• #дати #свята
    Всесвітній день водно-болотних угідь: Чому «жаб’ячі царства» рятують людство
    2 лютого світ відзначає День водно-болотних угідь. І якщо ви досі думаєте, що болото — це лише бруд, комарі та місце проживання мавок, то наука має для вас декілька сенсаційних уточнень. Болота, плавні та торфовища — це справжні «нирки» нашої планети.

    Природний фільтр та губка

    Водно-болотні угіддя виконують критичну роботу: вони очищують воду, затримуючи токсини, та регулюють рівень опадів. Під час паводків вони вбирають надлишкову вологу, як гігантська губка, рятуючи села та міста від затоплень. А під час посухи — поступово віддають воду, не даючи річкам пересохнути. Без них кругообіг води в природі перетворився б на хаотичне чергування пустелі та потопів.

    Українські «легені» та Рамсарська конвенція

    Саме 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар було підписано конвенцію про охорону цих територій. Україна має чим пишатися: у нас під міжнародним захистом перебуває 50 угідь (від Шацьких озер до дельти Дунаю та Сиваша). Наші болота Полісся — це одні з найбільших природних резервуарів вуглецю в Європі. Вони утримують його в землі краще за будь-які ліси, стримуючи глобальне потепління.

    Оази біорізноманіття

    Близько 40% усіх видів рослин і тварин на Землі живуть або розмножуються саме в цих мокрих екосистемах. Для мільйонів перелітних птахів наші плавні — це «готелі та заправні станції» на їхньому важкому шляху через континенти. Без спокою в цих очеретах ми б ніколи не почули співу багатьох рідкісних видів.

    Болота — це безпека

    Для України водно-болотні угіддя Полісся мають ще й стратегічне оборонне значення. Ці «непрохідні» території історично слугували природним бар’єром, який зупиняв загарбників, що не знали місцевих стежок.

    Сьогодні цей день — нагадування, що збереження «незручних» для будівництва чи сільського господарства земель є запорукою нашого виживання. Кожне врятоване болото — це чиста вода в наших кранах і стабільний клімат над нашими головами.
    #дати #свята Всесвітній день водно-болотних угідь: Чому «жаб’ячі царства» рятують людство 🐸🌍 2 лютого світ відзначає День водно-болотних угідь. І якщо ви досі думаєте, що болото — це лише бруд, комарі та місце проживання мавок, то наука має для вас декілька сенсаційних уточнень. Болота, плавні та торфовища — це справжні «нирки» нашої планети. Природний фільтр та губка 🧽 Водно-болотні угіддя виконують критичну роботу: вони очищують воду, затримуючи токсини, та регулюють рівень опадів. Під час паводків вони вбирають надлишкову вологу, як гігантська губка, рятуючи села та міста від затоплень. А під час посухи — поступово віддають воду, не даючи річкам пересохнути. Без них кругообіг води в природі перетворився б на хаотичне чергування пустелі та потопів. Українські «легені» та Рамсарська конвенція 🇺🇦 Саме 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар було підписано конвенцію про охорону цих територій. Україна має чим пишатися: у нас під міжнародним захистом перебуває 50 угідь (від Шацьких озер до дельти Дунаю та Сиваша). Наші болота Полісся — це одні з найбільших природних резервуарів вуглецю в Європі. Вони утримують його в землі краще за будь-які ліси, стримуючи глобальне потепління. 🌡️❌ Оази біорізноманіття 🦢 Близько 40% усіх видів рослин і тварин на Землі живуть або розмножуються саме в цих мокрих екосистемах. Для мільйонів перелітних птахів наші плавні — це «готелі та заправні станції» на їхньому важкому шляху через континенти. Без спокою в цих очеретах ми б ніколи не почули співу багатьох рідкісних видів. Болота — це безпека 🛡️ Для України водно-болотні угіддя Полісся мають ще й стратегічне оборонне значення. Ці «непрохідні» території історично слугували природним бар’єром, який зупиняв загарбників, що не знали місцевих стежок. Сьогодні цей день — нагадування, що збереження «незручних» для будівництва чи сільського господарства земель є запорукою нашого виживання. Кожне врятоване болото — це чиста вода в наших кранах і стабільний клімат над нашими головами.
    1
    272переглядів
  • 252переглядів
  • #АртурКульпович
    #АртурКульпович
    Артур Кульпович - Де ти є
    419переглядів
  • #ukrainian_music #українська_музика
    #що_послухати #для_настрою
    Jamala - Троянди на пероні | Різдвяний концерт YUNA 2025 | Президентський оркестр
    https://youtu.be/q-IBBbDP8lg
    #ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою Jamala - Троянди на пероні | Різдвяний концерт YUNA 2025 | Президентський оркестр https://youtu.be/q-IBBbDP8lg
    306переглядів
  • Дрон-перехоплювач женеться за російським БПЛА «БМ-35» над багатоповерхівками в Сумах
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    Дрон-перехоплювач женеться за російським БПЛА «БМ-35» над багатоповерхівками в Сумах #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    129переглядів 2Відтворень
  • https://youtu.be/OeqWLZcy1Iw?si=GBVKj7waD9I8JhY1
    https://youtu.be/OeqWLZcy1Iw?si=GBVKj7waD9I8JhY1
    179переглядів
  • #історія #постаті
    Григорій Беклемішев: Архітектор українського піанізму та «ворог» академічної нудьги.
    Якщо ви сьогодні насолоджуєтеся майстерністю українських піаністів, знайте: фундамент цієї школи 4 лютого 1881 року почав закладатися разом із народженням Григорія Беклемішева. Це була людина, яка не просто натискала на клавіші, а створювала інтелектуальний контекст для української музики у буремні часи початку XX століття.

    Від учня легенд до вчителя майстрів

    Беклемішев пройшов солідну школу в консерваторії під керівництвом Ферруччо Бузоні — одного з найвидатніших піаністів світу. Проте його серце і кар’єра належали Києву. Приїхавши сюди в 1913 році, він став одним із перших професорів новоствореної Київської консерваторії. Григорій Миколайович не просто вчив техніці гри; він виховував митців, які мали розуміти філософію кожного звуку.

    Битва за українську культуру

    В часи Української Народної Республіки та короткого періоду «українізації» 1920-х, Беклемішев активно працював над розбудовою національної музичної освіти. Він був одним із тих, хто доводив: українська культура — це не лише народні пісні (хоч він їх щиро шанував), а й висока академічна класика європейського рівня.
    Його репертуар був феноменальним. Беклемішев був чи не першим в Україні, хто почав виконувати цикли всіх сонат Бетховена чи творів Ліста, перетворюючи кожний концерт на лекцію-подію.

    Трагедія та спадок

    Доля митця в радянській системі була непростою. У 1930-х роках, коли почалися репресії проти української інтелігенції, Беклемішев, як і багато його колег, перебував під постійним тиском. Його звинувачували в «академізмі» та відірваності від пролетаріату. Проте його авторитет був настільки високим, що навіть радянська влада не наважилася повністю стерти його ім'я.

    Беклемішев помер у 1935 році, залишивши після себе плеяду учнів, які рознесли славу київської фортепіанної школи по всьому світу. Він навчив нас головному: музика — це не розвага, а спосіб зберегти гідність і культуру навіть тоді, коли світ навколо руйнується.
    #історія #постаті Григорій Беклемішев: Архітектор українського піанізму та «ворог» академічної нудьги. Якщо ви сьогодні насолоджуєтеся майстерністю українських піаністів, знайте: фундамент цієї школи 4 лютого 1881 року почав закладатися разом із народженням Григорія Беклемішева. Це була людина, яка не просто натискала на клавіші, а створювала інтелектуальний контекст для української музики у буремні часи початку XX століття. 🎹🎼 Від учня легенд до вчителя майстрів Беклемішев пройшов солідну школу в консерваторії під керівництвом Ферруччо Бузоні — одного з найвидатніших піаністів світу. Проте його серце і кар’єра належали Києву. Приїхавши сюди в 1913 році, він став одним із перших професорів новоствореної Київської консерваторії. Григорій Миколайович не просто вчив техніці гри; він виховував митців, які мали розуміти філософію кожного звуку. 🎓✨ Битва за українську культуру В часи Української Народної Республіки та короткого періоду «українізації» 1920-х, Беклемішев активно працював над розбудовою національної музичної освіти. Він був одним із тих, хто доводив: українська культура — це не лише народні пісні (хоч він їх щиро шанував), а й висока академічна класика європейського рівня. 🏛️🇺🇦 Його репертуар був феноменальним. Беклемішев був чи не першим в Україні, хто почав виконувати цикли всіх сонат Бетховена чи творів Ліста, перетворюючи кожний концерт на лекцію-подію. Трагедія та спадок Доля митця в радянській системі була непростою. У 1930-х роках, коли почалися репресії проти української інтелігенції, Беклемішев, як і багато його колег, перебував під постійним тиском. Його звинувачували в «академізмі» та відірваності від пролетаріату. Проте його авторитет був настільки високим, що навіть радянська влада не наважилася повністю стерти його ім'я. ⛓️🎹 Беклемішев помер у 1935 році, залишивши після себе плеяду учнів, які рознесли славу київської фортепіанної школи по всьому світу. Він навчив нас головному: музика — це не розвага, а спосіб зберегти гідність і культуру навіть тоді, коли світ навколо руйнується.
    1
    572переглядів
  • 125переглядів 2Відтворень
  • ДВА ЧОБОТА - ОДНА ПАРА
    #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals
    ДВА ЧОБОТА - ОДНА ПАРА #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals
    1
    559переглядів 12Відтворень 1 Поширень
  • Харків Незламний
    1 травня 2025р.
    Харків Незламний 🖐️ 1 травня 2025р.
    1
    246переглядів