького мистецтва XX століття. Він не просто малював — він проводив хірургічну операцію над реальністю, оголюючи її травми та потворність. 🎨 🩸 Фронтовий Досвід як Творчий Вибух Ключ до розуміння творчості Дікса — Перша світова війна. На відміну від багатьох, він пішов на фронт добровольцем, спочатку романтизуючи війну. Однак чотири роки, проведені в окопах на Західному фронті, назавжди перетворили його світогляд. Його роботи про війну — це не героїчні баталії. Це: * "Траншеї" (зруйнована, пізніше втрачена робота) та цикл графіки "Війна" (Der Krieg). * Він зображував гниючі тіла, понівечених інвалідів, солдатів-калік, які повзуть, як черв'яки. Це був жорстокий, неромантичний реалізм, який шокував і став графічним звинуваченням усьому мілітаризму. Його картини — це посттравматичний стресовий розлад, перенесений на полотно. 🎭 "Нова Речовість" і Веймарська Республіка Після війни Дікс став одним із провідних представників художнього напрямку "Нова Речовість" (Neue Sachlichkeit). Його інтереси змістилися на післявоєнне німецьке суспільство — Веймарську республіку, де за зовнішнім блиском ховалися: * Соціальна нерівність: Бідність, проституція, ветерани-жебраки. * Цинізм: Його портрети буржуазії та представників еліти — це сатиричні, майже гротескні карикатури, що викривають їхню моральну деградацію. Він малював портрети, де обличчя людей були спотворені цинізмом та втомою, часто підкреслюючи фізичні недоліки. 🚫 "Дегенеративне Мистецтво" і Заборона Коли до влади прийшли нацисти у 1933 році, мистецтво Дікса, яке було надто чесним, стало для них ворожим. * Його звільнили з Дрезденської академії мистецтв. * Нацисти включили його роботи до сумнозвісної виставки "Дегенеративне мистецтво" (Entartete Kunst), де роботи модерністів виставлялися як приклад "єврейсько-більшовицького" розкладу. * Понад 260 його робіт було конфісковано та знищено або продано за кордон. Дікс вижив, перейшовши на більш "нешкідливі" пейзажі та релігійні сюжети, хоча його пізні роботи все одно зберігали похмуру, експресіоністичну напругу. Він залишається голосом тієї епохи, яка не дозволила собі забути свої рани. 💔

Замкнула осінь двері, та й пішла, А ми її гуртом не проводжали... Зібрала в кошик залишки тепла, Холодний спогад налила в бокали... Вже по дорозі віхола сніжить, Під білим пухом світиться калина... Спинився час, не йде і не біжить, І день короткий котиться в долину.. А нам би дочекатися Різдва, Одну молитву передати Богу. Щоб Україна вистоять змогла, Пошли нам, Боже, мир і перемогу ! І воїнам пошли свій оберіг, Хай кулі їх ворожі оминають. І передай, що з бойових доріг Додому на Різдво їх всіх чекають! @ Марія Зубрій

#історія #особистості Від калабрійського кравця до імператора гламуру та надмірності. Джанні Версаче (Gianni Versace), народжений 2 грудня 1946 року в Реджо-ді-Калабрія, Італія, був не просто модельєром. Він був архітектором сексуальності, провокації та абсолютної, безсоромної розкоші 💅. Людина, яка перетворила моду з мистецтва для обраних на яскраве, публічне шоу, де головною зіркою був сам дизайнер. 🧵 Калабрійські Корені та Народження Бренду Свій шлях у світ моди Джанні розпочав із майстерні матері-кравчині на півдні Італії. Саме там він засвоїв бездоганну техніку крою та відчуття до матеріалів. У 1978 році, після переїзду до Мілана, він заснував власний дім Versace. Його філософія була прямо протилежна мінімалізму, що панував у 80-х і 90-х роках. Джанні обожнював: * Неокласицизм: Його емблемою стала голова Медузи Горгони — символ, що об'єднує красу та фатальну привабливість. 🔱 * Надмірність: Золоті ланцюги, сміливі принти, кричущі кольори та використання інноваційних матеріалів. * Сексуальність: Одяг Versace завжди підкреслював фігуру, часто демонструючи більше, ніж приховував. Він одягав жінок як зброю, що здатна вражати наповал. 🌟 Супермоделі та Поп-Культура Версаче став першим, хто зробив модельєра частиною поп-культури. Він створив феномен супермоделей. Наомі Кемпбелл, Лінда Євангеліста, Клаудія Шиффер, Сінді Кроуфорд — вони не просто демонстрували одяг, вони були музами, чиї імена стали більшими за бренд. Його покази перетворювалися на рок-концерти. Саме він стояв за однією з найвідоміших модних провокацій: чорною сукнею, скріпленою золотими шпильками, в якій Елізабет Герлі з'явилася на червоній доріжці 1994 року. Це був пік його впливу. 💔 Трагічний Фінал Кар'єра Джанні Версаче була трагічно обірвана. У липні 1997 року його застрелив серійний вбивця Ендрю К'юненен на сходах власної вілли Каса-Казуаріна в Маямі-Біч. Ця подія шокувала світ моди і підкреслила всю крихкість і драму, що ховалися за блискучим фасадом його імперії. Джанні Версаче залишив по собі спадщину, де мода — це завжди історія про гроші, розкіш, мистецтво, драму та відкриту сексуальність.