#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги
“Усі персонажі вигадані. Або ні” Юлія Лаба
Видавництво Лабораторія
Три слова - це! було! прекрасно!
Ліна живе своє життя, читає книги, інколи зустрічається з подругами, має готуватися до весілля. Але як придивитися, то життя наче не її. Зустрічі з родиною і друзями рідкі, книги Ліна любить не просто читати, а ще й писати на них рецензії. А наречений вопше токсична паскуда. В якийсь момент ситуація стає критичною, і дівчина пробує вийти з цього порочного кола.
Я щиро закохалася у все - у Ліну, у Рію, у Лесика та Рому, у Солю та Елю, у бабуню і навіть собаку Сірка. А ще у стиль! Тут є гумор, який я люблю, і драма, яка цілком зрозуміла та не награна. Є над чим трошки всплакнути і є над чим голосно поржати (що я і робила пару разів у маршрутці). Навіть якби я шукала, я б не знайшла, до чого причепитися. Так, Рома, можливо, трішки більш фентезійний, але, Господи, який же це класний персонаж! Отак начитаєшся і почнеш метатися між хокеїстами та капітанами яхт. Що насправді складно, коли не знаєш особисто ані тих, ані інших.
Також у книзі порушена проблема токсичних стосунків та складного виходу з них. У нас тут є маніпулятор у всій його бридкій красі, який дуже вміло робить так, що жінка відчуває себе у всьому винною. Вона погана, вона зробила неправильно, це було майже не боляче… Прописати ляща Дену хотілося буквально з перших сторінок, настільки яскраво він описаний. І можна побачити, якою жінка виходить з таких стосунків, і наскільки важливою є підтримка близьких людей. Дякувати Богові і авторці, Ліна вигребла, і фінал мене повністю влаштував)
Радію, що ця книга з’явилася у моєму житті та додала до нього барв. Мій щирий рекомендасьон)
#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги
“Усі персонажі вигадані. Або ні” Юлія Лаба
Видавництво Лабораторія
Три слова - це! було! прекрасно!
Ліна живе своє життя, читає книги, інколи зустрічається з подругами, має готуватися до весілля. Але як придивитися, то життя наче не її. Зустрічі з родиною і друзями рідкі, книги Ліна любить не просто читати, а ще й писати на них рецензії. А наречений вопше токсична паскуда. В якийсь момент ситуація стає критичною, і дівчина пробує вийти з цього порочного кола.
Я щиро закохалася у все - у Ліну, у Рію, у Лесика та Рому, у Солю та Елю, у бабуню і навіть собаку Сірка. А ще у стиль! Тут є гумор, який я люблю, і драма, яка цілком зрозуміла та не награна. Є над чим трошки всплакнути і є над чим голосно поржати (що я і робила пару разів у маршрутці). Навіть якби я шукала, я б не знайшла, до чого причепитися. Так, Рома, можливо, трішки більш фентезійний, але, Господи, який же це класний персонаж! Отак начитаєшся і почнеш метатися між хокеїстами та капітанами яхт. Що насправді складно, коли не знаєш особисто ані тих, ані інших.
Також у книзі порушена проблема токсичних стосунків та складного виходу з них. У нас тут є маніпулятор у всій його бридкій красі, який дуже вміло робить так, що жінка відчуває себе у всьому винною. Вона погана, вона зробила неправильно, це було майже не боляче… Прописати ляща Дену хотілося буквально з перших сторінок, настільки яскраво він описаний. І можна побачити, якою жінка виходить з таких стосунків, і наскільки важливою є підтримка близьких людей. Дякувати Богові і авторці, Ліна вигребла, і фінал мене повністю влаштував)
Радію, що ця книга з’явилася у моєму житті та додала до нього барв. Мій щирий рекомендасьон)
Українська
English
