#поезія
я в тобі набухаю, і нию, і тисну, і ріжу,
я хронічно існую в тобі, як запалена грижа,
я тобі заважаю, як шкіра під впливом гангрени,
ти не підеш під ніж - ти не знаєш як жити без мене.
тобто знала колись, та я трапився гостро та різко:
тремор рук, аритмія, безсоння і далі за списком.
так приходить любов, в неї кажуть подібні симптоми…
моя мила, це інше. я астма, пухлина, саркома.
твоє тіло для мене не храм, а надійний притулок,
я стійкий до годин терапії та купи пігулок.
це не можна прибрати, хіба - перешкодити росту –
існування від часу ремісій до часу загострень.
випадкові обійми - твоя лікарняна палата?
не шукай порятунку у інших - хіба в Гіппократа.
не звикай до раптово відчутної мʼякості зліва –
я ще тут. я терпляче готую плацдарм рецидиву.
Дар'я Лісіч
#поезія
я в тобі набухаю, і нию, і тисну, і ріжу,
я хронічно існую в тобі, як запалена грижа,
я тобі заважаю, як шкіра під впливом гангрени,
ти не підеш під ніж - ти не знаєш як жити без мене.
тобто знала колись, та я трапився гостро та різко:
тремор рук, аритмія, безсоння і далі за списком.
так приходить любов, в неї кажуть подібні симптоми…
моя мила, це інше. я астма, пухлина, саркома.
твоє тіло для мене не храм, а надійний притулок,
я стійкий до годин терапії та купи пігулок.
це не можна прибрати, хіба - перешкодити росту –
існування від часу ремісій до часу загострень.
випадкові обійми - твоя лікарняна палата?
не шукай порятунку у інших - хіба в Гіппократа.
не звикай до раптово відчутної мʼякості зліва –
я ще тут. я терпляче готую плацдарм рецидиву.
Дар'я Лісіч
Українська
English
