Європейські лідери планують провести зустріч у Європі на вихідних. Ми хочемо уточнити кілька деталей до цієї зустрічі і не витрачати час даремно, – Трамп
Інші заяви президента США:
Зеленському потрібно бути реалістом. В Україні давно не було виборів.
Українці втрачають величезну кількість людей. Вони щотижня втрачають тисячі і тисячі людей.
82% українців вимагають укласти угоду.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Будьмо!
Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!
Хоч і не розуміють ніхрена.
Воно не перекладається!
Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК.
Будьмо!
Будьмо - це про те, що ми є, були й будемо.
Це про те, що нас не вбити.
Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому.
А радше загинемо, але не здамося.
Будьмо - це воля, це Січ.
Це вічний гул Дикого Степу!
Будьмо! - це Україна.
Це вишиванки, й хрущі над вишнею.
Це наші старі кладовища і давні могили.
Це Голодомор і колективізація.
Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник.
Тарас, Леся, Франко.
Жадан і Іздрик, Козак-Систем.
Драч, Павличко і Вінграновський.
Червона калина.
Це - Мазепа і Мотря.
Богдан і Петлюра.
Це - тіні забутих предків.
Це Василь Симоненко і Ліна Костенко.
Василь Стефаник і Нечуй-Левицький.
Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати.
Це острів Зміїний,
Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон.
І Коктебель!
Лузанівка і Пересипський міст…
Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду.
І хлопці розпрягають коней.
І сорочку мати вишила мені. Червоними та чорними нитками…
Під копитом камінь тріснув…
Будьмо - це донати та безпілотники.
Будьмо - це окопні свічки та камуфляжні сітки.
Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна.
Будьмо - це українські прапори над гробками.
Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.
Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками…
Будьмо - це вранці лугом, босими ногами…
І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси…
Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…
Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі…
І білий сніг на зеленому листі…
Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!
Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!

Віталій Чепінога

#книжковий_відгук #Лана_читає

“Відьма вмирає втретє” Юлія Нагорнюк
Видавництво "Ще одну сторінку"

Коли я купила цю книгу на “Книжковій країні” та підійшла за автографом, пані Юлія одразу сказала, що це не як “Діва, матір і третя”, яку я щиро обожнюю. Я кивнула, взяла це до уваги, запропонувала для обговорення у книжковому клубі, але не очікувала, що вона аж геть не як “Діва, матір і третя”) Одразу скажу, мені сподобалося, проте вайб у книги справді зовсім інший: вона похмуріша, більш буденно-життєва і при цьому тут багато гумору, який я люблю.

Саша вчиться у Львові, але на літо приїздить додому, у середньостатистичне село, де город, вічно голодна льоха Куля, купа справ по дому. Додамо сюди маму-вчительку, батька, що пішов з родини, та брата, який практично зі шкандалем поїхав в інше місто на роботу своєї мрії. Кажу ж, дуже життєво. Але у розмірене та сповнене огидних пліток і тупорилих сусідів життя увірвалася Юстина, яка сказала Саші, що він - відьма, і вона має передати йому свій дар. Саша мляво опирається і не дуже їй вірить, поки вночі ледь не перетворюється на тварину, а ігнорувати такі симптоми вже якось стрьомно.

Я впевнилася, що мені заходить стиль авторки. Подобається, які вирази вона обирає і як жартує. Навіть попри те, що тут вся історія досить похмура, і гумор, відповідно, зміщається в іронічно-саркастичний спектр. Тут офігезно описане типове село з його плітками та стереотипами, а також є класні характерні персонажі (Віра, Макс, Фіфтісент - обожнюю). Але головне - це те, що книга реально здивувала! Отак будуєш ти собі певне уявлення в голові, отак думаєш, до чого все йде, а авторка така - а хрін тобі, не вгадала, муа-ха-ха!

У кінці, визнаю, трохи було відчуття спустошення. Бо мені все ж не вистачило фіналу, не вистачило майбутнього, не вистачило тих самих Віри і Фіфтісента. Хотілося більше… не знаю… справедливості чи що... А ще дуже хочеться окрему книгу про Орисю! Бо вона крутезна)

"Дніпровські далі". Заслужений художник України Володимир Сидорук (1925-1997).

#поезія
Вже скоро...

Пора квітòк. І стиглих сухоцвітів.
Старих блаватів, маківок пузатих.
Настурцій панських, сонцем обігрітих
і пишних мальв, і дзвоників дзьобатих...

Пора хлібів. Колосся. Врожаїв.
Пшениць вусатих. Жùта і ячменю.
Рум'яних булок, бубликів, коржів.
Лискучих зéрнят, що біжать крізь жменю...

Пора проміння. Сонця. Духоти...
Шалених спек, що дражнять громовицю.
І жовтих трав, як вицвівші піски...
І літніх днів, де осінь тільки сниться...
Серпень...

Людмила Галінська

«Все керівництво НАБУ має звалити з ганьбою, навіть якщо закон скасують», – захисник Маріуполя Богдан «Тавр»
Легендарний захисник Маріуполя, звільнений з полону підполковник Богдан «Тавр» Кротевич, звинуватив Бюро в корупції, неефективності, порожньому піарі та закликав Кривоноса та команду піти.
"НАБУ як незалежний орган потрібен. Окремо хотів би зазначити, що я мав у глибокому вигляді керівництво НАБУ. Просто вони там подяки виписують якісь в інтернетах. Так ось, підонки галимі, саме через вашу корупційність і гнили, зараз так важко захищати цю структуру та інститут, який повинен був працювати за все і навіть на себе. керівництво НАБУ має звалити з ганьбою"
, - Написав військовий.
Як відомо, НАБУ за 10 років свого існування «проїло» 10 млрд грн платників податків, а повернуло до бюджету всього 0,8 млрд грн. НАБУ виконувало вказівки, які передавав від ФСБ РФ нардеп від ОПЗЖ Федір Христенко.

#навКоло_книг
#відгук
Ліса Джуелл "Ніщо з цього не правда"

Книга, яка залишає після прочитання багато питань. Щось на подобі "Веріті" Коллін Гувер, але у цій книзі мені, все ж таки, здається, що я зрозуміла, де правда.☝

Отже, живуть собі в одному місті дві жінки з сім’ями. Їм обом по 45, народились в один день і в одній лікарні. Одна – Алікс – подкастерка, яка бере інтерв’ю у сильних жінок, інша – Джозі– працює швеєю.

Що може їх пов’язувати, крім дати народження?

Якщо у Алікс усе склалося чудово – кар’єра, чоловік, який її любить і двоє дітей, то Джозі чогось не вистачає в цьому житті, адже вона вирішила, що більше не хоче жити з чоловіком, який старший від неї на 20+ років. Але разом вони ще відтоді, як Джозі виповнилося 16.

Про своє нелегке життя вона вирішує розказати Алікс на подкасті і зробити важливий крок у житті – нарешті скинути тягар з плечей і розповісти про все, що з нею сталося і що чоловік з нею зробив. Нехай усі дізнаються, адже не сила вже тримати все в собі.

Але... Щось пішло не так. Чи то Джозі не договорює, чи то Волтер – її чоловік так вправно бреше, чи то Алікс не до кінця розуміє ситуацію, в яку потрапила.

Педофілія, неблагополучна сім’я, втеча однієї доньки і сховане у маленькій кімнатці життя іншої... Джозі є про що розповісти.

Але чому Алікс здається, що Джозі щось приховує? Чому вся сім’я подкастерки опиняється під загрозою?
Хтось із героїв явно чогось не договорює... І хто з них та людина, яка намагається донести до всіх правду?