Познімали усі номерні знаки з автомобілів на Мінському масиві 😳 Попередньо, постраждало 58 автівок. Вандалізм якийсь.

#мистецтво Сергій Кушанов, "Свіжість моря",

https://youtu.be/LgbrDrmMfHs?si=F7o2CQ_Q4iT3_k0C

Мальовнича крижана пустеля Київського моря😍 📸anatolii.varenik #Новини_news #Kyiv #Новини_Київ_Київщина #News_Kyiv #News_Ukraine @Новини_news @world_news #news @Brovary #Київщина

#що_почитати #жахи #горор 👻 «Посібник зі знищення вампірів від південного книжкового клубу» Ґрейді Гендрікс. Жахи, 448ст. Коли вказано, що книга жанру жахи, в мене реакція - "ну спробуйте" 😁 Спроба вдалась, деякі сцени читала вночі і було справді стрьомно( на моменті з єнотом та щурами повіяло Кінгом в найкращих традиціях). Сюжет книги розгортається в південному спокійному містечку, де нічого ніколи не трапляється, можна не зачиняти двері і жити своє найкраще життя. Але після зникнення дітей з малозабезпеченого району стає ясно, що щось не так. І яке ж здивування охоплює Патрицію, що це щось не так - її сусід, котрий здається (прости господи) вампір. З опису можна подумати, що це буде просто слешер, але ні. Автор настільки влучно поєднав містичне з соціальним, що мурахи не тільки від кривавих мометів (достобіса), а й від відношення до домогосподарок. Знецінення, сексизм, зневажливе ставлення і "сиди вдома будь гарною діти не вилазь". Тож тут і злякатися моторошного і соціального. Крутий горор, а якщо ще любите книжкові клуби (звісно) і вампірів (дайте ще), то неодмінно раджу прочитати🖤

Прем'єр-міністр Італії Мелоні запропонувала поширити статтю 5 НАТО на Україну без її членства в альянсі, — FT.

#поезія Хотів би вірити у сни, Та от не знаю чи можливо, Коли приходите в них Ви, І виглядає це, як диво. Коли тонкий беру Ваш стан, То ноти наповнюють цей простір. Коли на скрипці музикант Грає, танцюють в залі гості. А за вікном вже падолист Нагадує про осінь. І я, немов безмовний лист, Танцюю з Вами босий. А під ногами є трава, На ній, мов сльози, роси. Спадають зорі, мов слова, Я Ваші розпускаю коси. Розбіглись гості хто куди, А скрипка грає без зупину. У танці двоє – я і Ви, У просторі із Вами лину. Хотів би вірити у сни, А ранок повертає в дійсність. Зникають ночі чарівні І десь летять у вічність. Хотів би вірити у сни, Та опір чинять роки, І ці осінні, проливні дощі, Й з роками вироблений спокій. Anatoly Polishuk *** Хотіла б я до Вас у сон, І там у вальсі закружляти... Щоб так із Вами ми разом, Та ще, щоб грали музиканти... Щоб обіймали Ви мій стан, Та ніжно так мене тулили... Я Вам на вушко шепочу: «Лише із Вами я щаслива...» А зорі дивляться в вікно, І місяць заздрить - Яка пара! Хоч осінь вже в нас за вікном, Та у душі у нас кохання... Промінчик сонця блисне вже, Та ранок нас поверне в дійсність... І Зникне нічка чарівна, Та полетить собі у вічність... А я так хочу у Ваш сон, Із Вами в вальсі закружляти... Лишитись з Вами, щоб разом, Вже нашу зиму зустрічати... Наталія Кульбака