#навКоло_книг #цитати Сара Джіо "Усі квіти Парижа"

МОДНЯЧИЙ ВЕРБЛЮД

⚡️ рф атакує Одесу безпілотниками, в місті лунають вибухи, — місцеві ЗМІ Попередньо, під удар потрапили автівки. Також є інформація про влучання в медзаклад.

Мене достатньо. Я є. Багатьом дуже складно сказати собі ці слова. - успєшний успєх всіх задовбав, але я мушу досягти, отримати цю посаду, купити сумочку YSL / Lexus - та що ти там займаєшся якоюсь творчістю, це несерйозно, кому твої картини потрібні - мені треба схуднути, тоді зможу піти на пляж / вдягнути сукню - втомилась? Від чого ти втомилась? Вставай, ще купа справ -ой, та де ти, а де вони! Якщо ви не думали, не чули нічого схожого про себе - то ви дуже стійка або мудра людина, яка відчуває і знає свою цінність, не порівнює себе з іншими та не гониться за ідеалами (привіт перфекціоністам!) Незалежно від віку, країни, соціального статусу, ми намагаємося бути кращими, оцінюємо, порівнюємо. Ти прекрасна сама по собі, ти потрібна цьому світові така, як ти є. Ти унікальна. Ти робиш достатньо, тебе достатньо. Ти потрібний цьому світові таким, як ти є. Ти унікальний. Ти робиш достатньо. Тебе достатньо, ти є. #всенсі #натхнення #усвідомленість #обираюсебе

Майже всі мої фіцбучні колежанки-квіткарки хуткенько зістригають нарциси та тюльпани, які встигли розквітнути? В хату перачуть… Щоб хуч там ними помилуватися? Мені також бігти? Стригти? Чи якось обійдеться? До городу-саду човгаю… Наостанок помилуватися абрикосами, які квітнуть… Більш за все саме абрикоси люблю!!! Половину цебра за одним присідом спроможна виїсти!:) Чи вдасться цього літа тієї абрикоси нажертися? Навряд… А ще ж два ящики квітів вже крокують до нас? Від Саджанці Квітів Опт! На два обійстя та три могилки… Сподіваюся, поки дістануться нашої Нової пошти, загроза заморозків мине? Й так би хуткенько минула «добросусідська» загроза… Сррррррали б вони сиром… Знов сирена несамовито виє нелюдським голосом…

#поезія Життя- це квест. Щоб віднайти мету Потрібно нам відкрити усі двері, Якщо захочем зрозуміти правоту, Зробити треба не одну, а масу серій. А ключ від правди десь уже чекає, Удача нам дається не одразу, Та доля інколи так добре заховає, Аж дуже важко віднайти ту фразу. І ми шукаємо, шукаєм довгі роки, Вже в відчаї непевно відкриваєм, О, скільки ми сприймаємо мороки, За неудачі ганьбимось і зневажаєм. Не в собі ми знаходимо причину, Шукаєм винуватців нашої осічки, Стараємось загладити провину, Забути й знищити погані звички. Шукаєм! Все життя шукаєм! Галина Поважняк