• Love
    1
    152переглядів
  • #сторія #події
    Директорія УНР проти більшовицького популізму: Земельна реформа «на межі».
    ​28 січня 1919 року, коли дим від гармат Громадянської війни застилав українські обрії, Директорія УНР ухвалила документ, що мав стати рятівним колом для молодої держави — Закон про землю. Це була відчайдушна спроба Симона Петлюри та Володимира Винниченка довести селянству, що українська влада може дати їм не менше, ніж обіцяють ленінські декрети. 📑🌾

    ​Битва за серця (і плуги) селян

    ​На той час більшовики вже щосили розмахували своїм «Декретом про землю», заманюючи втомлених війною селян у тенета комунізму. Директорія розуміла: якщо не запропонувати альтернативу, українське село просто «почервоніє».
    ​Ухвалений закон був радикальним навіть за європейськими мірками:
    ​Право власності на землю скасовувалося (вона ставала народним надбанням). 🚫💰
    ​Земля передавалася селянам без викупу.
    ​Встановлювалися жорсткі норми — від 15 до 30 десятин на господарство, щоб не створювати нових «латифундистів».

    ​Соціалізм з українським обличчям чи вимушений крок?

    ​Очільники Директорії самі були соціал-демократами, тому ідея «соціалізації землі» не була для них чужою. Проте вони намагалися зберегти баланс: на відміну від більшовицьких «комбідів», українська влада орієнтувалася на працьовитого господаря-середняка. Трагедія полягала в тому, що закон приймали у Вінниці, поки москва вже готувала наступ на Київ. Втілювати реформу доводилося під звуки канонади, що робило її реалізацію майже неможливою в багатьох регіонах. 🛤️🛡️

    ​Чому історія не терпить умовного способу?

    ​Багато істориків критикували цей закон за надмірний радикалізм, стверджуючи, що він відштовхнув від Директорії великих землевласників та інтелігенцію. З іншого боку, якби влада УНР зволікала, селянство повністю перейшло б на бік ворога ще раніше. Директорія намагалася грати на полі противника, використовуючи його ж зброю — обіцянку справедливості. ⚖️

    ​Урок, який ми вчимо досі

    ​Земельна реформа 1919 року стала символом українських державотворчих пошуків: щирих, амбітних, але часто запізнілих. Вона продемонструвала, що українське питання — це завжди питання соціальне та земельне.

    Сьогодні, коли в Україні знову точаться дискусії про ринок землі, варто пам'ятати про 28 січня 1919 року — день, коли українська держава намагалася стати матір'ю для свого селянина, а не просто збирачем податків. 🚜🇺🇦
    #сторія #події Директорія УНР проти більшовицького популізму: Земельна реформа «на межі». ​28 січня 1919 року, коли дим від гармат Громадянської війни застилав українські обрії, Директорія УНР ухвалила документ, що мав стати рятівним колом для молодої держави — Закон про землю. Це була відчайдушна спроба Симона Петлюри та Володимира Винниченка довести селянству, що українська влада може дати їм не менше, ніж обіцяють ленінські декрети. 📑🌾 ​Битва за серця (і плуги) селян ​На той час більшовики вже щосили розмахували своїм «Декретом про землю», заманюючи втомлених війною селян у тенета комунізму. Директорія розуміла: якщо не запропонувати альтернативу, українське село просто «почервоніє». ​Ухвалений закон був радикальним навіть за європейськими мірками: ​Право власності на землю скасовувалося (вона ставала народним надбанням). 🚫💰 ​Земля передавалася селянам без викупу. ​Встановлювалися жорсткі норми — від 15 до 30 десятин на господарство, щоб не створювати нових «латифундистів». ​Соціалізм з українським обличчям чи вимушений крок? ​Очільники Директорії самі були соціал-демократами, тому ідея «соціалізації землі» не була для них чужою. Проте вони намагалися зберегти баланс: на відміну від більшовицьких «комбідів», українська влада орієнтувалася на працьовитого господаря-середняка. Трагедія полягала в тому, що закон приймали у Вінниці, поки москва вже готувала наступ на Київ. Втілювати реформу доводилося під звуки канонади, що робило її реалізацію майже неможливою в багатьох регіонах. 🛤️🛡️ ​Чому історія не терпить умовного способу? ​Багато істориків критикували цей закон за надмірний радикалізм, стверджуючи, що він відштовхнув від Директорії великих землевласників та інтелігенцію. З іншого боку, якби влада УНР зволікала, селянство повністю перейшло б на бік ворога ще раніше. Директорія намагалася грати на полі противника, використовуючи його ж зброю — обіцянку справедливості. ⚖️ ​Урок, який ми вчимо досі ​Земельна реформа 1919 року стала символом українських державотворчих пошуків: щирих, амбітних, але часто запізнілих. Вона продемонструвала, що українське питання — це завжди питання соціальне та земельне. Сьогодні, коли в Україні знову точаться дискусії про ринок землі, варто пам'ятати про 28 січня 1919 року — день, коли українська держава намагалася стати матір'ю для свого селянина, а не просто збирачем податків. 🚜🇺🇦
    Like
    1
    238переглядів
  • Гарна зимова казка.
    Гарна зимова казка.
    Like
    1
    132переглядів 8Відтворень
  • #поезія
    Щасливі люди заздрити не вміють.
    Їх не цікавить - хто і з ким живе...
    Вони чужим проблемам не радіють,
    Почувши від злостивців щось "нове"...
    Для них ці "вісті", просто недоречні -
    Хто скільки витрачає на харчі...
    Хто як вдягається і де купує речі...
    Хто з ким лягає спати уночі...
    Вони не зловтішаються й не заздрять.
    Не пишуть злих коментарів-порад...
    Насмішками нікого не образять
    І не шукають вад в усіх підряд.
    Щасливі люди злими не бувають.
    Вони життя нікому не псують.
    Думок поганих в душах не тримають.
    В гармонії і радості живуть.
    Вони не вміють шкодити нікому
    І довіряють власним почуттям.
    Щасливим людям - заздрість невідома.
    Вони живуть лише своїм життям.
    #поезія Щасливі люди заздрити не вміють. Їх не цікавить - хто і з ким живе... Вони чужим проблемам не радіють, Почувши від злостивців щось "нове"... Для них ці "вісті", просто недоречні - Хто скільки витрачає на харчі... Хто як вдягається і де купує речі... Хто з ким лягає спати уночі... Вони не зловтішаються й не заздрять. Не пишуть злих коментарів-порад... Насмішками нікого не образять І не шукають вад в усіх підряд. Щасливі люди злими не бувають. Вони життя нікому не псують. Думок поганих в душах не тримають. В гармонії і радості живуть. Вони не вміють шкодити нікому І довіряють власним почуттям. Щасливим людям - заздрість невідома. Вони живуть лише своїм життям.
    Like
    2
    320переглядів
  • 222переглядів
  • Набираю команду🔹

    Новий рік — нові можливості!
    У 2025 я планую збудувати ще сильнішу, ще потужнішу команду.
    Для цього мені потрібні саме такі круті, активні, цілеспрямовані й креативні люди, як ТИ!

    ✅ Я знаю, як працювати.
    ✅ Я вмію-працювати.
    ✅ Я виведу тебе на результат💸

    Усе, що потрібно, — твоє бажання діяти.
    Мої знання + твоє бажання = твоє зростання🚀

    🔸 Став ➕ у коментaрях — я сама тобі напuшу.
    🔸 Або пuшu мені в приват вже зараз😉

    Твій шанс у твоїх руках. Давай зробимо цей рік успішним разом✨
    Набираю команду🔹 Новий рік — нові можливості! У 2025 я планую збудувати ще сильнішу, ще потужнішу команду. Для цього мені потрібні саме такі круті, активні, цілеспрямовані й креативні люди, як ТИ! ✅ Я знаю, як працювати. ✅ Я вмію-працювати. ✅ Я виведу тебе на результат💸 Усе, що потрібно, — твоє бажання діяти. Мої знання + твоє бажання = твоє зростання🚀 🔸 Став ➕ у коментaрях — я сама тобі напuшу. 🔸 Або пuшu мені в приват вже зараз😉 Твій шанс у твоїх руках. Давай зробимо цей рік успішним разом✨
    400переглядів
  • У далекому кутку всесвіту, на планеті Аквамаріс, що була вкрита кришталевими озерами й небесними водоспадами, приземлився зореліт «Мрія-9». Екіпаж складався з трьох астронавтів: капітана Мирослава, кухаря-біолога Олени й бортового мага Степана.

    Після тривалого польоту, їм конче треба було відпочити й підзарядити енергокристали. Але на борту закінчилися всі запаси борщу, а їсти тюбики з пюре вже не було сил. Тоді Степан, який колись навчався в Карпатській Школі Космозілля, запропонував:

    — А давайте зваримо юшку. Але не просту — зоряну, з риби з цього магічного озера.

    Мирослав посміхнувся:

    — Якщо ти її спершу зловиш.

    Олена вже витягувала із спорядження гіперудочку, оснащену нанонитками й чакруном-приманкою. Вони підійшли до озера, вода якого світилася синім, немов самі зорі танули в ній. Несподівано озеро заговорило:

    — Лише ті, хто серцем чистий і з повагою до стихій, зможуть зловити рибу у моїх водах.

    Степан відклонився й прошепотів заклинання вдячності, а тоді кинув вудку. З глибин виринула риба — срібна глибнеспинка з очима, як перлини. Її не треба було вбивати: вона сама залишила лусочку, що могла перетворитись на смачну юшку, не шкодячи створінню.

    Олена запалила вогонь із метеоритного вугілля, Степан додав трохи сушеної папороті з планети Лісовії, а Мирослав — дрібку земної солі, привезеної ще з Гуцульщини. Вариво забулькотіло, заграло кольорами туманностей.

    Коли вони скуштували юшку, кожен побачив у парі над казаном свій дім: мати біля печі, зоряне небо над селом, дитинство. Це була не просто страва — це було зцілення душі. Навіть зореліт, здавалось, глибше видихнув.

    — Це найкраща юшка в моєму житті, — сказав Мирослав.
    — Бо зварена з пам’яті, — додала Олена.
    — І трохи магії, — підморгнув Степан.

    Так зоряні мандрівники відновили сили й полетіли далі, лишивши на березі озера маленький казанчик — на згадку для тих, хто ще прийде з добрим серцем.

    Бо там, де вариться юшка з зірок, завжди є місце для дива.
    У далекому кутку всесвіту, на планеті Аквамаріс, що була вкрита кришталевими озерами й небесними водоспадами, приземлився зореліт «Мрія-9». Екіпаж складався з трьох астронавтів: капітана Мирослава, кухаря-біолога Олени й бортового мага Степана. Після тривалого польоту, їм конче треба було відпочити й підзарядити енергокристали. Але на борту закінчилися всі запаси борщу, а їсти тюбики з пюре вже не було сил. Тоді Степан, який колись навчався в Карпатській Школі Космозілля, запропонував: — А давайте зваримо юшку. Але не просту — зоряну, з риби з цього магічного озера. Мирослав посміхнувся: — Якщо ти її спершу зловиш. Олена вже витягувала із спорядження гіперудочку, оснащену нанонитками й чакруном-приманкою. Вони підійшли до озера, вода якого світилася синім, немов самі зорі танули в ній. Несподівано озеро заговорило: — Лише ті, хто серцем чистий і з повагою до стихій, зможуть зловити рибу у моїх водах. Степан відклонився й прошепотів заклинання вдячності, а тоді кинув вудку. З глибин виринула риба — срібна глибнеспинка з очима, як перлини. Її не треба було вбивати: вона сама залишила лусочку, що могла перетворитись на смачну юшку, не шкодячи створінню. Олена запалила вогонь із метеоритного вугілля, Степан додав трохи сушеної папороті з планети Лісовії, а Мирослав — дрібку земної солі, привезеної ще з Гуцульщини. Вариво забулькотіло, заграло кольорами туманностей. Коли вони скуштували юшку, кожен побачив у парі над казаном свій дім: мати біля печі, зоряне небо над селом, дитинство. Це була не просто страва — це було зцілення душі. Навіть зореліт, здавалось, глибше видихнув. — Це найкраща юшка в моєму житті, — сказав Мирослав. — Бо зварена з пам’яті, — додала Олена. — І трохи магії, — підморгнув Степан. Так зоряні мандрівники відновили сили й полетіли далі, лишивши на березі озера маленький казанчик — на згадку для тих, хто ще прийде з добрим серцем. Бо там, де вариться юшка з зірок, завжди є місце для дива.
    Love
    Like
    5
    1коментарів 2Kпереглядів
  • #Знай_наших!

    ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ

    Рентген (Іван Пулюй)

    Вважається, що рентгенівські промені відкрив у 1895 році німецький учений-фізик Вільгельм Конрад Рентген. Насправді ж, ще до цього відкриття Іван Пулюй створив унікальну лампу, за допомогою якої можна було побачити ось ці невидимі Х-промені. Саме цією лампою, як думають науковці, користувався Рентген. Тобто, хоч про відкриття Х-променів заявив Рентген, справжнім їхнім винахідником є українець Іван Пулюй.

    Вакцини проти чуми та холери (Володимир Хавкін)

    Наприкінці ХІХ століття, коли вирувала, холера, українець Володимир Хавкін розробив чудодійну вакцину. До речі, спершу він вколов її собі, аби пересвідчитися, що безпечна.

    А коли в Індії розпочалася епідемія чуми, він за 3 місяці розробив ще одну вакцину. Загалом Хавкін урятував своїм винаходом мільйони життів. І хоч імперська росія вакцини не визнала, у Британії, яка погодилася використовувати її в своїй колонії Індії, і досі Хавкіна вважають своїм героєм.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 17 серпня.
    ----------
    #Знай_наших! ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ Рентген (Іван Пулюй) Вважається, що рентгенівські промені відкрив у 1895 році німецький учений-фізик Вільгельм Конрад Рентген. Насправді ж, ще до цього відкриття Іван Пулюй створив унікальну лампу, за допомогою якої можна було побачити ось ці невидимі Х-промені. Саме цією лампою, як думають науковці, користувався Рентген. Тобто, хоч про відкриття Х-променів заявив Рентген, справжнім їхнім винахідником є українець Іван Пулюй. Вакцини проти чуми та холери (Володимир Хавкін) Наприкінці ХІХ століття, коли вирувала, холера, українець Володимир Хавкін розробив чудодійну вакцину. До речі, спершу він вколов її собі, аби пересвідчитися, що безпечна. А коли в Індії розпочалася епідемія чуми, він за 3 місяці розробив ще одну вакцину. Загалом Хавкін урятував своїм винаходом мільйони життів. І хоч імперська росія вакцини не визнала, у Британії, яка погодилася використовувати її в своїй колонії Індії, і досі Хавкіна вважають своїм героєм. З відривного календаря "Український народний календар" за 17 серпня. ----------
    1Kпереглядів
  • Італійський Бренд який підкорив мене якістю Aspersina 🥰

    Серед продуктів одразу звернула увагу на ампули для обличчя "Вічна краса"
    Aspersina 7*2мл.

    Программа розроблена на тиждень 🙌
    Продукт преміум класу для активної боротьби з ознаками старіння.
    Муцин равлика, гіалуронова кислота, апітоксин, гідролат троянди повертають шкірі молодість і пружність.

    Я використовую також для шиї та зони декольте.
    Консистенція досить насичена і вистачає для нанесення більших ділянок.
    Користуюся 7 днів один раз на місяць протягом трьох місяців.

    Після використання шкіра М'ягенька дуже ніжна та підтягнута.
    Натуральна Косметика на основі екологічно чистого муцину равлика, де унікальні властивості підсилено дермафункціональними інгредієнтами 🥰
    Італійський Бренд який підкорив мене якістю Aspersina 🥰 Серед продуктів одразу звернула увагу на ампули для обличчя "Вічна краса" Aspersina 7*2мл. Программа розроблена на тиждень 🙌 Продукт преміум класу для активної боротьби з ознаками старіння. Муцин равлика, гіалуронова кислота, апітоксин, гідролат троянди повертають шкірі молодість і пружність. Я використовую також для шиї та зони декольте. Консистенція досить насичена і вистачає для нанесення більших ділянок. Користуюся 7 днів один раз на місяць протягом трьох місяців. Після використання шкіра М'ягенька дуже ніжна та підтягнута. Натуральна Косметика на основі екологічно чистого муцину равлика, де унікальні властивості підсилено дермафункціональними інгредієнтами 🥰
    304переглядів 2Відтворень
  • 🕯️День ліквідатора на ЧАЕС.
    ПАМ'ЯТАЄМО. 💔

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🕯️День ліквідатора на ЧАЕС. ПАМ'ЯТАЄМО. 💔 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    61переглядів