🇵🇱🇺🇦Підтримка України у війні з Росією напряму повʼязана з безпекою Польщі — Туск

Премʼєр Польщі Дональд Туск заявив, що одним із ключових елементів безпеки країни є реальні союзницькі відносини та розумна зовнішня політика.

За його словами, Польща має розбудовувати сучасний регіональний союз зі Швецією, Норвегією, Фінляндією та країнами Балтії за участі Великої Британії, Данії та Німеччини.

Це нові трактати, нові угоди, нові договори. Йдеться про реальні дії і реальні союзи
, — наголосив Туск
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ - ПО ZE-ЕТАПУ?
Дикість, нема слів...

На жаль, дійшла вже черга і до січовика, полковника Армії УНР, голови Проводу українських націоналістів, засновника і першого голови ОУН, ідеолога українського націоналізму Євгена Коновальця, якого збираються кинути у Мархалівські болота. Яка наруга на пам'яттю одного з Провідників ОУН! Цього робити не можна при нинішній владі, позбавленій розуміння української сутности, націоцентричної концепції і стратегії. Націоналізм і нинішні влада -- не сумісні. Немає їй довіри. Для неї Україна -- територія для реалізації власних інтересів. А до обіцяного Пантеону може й не дійти... Невже вирішили позбутися провідних постатей національної історії у такий цинічний спосіб?! Історія повторюється? Де могили наших князів, королів, гетьманів, яких нащадки не можуть належно вшановувати?
Юрій Ковалів

🔸
🔸
� - Доброго здоров'я, пане Тарасе. Я побачив новину про те, що прах леґендарного Євгена Коновальця повернеться в Україну, аби бути похованим на болоті, як було з похованням родини Мельників. Прокоментуйте, будь ласка.
� - Вітання, пане Тарасе. Прочитала новину про ексгумацію останків Євгена Коновальця. Ви пишете, що добре, що в Степана Бандери ще є близькі родичі, які поки дозволу на перепоховання не давали. Але як бути з тими героями, за кого немає кому заступитися? Буданов в останні тижні травня згадував також про можливість перепоховання Симона Петлюри. Невже і його могилу спіткає така ж доля, як і поховання подружжя Мельників?

Тарас Чорновіл: - Є нонконформісти, яких це справді обурює. Але є й маса людей, які чомусь вирішили, що це прекрасно, чудесно - в будь-який спосіб, навіть так, як зараз. Богдан Червак, голова Мельниківської ОУН - як він радіє з цього! Мені жахливо від цього. Володимир В’ятрович, якого не можна не поважати, але як він задоволений, як він підспівує всьому, що робить Алфьоров, який тільки прислужує цій владі! Сумно...
Рішення було би правильним для інших обставин і зовсім іншої України. Але в тих обставинах, які маємо зараз, це жахливо й дико. І страшно. Страшно, бо нема кому з впливових людей заступитися за пам'ять і за посмертний спокій тепер вже Євгена Коновальця - не тільки засновника Леґіону Українських січових стрільців, не тільки визволителя Києва від большевицької зарази, але й творця Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів, убитого московитами в Роттердамі. Спадкоємці вбивць - і дід Зеленського, і його батьки, й сам Зеленський, і Верещучка, і решта московських стерв'ятників і брудних політиканів. Їхнє політиканство - на постатях видатних українців. Показово, що й це переховання ініціювала приспішниця Медведчука й підручна Тараса Козака Ірина Верещук. Нагадаю, як вона стала мером маленького містечка: її протягнув туди покровитель усіх схем з незаконними перетинами кордонів і оборудок з контрабандою Тарас Козак.
Я знаю ціну лідерам нашої діяспори, але я все-таки думав, що хоч хтось із них подасть голос проти. На жаль, ніхто з керівників діаспорних установ не закликав діждатися закінчення війни, створення реального Пантеону й не допустити до того, щоби прах наших героїв був під загрозою прямого знищення ще й після смерти. Вбиті московитами, щоб вони ще й після смерти знову загинули.
На жаль, і в Україні голова ОУН-мельниківців Богдан Червак повівся цій ситуації, як абсолютно залежний від зеленої влади держапаратник - чиновник, а не український націоналіст. І це жахливо.

Джерело:
Діалог—ВІДВЕРТО. Є.Коновальця по зе-етапу?
https://www.youtube.com/watch?v=a_q_zRn0Wt0

🔸
🔸
Оригінальний надгробок Євгена Коновальця привезли з Нідерландів на Львівщину.
Надгробок полковника Армії УНР, командира Січових Стрільців та засновника ОУН Євгена Коновальця відтепер зберігатимуть у його рідному Зашкові.
Пам’ятник 87 років стояв на могилі Коновальця в Роттердамі. Це оригінальний надгробок 1939 року, створений за проєктом української мисткині Оксани Лятуринської. До його виготовлення та встановлення також долучився Роберт Лісовський — автор емблеми ОУН.
Надгробок встановлять у музейному просторі родинної садиби Коновальця.
Упродовж десятиліть пам’ятником опікувалася українська громада в Нідерландах.

Тк Україна тут
https://t.me/UkrainaTut1/55437?single

СОКОЛОВА ПРО ТЦК Журналістка та блогерка Яніна Соколова виступила з різкою критикою силових методів мобілізації, які застосовують окремі представники ТЦК та СП. Соколова наголосила, що країні потрібна прозора, справедлива та цифровізована система мобілізації із чіткими термінами служби та повагою до прав громадян, а не силове свавілля, яке дискредитує сам процес захисту держави. #війна #новини #політика #зсу #война #новости

7 серпня 1920 року Українська Народна Республіка та Кубанська Народна Республіка підписали у Варшаві договір про взаємне визнання та співпрацю. Це підтвердження того, що дві держави бачили одна в одній союзників у боротьбі проти більшовицької Росії.

Сьогодні про цей документ згадують рідко. Але він нагадує, що історія Кубані значно тісніше пов'язана з Україною, ніж це намагається показати сучасна російська пропаганда.

🌟 Факти:

• 7 серпня 1920 року у Варшаві УНР і Кубанська Народна Республіка підписали договір про взаємне визнання.
• Документ проголошував: УНР визнає державний суверенітет Кубанської Народної Республіки, а Кубань визнає суверенітет Української Народної Республіки.
• Обидві держави зобов'язалися підтримувати одна одну в боротьбі за національне та державне визволення.
• Кубанське козацтво значною мірою походило від запорозьких козаків, переселених на Кубань після зруйнування Запорозької Січі у XVIII столітті.
• Наприкінці XIX — на початку XX століття українська мова була широко поширена на Кубані, а значна частина населення вважала себе українцями або мала українське походження.
• Кубанська Народна Республіка існувала у 1918–1920 роках і шукала союзників у боротьбі проти більшовицької Росії.
• Після захоплення Кубані більшовиками українські школи, пресу та культурні організації поступово ліквідували, а політика українізації була замінена русифікацією.

🌟 Що означав цей договір для Кубані?

• Кубанська Народна Республіка отримувала міжнародне визнання з боку Української Народної Республіки як незалежна держава.
• Кубань закріплювала за собою право самостійно визначати власне майбутнє, а не входити до складу більшовицької Росії.
• Договір відкривав можливість для військової, дипломатичної та політичної співпраці між УНР і Кубанню у боротьбі проти більшовиків.
• Для кубанських козаків це було підтвердженням історичної та культурної близькості з Україною, адже значна частина населення краю була нащадками запорожців.
• Якби Кубанська Народна Республіка змогла втримати незалежність, на південному сході Європи могла б існувати ще одна українсько-козацька держава, союзна Україні.
• Після перемоги більшовиків цей союз був зруйнований, Кубань окупували, а українську мову, культуру та козацьке самоврядування почали систематично витісняти й русифікувати.

❗️Кубань — це не "споконвічно російська земля", як стверджує кремлівська пропаганда. Це край, історія якого нерозривно пов'язана із Запорозькою Січчю, українським козацтвом та українською культурою. Саме тому союз між УНР і Кубанською Народною Республікою у 1920 році був закономірним продовженням їхньої спільної історії.

А чи знали ви, що сто років тому Кубань офіційно визнавала незалежність Української Народної Республіки?

7 серпня 1920 року Українська Народна Республіка та Кубанська Народна Республіка підписали у Варшаві договір про взаємне визнання та співпрацю. Це підтвердження того, що дві держави бачили одна в одній союзників у боротьбі проти більшовицької Росії.

Сьогодні про цей документ згадують рідко. Але він нагадує, що історія Кубані значно тісніше пов'язана з Україною, ніж це намагається показати сучасна російська пропаганда.

🌟 Факти:

• 7 серпня 1920 року у Варшаві УНР і Кубанська Народна Республіка підписали договір про взаємне визнання.
• Документ проголошував: УНР визнає державний суверенітет Кубанської Народної Республіки, а Кубань визнає суверенітет Української Народної Республіки.
• Обидві держави зобов'язалися підтримувати одна одну в боротьбі за національне та державне визволення.
• Кубанське козацтво значною мірою походило від запорозьких козаків, переселених на Кубань після зруйнування Запорозької Січі у XVIII столітті.
• Наприкінці XIX — на початку XX століття українська мова була широко поширена на Кубані, а значна частина населення вважала себе українцями або мала українське походження.
• Кубанська Народна Республіка існувала у 1918–1920 роках і шукала союзників у боротьбі проти більшовицької Росії.
• Після захоплення Кубані більшовиками українські школи, пресу та культурні організації поступово ліквідували, а політика українізації була замінена русифікацією.

🌟 Що означав цей договір для Кубані?

• Кубанська Народна Республіка отримувала міжнародне визнання з боку Української Народної Республіки як незалежна держава.
• Кубань закріплювала за собою право самостійно визначати власне майбутнє, а не входити до складу більшовицької Росії.
• Договір відкривав можливість для військової, дипломатичної та політичної співпраці між УНР і Кубанню у боротьбі проти більшовиків.
• Для кубанських козаків це було підтвердженням історичної та культурної близькості з Україною, адже значна частина населення краю була нащадками запорожців.
• Якби Кубанська Народна Республіка змогла втримати незалежність, на південному сході Європи могла б існувати ще одна українсько-козацька держава, союзна Україні.
• Після перемоги більшовиків цей союз був зруйнований, Кубань окупували, а українську мову, культуру та козацьке самоврядування почали систематично витісняти й русифікувати.

❗️Кубань — це не "споконвічно російська земля", як стверджує кремлівська пропаганда. Це край, історія якого нерозривно пов'язана із Запорозькою Січчю, українським козацтвом та українською культурою. Саме тому союз між УНР і Кубанською Народною Республікою у 1920 році був закономірним продовженням їхньої спільної історії.

А чи знали ви, що сто років тому Кубань офіційно визнавала незалежність Української Народної Республіки?

«Ніколи такого не було, і от знову»: росіянам болить не війна, а власні згорілі труси й бензин.
​Американське видання The Washington Post випустило статтю про «тиск на російську опозицію» і навело цікаву статистику. Державний російський ФОМ зафіксував найбільше падіння рейтингу путіна від початку повномасштабки — відразу на 5% за тиждень (до 66%). Аналітики й «опозиціонери» типу Надєждіна чи Станової в один голос бідкаються: «люди перестали розуміти, чи є у влади план», а 2026 рік називають «переломним».
​Знаєте, від чого насправді завалився рейтинг «бункерного»?
​Їх НЕ хвилювало, коли їхня армія вбивала цивільних в Україні, у Молдові, Грузії та Сирії.
Їх НЕ хвилювало, коли рашистська артилерія стирала з лиця землі українські міста й села, коли гинули наші діти.
Їх НЕ цікавила політика, коли у посадках та на м'ясних штурмах тисячами гнили їхні ж власні чоловіки та сини — аби за це справно платили «гробові».
​Всі ці роки вони повторювали мантрами: «я вне политики» та «вверху лучше знают».
​Але тут прийшли наші далекобійні дрони. І виявилося, що коли палають російські НПЗ і нафтобази, коли на заправках немає палива, ціни летять у космос, а холодильник стає порожнім — «політикою» раптово зацікавилися всі. Вбивати сусіда було комфортно, а от залишитися без бензину і зі згорілими трусами — це вже, виявляється, «ситуація виходить з-під контролю».
​I не треба нам казок про «хороших росіян» чи «антивоєнну опозицію», в яку так завзято хоче вірити Захід. Немає там ніякого прозріння чи гуманізму. Є тільки шкурний переляк і ниття, коли наслідки війни нарешті прийшли безпосередньо в їхній дім.
​Слава ЗСУ та українським дронярам!

🇦🇷 Президент Аргентини Хав’єр Мілей виступив із гучними звинуваченнями після завершення чемпіонату світу 2026 року.

📱 За словами політика, під час турніру в соціальних мережах нібито велася організована «антиаргентинська кампанія», яку фінансували Демократична партія США, а також уряди Бразилії та Мексики.

⚽️ Мілей стверджує, що метою кампанії було створення негативного образу Аргентини. Серед поширюваних тез він згадав звинувачення аргентинських уболівальників у расизмі, а також розмови про те, що судді та FIFA нібито допомагали збірній на чемпіонаті світу.

🇧🇷 Особливо президент Аргентини виділив Бразилію, заявивши, що саме звідти нібито надходила найбільша частина фінансування кампанії.

❗️ Водночас Мілей не надав доказів своїх звинувачень. Дослідники цифрових платформ також не знайшли переконливих підтверджень існування скоординованої міжнародної кампанії проти Аргентини.

💬 Заява викликала бурхливу реакцію в соціальних мережах. Лише публікація про цю історію на Reddit за кілька годин зібрала тисячі реакцій і коментарів.
#World_Football #football @football #футбол_football #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Впевнений, що рано чи пізно Україна втратить свої західні землі - подарунок Сталіна - і все повернеться до Угорщини, Румунії та Польщі - путін.

"Єдиним гарантом територіальної цілісності України була росія, але Київ недалекоглядно оголосив Москву своїм ворогом", - заявив російський диктатор.

Військовий злочинець також знову розповів російським морякам, що росія «не починала» жодної війни,
а «відповідала на дії України,
яка розв'язала бойові дії за сприяння Заходу».

Крім того, Путін переконаний, що «росіяни в Україні є титульною нацією».

Путін уже оголосив війну не Україні. Він оголосив війну самому існуванню українців

Кожного разу, коли Путін відкриває рота, в Україні починають сперечатися:
«Це пропаганда», «Не варто звертати увагу», «Він просто знову марить історією».

Ні.

Це не марення.

Це державна ідеологія Росії.

І якщо уважно послухати його останні заяви, стає очевидним: Кремль більше навіть не приховує своїх справжніх цілей.

Вони воюють не за Донбас.

Не за Крим.

Не за НАТО.

Вони воюють за право вирішувати, чи має право український народ існувати взагалі.

Коли Путін говорить, що західні області України - це «подарунок Сталіна»,
який рано чи пізно повернеться Польщі, Румунії чи Угорщині,
він не займається історичними вправами.

Він запускає механізм делегітимізації української держави.

Мовляв, немає ніякої цілісної України. Є набір випадково складених територій, які можна розібрати назад, як старий радянський конструктор.

Наступна теза ще небезпечніша.

«Єдиним гарантом територіальної цілісності України була Росія».

Тобто агресор, який окупував Крим, розпалив війну на Донбасі, розпочав повномасштабне вторгнення і щодня запускає ракети по українських містах, намагається виставити себе… гарантом української державності.

Це вже навіть не пропаганда.

Це спроба переписати саму реальність.

Але найстрашніше пролунало майже між іншим.

Путін заявив, що «росіяни в Україні є титульною нацією».

Саме ця фраза є ключем до всієї війни.

Бо якщо титульною нацією є росіяни, тоді українці автоматично перестають бути державотворчим народом.

А якщо українці не є державотворчим народом - тоді не існує і права на власну державу.

Саме тому Кремль роками повторює:

«один народ»;

«штучна Україна»;

«історична Росія»;

«денацифікація».

Усе це - одна і та сама концепція.

Не військова.

Ідеологічна.

Саме тому сьогодні Росія б’є не лише по енергетиці чи військових складах.

Вона б’є по історії.

По культурі.

По мові.

По пам’ятниках.

По музеях.

По книжках.

По школах.

По архівах.

По українській пам’яті.

Тому що головна ціль Кремля - не захопити квадратні кілометри.

Головна ціль - зробити так, щоб через покоління ніхто вже не пам’ятав, що існувала окрема українська нація.

І саме тут виникає незручне питання вже до української влади.

Чому держава, яка четвертий рік веде війну за своє існування, досі не має потужного Національного центру стратегічних наративів?

Росія десятиліттями фінансує інститути історичної політики, пропагандистські медіа, псевдоісториків, аналітичні центри та фабрики інформаційних операцій.

В Україні ж відповідь на більшість російських інформаційних атак часто зводиться до кількох коментарів посадовців або постів у соціальних мережах.

Це боротьба списом проти артилерії.

Україні потрібна інституція, яка щодня, системно й професійно розбиратиме та спростовуватиме кремлівські міфи, працюватиме з міжнародними медіа, готуватиме історичні, юридичні й політичні аргументи та формуватиме власний український наратив.

Не реактивно.

На випередження.

Бо інформаційна війна давно стала окремим фронтом.

Є ще одна тема, від якої українська політика роками сором’язливо відводить очі.

Путін відкрито говорить про знищення саме українського народу як окремої національної спільноти.

Отже, Україна повинна мати чітку й сучасну державну політику захисту української ідентичності.

Саме тому дедалі частіше звучить дискусія про законодавче визначення українців як державотворчої (титульної) нації із безумовним збереженням рівних конституційних прав для всіх громадян України незалежно від їхнього походження чи мови.

Адже Кремль атакує не абстрактне населення України.

Його головна мішень - українська нація як носій державності.

Не чиновники.

Не політичні технологи.

Не окремі посадовці.

Їх не прийшли «перевиховувати».

Їх не оголошували неіснуючим народом.

Не їхню історію називають вигаданою.

Не їхню мову десятиліттями висміюють.

Не їхню культуру системно намагаються стерти.

Об’єктом російської політики є саме українці як окремий народ.

Саме тому відповідь України має бути не лише військовою.

Вона повинна бути світоглядною.

Бо ракета руйнує будинок.

А імперська ідеологія намагається зруйнувати народ.

І якщо першу можна збити системою ППО, то другу здатна зупинити лише сильна держава, яка знає, ким вона є, кого захищає і заради чого існує.

Жаль що Україна не має власного наративного центру, жаль що на Банковій 5-6 кочовиків які з потужним, яким нічого не загрожує, займаються набиванням власних кишень, а не ідеологічним наповненням Держави Україна. Які в апріорі не можуть відповісти Кремлю.

❗️Нардеп Микола Тищенко вніс 10 млн грн застави, – адвокат

Політика підозрюють у вимаганні мільйона доларів за «вирішення питань» із кол-центрами. За словами його захисника в коментарі «Суспільному», гроші сплатили сам Тищенко та невідома третя особа.

Рішення щодо подачі апеляції на запобіжний захід ВАКС захист ще не ухвалив. Адвокат пояснив, що вони лише напередодні в другій половині дня отримали повний текст ухвали суду.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція