Багатокористувацька кооперативна гра Split Fiction буде екранізована. Як стверджують джерела Variety, за екранізацію гри мало не боротьба точиться. Пропозиції надходять одразу від "кількох провідних голлівудських студій".

Split Fiction була спеціально розроблена для гри в режимі розділеного екрана. Вона розповідає про письменниць Міо Хадсон та Зої Фостер. Компанія Rader Publishing запросила їх, щоб протестувати нову технологію симуляції, яка дозволяє гравцям відчути власні вигадані історії як реальність. Але через нещасний випадок Міо потрапила в історію Зої, що створило глюк, який дозволив їм подорожувати в науково-фантастичні історії одна одної з драконами, кіберпанковими мотоциклами та іншими елементами фантастики та фентезі.

Гра вийшла 6 березня 2025 року і наразі доступна на PlayStation 5, Xbox Series X|S та ПК.

#Коло_Кіно #Новини_кіно

- У сенсі? Як? Куди втекла?! 😂😂😂

Розбійник))

Вийшов трейлер нового науково-фантастичного фільму Йоахіма Реннінга "Трон: Арес". Він є сіквелом фільму "Трон: Спадок", що вийшов приблизно 15 років тому, і третім повнометражним фільмом у франшизі "Трон".

Стрічка розповідатиме про надзвичайно розвинену програму Арес. ЇЇ відправляють із цифрового світу у реальний для виконання небезпечної місії. І це стає першим контактом людства з істотами штучного інтелекту.

"Трон: Арес" вийде на екрани 9 жовтня.

#Коло_Кіно #Анонси_кіно

#ukrainian_music #українська_музика
#що_послухати #для_настрою
Natali Fair - Метелики (2024)

#мистецтво
Тетяна Яблонська (1917-2005)
У садочку
1957

У невеличкому селі жив собі хлопчик на ім’я Остап. Був він веселим, моторним і трохи хвалькуватим. Часто, як тільки брався за якусь справу, одразу всім розповідав, що обов’язково впорається з нею краще за інших. Якось до села приїхав ярмарок — із розвагами, торгівлею та різними змаганнями. Найбільше Остап зацікавився стрибками через перешкоди. Переможцю обіцяли великий приз — новий велосипед.

— Та що там стрибати! — хвалився Остап перед друзями. — Я ще з першого разу перескочу найвищу перешкоду!

— Не кажи гоп, поки не перескочиш, — зауважив дід Панас, що сидів поруч на лавці.

— Та де там! — відмахнувся хлопець. — Я вже подумки на велосипеді катаюсь!

Нарешті настала його черга. Остап розбігся, з розгону підскочив — і… не долетів. Зачепив ногою бар’єр і гепнувся просто в пилюку. Усмішка зникла з його обличчя. Глядачі поспівчували, а дід Панас лиш тихо сказав:

— Ось бачиш, хлопче, чому не варто поспішати з хвастощами. Краще зроби — тоді й говори.

З того часу Остап став обережнішим у словах. Він навчився спочатку доводити діло до кінця, а вже потім ділитись перемогами. А велосипед усе ж згодом виграв — але вже без гучних обіцянок, а з терпінням і працею.