24views
Directory
Discover new people, create new connections and make new friends
-
-
Отруйну амфібію, укус якої викликає судоми і параліч масово помічають в Карпатах, — Oboz
Отрута вогняної саламандри має високу токсичність: одна доза може вбити до 15 морських свинок. При потраплянні в організм речовина викликає судоми, порушення дихання, частковий параліч та аритмії.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новиниОтруйну амфібію, укус якої викликає судоми і параліч масово помічають в Карпатах, — Oboz Отрута вогняної саламандри має високу токсичність: одна доза може вбити до 15 морських свинок. При потраплянні в організм речовина викликає судоми, порушення дихання, частковий параліч та аритмії. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини182views 6Plays -
🚆В Києві запустили унікальний арт-поїзд всесвітньо відомої художниці Барбари Крюгер — однієї з найвпливовіших мисткинь сучасності, авторки культових концептуальних робіт.
1 травня було вперше представлено роботу Крюгер в Україні — типографічний арт-проєкт прямо на стінах потяга «Інтерсіті».
Це поетичне висловлювання про біль і непохитну стійкість тих, хто щоденно сідає до цих вагонів.
Робота охоплює 9 вагонів і курсуватиме різними маршрутами по Україні й навіть за кордон🇺🇦
Фото: Ян Доброносов, "Телеграф"
#Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news🚆В Києві запустили унікальний арт-поїзд всесвітньо відомої художниці Барбари Крюгер — однієї з найвпливовіших мисткинь сучасності, авторки культових концептуальних робіт. 1 травня було вперше представлено роботу Крюгер в Україні — типографічний арт-проєкт прямо на стінах потяга «Інтерсіті». Це поетичне висловлювання про біль і непохитну стійкість тих, хто щоденно сідає до цих вагонів. Робота охоплює 9 вагонів і курсуватиме різними маршрутами по Україні й навіть за кордон🇺🇦 Фото: Ян Доброносов, "Телеграф" #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news461views -
Іранська письменниця і режисерка Маржан Сатрапі відмовилася прийняти найвищу нагороду Франції — орден Почесного легіону, звинувативши країну в «лицемірстві» щодо Ірану.
Маржан Сатрапі переїхала до Франції у 1994 році, вона отримала французьке громадянство у 2006 році. У липні 2024 року їй присвоїли звання кавалера Почесного легіону, однак вона вирішила відмовитися від нагороди напередодні церемонії вручення, що мала відбутися наприкінці січня.
Сатрапі пояснила своє рішення в інстаграм-дописі, адресованому міністерці культури Франції Рашиді Даті. Вона наголосила, що що її рішення не має на меті зневажити нагороду:
«Я не можу ігнорувати те, що вважаю лицемірним ставленням до Ірану. Я не можу більше дивитися, як діти іранських олігархів проводять канікули у Франції, навіть отримують громадянство, тоді як молодим дисидентам важко отримати туристичну візу, щоб побачити, якою є країна Просвітництва та прав людини», — написала вона.
Згодом вона оприлюднила відео на «знак солідарності з іранцями, особливо з жінками та іранською молоддю, а також з французькими співвітчизниками, утримуваними в заручниках в Ірані» .Іранська письменниця і режисерка Маржан Сатрапі відмовилася прийняти найвищу нагороду Франції — орден Почесного легіону, звинувативши країну в «лицемірстві» щодо Ірану. Маржан Сатрапі переїхала до Франції у 1994 році, вона отримала французьке громадянство у 2006 році. У липні 2024 року їй присвоїли звання кавалера Почесного легіону, однак вона вирішила відмовитися від нагороди напередодні церемонії вручення, що мала відбутися наприкінці січня. Сатрапі пояснила своє рішення в інстаграм-дописі, адресованому міністерці культури Франції Рашиді Даті. Вона наголосила, що що її рішення не має на меті зневажити нагороду: «Я не можу ігнорувати те, що вважаю лицемірним ставленням до Ірану. Я не можу більше дивитися, як діти іранських олігархів проводять канікули у Франції, навіть отримують громадянство, тоді як молодим дисидентам важко отримати туристичну візу, щоб побачити, якою є країна Просвітництва та прав людини», — написала вона. Згодом вона оприлюднила відео на «знак солідарності з іранцями, особливо з жінками та іранською молоддю, а також з французькими співвітчизниками, утримуваними в заручниках в Ірані» .3
567views -
❗️Відсуньте ліжка від вікон та в жодному разі не стійте там, коли ППО збиває «Шахеди», - експерт зі звʼязку «Флеш» «Навіть якщо звуки пострілів десь далеко: ось такі кулі від кулемета летять на багато кілометрів», - повідомив він.
❗️Відсуньте ліжка від вікон та в жодному разі не стійте там, коли ППО збиває «Шахеди», - експерт зі звʼязку «Флеш» «Навіть якщо звуки пострілів десь далеко: ось такі кулі від кулемета летять на багато кілометрів», - повідомив він.181views -
https://youtu.be/9Mvp3NnA_Xo?si=ty-HiGruAlZhBBKu
110views -
#історія #події
⚔️ Після Кумейків: Відступ Павла Павлюка та фінал повстання 1637 року.
Подія 10 грудня 1637 року не була кульмінацією, але стала трагічним епілогом великого козацького повстання під проводом Павла Бута (Павлюка). Цей день та наступні дні ознаменували завершення спроби козацтва відстояти свої права та вольності проти Речі Посполитої.
💥 Битва, що вирішила долю
Ключова подія, яка призвела до відступу, сталася 6 (16) грудня 1637 року під Кумейками (нині Черкаська область).
Сили: Козацькі війська Павла Павлюка та Карпа Скидана (близько 10–12 тисяч осіб, включаючи селян-повстанців) зійшлися з регулярною армією Речі Посполитої під командуванням великого коронного гетьмана Миколи Потоцького.
Результат: Незважаючи на героїчний опір і високі втрати поляків, військо Потоцького, яке мало перевагу в артилерії та дисципліні, завдало козакам поразки. Павлюк був змушений відступити.
🏃 Відступ і здача
Після битви розбиті сили козаків почали відхід на південь, до містечка Боровиця (на південний схід від Чигирина).
Протягом 8–10 грудня 1637 року, під час цього важкого відступу, загони Потоцького переслідували козаків і брали їх у щільну облогу. Залишки повстанців опинилися у критичному становищі: вичерпалися запаси, моральний дух був низький.
10 (20) грудня (за новим стилем), після переговорів, козацька старшина, яка бажала зберегти реєстрове козацтво, фактично зрадила свого провідника. Вони видали Павла Павлюка та кількох його соратників коронному гетьману Потоцькому. В обмін на це Потоцький обіцяв амністію рядовим козакам.
⛓️ Наслідки та значення
Доля Павлюка: Гетьмана Павлюка було доправлено до Варшави, де його разом з іншими ватажками стратили у 1638 році.
Загальний наслідок: Повстання було жорстоко придушене, і вже у 1638 році сейм Речі Посполитої ухвалив так звані «Ординації Війська Запорозького». Цей документ різко обмежував козацькі права, скасовував виборність старшини та практично перетворював реєстрових козаків на найманих жовнірів на службі короля.
Повстання Павлюка, хоч і зазнало поразки, стало важливим етапом у боротьбі за українську автономію і засіяло зерна майбутньої Хмельниччини.#історія #події ⚔️ Після Кумейків: Відступ Павла Павлюка та фінал повстання 1637 року. Подія 10 грудня 1637 року не була кульмінацією, але стала трагічним епілогом великого козацького повстання під проводом Павла Бута (Павлюка). Цей день та наступні дні ознаменували завершення спроби козацтва відстояти свої права та вольності проти Речі Посполитої. 💥 Битва, що вирішила долю Ключова подія, яка призвела до відступу, сталася 6 (16) грудня 1637 року під Кумейками (нині Черкаська область). Сили: Козацькі війська Павла Павлюка та Карпа Скидана (близько 10–12 тисяч осіб, включаючи селян-повстанців) зійшлися з регулярною армією Речі Посполитої під командуванням великого коронного гетьмана Миколи Потоцького. Результат: Незважаючи на героїчний опір і високі втрати поляків, військо Потоцького, яке мало перевагу в артилерії та дисципліні, завдало козакам поразки. Павлюк був змушений відступити. 🏃 Відступ і здача Після битви розбиті сили козаків почали відхід на південь, до містечка Боровиця (на південний схід від Чигирина). Протягом 8–10 грудня 1637 року, під час цього важкого відступу, загони Потоцького переслідували козаків і брали їх у щільну облогу. Залишки повстанців опинилися у критичному становищі: вичерпалися запаси, моральний дух був низький. 10 (20) грудня (за новим стилем), після переговорів, козацька старшина, яка бажала зберегти реєстрове козацтво, фактично зрадила свого провідника. Вони видали Павла Павлюка та кількох його соратників коронному гетьману Потоцькому. В обмін на це Потоцький обіцяв амністію рядовим козакам. ⛓️ Наслідки та значення Доля Павлюка: Гетьмана Павлюка було доправлено до Варшави, де його разом з іншими ватажками стратили у 1638 році. Загальний наслідок: Повстання було жорстоко придушене, і вже у 1638 році сейм Речі Посполитої ухвалив так звані «Ординації Війська Запорозького». Цей документ різко обмежував козацькі права, скасовував виборність старшини та практично перетворював реєстрових козаків на найманих жовнірів на службі короля. Повстання Павлюка, хоч і зазнало поразки, стало важливим етапом у боротьбі за українську автономію і засіяло зерна майбутньої Хмельниччини.1
194views -
ЗЕМНИЙ РАЙ
Госпо́дь нам всім подарував
Благословенну Україну,
А до дарунка ще й додав
Нам мелодійну солов’їну.
Нам дарував земний наш рай,
Усе у ньому серцю миле,
Чудовий наш вкраїнський край
І українське слово щире.
Степи і гори, і поля́,
Широкі луки і діброви,
Озе́ра, рі́ки і моря́ –
Співать про це й вести́ розмови.
І серцем все оце любить,
Усе примножувать, леліять,
Цим раєм за́вжди дорожить
Й зерно добірне в землю сіять.
Усе оспівувать в піснях,
І словом все закарбувати.
Про нас дізналися в світах,
Вкраїна має розквітати!
Всевишнім да́на ця земля,
За це ми дякуєм щомиті.
На ній не буде москаля –
Його діяннями ми ситі!
22.02.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024
ID: 1006563
ЗЕМНИЙ РАЙ Госпо́дь нам всім подарував Благословенну Україну, А до дарунка ще й додав Нам мелодійну солов’їну. Нам дарував земний наш рай, Усе у ньому серцю миле, Чудовий наш вкраїнський край І українське слово щире. Степи і гори, і поля́, Широкі луки і діброви, Озе́ра, рі́ки і моря́ – Співать про це й вести́ розмови. І серцем все оце любить, Усе примножувать, леліять, Цим раєм за́вжди дорожить Й зерно добірне в землю сіять. Усе оспівувать в піснях, І словом все закарбувати. Про нас дізналися в світах, Вкраїна має розквітати! Всевишнім да́на ця земля, За це ми дякуєм щомиті. На ній не буде москаля – Його діяннями ми ситі! 22.02.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024 ID: 1006563308views