• https://youtu.be/4fCnMnZzPfU?si=21LpJGqO0G7IzoF7
    https://youtu.be/4fCnMnZzPfU?si=21LpJGqO0G7IzoF7
    107переглядів
  • Президент України Володимир Зеленський заявив, що у відповідь на припинення вогню російський диктатор Володимир Путін готує відмову.

    «Зараз ми всі почули з Росії дуже передбачувані, дуже маніпулятивні слова Путіна у відповідь на ідею тиші на фронті - він фактично готує відмову станом на зараз. Путін, звісно, боїться сказати прямо президенту [США Дональду] Трампу, що хоче продовжувати цю війну, хоче вбивати українців», — заявив Зеленський у четвер, 13 березня, у вечірньому зверненні.
    Президент України Володимир Зеленський заявив, що у відповідь на припинення вогню російський диктатор Володимир Путін готує відмову. «Зараз ми всі почули з Росії дуже передбачувані, дуже маніпулятивні слова Путіна у відповідь на ідею тиші на фронті - він фактично готує відмову станом на зараз. Путін, звісно, боїться сказати прямо президенту [США Дональду] Трампу, що хоче продовжувати цю війну, хоче вбивати українців», — заявив Зеленський у четвер, 13 березня, у вечірньому зверненні.
    168переглядів 1 Поширень
  • Літак з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн був змушений приземлятися в аеропорту болгарського міста Пловдив, використовуючи паперові карти через збої в роботі GPS — FT.
    За словами трьох поінформованих посадовців, інцидент розглядається як операція російського втручання.
    Болгарська влада підтверджує наявність зовнішнього втручання в мережу GPS під час посадки літака президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та підозри, що це було втручання з боку Росії.
    "Звичайно, це лише ще більше посилить нашу непохитну відданість нарощуванню оборонних спроможностей та підтримці України. Цей інцидент насправді підкреслює нагальність місії, яку президент (фон дер Ляєн) здійснює в ці дні у прифронтових державах-членах",
    – наголосила речниця Єврокомісії.
    Літак з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн був змушений приземлятися в аеропорту болгарського міста Пловдив, використовуючи паперові карти через збої в роботі GPS — FT. За словами трьох поінформованих посадовців, інцидент розглядається як операція російського втручання. Болгарська влада підтверджує наявність зовнішнього втручання в мережу GPS під час посадки літака президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та підозри, що це було втручання з боку Росії. "Звичайно, це лише ще більше посилить нашу непохитну відданість нарощуванню оборонних спроможностей та підтримці України. Цей інцидент насправді підкреслює нагальність місії, яку президент (фон дер Ляєн) здійснює в ці дні у прифронтових державах-членах", – наголосила речниця Єврокомісії.
    142переглядів
  • 314переглядів
  • Українські пісні та наші найкращі, найгарніші та найсміливіші ЗСУ!🇺🇦💖
    Українські пісні та наші найкращі, найгарніші та найсміливіші ЗСУ!🇺🇦💖
    Love
    2
    200переглядів 29Відтворень
  • https://www.youtube.com/live/9WNs7sp_FiY?si=Xzsiv1weKN8TDtHu
    https://www.youtube.com/live/9WNs7sp_FiY?si=Xzsiv1weKN8TDtHu
    159переглядів 1 Поширень
  • Єдиний хто не втомлюється ...час..
    А ми – живі, нам треба поспішати….

    Ліна Костенко.
    Єдиний хто не втомлюється ...час.. А ми – живі, нам треба поспішати…. Ліна Костенко.
    114переглядів
  • #Постаті

    «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО» ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ

    Народився майбутній учений у селі Сонцівка (нині Харківська область) у бідній сім'ї псаломщика. Його батько, хоч і був людиною малограмотною, усіляко намагався дати синові освіту.

    Уже в університеті Дмитро Яворницький пише чимало статей, читає авторські лекції про козацтво, а у 1881-1882 рр. вийшла його перша праця «Виникнення і будова Запорозького Коша».

    Але улюблена тема історика тоді була практично заборонена. Спочатку його просто попередили, запропонували обрати інші теми. А коли Яворницький відмовився, просто звільнили зі звинуваченням у політичній неблагонадійності. Яворницький був вимушений переїхати до Петербурга.

    Саме там він знайомиться із Іллею Рєпіним, який, як міг, підтримував Дмитра Івановича. Їхня дружба була дуже щира і корисна для обох. Саме за порадою Яворницького Рєпін почав працювати над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». (Цікаво, що Яворницький зображений у центрі картини писарем.) До речі, Яворницький надихнув на написання опери «Тарас Бульба» і М. Лисенка. Узагалі Дмитро Іванович неначе магнітом притягував непересічних людей. Він мав широчінь творчих і дружній стосунків. Серед відомих постатей, з якими довелося спілкуватися Яворницькому, були діячі науки і культури.

    (Закінчення 9 листопада)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 7 листопада.
    ------------

    #Постаті

    «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО», ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ

    (Закінчення. Початок 7 листопада)

    Більшість його сучасників вважали Дмитра Івановича «вартовим» рідної історії. Зокрема, В. Ключевський, М. Костомаров, А. Кримський, М. Грушевський. А ще - Леся Українка, П. Мирний, М. Кропивницький, М. Заньковецька, В. Леонтович тощо. Д. Яворницький був люди ною надзвичайно широких інтересів і залишив помітний слід як етнограф, археолог, фолькло рист, лексикограф. Але безцінною перлиною в його тритомна праця «Історія українських козаків».

    Упродовж усього життя, хоч би куди закидала доля Яворницького, він завжди мріяв повернутися в Україну. 1902 року ця мрія здійснилася. Його було запрошено до Катеринослава на посаду директора історико-краєзнавчого музею імені О. Поля. Цей період життя Дмитра Яворницького став особливо плідним.

    Важливою віхою у творчості Дмитра Яворницького стало видання 1920 року першого тому його «Словника української мови», роботі над яким він присвятив майже 40 років. У цей час історик виступав ще й як поет і прозаїк.

    1933 рік не обійшов і Дмитра Івановича. За доносом «колеги» вченого було брутально викинуто з музею.

    Не стало українського «козацького батька» 5 серпня 1940 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро).

    З відривного календаря "Український народний календар" за 9 листопада.
    ------------
    #Постаті «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО» ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ Народився майбутній учений у селі Сонцівка (нині Харківська область) у бідній сім'ї псаломщика. Його батько, хоч і був людиною малограмотною, усіляко намагався дати синові освіту. Уже в університеті Дмитро Яворницький пише чимало статей, читає авторські лекції про козацтво, а у 1881-1882 рр. вийшла його перша праця «Виникнення і будова Запорозького Коша». Але улюблена тема історика тоді була практично заборонена. Спочатку його просто попередили, запропонували обрати інші теми. А коли Яворницький відмовився, просто звільнили зі звинуваченням у політичній неблагонадійності. Яворницький був вимушений переїхати до Петербурга. Саме там він знайомиться із Іллею Рєпіним, який, як міг, підтримував Дмитра Івановича. Їхня дружба була дуже щира і корисна для обох. Саме за порадою Яворницького Рєпін почав працювати над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». (Цікаво, що Яворницький зображений у центрі картини писарем.) До речі, Яворницький надихнув на написання опери «Тарас Бульба» і М. Лисенка. Узагалі Дмитро Іванович неначе магнітом притягував непересічних людей. Він мав широчінь творчих і дружній стосунків. Серед відомих постатей, з якими довелося спілкуватися Яворницькому, були діячі науки і культури. (Закінчення 9 листопада) З відривного календаря "Український народний календар" за 7 листопада. ------------ #Постаті «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО», ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ (Закінчення. Початок 7 листопада) Більшість його сучасників вважали Дмитра Івановича «вартовим» рідної історії. Зокрема, В. Ключевський, М. Костомаров, А. Кримський, М. Грушевський. А ще - Леся Українка, П. Мирний, М. Кропивницький, М. Заньковецька, В. Леонтович тощо. Д. Яворницький був люди ною надзвичайно широких інтересів і залишив помітний слід як етнограф, археолог, фолькло рист, лексикограф. Але безцінною перлиною в його тритомна праця «Історія українських козаків». Упродовж усього життя, хоч би куди закидала доля Яворницького, він завжди мріяв повернутися в Україну. 1902 року ця мрія здійснилася. Його було запрошено до Катеринослава на посаду директора історико-краєзнавчого музею імені О. Поля. Цей період життя Дмитра Яворницького став особливо плідним. Важливою віхою у творчості Дмитра Яворницького стало видання 1920 року першого тому його «Словника української мови», роботі над яким він присвятив майже 40 років. У цей час історик виступав ще й як поет і прозаїк. 1933 рік не обійшов і Дмитра Івановича. За доносом «колеги» вченого було брутально викинуто з музею. Не стало українського «козацького батька» 5 серпня 1940 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро). З відривного календаря "Український народний календар" за 9 листопада. ------------
    512переглядів
  • #херсон #Kherson
    #херсон #Kherson
    487переглядів 16Відтворень
  • Просто так забрати свою посилку з "Нової пошти" вже не вийде🌚
    Просто так забрати свою посилку з "Нової пошти" вже не вийде🌚
    Love
    Haha
    Wow
    3
    383переглядів